Напередодні 40-х роковин Чорнобильської трагедії світ знову опинився перед загрозою колосального радіоактивного викиду, але цього разу причиною є не технічна помилка, а цілеспрямований воєнний терор.

Звіт «Greenpeace Україна» та інтерв’ю старшого ядерного фахівця Шона Берні для «Настоящего времени» малюють тривожну картину: Новий безпечний конфайнмент (НБК), що мав захищати людство протягом століття, отримав пробоїну внаслідок удару російського дрона «Герань-2» у лютому 2025 року. Пошкодження внутрішньої обшивки та пожежа на куполі створили ризик обвалення старого бетонного саркофага 1986 року, що поховав під собою розплавлений реактор.

Шон Берні, який відвідав станцію тричі за останній рік, наголошує на цинічній ролі корпорації «Росатом» у плануванні окупації українських АЕС та подальшому ядерному шантажі. Поки міжнародна спільнота обговорює виділення 575 мільйонів доларів на термінові відновлювальні роботи, Росія продовжує запускати дрони над зоною відчуження, намагаючись перетворити ядерну небезпеку на «рутину». Це розмова про воєнні злочини, які не мають терміну давності, про наукову шкоду від розграбування Екоцентру та про критичну потребу в санкціях проти російського ядерного сектору, який досі інтегрований у європейську енергетику, попри прямі удари по об’єктах ЧАЕС.

Саркофаг, тобто бетонне накриття над зруйнованим вибухом реактором Чорнобильської АЕС, може обвалитися, попереджає [2] «Greenpeace Україна» у звіті [3], оприлюдненому напередодні 40-х роковин аварії. Це призведе до колосального викиду радіоактивного пилу. А конфайнмент, який накриває саркофаг, пошкоджений внаслідок російського удару.

Саркофаг зводився одразу після вибуху в 1986 році – у надзвичайно стислі терміни і з величезним ризиком для життя будівельників. Фактично, зруйнований реактор залили бетоном. Це припинило викид радіоактивних речовин. За десятиліття після аварії у саркофазі утворилися тріщини, деякі його елементи стали нестабільними. Тому був побудований Новий безпечний конфайнмент (НБК) – унікальна споруда зі спеціальною подвійною обшивкою, яку у листопаді 2016 році насунули по рейках над бетонним саркофагом. Після початку повномасштабної війни Росії проти України ризик обвалу бетонного саркофагу над 4-им енергоблоком зріс у рази через постійні ракетно-дронові атаки російської армії по регіону, де розміщена ЧАЕС (Київщина, Житомирщина, Чернігівщина). Більше того, російська армія у лютому 2025 року атакувала сам конфайнмент. Російський дрон «Герань-2» (Shahed) із фугасною бойовою частиною вдарив по куполу укриття, після вибуху зайнялася пожежа, а в захисній оболонці утворилася діра. І хоч уламки російського «шахеда» з серійним номером були знайдені зовні і всередині захисного купола, Росія заперечує, що цілеспрямовано атакувала ЧАЕС.

Міністри закордонних справ країн «Групи семи» обговорювали наприкінці березня 2026 року масштабні зусилля з відновлення захисного укриття на Чорнобильській атомній електростанції в Україні, повідомляє [4]кореспондент Радіо Свобода.

Вартість цих робіт оцінюється приблизно в 575 мільйонів доларів.

За словами старшого ядерного фахівця «Greenpeace Україна» Шона Берні, те, що сталося, має свої наслідки для безпеки, оскільки терміну давності для ядерної катастрофи не існує.

«Демонтаж нестабільних конструкцій в об’єкті «Укриття» є необхідною умовою для запобігання їх неконтрольованому обваленню, яке призвело б до перерозподілу великих обсягів радіоактивного пилу всередині НБК», – мовиться у звіті організації.

Телевізійна та онлайн-мережі «Настоящее время» [5] (створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії) розпитала Шона Берні про рівень ризиків для України і Європи в цілому, які створює Росія, атакуючи зону розташування ЧАЕС і сам конфайнмент.

Берні також розповів про початок повномасштабної війни, коли російська армія окупувала Чорнобильську АЕС, а російські солдати розграбували та розбили обладнання Екоцентру на мільйони євро. 

Наслідки атаки російського безпілотника на Чорнобильську атомну електростанцію. Київська область, Україна 14 лютого 2025 року

 – У грудні минулого року Генеральна асамблея ООН ухвалила резолюцію щодо Чорнобиля – про міжнародне співробітництво у сфері мінімізації наслідків катастрофи. Через 40 років про які саме наслідки ми все ще говоримо? І чи існує взагалі термін давності для ядерної катастрофи?

– На жаль, як для тих, хто керує Чорнобильською атомною станцією в межах державних відомств, так і для постраждалих від Чорнобиля багатьох мільйонів людей, особливо в Україні, ядерна катастрофа, по суті, не має кінця, оскільки в довкілля потрапив величезний рівень радіоактивності. Дуже важливо, що ООН ухвалює такі резолюції, визнаючи наслідки Чорнобиля, але, на жаль, терміну давності для ядерної катастрофи не існує.

Читайте також: Рашисти вдарили іранським дроном по укриттю 4-го блоку Чорнобильської атомної станції [6]

– Якщо я правильно розумію, одним із приводів для цієї резолюції стало пошкодження Нового безпечного конфайнменту – арки, зведеної над зруйнованим реактором, що сталося через удар російського дрона в лютому минулого року. Яким є нинішній стан цієї споруди?

– Ви абсолютно праві. 14 лютого, трохи більше ніж рік тому, прямий удар російських військових за допомогою дрона «Шахед» уразив Новий безпечний конфайнмент. Він пробив отвір у даху та внутрішній обшивці споруди, що призвело до пожежі та серйозних пошкоджень. Подолання наслідків того, що сталося, може тривати ще багато років, потенційно – багато десятиліть.

Українська влада та екстрені служби загасили пожежу. Вони залатали отвори, пробиті дроном. На жаль, масштаб наслідків цієї атаки все ще оцінюється та осмислюється, а шляхи подальших дій ще не визначені.

Саркофаг ЧАЕС після атаки російським дроном, 14 лютого 2025 року

– Планувалося, що ця споруда функціонуватиме близько 100 років. Усередині Нового безпечного конфайнменту розташований зруйнований реактор №4 та об’єкт «Укриття», зведений наприкінці 1986 року для захисту цього реактора.

І всім цим потрібно керувати, контролювати це, зрештою – вивести з експлуатації та демонтувати. Новий безпечний конфайнмент був призначений для того, щоб утримувати радіоактивність і запобігти її потраплянню в довкілля.

Але навмисний удар Росії, як і її удари по Україні загалом, по енергетичній системі України, її електромережі, окупація Запоріжжя – лише демонструє злочинну поведінку російської держави, російської ядерної галузі та «Росатому».

І найближчими тижнями, найближчими місяцями ми, сподіваюся, краще зрозуміємо, як рухатися далі в роботі з наслідками того російського лютневого удару. Але це надзвичайно складно.

– У перші тижні повномасштабного вторгнення у 2022 році російські війська окупували Чорнобильську станцію на понад місяць. Що ми знаємо зараз про наслідки тієї окупації та що ще можливо там виявити?

– Так, 24 лютого, у перший день повномасштабного вторгнення, це були російські військові та представники російської ядерної галузі з «Росатому». Тобто це була спланована операція за підтримки та активної участі державної ядерної корпорації Росії, що саме по собі просто неймовірно.

Наприкінці березня – на початку квітня російські військові залишили Чорнобиль. Протягом цього періоду, як і слід було очікувати, відбувалося залякування. Українські посадовці та працівники не могли залишити станцію, на них чинився величезний тиск. На Чорнобильській станції зникло електропостачання. Російські військові також знищили та розграбували ключове обладнання, пошкодили устаткування Екоцентру – агентства, відповідального за управління довкіллям зони відчуження.

Нам пощастило відвідати Чорнобильську зону та Екоцентр у липні 2022 року на запрошення українського уряду. Ми на власні очі побачили шкоду, завдану цим неймовірно важливим науковим установам: це десятки й десятки мільйонів євро збитків, заподіяних російськими військовими перед тим, як вони припинили окупацію низки районів зони відчуження.

Читайте також: Зуби ліквідаторів та натовп кадебістів: маловідомі факти про найбільшу техногенну катастрофу в історії людства [7]

Спільні навчання Збройних сил України, Національної гвардії, Прикордонної служби та СБУ на кордоні з Білоруссю неподалік Чорнобильської атомної електростанції, у покинутому місті Прип'ять, Україна, 20 січня 2023 року

Ми відвідали один із таборів, розташований за кілька кілометрів від Чорнобильської атомної станції. Він був на краю так званого Рудого лісу – лісового масиву з найвищими рівнями зовнішнього опромінення, і ми вивчали рівні радіації там. Були явні свідчення того, що російські військові переміщалися зоною, спричиняючи порушення [ґрунтового покриву]. Це високорадіоактивне середовище, дуже складне, і те, що зробили росіяни, включно з мінуванням, серйозно вплинуло на здатність української влади відстежувати, інспектувати та контролювати те, що відбувається з радіоактивністю, викинутою у 1986 році. І фактично наукова шкода, завдана російськими військовими, – це ще один воєнний злочин. Дії Росії та той факт, що це тепер зона бойових дій на кордоні з Білоруссю, мають величезні наслідки протягом останніх чотирьох років.

Наукова спільнота, українські вчені, Національна академія разом з адміністрацією Чорнобильського державного агентства – усі вони тяжко постраждали від того, що сталося за той один місяць і в наступні чотири роки.

Те, що Росія продовжує запускати дрони над Чорнобильською станцією навіть після лютого минулого року, – лише чергове свідчення того, чому міжнародна спільнота має об'єднатися, щоб зупинити російську агресію та незаконні злочини. 

– Чи був той візит останнім, чи ви бували на станції відтоді?

– Після того я був там, думаю, тричі за останній рік. У 2024 році я відвідав Новий безпечний конфайнмент разом із представниками ООН. Це було за шість місяців до того, як російський дрон фактично вдарив по ньому. Керівництво Чорнобиля надало нам доступ для оцінки впливу війни та того, як українська влада просувається вперед. Або, точніше, як вона на неї реагує.

І це, звісно, теж є величезним відображенням російського повномасштабного вторгнення, російської війни проти України. Те, що війна колосально зачепила всю чорнобильську програму. Тисячі працівників, які живуть у Славутичі та раніше щодня діставалися на роботу на Чорнобильську станцію для виконання неймовірно важливих завдань, унаслідок російської війни вже не можуть цього робити. Їм доводиться їхати через Київ, оскільки прямий наземний коридор через Білорусь, очевидно, не є варіантом для поїздок туди. Тож це просто низка наслідків російської війни для ядерної безпеки та роботи українських вчених на Чорнобильській станції та в Чорнобильській зоні. 

– Ця війна відкинула всіх назад у багатьох аспектах, але чи можете ви сказати, де ми перебуваємо зараз у контексті роботи над наслідками Чорнобильської катастрофи?

– Я думаю, що стосовно Чорнобильської катастрофи ще до повномасштабного вторгнення стояло чимало серйозних завдань, які були – я б не сказав, що за межами можливостей України, але – за межами фінансових можливостей України.

Розумієте, Чорнобильська катастрофа – це міжнародна ядерна катастрофа. Новий безпечний конфайнмент фінансувався багатьма десятками урядів, тільки не Росією, яка, звісно, є головною винуватицею Чорнобильської катастрофи, поряд із тими, хто перебував у Кремлі, та ядерними інститутами Радянського Союзу. Новий безпечний конфайнмент – це не кінець історії. Це кінець одного етапу роботи з Чорнобилем, але довгострокове управління тим, що міститься всередині нього, рештою реакторів, які необхідно вивести з експлуатації, усіма ядерними відходами – усе це є величезним тягарем для українського суспільства, для платників податків, для уряду.

Але з цим необхідно справлятися, бо ця проблема існує. І я думаю, що один із важливих уроків, що випливають із того, що Росія зробила з Чорнобилем, – це те, що міжнародній спільноті нагадали: проблема досі існує. А отже, відповідальність міжнародної спільноти полягає в тому, щоб підтримати Україну в боротьбі з цією величезною катастрофою. Це означає фінансову підтримку, це означає експертизу, здатну допомогти численним фахівцям України, – вона абсолютно необхідна. І це те, що Greenpeace справді хоче продовжувати доносити до міжнародної спільноти, бо від нас залежить підтримка України.

Читайте також: В центральном зале четвертого блока ЧАЕС - 1986 год [8]

Графіті з ведмедями на фотографії, зробленій 29 травня 2022 року в місті-привиді Прип'ять, розташованому неподалік Чорнобильської АЕС

– Кожні великі роковини приносять нову хвилю заголовків у ЗМІ про уроки Чорнобильської катастрофи. Ви вже досить давно працюєте у сфері ядерної безпеки. Яке це – зустрічати 40-ві роковини аварії, коли зовсім поруч іде війна?

– Уперше я побував у Чорнобилі 30 років тому. Та зима була дуже схожа на цю. На щастя, сподіваюся, для України вона вже позаду. Тоді було, здається, близько мінус 28 чи мінус 29 градусів, коли ми були в Чорнобилі. У той час уявити, що можливе військове вторгнення та участь ядерного агентства в особі «Росатому», які навмисно атакують та окуповують атомну електростанцію, – було просто неможливо.

Фактично, звісно, як ви знаєте, і українське суспільство знає це набагато краще за мене, усе набагато гірше. Бо сьогодні, через понад чотири роки [повномасштабної війни], ми все ще маємо справу з російською окупацією Запорізької атомної електростанції. Могло бути ще гірше. Ми знаємо, що Росія мала намір атакувати та захопити Південноукраїнську атомну електростанцію. На щастя, їх відкинула українська територіальна оборона та морська піхота.

Але ось минуло чотири роки, а Росія все ще загрожує ядерній інфраструктурі України, атакує її, продовжує окупацію Запорізької атомної електростанції, і все це – практично без будь-яких санкцій із боку міжнародної спільноти.

Читайте також: На укритті саркофагу над четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС після удару "Шахеду" виявлено ще три осередки тління [9]

Запорізька атомна електростанція (ЗАЕС) поблизу міста Енергодара Запорізької області, 22 серпня 2022 року

– У Парижі проходила міжнародна ядерна конференція, організована французьким урядом. На ній був присутній генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії, який лише місяць тому стояв поруч [10] із головою ядерної корпорації «Росатом» [Олексієм] Ліхачовим на церемонії в Угорщині з нагоди початку будівництва двох ядерних реакторів. Він назвав [11] це «великим днем для Росії». І водночас цей голова МАГАТЕ має бути незалежним арбітром між Україною та Росією в питанні окупації Запоріжжя, у питанні безпеки Запоріжжя.

Рафаель Гроссі не коментував цих заяв Greenpeace.

Таким чином увесь ядерний сектор, на мій погляд, несе відповідальність за те, щоб не продовжувати роботу з Росією, яку вони ведуть. І це просто неймовірно. Через кілька місяців після удару по Чорнобилю та Запоріжжю цьому мав настати край. Але минуло чотири роки, і європейські уряди, включно з Францією, все ще працюють із російською ядерною галуззю. Це немислимо.

Раніше генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі заявив [12], що агентство продовжує постійно співпрацювати з російською державною ядерною корпорацією «Росатом» та персоналом Запорізької атомної електростанції, незважаючи на «триваючий конфлікт в Україні». Гроссі наголосив, що підтримка присутності та співпраці на об'єкті є важливою для забезпечення ядерної безпеки та захисту найбільшої в Європі атомної електростанції.

Запорізька атомна електростанція (ЗАЕС) є центром міжнародного занепокоєння з початку війни в Україні, з неодноразовими попередженнями про ризики, що виникають через військову діяльність навколо об'єкта. Експерти МАГАТЕ були розміщені на станції в рамках зусиль щодо моніторингу умов, підтримки зв'язку з операторами станції та зниження ризику ядерної аварії. Гроссі сказав, що постійна взаємодія з усіма залученими сторонами необхідна для підтримки експлуатаційної безпеки та запобігання ескалації навколо критично важливої ядерної інфраструктури. 

Читайте також: Як російські загарбники захопили ЧАЕС, пограбували, взяли заручників та втекли [13]

– Ті, хто уважно стежили за Запоріжжям протягом усієї війни, були свідками неодноразових зупинок електропостачання, ударів дронів, обстрілів. Я не можу перестати думати про те, що новина про втрату живлення [14] атомною станцією стала майже рутиною за ці чотири роки. Сама ідея, що ядерний об'єкт розташований у зоні бойових дій, стала «нормальною». Вас це лякає?

– Це не питання страху, це постійний шок від того, що подібні події стали майже рутиною. Ми опублікували аналіз, що охоплює останні 12 місяців – із лютого 2025-го по лютий 2026 року – про навмисні відключення Запорізької атомної електростанції від електромережі. І в кожному випадку російська сторона заявляє, що це результат обстрілів із боку українських Збройних сил.

Звісно, ми знаємо, що це абсолютна неправда, російська дезінформація. Нашою метою було показати, що в кожному з цих випадків пряма відповідальність лежить на Росії. І я думаю, що частина цієї «нормалізації», про яку ви говорите, цілком реальна.

Але існує обов'язок і відповідальність – викривати та оскаржувати цю російську дезінформацію, яка намагається ніби як нормалізувати ситуацію. І знову, на жаль, генеральний директор Гроссі та певні частини секретаріату Міжнародного агентства з атомної енергії відіграють роль у цій нормалізації, не називаючи винну сторону. А винна сторона тут лише одна – і це російська держава. Це адміністрація Путіна, це державна ядерна корпорація Росії «Росатом».

Для іноземних ЗМІ, які висвітлюють Запоріжжя – а це все ще висвітлюється – є по-справжньому зловісний наслідок російської дезінформації: вона робить усе це схожим на рутину, на щось, про що особливо турбуватися не варто. І замість того, щоб медіа зосередили увагу на спробах по-справжньому зрозуміти, що Росія робить у Запоріжжі, вони або висвітлюють це поверхово, або не висвітлюють зовсім, що, звісно, є однією з цілей російської дезінформації. Тому так, це необхідно називати своїми іменами.

Greenpeace спільно з Truth Hounds та іншими представниками громадянського суспільства України рішуче налаштовані викривати російські злочини. Але так, чотири роки по тому, цьому справді не можна дозволяти тривати. Поки що це лише повторюється як якась безперервна мантра, але щось має змінитися. І звісно, санкції проти державної ядерної корпорації Росії – нам потрібно їх запровадити, їм просто не можна дозволяти продовжувати це. 

– Під час ваших робочих поїздок в Україну ви намагаєтеся фіксувати те, що відбувається у сфері ядерної безпеки на тлі війни? Чи в чому полягає ваша головна місія?

– Саме так. Нам випала велика честь працювати з громадами на лінії фронту в Нікопольському районі, які зазнають воєнних ударів, атак дронів, обстрілів із реактивних систем залпового вогню та касетних бомб. Для Greenpeace мати можливість проводити час у цих громадах, розмовляти з ними про радіаційні ризики Запоріжжя, а також допомагати їм вживати проактивних заходів для свого захисту – це один зі справді глибоко значущих досвідів для мене та моїх колег у Greenpeace. Але бачити також, як російська війна...

І знову – ми не можемо просто продовжувати повторювати одні й ті самі погрози, бо українське суспільство, звісно, стикається з величезними загрозами щогодини. Але розслідування того, що робить Росія, а також спроби чинити тиск на європейські уряди й закликати міжнародну спільноту підтримати Україну, викривати Росію, протистояти їй, блокувати її, запроваджувати санкції проти неї – усе це частина нашої повсякденної роботи.

• Російський ударний дрон із фугасною бойовою частиною влучив у ніч на 14 лютого 2025 року в укриття зруйнованого 4-го енергоблоку Чорнобильської атомної станції, повідомив президент України Володимир Зеленський.
• Міжнародне агентство з атомної енергії підтвердило [15], що вночі на Чорнобильській АЕС прогримів вибух. Там також зазначили, що в дах саркофага АЕС врізався дрон, але не уточнили, чи це був російський дрон.
• Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков заявив, що не має точної інформації про атаку, але «не може бути й мови, щоб завдавалися удари по якихось об’єктах атомної інфраструктури», цитують російські ЗМІ. У Росії регулярно заперечують атаки на українські об’єкти, зокрема, цивільні.
• Під час широкомасштабного військового вторгнення в Україну російська армія взяла під контроль два атомних об’єкти – Чорнобильську і Запорізьку атомні електростанції. Зокрема, ЧАЕС загарбники захопили в перший день вторгнення, 24 лютого.
• Шість реакторів Запорізької АЕС перебувають у стані холодної зупинки з 2022 року. Російські війська захопили її в перші тижні широкомасштабного вторгнення. Станція не виробляє електроенергію.
• Через дії Росії на ЧАЕС та ЗАЕС у МАГАТЕ створили цілодобовий кризовий центр для моніторингу ситуації на АЕС України, а Офіс генпрокурора порушив низку проваджень за статтею «екоцид».

—

Ксенія Соколянська [16], опубліковано у виданні Настоящее время [17] / Радіо Свобода [18]

В тему: 

• В Greenpeace закликали МАГАТЕ порвати з росатомом і росіянами  [19]
• Як Росія та війна нищать довкілля України [20]
• ЄС та 42 країни висунули вимоги росії щодо ЗАЕС [21]
• "Потрібно порахувати і оплакати всіх загиблих": мешканка Енергодару розповіла, як містяни пережили день візиту МАГАТЕ на ЗАЕС [22]
• Чому міжнародні організації виявились такими бездіяльними при нападі Росії на Україну? [23]
•  Російські ядерні реактори й американські технології: чи потрібні Україні нові блоки на атомних станціях [24]
• МАГАТЕ повністю прогнулось під Путіна і здійснює ротацію на ЗАЕС через окуповані території без погодження з Україною [25]
• Україна зірвала плани РФ перезапустити Запорізьку АЕС [26]