Група незалежних медіа в Молдові завадила розвитку сценарію Кремля, об’єднавшись для протидії дезінформаційній кампанії та застосувавши нову стратегію на основі даних. Цей досвід може бути корисним для України, адже під час війни Росія постійно спрямовує значні зусилля на дестабілізацію суспільства, розганяючи деструктивні тези.

Це той напрям, який додав би сенсу існуванню марафону «Єдині новини» і виправдовував би гроші, які в нього вкладаються. Також молдовський досвід варто вивчити пресслужбам офіційних установ, бо складається враження, що вони не пояснюють реальний стан справ, а лише вихваляють своє відомство.

За допомогою інструментів штучного інтелекту журналісти видання ТЕКСТИ.org.ua [2] зробили короткий виклад звіту «When Truth Takes Over» («Коли правда перемагає»), який підготувала International Media Support (IMS) [3] у партнерстві з аналітичною платформою LetsData.

Читайте також: Суд у Молдові визнав неконституційною угоду про кредит із Росії [4]

Без газу

У січні 2025-го Молдова, яка вже кілька років намагається вийти з енергетичної залежності від Росії, залишилася без російського газу. Контракт на транзит через Україну завершився, і Кремль вирішив натиснути на Кишинів, намагаючись спровокувати політичну кризу.

Проросійські меседжі про енергетику різко активізувались у Молдові минулої осені, під час президентських виборів 2024 року. Орієнтовані на Москву сили просували класичні тези кремлівських пропагандистів: «уряд некомпетентний», «ЄС вас зрадить», «тільки Росія допоможе».

Кількість деструктивного контенту зросла раптом удвічі ще в листопаді — до 1115 публікацій на день, у січні ця цифра сягнула 1695 публікацій. Атака велася одночасно на румунськомовну й російськомовну аудиторії.

Звіт детально описує, як незалежні молдовські медіа змогли не лише зупинити поширення ключових ворожих наративів, а й повернути собі довіру аудиторії. Вони застосували превентивну інформаційну стратегію prebunking — це спроба пояснити, що відбувається, до того, як з’явиться спотворене тлумачення.

Що таке програма M-MIIND і як працює «радар» LetsData

M-MIIND — ефективний механізм підвищення спроможності незалежних ЗМІ та забезпечення ресурсами для зміцнення стійкості суспільства до інформаційних операцій, зокрема до зовнішніх маніпуляцій та втручань (FIMI). У межах програми була створена платформа для експериментів із превентивною протидією дезінформації (prebunking) як потенційно ефективнішим підходом до боротьби з інформаційними атаками.

LetsData — це «радар» проти інформаційних операцій, що працює на базі ШІ. Система сканує мільйони публікацій у медіа та соцмережах, виявляючи ранні спроби навмисної маніпуляції, що можуть здійснюватися кіберзлочинцями, ворожими державами чи конкурентами.

Рішення LetsData — це моніторинг у реальному часі, сповіщення та звіти про інциденти. Штучний інтелект аналізує інформаційні ризики та можливості, надаючи організаціям інструменти для підвищення стійкості в цифровому середовищі. LetsData співпрацює з IMS у Молдові від початку запуску програми M-MIIND у 2024 році.

Головною ареною дезінформаційної кампанії став телеграм, де в окремі дні проросійські меседжі охоплювали до 65% уваги аудиторії. У публічному просторі почали стрімко поширюватися дезінформаційні повідомлення.

Вони ставили під сумнів спроможність держави впоратися з кризою, звинувачували владу в корупції та закликали повернутися до «надійного» російського постачання.

Читайте також: ЦВК Молдови оголосила перемогу Санду на президентських виборах [5]

[6]

Кількість контенту, яку виробляли ворожі й продуктивні актори під час енергетичної кризи в Молдові

Темним кольором на графіці вище позначені ворожі актори, світлим — продуктивні, сірим — відповідно сірі.

Але вже в січні завдяки системі моніторингу та підтримці донорів низка незалежних ЗМІ почала скоординовано виготовляти і поширювати свої публікації. Вони вдвічі наростили обсяги публікацій, заповнили простір перевіреною інформацією і поступово повернули контроль над наративом. Наприкінці січня саме вони відповідали за 85–90% переглядів усіх матеріалів про кризу.

Читайте також: Росія вже спричинила декілька світових криз [7]

Щеплення правдою

На відміну від традиційної стратегії спростування фейків підхід prebunking передбачає випередження дезінформації. Кілька незалежних редакцій зосередилося не лише на розвінчуванні повідомлень, які вже стали вірусними, а й на тому, щоб заздалегідь пояснювати юридичні та технічні аспекти енергетичної кризи.

Журналісти не просто спростовували фейки, а запобігали їх появі.

Вони розповідали:

• що буде, якщо газ не подадуть;

• які країни можуть допомогти;

• які технічні рішення вже втілюються;

• чому проблема не в «зрадницькому» уряді, а в політичному тиску з боку Росії.

У їхніх дописах, статтях і сюжетах йшлося про структуру газопостачання, особливості відключень, можливі сценарії розвитку ситуації. У той момент, коли дезінформація в телеграмі домінувала, охоплюючи до 65% уваги користувачів, незалежні медіа публікували зрозумілі тексти, які вказували на причини кризи, роз’яснювали, чому постачання з Росії зупинилося і що робить уряд, щоб уникнути гуманітарної катастрофи.

Коли наративи про «неспроможну владу» та «змову Заходу проти Молдови» набули популярності, незалежні журналісти зосередилися на людських історіях і фактах: як місцеві громади справляються з відключеннями, яку допомогу отримують, які рішення ухвалює уряд.

Читайте також: Молдова на Генасамблеї ООН заявила про значний негативний вплив з боку Росії [8]

Дані як інструмент протидії дезінформації

Ключову роль у протидії дезінформаційним атакам відіграла система аналітики LetsData. Платформа на основі штучного інтелекту 24/7 відстежувала тенденції в інформаційному полі, зокрема в телеграмі, тіктоці, фейсбуці, онлайн-медіа та на ютубі. У разі фіксації нетипових сплесків активності команда надсилала редакціям-партнерам до трьох оперативних сповіщень на день.

Загалом під час моніторингу зафіксували понад 180 000 публікацій від 660 джерел на різних платформах. Із них понад половину створили продуктивні актори — медіа, що дотримуються журналістських стандартів. Завдяки оперативному аналізу редакції мали змогу швидко узгоджувати порядок денний, коригувати подачу і вчасно реагувати на інформаційні загрози.

Успіх у Придністров’ї

Окремим досягненням стала аудиторія Придністров’я. Тирасполь, Бендери, Рибниця — регіони, де зазвичай домінують російські джерела, — показали помітну присутність у метриках незалежних молдовських медіа. Це стало можливим завдяки контенту, який апелював до повсякденних проблем людей, не ігнорував регіон і подавав його як повноцінну частину країни.

Також було зафіксовано зростання російськомовної аудиторії: деякі редакції подвоїли охоплення за два місяці. Найбільший інтерес був до матеріалів, які без ідеологічного тиску відповідали на практичні питання: що буде з теплом, як отримати допомогу, які перспективи відновлення постачання.

Читайте також: Молдова не планує продовжувати контракт з Газпромом [9]

Продуктивні актори проти ворожих

У межах моніторингу медіа та інформаційних операцій використовується цікава класифікація джерел інформації, якими в сучасних умовах є не лише медіа, а й установи, спільноти, окремі діячі.

• Продуктивні актори — медіа, лідери думок, державні структури та інші джерела, які підтримують демократичні цінності та курс Молдови на євроінтеграцію. Вони публікують фактичний, збалансований, інформативний контент, що сприяє згуртованості суспільства й обґрунтованим дискусіям.

• Ворожі актори — джерела, що просувають проросійський та антидемократичний порядок денний. Мета — розколоти суспільство і зірвати євроінтеграційні зусилля. Їхній контент — дезінформація і маніпуляції, спрямовані на підрив довіри до державних інституцій.

• Сірі актори — джерела, що не висловлюють чіткої позиції. Їхня риторика змішана або неоднозначна.

Така класифікація дає змогу точніше структурувати інформаційний простір, оскільки довести зв’язок ворожих акторів із Росією зазвичай неможливо, але оцінювати їхній внесок в інформаційний простір за контентом і тезами, які вони просувають, цілком виправдано.

Читайте також: Глава молдовської автономії пов'язана з ОЗУ, якщо її виправдають у справі про корупцію, Молдова стане сателітом Москви — екс-міністр оборони [10]

Телеграм: хаб для дезінформації

Попри успіхи на ютубі, у тіктоці та онлайн-медіа, найпроблемнішою зоною залишився Телеграм. 

Платформа виявилася найбільшою за охопленням для дезінформаційних кампаній — 155 мільйонів переглядів, тоді як фактологічний контент зібрав тут лише 36% усього обсягу інформації про кризу.

У російськомовному середовищі проросійські канали мали потужну перевагу. Навіть попри зростання охоплення незалежних медіа до 100 тисяч переглядів у січні, їм не вдалося досягти домінування.

Результати

У січні-лютому 2025 року видання — партнери IMS збирали читачів навіть у містах, підконтрольних маріонетковій адміністрації: Тирасполі, Бендерах, Рибниці.

У найгарячіший період із 1 січня по 10 лютого незалежні ЗМІ, які співпрацювали з IMS, отримували до 90% усіх переглядів у темі енергетичної кризи на всіх платформах, окрім телеграму. Вони змогли зламати хід інформаційної кампанії, яка почалася восени після президентських виборів.

Загалом із жовтня по березень LetsData проаналізувала понад 180 тисяч публікацій із 660 джерел. Незалежні ЗМІ (продуктивні актори) створили понад половину всього контенту і зібрали найбільше переглядів на ютубі, у тіктоці та онлайн-медіа. Натомість у телеграмі домінували ворожі актори з російськомовним контентом.

Превентивний підхід показав свою ефективність. Аудиторія різних медіа почала довіряти фактам, поданим вчасно, якісно, у зрозумілому контексті й на звичних платформах.

Читайте також: Як Молдова пориває з фашистською Росією [11]

Що далі?

Цей кейс — модель для інших країн, які потерпають від інформаційного тиску. Він поєднав три компоненти:

• швидке реагування на загрози (моніторинг 24/7);

• стратегія випередження;

• посилена присутність у ключових медіа (через додаткове фінансування та контент).

Окрім підсумків кампанії звіт IMS і LetsData пропонує модель, яку можна масштабувати в інших країнах, що перебувають під тиском зовнішньої пропаганди. У центрі цієї моделі не спростування, а пояснення, консолідація зусиль і суттєве збільшення обсягів виробництва контенту.

—

International Media Support [12], LetsData [13], Інна Гадзинська [14]; опубліковано у виданні  ТЕКСТИ.org.ua [2]

Читайте також: 

• Ціна об'єднання: чи можлива реінтеграція Придністров'я до Молдови [15]
• Прем'єр Молдови доручив націоналізувати "Молдовагаз" [16]
• Як росія бореться із Заходом за вплив на Молдову [17]
• Конфлікт на узбіччі. Чому ніхто не намагається вирішити придністровську проблему [18]
• Америка закрила "ландромат". Як санкції США позначаться на планах Кремля у Молдові [19]