Як підставна виставка “Волинська різня” у 2010-му році перетворилася на міліцейську засідку з затриманням

1.00

Нет

У квітні 2010-го року в столичному “Українському домі” беркутівці побили та затримали активістів, незгодних з ідеєю та наративами українофобської виставки «Волинська різня». Організував виставку депутат від “Партії регіонів” – Вадим Колесніченко, залучивши організацію з Польщі, яка мала антиукраїнську позицію.

Більш ніж через 14 років після події, 1-го листопада 2024-го року, Шевченківський райсуд Києва заочно засудив за події, пов’язані з цією виставкою, нардепа від “Партії регіонів” Вадима Колесніченка, колишнього заступника командира київського полку “Беркут” Сергія Кусюка та начальника міліції громадської безпеки Києва тих часів Петра Федчука. Про це пише видання Watchers [2].

Їх визнали винуватими у розпалюванні національної ворожнечі та перевищенні службових повноважень. Екс-посадовці відбуватимуть покарання лише після затримання, оскільки усі троє – у розшуку.

Вадим Колесніченко перебуває на тимчасово окупованій території – в місті Севастополь, де займається «політичною діяльністю» та працює ведучим на місцевому телеканалі. Сергій Кусюк – втік до росії. Він був помічений [3] під час розгону ОМОНом протестувальників у Москві 3-го серпня 2019-го.Федчука ще у 2015-му році помітили [4] під час розгону протестів у столиці РФ. [4]

Читайте також: Фільм із повною реконструкцією розгону Майдану 30 листопада 2013 оприлюднила Адвокатська дорадча група (ВІДЕО) [5]

Сергій Кусюк на акції у Москві з шевроном “Полиция”

Державне обвинувачення наполягає, що, організувавши українофобську виставку, Колесніченко розпалював міжнаціональну ворожнечу. До охорони порядку у дні проведення заходу залучили нетипово велику кількість правоохоронців. Свідок з міліції зазначав, що можна було обійтись значно меншим складом. Присутній київський “Беркут” та інші співробітники МВС були при цьому одягнені у цивільне і змішані з натовпом.

Під час спроби відвідувачів висловити незгоду щодо наративів виставки, присутній Колесніченко закликав правоохоронців застосувати до них силу, фактично керуючи ними.

Міліціонери у дуже жорсткий спосіб затримали 13 активістів. Людей тягли за руки та ноги, викручували кінцівки та шматували одяг. А потім – склали на затриманих протоколи про нібито вчинення ними адміністративних правопорушень. Пізніше суд визнав всіх затриманих невинуватими.

Виставка зображала український визвольний рух “фашистами”

За даними слідства, Вадим Колесніченко використав події «Волинської трагедії», щоб публічно представити учасників українського національно-визвольного руху, серед яких і членів ОУН та бійців УПА, нібито прихильниками ідеології фашизму.

Він організував в «Українському домі» у Києві виставку фотографій, яка називалась «Волинська різня: польські та єврейські жертви ОУН-УПА». Виставка проходила з 8 по 10 квітня 2010 року.

Організаторами проекту були «Правозахисний громадський рух «Російськомовна Україна» на чолі з Колесніченком і «Товариство увічнення пам`яті жертв злочинів українських націоналістів» (Польща).

Під час проведення фотовиставки Колесніченко називав членів ОУН та бійців УПА «українськими фашистами».

Український інститут національної пам`яті у відповіді на запит слідства повідомив, що організація регіонала залучила саме те об`єднання з Польщі, яке займало антиукраїнську позицію в оцінці історичних подій.

«Жодної інформації про тих, хто персонально готував цю виставку, у каталозі не наведено. Не вказано й прізвища рецензентів, що свідчить про відсутність наукової експертизи матеріалів цього проекту та його кулуарний характер», – йдеться у відповіді, яку цитує суд у вироку.

У відповіді на запит також зауважили зауважили: замовчуючи одні факти й гіперторфовано подаючи інші, організатори виставки застосували інструменти маніпулювання масовою свідомістю, що вважається неприпустимим у сучасній світовій музейно-виставковій практиці.

“Мотивацією ініціаторів виставки стали ідеологічні та політичні рації, а саме: дискредитація ОУН і УПА, усього українського самостійницького руху й українського народу в очах сучасного суспільства України та світової спільноти, інспірування напруги у відносинах між польським, єврейським та українським народами, закріплення у свідомості людей стереотипів, продукованих радянськими та сучасними російськими спецслужбами”, – додали в інституті.

Читайте також: Справи Майдану: «Такі вбивства заборонені навіть на війні. Але тоді не було війни» [6]

Скидали вниз зі сходів після команди «Выведите этих из зала!»

На відкритті виставки 8-го квітня 2010-го року правоохоронці у цивільному одязі за командою організатора виставки жорстко затримали активістів та громадських діячів, які обурилися «експонатами». При затриманні беркутівці тягли активістів по підлозі за ноги та одяг, застосовували грубу фізичну силу.

Один з потерпілих у цій справі розповів під час слідчого експерименту: при вході на виставку одразу помітив велику кількість правоохоронців, одягнених у звичайний одяг.

Спочатку він подумав, що це просто охоронці виставки. Невдовзі пролунав голос Колесніченка із проханням уваги для того, щоб представити поляка-співорганізатора виставки. На це з боку активістів хтось запропонував, щоб надали слово їх представнику, аби таким чином репрезентувати українську точку зору на предмет фотовиставки.

Потерпілий тієї миті разом з іншими тричі проскандували: «Дайте слово!». Колесніченко на це відреагував командою до правоохоронців на зразок: «Выведите этих из зала!».

Тоді відвідувачі почали скандувати організаторам виставки: «Ганьба!», що тривало хвилин п`ять, поки кремезні чоловіки в цивільному одязі не почали викидати їх із зали, спочатку виштовхуючи до виходу, а потім – витягуючи по одному з натовпу. Щоб цьому запобігти група людей, які висловлювали протест проти виставки, взялися за руки.

Зрештою міліціонери схопили і самого потерпілого, а потім – кинули вниз зі сходів.

Читайте також: Батько Героя Небесної сотні: «Абсолютно втратив будь-яку надію на покарання винних у розстрілах на Майдані» [7]

Заламали руки за спину і били коліном в живіт

Інший потерпілий у справі на слідчому експерименті розповів: під час штовханини люди вимагали у осіб, що здійснювали затримання, показати посвідчення та представитися, однак міліціонери ці вимоги ігнорували.

Затриманого на виставці чоловіка правоохоронці у цивільному тягнуть до автозака, тримаючи за руки та ноги/ Фото: УНІАН

До цього потерпілого тодішні правоохоронці також застосували силу: завели руки за спину, змусивши опустити голову та корпус до низу. При цьому один із них вдарив коліном в живіт. Дорогою до виходу з «Українського дому» міліціонери били потерпілого по стегну.

Ще один постраждалий, член організації «Меморіал», прийшов на виставку вже після відкриття. Він потрапив на момент незаконного затримання мітингарів, і побачив, як кремезні чоловіки (на той момент він не знав, що це міліція у цивільному одязі) тягнуть за руки та ноги якогось чоловіка.

Потерпілий звернувся до них із питанням: «Хлопці, що робите?». В цей же час до потерпілого з “Меморіалу” підійшов інший міліціонер і сказав: «Діду, що Ви робите?». Потім, не чекаючи відповіді, сказав йому йти за правоохоронцями, які затримали попереднього чоловіка.

Зрештою його вивели на вулицю через боковий вхід. Міліціонер наказав потерпілому відвернутись – стати обличчям до вікна автозака, і раптом вдарив по ліктю. Учасника “Меморіалу” кинули до автозака і згодом, разом з іншими незаконно затриманими, повезли до відділку міліції.

Читайте також: Правосуддя не може бути заручником бажань держави-агресора — впливові громадські організації [8]

Одна із відвідувачок вказала на хлопця зі словами: «И этого забирайте»

Інший потерпілий на слідчому експерименті зауважив, що міліціонери його спершу виштовхали із зали, де проводилася фотовиставка, до вестибюлю другого поверху. А там – одразу затримали та кинули до автозака. Хоча він просто намагався вступити у дискусію стосовно необʼєктивності інформації на цій виставці.

Журналіст газети «ВО «Свобода», ще один потерпілий у цій справі, розповів на слідчому експерименті, що його зухвало схопили двоє правоохоронців в цивільному, заламали руки та затиснули їх вгорі. Біля виходу із виставкової зали вони вдарили потерпілого по печінці та ногах.

Ще одного потерпілого, якому спершу вдалося вислизнути з рук міліціонерів, схопили вдруге, оскільки одна із відвідувачок вказала на нього зі словами: «И этого забирайте». Після незаконного затримання міліціонери вдарили його по спині.

Інший потерпілий – позаштатний кореспондент газети «Всеукраїнське об`єднання «Свобода» – під час слідчого експерименту розказав, що коли почалась штовханина, йому вдалося вирватися з натовпу. Біля сходів він і його товариш почали давати коментарі ЗМІ, і саме в цей час ззаду підійшла група міліціонерів в цивільному, які збили потерпілого з ніг, підхопили його за руки та ноги і кинули в автозак.

Читайте також: Справи Майдану тягають по судах і в багатьох досі немає вироків [9]

Натягли піджак на голову і тягли, вдаряючи головою об сходи

Ще один потерпілий бачив, як почалась штовханина, а потім схопили і його: взяли за ноги та винесли з виставкової зали, натягнувши його ж піджак йому на голову та потягли по сходах. Його навмисно тягнули за ноги таким чином, щоб голова билася об сходи, вважає він

Інший потерпілий пригадав: почав фотографувати те, як міліціонери тягли незаконно затриманих до автозаку, і в ту ж мить його ударом збили з ніг.

Застосування сили щодо незгодних з ідеєю виставки в «Українському домі» у 2010-му році/фото: УНІАН

Йому накинули куртку на голову, схопили за руки та ноги і понесли до мікроавтобуса з ґратами на вікнах.

З коментаря [10] в ту ніч у суді одного із затриманих випливає, що до автозака закинули також і випадкових людей. Зокрема, після того, як суддя відпустив одного з затриманих і присутні в коридорі суду небайдужі надають йому першу допомогу, накладаючи пов’язки на забої руки, він розповідає: на виставці не був, але застав ситуацію, коли невідомі у цивільному тягли з Українського дому по сходах чоловіка і зробив їм зауваження. Після цього затримали і його.

Читайте також: Українцям потрібна не рабська покірність букві закону, а захист прав кожної людини [11]

Телеоператор “Нового каналу”: міліціонери не давали знімати затримання

Свідок – оператор «Нового каналу» – на слідчому експерименті пригадав, що побіг фільмувати події затримання активістів після початку штовханини.

З боку міліціонерів прозвучало: «Стоять! Сюда нельзя!». Тоді як оператор намагався пройти через службовий вихід на вулицю до автозака, аби зняти те, що відбувалося там.

Попри це частина охоронців «Українського дому» та міліціонерів блокували собою прохід, позбавивши його можливості пройти.

Ще один свідок – журналіст УНІАН – каже, що бачив на власні очі, як кремезні чоловіки затримують та тягнуть активістів до автозака. Він підтвердив, що його колегу з «Нового каналу» витісняли від епіцентру затримань, щоб той не зняв на відеокамеру всі події.

На публічно доступному відео, яке досліджував [12] суд, під назвою «Затримання свободівців на виставці», починаючи з 7:56 наочно видно, що журналісту “Нового каналу” міліціонери в цивільному затискали ногу і руки дверима, водночас по них били.

На початку цього ж відео бачимо те, як Колесніченко кілька разів звертається до правоохоронців, котрі після цього починають активні дії.

Після 5-ої хвилини бачимо, як правоохоронці в цивільному, розподілившись групами по 3-4 людини, заламують руки протестувальникам і ведуть їх вниз по сходах.

Читайте також: Суди закрили 7 і можуть закрити ще 68 «справ Майдану» через закінчення строків давності [13]

У операції брали участь півтисячі беркутівців та бійців внутрішніх військ

До охорони громадського порядку на виставці було задіяно наряди міліції в кількості 480 осіб, серед них був «Беркут» та внутрішні війська.

Колесніченко під час незаконних затримань фактично керував ними і вигукував: «Бей бандеровськую мразь» і «Выкиньте из зала эту фашистскую сволочь».

Після жорстокого затримання, яке супроводжувалось приниженнями, на нині потерпілих склали протоколи про нібито вчинення ними адміністративних правопорушень. Їм закидали дрібне хуліганство та злісну непокору працівнику міліції.

Свідок з керівництва міліції Києва: щодо охорони виставки надійшли нетипові вказівки

В суді допитували як свідка міліціонера Сергія Бойка – на той момент начальника відділу забезпечення масових заходів управління громадської безпеки міліції Києва.

Саме від підсудного Федчука, який на той час був керівником Управління громадської безпеки міліції міста Києва, Бойко отримав за день до початку виставки вказівку про кількість правоохоронців, яких необхідно було залучити для охорони виставки.

Свідок вважав, що достатнім було б забезпечити громадський правопорядок силами місцевого відділку міліції, однак Федчук наполіг на великій кількості правоохоронців.

Голова Управління громадської безпеки міліції Києва часів Майдану Петро Федчук/фото: Главком

Бойко зазначив, що його сильно здивувала вимога, щоб працівники міліції перебували на виставці у цивільному одязі. Він припустив, що такою була вказівка «згори», з Міністерства внутрішніх справ України. Свідок вважав, що цю вказівку через МВС міг ініціювати сам Колесніченко.

Свідок також припустив, що конфлікт між активістами та організаторами виставки міг передбачатись організаторами виставки заздалегідь, відтак планувались і затримання.

Сам Сергій Бойко нині є обвинуваченим у одній зі справ Майдану. Йому інкримінують виконання злочинного наказу щодо перешкоджання мирним мітингам 30-го листопада 2013-го року у Києві. Справу слухає Шевченківський райсуд Києва. Ймовірно, його свідчення у суді вплинуть на вирок у його справі – як особи, яка сприяла слідству.

Читайте також: «Поки слухаються справи Майдану, деякі потерпілі вже встигли померти» [14]

Відеодокази у справі: впізнаємо “беркутівців” у цивільному, які починають затримання

Прокуратура серед інших доказів надала публічно доступні відеозаписи, на яких видно затримання активістів на виставці.

Так, в суді передивились відео [15] з назвою «Міліція на варті українофобів ч.2». На передньому плані в кадрі бачимо представників ВО «Свобода», які звертаються до журналістів та відвідувачів виставки. Серед них можна помітити тодішніх свободівців Андрія Мохника, Юрія Ноєвого, Олександра Аронця, Ігоря Мірошниченка, Руслана Андрійка, Олега Осуховського.

Також на відео можна побачити одягнутих у цивільне командирів київського “Беркуту” – заступника командира полку Сергія Кусюка (підсудний у цій справі) та командира роти Михайла Добровольського (фігурант справ Майдану, зокрема щодо засідки на Автомайдан у січні 2014).

Беркутівці Сергій Кусюк та Михайло Добровольський у цивільному на виставці “Волинська різня”, скріншоти з відеодоказу у справі

За кадром чути голос Колесніченка у мікрофон: «Сделайте три шага назад. Не мешайте!», «Вы нарушаете общественный порядок!». Як видно з відео: поступово перед представниками ВО «Свобода» з`являються невідомі особи у звичайному одязі, не в формі міліції. Потім бачимо, як один з обвинувачених віддає наказ відтіснити протестувальників, проходячи до ланцюга правоохоронців.

На відео також зафіксовано, як правоохоронці у цивільному формують шеренгу перед протестувальниками і відтісняють їх від організаторів виставки, штовхаючи. Активісти вигукують: «Ми хочемо задати питання!».

З 8:10 секунди на відеозаписі помітно, як двоє чоловіків у цивільному одязі, схопивши активіста Руслана Андрійка за руки та одежу, виводять з натовпу, в холі вже починають тягнути по землі. Правоохоронці у цивільному при цьому не представляються і не повідомляють про затримання, просто тягнуть активістів, примовляючи “пашлі, пашлі”.

Вирок: серед іншого підсудних міліціонерів позбавили звання “полковник міліції”

Суддя Марина Антонюк визнала Колесніченка винуватим у розпалюванні національної ворожнечі та ненависті, заочно призначивши покарання у 3 роки. Втім суд тут же звільнив його від покарання через те, що строки давності за цим пунктом обвинувачення спливли.

Суд також визнав Колесніченка винуватим у підбурюванні правоохоронців до перевищення влади та службових повноважень, призначивши 5 років увʼязнення заочно. Його також позбавлено права обіймати посади, пов`язані із здійсненням функцій представника влади в органах державної влади на 3 роки.

Винуватими суд визнав і міліціонерів Кусюка та Федчука, призначивши їм по 5 років увʼязнення заочно. Додатково їх позбавлено спеціального звання «полковник міліції». Їх також позбавлено права обіймати посади у судових та правоохоронних органах строком на 3 роки.

«Такі дії обвинувачених суд визнає неприпустимими у цивілізованому та демократичному суспільстві, і такими, що їх не можна виправдати різними поглядами на історичні події «Волинської трагедії», натомість вказує на необхідність дотримання європейських цінностей, порозуміння і взаємоповагу», – йдеться у вироку.

Вирок набере законної сили після апеляційного оскарження, якщо хтось із сторін подасть апеляційні скарги на це рішення.

Читайте також: Командир «Беркута» Кусюк уничтожил всю документацию по своей деятельности во время Евромайдана [16]

У компенсації постраждалим відмовлено за формальними причинами

Суд разом з тим залишив без розгляду цивільні позови потерпілих про стягнення моральної шкоди в сумі 100 тисяч гривень кожному. У вироку зазначається: жодна із позовних заяв не містить прізвища жодного із обвинувачених у цьому провадженні.

«Цивільні позови заявлені потерпілими в іншому провадженні, [..] та не містять жодної вказівки на осіб, які є обвинуваченими у цьому кримінальному провадженні. Враховуючи наведене, суд не має підстав для висновку, що такі позови, копії яких долучені до обвинувального акту, подані саме у тому кримінальному провадження, яке розглядається судом та належними відповідачами є саме обвинувачені», – йдеться у судовому рішенні.

Читайте також: Как прятали в Россию расстрельщиков Майдана [17]

Тодішній командир полку “Беркуту” Александров вийшов сухим із води

Одним з головних фігурантів, який безпосередньо керував та брав участь у жорстоких затриманнях на виставці, був тодішній керівник київського полку «Беркут» Володимир Александров.

Володимир Александров на одному із судових засідань/фото: Watchers

Справу щодо нього за звинуваченням у перевищенні службових повноважень слухав ще з 2018-го року Шевченківський суд Києва. Але у 2021-му суд справу закрив [18] через сплив строків давності. А апеляція це рішення підтвердила.

Важливо зазначити, що закриття справи за строками давності не є реабілітуючою обставиною. Тобто, таке рішення суду залишає без відповіді питання про винуватість підсудного назавжди. У разі, якщо обвинувачений хоче зняти всі питання, і отримати підтвердження своєї невинуватості, якщо він у ній впевнений, він має право попросити суд розглядати справу до кінця і винести в ній вирок не зважаючи на строки давності.

На одному з відео [12], яке є у відкритому доступі у мережі, видно Александрова, який брав участь у насильницьких діях щодо активістів на виставці.

У цій справі потерпілим було визнано зокрема і політичного та громадського діяча Левка Лук‘яненка, якого за антирадянську діяльність та прагнення до незалежності України на початку 1960-х років засудили до смертної кари, яку потім замінили на багаторічне ув’язнення. Левко Лук‘яненко помер 7-го липня 2018-го року, не дочекавшись вироку для правоохоронців та Колесніченка.

—

Аліна Кондратенко [19], опубліковано у виданні Watchers [2]

Читайте також: