Сили оборони України останнім часом завдали низку ударів по російських військових об'єктах, розміщених на анексованому півострові. Таким чином українські військові руйнують логістику російської армії та її систему ППО.

Чи справді саме до Криму полетіли перші українські ракети «Фламінго»? Чи допоможуть вони звільнити півострів? Яку стратегію використовують Сили оборони України, плануючи удари та як це впливає на військовий потенціал російської армії? Про це на Радіо Крим.Реалії [2] поговорили з Павлом Нарожним, військовим експертом і засновником благодійної організації «Реактивна пошта», а також із Павлом Лакійчуком, керівником програм безпеки Центру глобалістики «Стратегія XXI».

30 серпня українські війська завдали удару по російській прикордонній заставі в селі Волошине неподалік Армянська в Криму. Внаслідок цієї атаки були вражені катери та казарми. Про це пишуть деякі російські телеграм-канали, зокрема ASTRA із посиланням на супутникові знімки.

За їхніми даними, є візуальне підтвердження пошкодження чотирьох катерів. До цілі, ймовірно, долетіли три ракети: перша влучила в будівлю, друга – неподалік катерів, третя впала за кілька сотень метрів від об'єкта.

Читайте також: Українські крилаті ракети дальністю понад 3 000 км, вже у серійному виробництві [3]

Український портал «Мілітарний» [4], посилаючись на джерела в українській армії, повідомив, що прикордонну зону в анексованому Криму атакували нові далекобійні ракети «Фламінго». Якщо ця інформація достовірна, то це перший відомий випадок застосування таких ракет Україною. Офіційно це наразі не підтверджували.

За даними компанії Fire Point, яка виробляє цю зброю, максимальна дальність польоту ракети становить 3 тисячі км, з точністю до 14 метрів ураження цілі на такій відстані. Максимальна швидкість – 900 км/год. Вантажопідйомність – 1150 кг.

Через заводську помилку перші версії ракети вийшли рожевого кольору, тому її назвали «Фламінго». Назва прижилася, і змінювати її не стали, а от колір, звичайно, скоригували, розповіли в компанії.

Частини ракет «Фламінго» на заводі Fire Point

Президент Володимир Зеленський анонсував, що до кінця грудня цього року або на початку 2026 року в Україні планують розпочати масове виробництво далекобійних ракет «Фламінго».

«Фламінго» та їхній потенціал

Військовий експерт і засновник благодійної організації «Реактивна пошта» Павло Нарожний зазначив, що поява далекобійних ракет може відіграти ключову роль у війні. За його словами, важлива не лише дальність – до 3000 кілометрів – а й кількість таких ракет.

«По-перше, ми побачили тільки, ймовірно, запуск трьох ракет, а справді серйозний вплив на перебіг бойових дій можуть мати десятки, якщо не сотні ракет, які ми запускатимемо не по прикордонниках, а по об'єктах, розташованих глибоко в тилу Росії», – сказав Павло Нарожний.

Він наголосив, що на відміну від дронів з обмеженою бойовою частиною нові ракети здатні вражати об'єкти військово-промислового комплексу Росії та критичну інфраструктуру.

«Якщо ми матимемо достатню кількість, а йдеться про сотні штук, які нам потрібні, та якщо ці ракети справді проходитимуть через російську ППО, вони зможуть дійсно вплинути на перебіг бойових дій», – зазначив експерт.

Нарожний додав, що головною ціллю застосування «Фламінго» можуть стати об'єкти ВПК, нафтопереробні заводи, газова та нафтова інфраструктура у глибині Росії.

Читайте також: Юрій Касьянов про "Фламінго": Похмілля буде жорстоким [5]

Чому перший удар по Криму?

За словами Павла Нарожного, вибір цілей у Криму пояснюється необхідністю моніторингу перших випробувань і точності влучань.

«Ми бачимо перший удар. Якщо вірити цій інформації, дві ракети влучили в ціль, а одна – ні. Йдеться про перші тести, випробування. І чому ця ціль біля Армянська? Вона дуже близько до території, яку контролюють Збройні сили України, і ми можемо промоніторити результат», – сказав експерт.

Він пояснив, що удари по віддалених об'єктах, наприклад, по «Уралвагонзаводу», було б складно верифікувати – супутникова розвідка не завжди дає точну інформацію через погодні умови. У Криму ж можна отримати оперативні фото та відео підтвердження.

Можливість ударів по Керченському мосту

Відповідаючи на питання щодо перспектив застосування «Фламінго» для деокупації півострова, Павло Нарожний зазначив, що мова може йти насамперед про руйнування логістичних вузлів.

«Знищити Кримський міст цими ракетами абсолютно реально. Ми можемо сказати, що можемо знищити, наприклад, 10 прольотів. Тобто в кожен проліт прилітає таким «Фламінго», і такі руйнування можуть бути критичними для путінського мосту», – сказав Нарожний.

Він наголосив, що опори мосту спочатку розраховані на значні навантаження і повністю зруйнувати їх складно. Проте удари по прольотах і логістичних центрах можуть порушити постачання російської армії у Криму та на півдні України.

Читайте також: Рожевий привіт для посольства РФ: як українська ракета «Фламінго» долетіла до Оттави [6]

Удари по об'єктах у Криму

Загалом останній тиждень літа виявився в анексованому Криму вибухонебезпечним – українські атаки на російські військові об'єкти відбувалися щодня. Вночі 27 серпня вибухи лунали в районі аеродрому «Саки» в Новофедорівці, а також аеродрому «Бельбек» та мису Фіолент у Севастополі.

Головне управління розвідки Міноборони України повідомило, що 28 серпня у Темрюцькій затоці Азовського моря бійці спецпідрозділу «Привиди» ударом повітряного дрону пошкодили корабельну РЛС малого ракетного корабля проєкту «Буян-М», а спецназівці департаменту активних дій ГУР атакували борт цього носія «Калібрів».

Цього ж дня спецназівці ГУР атакували російський радіолокаційний комплекс зі складу ЗРК С-400 «Тріумф». Українські атаки продовжувалися й наступними днями.

Ураження радіотелескопу РТ-70 під Євпаторією, скріншот кадру з відео ГУР

31 серпня в ГУР повідомили про знищення у Криму важливих елементів російської системи ППО та спостереження (серед них, зокрема, радіолокаційний комплекс «Утьос-Т», радіотелескоп РТ-70, комплекс «ГЛОНАСС» у куполі та інші об'єкти).

Ураження комплексу «ГЛОНАСС» у куполі, Крим, скріншот кадру з відео ГУР

Також українська розвідка заявила, що дрони атакували російську авіабазу в Гвардійському, неподалік Сімферополя – уражені два вертольоти Мі-8. А в бухті Севастополя знищено буксир БУК-2190.

Гелікоптери Мі-8 над анексованим Кримом, архівне фото

Крім того, українські військові в ніч проти 30 серпня знищили РЛС комплексу С-300 на військовому аеродромі «Саки», повідомила пресслужба Сил спеціальних операцій ЗСУ.

Керівник програми безпеки Центру глобалістики «Стратегія XXI» Павло Лакійчук зазначив, що удари по військових об'єктах у Криму мають стратегічне значення.

«Де втрати у супротивника, там і успіхи в нас. Звісно, є тут знакові ураження. Наприклад, третій майданчик під Євпаторією. Це не просто удари по російських аерокосмічних силах, а це удари по складовій російській ядерній тріаді», – сказав Павло Лакійчук.

За його словами, знищення систем протиповітряної оборони та аеродромів у Криму відкриває шлях для застосування далекобійних засобів ураження по території Росії.

Це фактично перший рубіж протиповітряної оборони на півдні. Коли наші сили вражають російський аеродром або майданчики зенітно-ракетних дивізіонів, то наші захисники починають пробивати російську ППО. Для того, щоб наші дальні засоби змогли досягти своєї цілі вже в глибині Росії», – зазначив експерт.

Крим як «тестовий майданчик»

Лакійчук підкреслив, що російські військові об'єкти у Криму стали своєрідним майданчиком для відпрацювання комбінованих атак.

«Удари по Криму – вони зараз, можна сказати, такі тестові. Російські військові об'єкти у Криму є такими тестовими майданчиками для різноманітних засобів ураження. Для відпрацювання тактики дипстрайків», – сказав він.

За словами експерта, атаки проводяться комплексно: застосовуються і дрони, і ракети різних типів, що дозволяє перевантажувати системи ППО Росії.

«Головна не кількість, а різні формати. Швидкість, тихохідні, великі, малі. І коли їх багато, фактично і у людей, і в апаратури, яка аналізує, дах їде», – наголосив Лакійчук.

 Він додав, що такі удари не лише послаблюють військовий потенціал Росії, а й змушують її перекидати засоби ППО в Крим із регіонів Росії, послаблюючи оборону країни на інших напрямках. З 2022 року територію анексованого Криму регулярно атакують українські безпілотники та ракети. У більшості випадків Міноборони Росії або російська влада не підтверджують влучання по військових об'єктах, навіть якщо цю інформацію вдається верифікувати.

—

Роман Спірідонов, Олена Бадюк; опубліковано у виданні Крим.Реалії [2]

В тему:

• ​Жах російських загарбників: що таке HIMARS та його старший брат М270 [7]
• У чому сила української армії? 10 чинників, які допомогли ЗСУ стати новою військовою потугою [8]
• Коли любителів легких «спецоперацій» очікує поразка [9]
• Как российская армия с ее древним оружием проигрывает современным военным технологиям [10]
• Сучасні системи ППО для України: як вони змінять війну [11]
• Як системи HIMARS громлять російські склади (+відеодокази) [12]
• Как российская армия с ее древним оружием проигрывает современным военным технологиям [10]
• Як нова українська артилерія змінює перебіг війни? [13]
• Екс-директор ЦРУ: російська армія показала всі військові недоліки, які лише можна уявити [14]
• The Economist: как Украина выигрывает войну беспилотников [15]
• Артиллерийская «битва за Донбасс» глазами американского журналиста [16]