Інтерв’ю російського диктатора Владіміра Путіна одіозному американському журналісту Такеру Карлсону уже стало притчею во язицех. Спілкування, яке багато хто цілком серйозно вважав подією року – перетворилося на монолог і посміховисько року.

Російський диктатор, по суті, не сказав нічого такого, що можна було б розцінити як якесь послання протилежному табору – крім, звісно, натяків на можливий наступ на Польщу. Хоча в те, що навіть божевільний Путін захоче вступати у прямий військовий конфлікт з НАТО, не дуже віриться, пише видання ZAXID.net [2].

Те, що очікувалося, як інтерв’ю – перетворилося на класичну псевдоісторичну лекцію. Лекцію, тему якої всі, хто слідкував в останні роки за Путіним, добре знають, а текст вивчили мало не напам’ять. Хоча й були деякі неймовірні інновації – наприклад, «копії листів Богдана Хмельницького». Але не обійшлося і без старої (не)доброї класики на кшталт «австрійського Генштабу, який вигадав Україну».

Тож головним підсумком псевдоінтерв’ю Путіна (підозрюємо, останнім на наступні кілька років, бо і з нашого боку лінії фронту зрозуміли, що з диктатором немає жодного сенсу розмовляти, і з російського боку навряд чи будуть дуже задоволені тим, що вийшло) є те, що диктатор остаточно відмовився від такого поняття, як міжнародне право.

Читайте також:  Що сталося із Заходом? Чи все безнадійно? [3]

Володимир Путін не просто наполягав на якихось там правах Росії на українську територію (правах, звісно ж, вигаданих, сфальшованих чи притягнутих за вуха), а ще й вирішив для власних потреб відбілити нацистський режим Адольфа Гітлера. Мовляв, його ж 1939-го року спровокувала Польща – от якби віддала добровільно свою територію, то війни б і не було. Нічого не нагадує? Це ж точнісінько російські «сухопутний коридор і вода до Криму».

Втім, реабілітація нацизму, за що російський диктатор за ним же придуманими законами мав би отримати тюремний строк – це не найголовніше в цій історії. Те, що Кремль давно і впевнено використовує напрацювання Третього Райху, не є аж такою новиною. Візьміть хоча б нинішнє «остаточне вирішення українського питання», план якого публікувався в офіційній російській пресі 2022 року (називається ця стаття «Что Россия должна сделать с Украиной», розміщена вона була на сайті РИА «Новости»), а неофіційно про це російські пропагандисти заявляють і досі. Чим це не бажання нового Голокосту?!

Та, повторимося, це не найголовніше в тому потоці свідомості, який, на думку опитаних нами психологів, уже не просто натякає, а кричить про, м’яко кажучи, психічні розлади в російського диктатора. Путін своїми претензіями до України, претензіями, основаними нібито на історичних фактах, а насправді хіба на псевдоісторичних вигадках, відкрив справжню скриньку Пандори. І тут його можна порівняти з іншим кумиром консервативної російської публіки, генеральним секретарем ЦК КПРС Леонідом Брежнєвим. Причому це порівняння буде не на користь поки ще живого тирана.

Читайте також:  «Диверсійні групи мігрантів, насильство та терористичні атаки». Про те, навіщо Кремль створює міграційні кризи на кордонах ЄС [4]

Улітку 1975 року у столиці Фінляндії Гельсінкі відбулася масштабна Нарада з безпеки та співробітництва в Європі. Одним із ключових підсумків якої став міжнародно-правовий розділ Заключного акта цієї Наради. У цьому розділі йшлося про принцип непорушності кордонів та територіальної цілісності держав. І Радянський Союз, яким тоді керував старий уже Брежнєв, підписав цей акт. Підписав – і до кінця свого існування дотримувався його приписів. Певно, саме тому Афганістан так і не став 16-ю республікою СРСР (хоча в це зараз взагалі важко повірити, але хто повірив «Українському тижню», який у серпні 2008-го написав, що «Україна наступна»?).

А Росія цей принцип порушила. І так посилено наполягає на тому, що має право і надалі його порушувати (недаремно ж була сказана ця вигадка, що «Польща спровокувала Німеччину») – як незчулася, коли в цю гру почали грати проти неї.

Так, у Китаї після інтерв’ю Путіна Карлсону почали з’являтися заяви про те, що, оскільки російський лідер замість міжнародного права вирішив пояснювати свою агресію підручниками історії, то чому б тоді й Китаю не відібрати в Росії ті території, які йому належать. Скажімо, Далекий Схід з Владивостоком.

Звісно, ці заяви пролунали не з вуст офіційних осіб – у комуністичному Китаї до таких речей взагалі ставляться дуже і дуже обережно (так, феномен «Telegram-каналу Медвєдєва» там неможливий в принципі). Але й рівень колишнього співробітника інформаційного агентства «Сіньхуа», а нині фахівця з аналітичного центру Center for China and Globalization Зічена Вана – це теж не абищо.

Читайте також: Адвокати дияволів. Хто захищає підсанкційних путінських олігархів у судах ЄС [5]

До нього приєднався й американський актор китайського походження Роберт Ву, прямо заявивши, що Російська Федерація має повернути Китайській Народній Республіці Владивосток. І це тільки ті, хто озвучили ідею, яка насправді уже давно кружляє у світовому інформаційному просторі. І не тільки щодо Далекого Сходу. А, скажімо, і щодо старовинного прусського міста Кьоніґсберґа, що було перейменоване та спаплюжене радянськими ще росіянами, які перетворили його на типове російське сміттєзвалище під назвою Калінінград.

А ще – про таке ж сміттєзвалище під назвою Виборг, яке колись було процвітаючим фінським місто Віїпурі. А ще – про місто Оренбург, яке свого часу виконувало роль столиці Киргизької АРСР (нинішнього Казахстану). Чом би не повернути цю територію казахам, яких, до речі, у східній частині Оренбурзької області і досі живе чимало? А це відразу ж обернеться виникненням кордону між Казахстаном та Башкортостаном, який поки що перебуває у складі РФ. (І взагалі відкриє сухопутний шлях за межі Росії для шести республік Ідель-Уралу.)

Ну, і, звісно ж, не можна не згадати про Східну Слобожанщину, Стародубщину та Кубань, на які Україна цілком собі може претендувати за путінською логікою. І це тільки те, що стосується власне Росії. А уявіть собі, що відбувалося б у світі, якби, за принципом Путіна, правило міжнародного права було б скасоване на користь історичних примх. Бажання Венесуели захопити частину Гаяни здалось би нам просто передмовою до того хаосу, в який би скотився світ.

Але у світі, на щастя, ще має свій вплив міжнародне право. І ні Угорщина не матиме претензій до Словаччини, ні Німеччина до Чехії або Франції, ні Австрія до Італії. А от до Росії претензії рано чи пізно виникнуть. Зі суто практичних міркувань – бо, як показала нинішня війна проти України, однією з головних, якщо не головною перевагою агресора стали розміри країни. Тобто якби Росія була за кількістю населення сумірною Україні, то війна б уже закінчилася природним шляхом. Путіну б не було ким воювати. Він і зараз уже наймає то непальців, то сомалійців. А якби Росія була не 140-, а 35-40-мільйонною державою?

Читайте також: Кремль чує все. Дахи диппредставництв Росії в країнах ЄС нашпиговані спецобладнанням для прослуховування (розслідування) [6]

І тоді, коли світове співтовариство (принаймні демократична його частина) прийде до простої і логічної думки, що Росія не мусить існувати в нинішніх кордонах, бо в цих кордонах вона завжди, навіть після тимчасового суперліберального відкату, подібного 90-м рокам минулого століття, буде загрозою для сусідів, Європи та планети загалом, – росіянам можуть і пригадати ту путінську риторику.

Втім, самого Путіна тоді вже не буде на цьому світі. Тож відповідати за його логіку доведеться всім іншим. І в їхніх інтересах зрозуміти це якомога швидше. Хоча, як показує практика, росіяни готові до будь-якого розвитку подій – тільки не вмикати здоровий глузд та критичне мислення. Що ідеально ілюструє спосіб мислення їхнього лідера, продемонстрований в інтерв’ю Такеру Карлсону. Інтерв’ю, про яке навіть готовий до зустрічі з диктатором журналіст сказав: «Мені треба рік, щоб зрозуміти, що ж це в біса було». 

—

Артур Левченко, опубліковано у виданні ZAXID.net [2] 

В тему: 

•  Чому з російським воєнним злочинцем Путіним не ведуть переговорів [7]
• Путін просто психопат і садист чи щось гірше і страшніше? [8]
• Психиатр Джеймс Фэллон: Путин — психопат с признаками садиста [9]
• Чи справді Путін психічно хворий? Чи здатен він натиснути «ядерну кнопку»? [10]
• Теперь Путин – Каддафи [11]
• Путинский рейх несет такую же угрозу человеческой цивилизации, какую нес режим Гитлера [12]
• Осмысление немыслимого в Украине. Что произойдет, если Путин нанесет ядерный удар? [13]
• Как Путин хотел уничтожить украинский народ, но в итоге укрепил украинскую идентичность [14]