Версия для печати
18 серпня 1941 року, радянські війська, що відступали, вивели з ладу Дніпровську ГЕС, а потім підірвали її греблю. Наскільки виправданий був такий крок з військової точки зору і якими були його наслідки для армій, що воювали? Чи є підстави вважати, що ті, хто наказував про підрив, діяли проти власного народу? Думка історика Бориса Соколова:
– Отже, серпень 1941 року війна з Німеччиною триває майже два місяці, дуже важкий час для Радянського Союзу. Приймається рішення підірвати ДніпроГЕС. Наскільки з оборонної, з військової точки зору було виправдано цей крок?
– Тут треба поділяти. Знищення турбін ДніпроГЕС, руйнування машинного залу – це одне. І друге – вибух греблі ДніпроГЕС. Перше було цілком виправдано. Було виведено з ладу обладнання у досить ефективний спосіб, яким, зокрема, захоплювався міністр озброєння Німеччини Альберт Шпейєр.
Читайте також: Рашизм – ракова пухлина для людства. Палата число «Z»
Переключили режим розподілу мастила при турбінах, що працюють на повну потужність, вони розжарилися і дуже швидко перетворилися на металобрухт. Німцям турбіни вже не відновити було, і вони поставили свої.
А щодо підриву греблі, це була, за великим рахунком, велика дурість. Тому що німці цей пролом у греблі все одно заклали. І ДніпроГЕС саму по собі експлуатували. А внаслідок вибуху греблі загинули ті радянські солдати, які в цей момент переправлялися греблею, плюс було затоплено ще зайняте на той момент радянськими військами Запоріжжя, були затоплені значні частини радянських військ, які перебували нижче за течією. або вони були відрізані водою і змушені були здатися в полон. Тобто це була безглузда дурість.
Читайте також: Соціопатія, яка вразила сучасну Росію, має форму РАШИЗМУ
ДніпроГЕС після приходу німецьких військ
- Виходить, що наказ про вибух був настільки таємним, що про нього навіть не попередили частини, які були на греблі?
– Він був таємним. Вибух здійснила частина НКВС, яка опікувалась охороною особливо важливих об'єктів, у тому числі ДніпроГЕС. Армійське командування принаймні на тому рівні, який був необхідний, щоб запобігти переправі, не було попереджено. Але все ж таки тоді робилося дуже швидко, протягом одного дня практично.
– А якоїсь шкоди, що відчувається, було завдано цім вибухом греблі німецьким військам? І які втрати серед мирного населення?
– Скільки помітних збитків німецьким військам це не завдало. Радянським військам збитки були набагато більшими. Кількість загиблих мирних жителів, природно, ніхто не знає, але я думаю, що вона була значною. Це, вважай, як втрати при великій повені. Я думаю, що, як мінімум, сотні людей загинули.
Читайте також: До чого можуть привести компроміси з російським фашизмом
− Не раз я стикався з публікаціями про те, що люди, які віддавали наказ про вибух греблі, мало не свідомо намагалися знищити мирне населення, яке могло опинитися в окупації. Ваша думка щодо цього?
– Я не бачу підстав для таких звинувачень. Справа була у виконанні сталінського наказу про "випалену землю", про знищення всіх промислових об'єктів, які залишалися на окупованій території, яким була і ДніпроГЕС. А те, що це робили швидко і безглуздо, ну, це загалом звичайна радянська практика. Спеціально знищувати когось із радянських громадян, звичайно, навряд чи планували при цьому.
—
В тему:
