Уроки історії: Як війна може вплинути на професійну кар'єру ветеранів

Версия для печати

 Депортації, травми або полон впливають на професійну кар'єру часто ще десятиліття після завершення війни. Дослідження на прикладі Другої світової війни намагається винести уроки щодо наслідків війни в Україні.

Досвід, отриманий під час війни, може мати глибинні наслідки для пізнішого професійного життя, які часто проявляються лише наприкінці кар'єри. Як пише Deutsche Welle, такими є дані нового дослідження німецького Інституту світової економіки в Кілі (IfW), в межах якого було проаналізовано дані про поранених, полонених і переміщених осіб часів Другої світової війни.

"Із нашого дослідження також можна винести уроки для війни в Україні, наприклад, про труднощі ветеранів у професійному житті або про інтеграцію переміщених осіб на ринку праці", - говорить економіст і співавтор дослідження Себастьян Браун (Sebastian Braun).

Читайте також: Вахтанг Кебуладзе: Психози homo soveticus

Разом з економістом Яном Штулером (Jan Stuhler) він дослідив вплив війни на трудові біографії в Західній Німеччині на прикладі групи людей, народжених між 1919 і 1921 роками. 95 відсотків чоловіків із цієї вікової групи брали участь у війні. Також у дослідженні розглядаються переміщені особи, яким на момент закінчення війни було від двох до 60 років.

"Що стосується професійної кар'єри, то спочатку переміщеним особам було важче", - зазначає Браун у розмові DW. За його словами, після закінчення війни їм спершу набагато рідше вдавалося повернутися на ринок праці. Лише коли "економічне диво" у Західній Німеччині набрало обертів, труднощі переміщених осіб, що прибули з колишніх німецьких земель зі сходу, на ринку праці країни порівняно з "корінним" західнонімецьким населенням зменшилися, зазначає науковець.

Доходи, отримувані у літньому віці - це особливо стосується доходу від власності, - у випадку депортованих також значно зменшилися внаслідок втрати батьківщини. "З іншого боку, звичайно, саме солдати, які отримали травми, дуже потерпають від наслідків війни для здоров'я, не в останню чергу в літньому віці", - додає Браун.

На цю тему: Что такое «советский человек»

Після Другої світової війни: переміщені особи з Польщі прибувають до НімеччиниФото: dpa/picture alliance

Як поранення впливають на професійну кар'єру

За даними дослідження, унаслідок отриманих на війні поранень зайнятість зменшується лише з віком, імовірно, через те, що проблеми зі здоров'ям саме тоді більше проявляються. На професійний успіх поранення, отримані на війні, не впливають, зазначається в дослідженні.

Солдати з важкою інвалідністю, тобто люди з ампутаціями або ті, хто втратив зір внаслідок війни, після повернення з війни також спершу знаходили роботу, хоч і рідше на фізично важких роботах, говориться в дослідженні. "Однак у їхньому випадку проблеми зі здоров'ям у літньому віці проявляються раніше і стають більш серйозними, через що рівень їхньої зайнятості після 50-річного віку помітно знижується", - зазначає Себастьян Браун. За його словами, фінансові втрати, понесені ветеранами в результаті цього, в Німеччині майже повністю компенсувалися пенсіями для жертв війни.

Читайте також: “В українській війні будуть прецеденти, які оформлять майбутнє міжнародного гуманітарного права”

"Психологічні наслідки війни були темою-табу"

Згідно з проаналізованими даними, солдатів також запитували про психологічні наслідки війни. Однак, за словами дослідника, майже ніхто з них не вказав, що страждав, наприклад, на депресію. "Імовірно, що у 1980-х роках, коли проводилося опитування, на якому ґрунтується наше дослідження, ця тема все ще була табуйованою. Тому ми концентруємося на фізичних травмах, таких як вогнепальні поранення, обмороження або ампутації", - говорить Браун.

З огляду на загарбницьку війну Росії проти України науковець прогнозує, що поранені українські та російські ветерани повернуться на ринок праці у період безпосередньо після війни, а залишать його лише тоді, коли наближатимуться до пенсійного віку.

Читайте також: Рашизм – ракова пухлина для людства. Палата число «Z»

Поранені солдати в Україні. Фото: JORGE SILVA/REUTERS

Колишні полонені були менш успішними в кар'єрі

Майже дві третини чоловіків, народжених між 1919 і 1921 роками, які були об'єктами дослідження, щонайменше упродовж шести місяців були військовополоненими, а багато з них перебували в полоні кілька років по закінченню війни. Як демонструє дослідження, досвід полону призвів до скорочення їхнього подальшого трудового життя в середньому більш ніж на два роки.

Окрім того, вони були значно менш успішними у своїй кар'єрі у порівнянні з колишніми солдатами, які не були в полоні. Ті, хто зміг повернутися до трудового життя після полону пізніше, вийшли на пенсію в середньому також на пів року пізніше - імовірно, щоб компенсувати попередні втрати.

Переміщені особи, окрім втрати батьківщини, стикалися і з труднощами у професійному житті. Їм подекуди важче було знайти роботу і накопичити матеріальні статки.

Читайте також: Шлях до свободи: як українці прориваються з окупованого Бердянська до Запоріжжя

Особливо переміщеним жінкам часто не вдавалося повернутися на ринок праці. "Я думаю, що це було пов'язано передусім з високим рівнем безробіття в повоєнний період і дискримінацією жінок на ринку праці", - говорить Браун. За його словами, пріоритетом була інтеграція чоловіків-переселенців і в першу чергу - солдатів, які поверталися з війни. "Загалом працевлаштування заміжніх жінок у 1950-х роках все ще було пов'язане з величезною стигматизацією, а образ чоловіка як єдиного годувальника був соціальною нормою" - додає він.

Політична підтримка та швидка інтеграція

"Наші результати показують, що політичне керівництво має підтримувати ветеранів війни особливо наприкінці їхнього трудового життя, навіть у тому випадку, якщо їм вдалося повернутися на ринок праці одразу після закінчення війни, - зазначає Себастьян Браун. - Крім того, важливими є швидка інтеграція переміщених осіб у ринок праці та систему освіти".

Особливу увагу, за словами науковця, варто приділяти молодим людям на етапі переходу від шкільної освіти до подальшого навчання, а також людям, що належать до дискримінованих груп на ринку праці.

—

Клаус Ульріх, опубліковано у виданні Deutsche Welle

• Кінець Нового Миру. Ізраїльський історик Юваль Ной Харарі про те як Путін загрожує всьому людству
• Як українці бачать свою державу після війни? – дослідження
• Чому не всі українці повернуться додому після війни?
• В минулому році Українці самі себе здивували
• Прогнози на 2023 рік від військових експертів щодо завершення війни