Вибори нового Патріарха посилюють розбіжності всередині Болгарської Православної Церкви між проросійськими та антиросійськими фракціями.

 Виборчий календар Болгарії цього місяця був дуже насиченим, оскільки 9 червня громадяни країни йшли на виборчі дільниці на подвійні вибори — європейські та парламентські. Але, як пише видання РІСУ [2] це не єдина важлива суспільна подія: зараз тривають також вибори нового Патріарха Болгарської Православної Церкви, яка є найбільшою релігійною спільнотою в країні.

Як зазначає Андрея Боґдановські з видання Balkan Insight [3] (видання, що спеціалізується на висвітленні новин і міжнаціональних питань на Балканах), після смерті Патріарха Неофіта в березні Болгарська Церква розпочала процес обрання нового предстоятеля. Остаточні вибори заплановані на 30 червня. Але процес вже зараз іде нерівномірно. Тривають геополітичні суперечки через рішення деяких церковних єрархів покращити стосунки з Православною Церквою України, проти чого запекло виступає Росія.

Кілька митрополитів і єпископів, таких як Миколай Пловдивський, Кіпріан Стара-Загорський, Яків Доростольський, Сіон Величковський і Віссаріон Смолянський, взяли участь у спільній Літургії з українськими єрархами і Вселенським Патріархом Варфоломієм у Стамбулі минулого місяця.

Читайте також: Болгарська православна церква відхилила заклик РФ про дебати щодо української автокефалії [4]

Українська і болгарська делегації співслужать у Патріаршому ставропігійному монастирі 19 травня 2024 року. / Джерело фото: ПЦУ

Такі співслужіння є звичним аспектом церковного життя. У деяких випадках це може також сигналізувати про визнання нової Церкви як рівноправної та автокефальної. Однак через відсутність офіційного визнання Болгарською Церквою автокефалії Української Церкви цей крок став для декого несподіванкою. Митрополит Ловечський Гавриїл каже, що в керівному Священному Синоді Церкви не обговорювали поїздку до Стамбула.

"Ми не знали, що буде така поїздка до Стамбула. Не було ніякого рішення про такий візит. Це особиста поїздка деяких єпископів. Ми [тільки] дізналися про це із медій", — сказав він в інтерв'ю Болгарському національному радіо (БНР).

Нагадаємо, що Православна Церква Болгарії досі не визнала автокефалію Православної Церкви України, надану Вселенським Патріархом у 2019 році і відкинуту Російською Церквою. Станом на жовтень 2020 року ПЦУ визнали чотири Православні Церкви: Вселенський Патріархат, Олександрійський Патріархат, Православна Церква Еллади та Православна Церква Кіпру. До тих Церков, які ще не визначилися у цьому питанні, окрім БПЦ, належать також Православні Церкви Румунії, Грузії, Чеських земель і Словаччини, у яких частина єпископів виступають за визнання. Єдиними Церквами, які відмовилися визнавати ПЦУ за будь-яких умов, є лише РПЦ та Сербська Православна Церква.

Незадовго по смерті Патріарха Неофіта відбувся візит Предстоятеля ПЦУ до Болгарії, який був офіційно погоджений і на державному, і на церковному рівні. Представники ПЦУ та Болгарської Церкви спільно вшанували пам’ять спочилого Предстоятеля БПЦ Патріарха Неофіта, який у своїй публічній заяві свого часу засудив російську агресію проти нашої держави [5] та підтримав спротив українського народу.

Хоча присутність болгарських представників на співслужіннях ще не є автоматичним визнанням, претензії деяких єпископів полягають в тому, що Священний Синод не завершив розгляд цього питання. На думку Андреї Боґдановські, єрархи в принципі не повинні були так поспішно і неузгоджено комунікувати з Православною Церквою України. У 2018 р. була створена спеціальна Болгарська церковна комісія для вивчення питання української автокефалії, але немає жодних ознак того, що вона завершила свою роботу.

Цитуючи богослова Івана Желева Димитрова, Боґдановські стверджує, що Болгарська Церква не визнала автокефалію Української Церкви, тому співслужіння в Стамбулі виглядало як перевищення повноважень з боку тих єпископів, які були присутні на ньому. Визнання незалежності Української Церкви «означало б розрив багатовікових зв'язків з Українською Православною Церквою (Московського Патріархату)», — сказав Димитров. За його словами, цей акт є канонічним порушенням, оскільки Болгарський Синод не давав на нього дозволу. Такі дії «можна розглядати як піар-хід, але вони також показують жагу до влади деяких митрополитів», — додав він.

Такий крок був сприйнятий неоднозначно не лише єпископами: священики з Ловечської єпархії направили відкритого листа до Священного Синоду Болгарської Православної Церкви з вимогою притягнути до відповідальності за свої дії трьох митрополитів і двох архиєпископів, які співслужили з «неканонічною» Православною Церквою України. У листі вони відкрито називають ПЦУ «в кращому випадку геополітичним проектом у церковних ризах, і в будь-якому випадку лжецерквою».

Читайте також: Суд у Болгарії став на бік ексвіцепрем’єра, який назвав главаря РПЦ Кирила "другосортним агентом КДБ" [6]

Похорон Болгарського Gатріарха Неофіта, Софія, Болгарія, 16 березня 2024 року. / Джерело фото: Радіо Свобода

Похорон покійного Патріарха виявив напруженість

Українська Церква була в центрі уваги під час похорону Патріарха Неофіта в березні, коли її очільник, Митрополит Епіфаній, був присутній на похороні, що декого обурило. «Він не був запрошений нашим Синодом. Деякі з нас вирішили, що якщо він хоче брати участь у відспівуванні, то ми не будемо з ним служити. Ми були дуже рішучі, і, слава Богу, він навіть не спробував», — сказав митрополит Ловечський Гавриїл.

Епіфаній стверджував, що його запросили поїхати до Софії. А посол Росії в Болгарії Елеонора Митрофанова в день похорону назвала [7] його присутність в Софії провокацією, традиційно звинувативши в цьому Вселенського Патріарха. Таким чином вона сприяла посиленню напруги і суперечок навколо ПЦУ, яка для Росії та Російської Церкви є «неканонічною» та «розкольницькою», а також скористалася ситуацією для посилення поляризації в суспільстві та впровадження російського порядку денного.

Москва шукає "близького до Росії" Патріарха

Як зазначає Андрея Боґдановські, дискусія щодо Української Церкви продовжує впливати на болгарські патріарші вибори, викликаючи розколи в Синоді і в болгарському суспільстві в цілому. З наближенням виборів Москва посилює тиск на Софію. Незабаром після співслужіння в Стамбулі [8] Російська Церква заявила, що розірвала зв'язки з тими болгарськими єрархами [9], які були присутні в Стамбулі. Судячи з часу прийняття рішення, це виглядало як політичне послання напередодні виборів.

Митрополит УПЦ МП Лука 4 червня написав листа, в якому попросив болгарських єрархів не визнавати автокефалію Православної Церкви України. Він заявив, що це може підштовхнути Православну Церкву до розколу, більшого за розкол 1054 року, маючи на увазі рік історичного розколу між Римом і Константинополем. Горан Благоєв, болгарський журналіст та історик, сказав, що Російська Церква явно глибоко зацікавлена в майбутніх виборах.

«У минулому колишній Патріарх Неофіт враховував позицію Російської Церкви в таких питаннях, як незалежність ПЦУ і питання македонської автокефалії. Попередній Патріарх Максим також був тісно пов'язаний з Росією. Інтерес Російської Церкви зараз полягає в тому, щоб бачити нового болгарського Патріарха, який буде близьким до Росії і захисником російських інтересів. Російська Православна Церква починає втрачати позиції в Болгарії, тому вона пропонує підтримку тим митрополитам, які залишаються на російській стороні», — пояснив він.

Митрополит Ловечський Гавриїл. / Джерело фото: Faktor.bg

Благоєв стверджує, що один із способів оцінити вплив Росії у Болгарській Церкві — це подивитися, хто не засудив російську агресію в Україні. «Один з них — митрополит Ловечський Гавриїл, який у 2022 році співслужив з митрополитом Антонієм, який очолює Відділ зовнішніх зв'язків РПЦ. Інший — митрополит Відінський Даниїл», — розповів він. Водночас минулого року Болгарія вислала [10] з Софії російського архимандрита Вассіана Змєєва разом з двома іншими представниками РПЦ за підозрою у шпигунстві, назвавши їх загрозою національній безпеці країни.

Читайте також: Церковний скандал у Болгарії: священиків видворили з країни через підозри в роботі на спецслужби РФ [11]

Контроверсійний єпископ претендує на найвищу посаду

Серед тих, хто очолив болгарську церковну групу в Стамбулі, був Миколай Пловдивський, якого часто згадують як можливого нового Патріарха. Однак він заявив, що не стане Патріархом. Останнім часом його розглядають як одного з єрархів, близьких до "євроатлантичної" фракції в Церкві. Болгарські церковні аналітики, з якими поспілкувалась Боґдановські, ставляться до дій Миколая з недовірою.

Наприклад, вони стверджують, що єпископ доволі розмито говорив про свою потенційну участь у виборах. «Він не сказав: “Я не буду балотуватися на посаду Патріарха”, а сказав: “Я не стану Патріархом”. Є тонка різниця», — наполягав Благоєв. Професор Димитров звинуватив Миколая в непослідовності. «Миколай навчався в Москві і в минулому прихильно ставився до російського Патріарха Кирила. Зараз він виступає проти нього. Тоді він не дуже добре відгукувався про Вселенського Патріарха. Тепер він хоче, щоб його вважали близьким», — сказав він.

Боґдановські додає, що коли Папа Франциск відвідав Болгарію в 2019 році, Миколай різко виступив проти цього, заявивши, що метою Папи є підпорядкування всіх Православних Церков Риму. Перед цим він назвав Папу єретиком, а також розкритикував екуменічний рух, заявивши, що він є хибною концепцією, оскільки намагається примирити принципово протилежні сили.

Однак 25 квітня цього року митрополит Миколай завітав до кардинала Курта Коха, префекта Дикастерії зі сприяння єдності християн, зазначаючи, що релігія відіграє важливу роль під час конфліктів і криз — як незамінний інструмент для сприяння діалогу і миру. Себто зараз владика Миколай позиціонує себе як про-європейського та екуменічного церковного діяча.

Митрополит Пловдивський Миколай. / Джерело фото: Никола Михайлов і Радко Паунов

Незадовго до виборів у Болгарії 9 червня Миколая бачили в компанії суперечливого болгарського політика і олігарха Деляна Пеєвського. Пеєвський захищав Миколая від нападок з боку РПЦ щодо його поїздки до Стамбула, характеризуючи її втручання в справи Болгарії як частину «гібридної війни» проти європейських цінностей. Очікується, що його партія «Рух за права і свободи» увійде у майбутню урядову коаліцію з правоцентристською партією ГЄРБ. Пеєвський потрапив під санкції США та Великої Британії за звинуваченнями в корупції.

Пріоритети нового лідера — не лише Україна

Останні патріарші вибори відбулися в лютому 2013 року, після смерті Патріарха Максима, який був обраний, коли Болгарія ще була комуністичною країною, в 1971 році. Кандидат повинен бути митрополитом щонайменше п'ять років і бути старшим 50 років.

Кожна єпархія обирає п'ять представників (трьох духовних осіб і двох мирян) до колегії виборців, окрім Софії, яка має більше представництво. Священний Синод визначає трійку імен зі списку кандидатів щонайменше за сім днів до виборів. Для того, щоб бути обраним Патріархом, кандидат повинен отримати дві третини голосів виборчої колегії.

Нагадаємо, Синод Болгарської Православної Церкви 20 червня у 42 турах голосування визначив трьох кандидатів для обрання Патріарха [12]. Митрополит Врачанський Григорій, митрополит Відінський Даниїл і митрополит Ловчанський Гавриїл – три кандидати, з яких 30 червня буде обраний новий Болгарський Патріарх.

Найбільшим пріоритетом для нового Патріарха має стати наближення Церкви до її вірян, вважає Горан Благоєв. «Незважаючи на високу довіру до Церкви як інституції, Церква має дуже мало соціальних проектів, які є спорадичними в її єпархіях і не інтегровані в більшу концепцію», — сказав він. Але, так чи інакше, новому Патріарху також доведеться зайняти чітку позицію щодо триваючої російської агресії в Україні — в тому числі і щодо гострого питання визнання Православної Церкви України.

Благоєв сказав, що Болгарська Церква додала собі проблем у 2017 році, коли не спромоглася визнати Македонську Церкву. Не менш важливим, за його словами, буде зменшення впливу політики на життя Церкви. Додамо, що це особливо важливо у тому контексті, що водночас із агресією проти України Росія намагається дестабілізувати Балкани, зокрема роз’ятрюванням ран балканських воєн дев’яностих років, розпалюванням міжетнічної та міжрелігійної ворожнечі, часто використовуючи церковні справи для поляризації суспільства.

—

Марія Мартиненко-Гупало, [13] опубліковано у виданні РІСУ [2]

В тему: 

• Гундяєв снарядами вибиває своє мп з України [14]
• Росія проти українців здійснює геноцид. Докази й аргументи [15]
• «Православный коммунизм» в фашисткой России: кто стоит за спиной Путина [16]
• Як російські попи разом із силовиками насильно депортують українців до росії що має ознаки геноциду [17]
• Митрополит Олександр Драбинко: "Доки не позбудемося москальщини, не буде нічого людського" [18]
• Чи існує змова між ОП та Новинським про захист московської церкви в Україні? [19]
• Священики ПЦУ у заручниках окупантів [20]
• Як бреше російська православна церква [21]
• Злочинці в рясах з Московського патріархату: чи вб'є це УПЦ (МП)? [22]
• Церковь врага: как УПЦ МП влияет на украинцев [23]
• Що не так з росією? [24]
• Несостоявшееся государство путина [25]
• Кривавий московський звір: «Сам Сатана живе в моїй сраці» [26]
• Спроби «відбілити звичайного росіянина» буде мати наслідком лише наступні війни [27]
• Археология войны. Что останется после вторжения России в Украину? [28]
  [23]