Депортації, травми або полон впливають на професійну кар'єру часто ще десятиліття після завершення війни. Дослідження на прикладі Другої світової війни намагається винести уроки щодо наслідків війни в Україні.

Досвід, отриманий під час війни, може мати глибинні наслідки для пізнішого професійного життя, які часто проявляються лише наприкінці кар'єри. Як пише Deutsche Welle [2], такими є дані нового дослідження німецького Інституту світової економіки в Кілі (IfW), в межах якого було проаналізовано дані про поранених, полонених і переміщених осіб часів Другої світової війни.

"Із нашого дослідження також можна винести уроки для війни в Україні, наприклад, про труднощі ветеранів у професійному житті або про інтеграцію переміщених осіб на ринку праці", - говорить економіст і співавтор дослідження Себастьян Браун (Sebastian Braun).

Читайте також: Вахтанг Кебуладзе: Психози homo soveticus [3]

Разом з економістом Яном Штулером (Jan Stuhler) він дослідив вплив війни на трудові біографії в Західній Німеччині на прикладі групи людей, народжених між 1919 і 1921 роками. 95 відсотків чоловіків із цієї вікової групи брали участь у війні. Також у дослідженні розглядаються переміщені особи, яким на момент закінчення війни було від двох до 60 років.

"Що стосується професійної кар'єри, то спочатку переміщеним особам було важче", - зазначає Браун у розмові DW. За його словами, після закінчення війни їм спершу набагато рідше вдавалося повернутися на ринок праці. Лише коли "економічне диво" у Західній Німеччині набрало обертів, труднощі переміщених осіб, що прибули з колишніх німецьких земель зі сходу, на ринку праці країни порівняно з "корінним" західнонімецьким населенням зменшилися, зазначає науковець.

Доходи, отримувані у літньому віці - це особливо стосується доходу від власності, - у випадку депортованих також значно зменшилися внаслідок втрати батьківщини. "З іншого боку, звичайно, саме солдати, які отримали травми, дуже потерпають від наслідків війни для здоров'я, не в останню чергу в літньому віці", - додає Браун.

На цю тему: Что такое «советский человек» [4]

Після Другої світової війни: переміщені особи з Польщі прибувають до НімеччиниФото: dpa/picture alliance

Як поранення впливають на професійну кар'єру

За даними дослідження, унаслідок отриманих на війні поранень зайнятість зменшується лише з віком, імовірно, через те, що проблеми зі здоров'ям саме тоді більше проявляються. На професійний успіх поранення, отримані на війні, не впливають, зазначається в дослідженні.

Солдати з важкою інвалідністю, тобто люди з ампутаціями або ті, хто втратив зір внаслідок війни, після повернення з війни також спершу знаходили роботу, хоч і рідше на фізично важких роботах, говориться в дослідженні. "Однак у їхньому випадку проблеми зі здоров'ям у літньому віці проявляються раніше і стають більш серйозними, через що рівень їхньої зайнятості після 50-річного віку помітно знижується", - зазначає Себастьян Браун. За його словами, фінансові втрати, понесені ветеранами в результаті цього, в Німеччині майже повністю компенсувалися пенсіями для жертв війни.

Читайте також: “В українській війні будуть прецеденти, які оформлять майбутнє міжнародного гуманітарного права” [5]

"Психологічні наслідки війни були темою-табу"

Згідно з проаналізованими даними, солдатів також запитували про психологічні наслідки війни. Однак, за словами дослідника, майже ніхто з них не вказав, що страждав, наприклад, на депресію. "Імовірно, що у 1980-х роках, коли проводилося опитування, на якому ґрунтується наше дослідження, ця тема все ще була табуйованою. Тому ми концентруємося на фізичних травмах, таких як вогнепальні поранення, обмороження або ампутації", - говорить Браун.

З огляду на загарбницьку війну Росії проти України науковець прогнозує, що поранені українські та російські ветерани повернуться на ринок праці у період безпосередньо після війни, а залишать його лише тоді, коли наближатимуться до пенсійного віку.

Читайте також: Рашизм – ракова пухлина для людства. Палата число «Z» [6]

Поранені солдати в Україні. Фото: JORGE SILVA/REUTERS

Колишні полонені були менш успішними в кар'єрі

Майже дві третини чоловіків, народжених між 1919 і 1921 роками, які були об'єктами дослідження, щонайменше упродовж шести місяців були військовополоненими, а багато з них перебували в полоні кілька років по закінченню війни. Як демонструє дослідження, досвід полону призвів до скорочення їхнього подальшого трудового життя в середньому більш ніж на два роки.

Окрім того, вони були значно менш успішними у своїй кар'єрі у порівнянні з колишніми солдатами, які не були в полоні. Ті, хто зміг повернутися до трудового життя після полону пізніше, вийшли на пенсію в середньому також на пів року пізніше - імовірно, щоб компенсувати попередні втрати.

Переміщені особи, окрім втрати батьківщини, стикалися і з труднощами у професійному житті. Їм подекуди важче було знайти роботу і накопичити матеріальні статки.

Читайте також: Шлях до свободи: як українці прориваються з окупованого Бердянська до Запоріжжя [7]

Особливо переміщеним жінкам часто не вдавалося повернутися на ринок праці. "Я думаю, що це було пов'язано передусім з високим рівнем безробіття в повоєнний період і дискримінацією жінок на ринку праці", - говорить Браун. За його словами, пріоритетом була інтеграція чоловіків-переселенців і в першу чергу - солдатів, які поверталися з війни. "Загалом працевлаштування заміжніх жінок у 1950-х роках все ще було пов'язане з величезною стигматизацією, а образ чоловіка як єдиного годувальника був соціальною нормою" - додає він.

Політична підтримка та швидка інтеграція

"Наші результати показують, що політичне керівництво має підтримувати ветеранів війни особливо наприкінці їхнього трудового життя, навіть у тому випадку, якщо їм вдалося повернутися на ринок праці одразу після закінчення війни, - зазначає Себастьян Браун. - Крім того, важливими є швидка інтеграція переміщених осіб у ринок праці та систему освіти".

Особливу увагу, за словами науковця, варто приділяти молодим людям на етапі переходу від шкільної освіти до подальшого навчання, а також людям, що належать до дискримінованих груп на ринку праці.

—

Клаус Ульріх, опубліковано у виданні Deutsche Welle [8]

• Кінець Нового Миру. Ізраїльський історик Юваль Ной Харарі про те як Путін загрожує всьому людству [9]
• Як українці бачать свою державу після війни? – дослідження [10]
• Чому не всі українці повернуться додому після війни? [11]
• В минулому році Українці самі себе здивували [12]
• Прогнози на 2023 рік від військових експертів щодо завершення війни [13]