22 березня росіяни вдарили вісьмома ракетами по найбільшій гідроелектростанції України — ДніпроГЕС. Об’єкт генерував понад 1,5 ГВт електроенергії, це еквівалентно двом ядерним реакторам Рівненської АЕС. Наразі дві станції Дніпровської гідроелектростанції (ГЕС-1 та ГЕС-2) не працюють.

Ступінь пошкодження [2] до кінця не відомий, фахівці ще дообстежують станцію. Понад 7500 кв.м акваторії Дніпра забруднено через витік нафтопродуктів. ДніпроГЕС обстрілювали й раніше. Точніше, її підривали — двічі, під час Другої світової війни. Суспільне [3] розповідає, хто це робив, як, навіщо, та чим тоді все закінчилося.

Читайте також: Масована атака російських нелюдей по українським містам та критичній інфраструктурі [4]

1941 рік: радянські спецслужби хочуть спинити німецьку армію

ДніпроГЕС — перша гідроелектростанція, яка збудували на Дніпрі. Її почали зводити у 1927 році, а за пʼять років ввели в експлуатацію.

Вперше Дніпрельстан — як тоді називали станцію, підірвали радянські війська увечері 18 серпня 1941 року. Таке рішення ухвалили, щоб зупинити наступ німецької армії.

Як розповідав [5] запорізький історик Володимир Лініков, про те, що греблю можуть підірвати, було відомо завчасно. Тоді протягом кількох днів з Москви підвозили вибухівку і закладали її в греблю. Загалом, 20 тонн. Всередині її розмістили щонайменше 16 серпня.

Рішення ж підірвати з’явилося на місці, у Запоріжжі — похапцем. Навіть не збереглося імені командувача, що віддав наказ — тільки прізвища виконавців, якими керував інженер Борис Епов. Одні джерела стверджують, що підірвати ДніпроГЕС наказав Йосип Сталін, інші — що це зробив командувач військами південно-західного напрямку Семен Будьоний. Ще частина вважає, це була стихійна ідея полку внутрішніх військ НКВС № 157, які єдині захищали станцію і розуміли, що наступ на неї неминучий.

Читайте також: Російські загарбники повторили "подвиг" чекістів які підірвали греблю ДніпроГЕСу у 1941 році [6]

ДніпроГЕС вирішили підірвати, коли стало видно, що Червона армія — а саме 274 стрілецька дивізія — не може стримати німецькі атаки. Вдень 18 серпня радянські війська почали тікати. Електростанцію, яка водночас є мостом, підірвали, як і інші місцеві мости. Так хотіли унеможливити перехід німців на правий берег Дніпра. Але не попередили своїх же цивільних та окремі підрозділи військових СРСР.

"Насправді якихось німецьких переправ нижче по течії в тих межах, яких могла дістати ось ця швидка вода, не зафіксовано. Тому навряд чи в німців були жертви внаслідок цього вибуху", — каже Лініков.

Є різні підрахунки [7], скільки тоді загинуло цивільних — від 20 до 100 тисяч жертв. Їх ніхто не підраховував, а спогади очевидців — фрагментарні. Лініков вважає найближчою до правди цифру у три тисячі людей.

Крім того, греблю підірвали [8] не повністю: пошкодили ділянку завдовжки приблизно 170-175 м із загальної довжини понад 600 м. Однак цього вистачило, щоб вивести станцію з експлуатації. Як розповіли [8] Українському Радіо гідролог Віктор Вишневський та історик Володимир Лініков, тоді 20-метрова водяна хвиля змила прибережну міську смугу, плавні Хортиці та дійшла до Марганця і Нікополя, розташованих майже за 80 км нижче за течією Дніпра.

Зруйновану частину греблі німці відновили [9] доволі швидко, а нове енергообладнання везли з Німеччини. Улітку 1942 року ДніпроГЕС знову працював. Історик Лініков наводить свідчення, що вже навесні 1942-го в Запоріжжі була електрика та ходили трамваї.

Читайте також: З горем пополам. Як Червона Армія 18 серпня 1941 року підривала найбільшу електростанцію Євразії [10]

1943 рік: армія Німеччини відступає

Восени 1943 року, коли фронт переламався на користь СРСР, перед німцями постало те саме завдання, що і два роки тому перед радянськими військами — стримати наступ. 11 серпня німці почали будувати велику оборонну лінію, так званий "Східний вал", від Балтійського до Азовського моря. Головна ділянка оборони проходила по лінії Дніпра. Уже 8 вересня окупанти почали відступати за ріку, розповідала [11] історикиня Аліна Понипаляк.

Німці почали [12] готувати підрив ДніпроГЕС, поки СРСР ще тільки розгортав наступ. У березні розпочали мінування станції, яке прискорили восени. Перед вибухом вони також, як і радянці у 1941-му, зливали воду, понижуючи її рівень. За задумом німців, ДніпроГЕС мали зруйнувати повністю. Для цього заготували близько 200 тонн вибухівки та авіаційні бомби.

Коли радянські війська пройшли зовнішній оборонний обвід на запорізькому напрямку, німці підірвали станцію. Історик Лініков каже, було щонайменше шість вибухів. Вони знищили будівлю машинної зали, де розташовані турбіни та генератори, щитову [13] стінку та греблю ГЕС. Але вибухи пошкодили тільки частину греблі.

Читайте також: Як вплинути на державу-терориста? Справа про підрив Росією Каховської греблі у міжнародних судах [14]

Чому так — Українському Радіо розповів [8] гідролог Віктор Вишневський: "З історичних джерел відомо, що розвідникам вдалося дістатися до кабелю, який мав подати електричний сигнал, і перерізати його. Тому, попри значні руйнування обладнання, гребля залишилася стояти, і навесні 1944 року вже розпочалися роботи з відновлення ДніпроГЕСу".

На початку 1944 року влада Радянського Союзу ухвалила відбудувати Дніпровську гідроелектростанцію в її первинному вигляді. Почали з розмінування, що тривало декілька місяців. У 1945-му в Чехословаччині знайшли вивезений будівельний архів станції, який допоміг відбудові. З обладнанням допомагали союзники — зокрема, американська компанія General Electric постачала нові, потужніші генератори. А вся відбудова тривала шість років.

—

Юлія Кузьменко [15], опубліковано у виданні Суспільне [3]

В тему: 

• Розстріляний авангард: як російське вторгнення руйнує модерністську спадщину України [16]
• Рашизм – ракова пухлина для людства. Палата число «Z» [17]
• Соціопатія, яка вразила сучасну Росію, має форму РАШИЗМУ [18]
• Гитлер, Сталин и Украина: безжалостные стратегии [19]
• Ликвидатор. Рассказ ученого, прожившего 20 лет «в обнимку» с реактором... [20]
• Освенцим поработал на СССР [21]
• «Пришло время рассчитаться с коммунистам…» [22]
• Сытые и мертвые. «Равенство и братство» в СССР  [23]