Через війну Росії проти Україні Євросоюзу довелося реагувати на нові кризи - безпекову, гуманітарну, енергетичну та інфляційну. Що чекає на ЄС у 2023 році? Вчені при Європарламенті зробили свій прогноз.
Війна Росії проти України продовжить негативно впливати на ситуацію в Європі у 2023 році, пише Deutsche Welle [2]. Прогноз найгостріших проблем Європейського Союзу представив дослідницький центр при Європарламенті, і тема російської агресії в Україні та її наслідків для європейського континенту проходить червоною ниткою через усі доповіді вчених.
Цю війну уже назвали в ЄС "геополітичним тектонічним зрушенням", і вона продовжує позначатися на найважливіших сферах життя, серед яких економічне зростання та інфляція, енергетика та транспорт, кібербезпека та геополітика.
Війна в Україні, санкції проти Росії та контрзаходи Кремля призвели до перебоїв у постачанні енергоресурсів до ЄС. Зростання цін на дизельне пальне, бензин і газ було стрімким. Імпорт російської нафти в ЄС впав з 2,5 мійльона барелів на добу в січні 2022 року до 1,4 мілйьона барелів на добу у жовтні 2022 року. А наприкінці минулого року набула чинності заборона ЄС на імпорт російської нафти, за якою слідуватиме ембарго на російські нафтопродукти.
Читайте також: рф вже відчуває біль від нафтового ембарго ЄС — Bloomberg [3]
При цьому більшість видів транспорту, як і раніше, працюють на викопних видах палива, а зростання цін на нього відбивається на всіх аспектах транспортної системи. Якщо говорити про ланцюжки поставок, то зростання цін на паливо вплинуло на все - від закупівлі до виробництва та розповсюждення, що призвело до підвищення цін на товари та послуги у Європі.
Втім, європейці стали обмежувати своє користування транспортом, транспортні оператори можуть знизити частоту обслуговування, а компанії - переключитися на більш енергоефективний режим, наприклад, заміну автомобільних вантажних перевезень на залізничні або водні, ідеться у доповіді експертки з транспортної політики дослідницької служби Європарламенту Моніки Кісс.
Повітряний транспорт також може сильно постраждати від підвищення цін на авіагас на 70 відсотків протягом першого півріччя 2022 року і низької маржі прибутку. Це ще більше посилить попит на перевезення залізничним та водним транспортом, прогнозують вчені.
З іншого боку, скорочення споживання викопних видів палива через підвищення цін може призвести до зниження викидів парникових газів і до прискореного досягнення кліматичних цілей, що активно заохочується на рівні ЄС.
Енергетична криза, спричинена війною Росії проти України, виявила надмірну залежність ЄС від російських енергоносіїв. Щоб забезпечити постачання, впоратися з високими цінами та прискорити перехід до "зеленої" економіки, Єврокомісія запропонувала план REPowerEU. Частина наявного фонду для подолання коронавірусної кризи має бути переспрямована на енергетику, а суму грантів у цій сфері має бути збільшено на 20 мільярдів євро.
Читайте також: Як програти війну російськім фашистам? [4]
Однак незважаючи на це, очікується, що енергетичні проблеми європейцям доведеться вирішувати ще довго, на що не вистачить ні фінансового потенціалу, ні строку дії фонду REPowerEU, який спливає у 2026 році. Пакет грантів та національні відрахування з бюджетів країн Євросоюзу залишаються відносно скромним джерелом фінансування порівняно з інвестиційними потребами енергетичного сектора ЄС, які оцінюються у 390 мільярдів євро на рік, попередив аналітик при Європарламенті Марін Мілеуснич.
Російська агресія різко змінила динаміку несподівано потужного відновлення економіки Євросоюзу після пандемії COVID-19 [5]. Завдяки рішучій фіскальній та грошово-кредитній політиці економіка ЄС вже у третьому кварталі 2021 року повернулася до докризових рівнів виробництва, хоч і з великими відмінностями між країнами-членами. Така динаміка зростання тривала до другого кварталу 2022 року, коли почали позначатися наслідки війни в Україні.
У 2023 році метою фіскальної та грошово-кредитної політики Євросоюзу є досягнення компромісу між стримуванням інфляції та підтримкою економічного відновлення. "Фактично стоїть завдання одночасно послабити попит для стримування інфляції і підтримувати попит заради економічного відновлення", - пояснює автор доповіді, економічний аналітик дослідницького центру при Європарламенті Мартін Хефльмайр, який назвав поєднання цих політичних ліній двома обличчями давньоримського бога Януса, які дивляться в протилежні боки. Брюсселю доведеться вигадати, як проводити цю політику одночасно при тому, що кінцева мета обох ліній одна - захистити купівельну спроможність населення.
Читайте також: Енергокриза в Європі: Фон дер Ляєн представила план протидії з 5 пунктів [6]
Для відновлення економіки після пандемії Брюссель запустив масштабну програму на понад 800 мільярдів євро. Але щойно вона почати діяти, як Євросоюзу довелося реагувати на нові кризи, спричинені російським вторгненням в Україну. Це криза безпеки [7], гуманітарна та енергетична кризи, а також висока інфляція.
"Але бюджет ЄС - це не кризовий бюджет, тобто він не вміє адаптуватися до непередбачуваних обставин", - пояснює аналітикиня відділу бюджетної політики дослідницької служби Європарламенту Аліна Добрева. Його головні мінуси - недостатні доходи та відсутність гнучкості у видатках через жорсткі стелі під час ухвалення річних бюджетів.
За своїм "дизайном" бюджет ЄС розрахований на стабільність та передбачуваність. Від початкового проєкту Єврокомісії до його остаточного ухвалення з урахуванням закладеної на сім років структури видатків може минути десять років. Тому, щоб швидко реагувати на нові кризи, Євросоюз використовує цілий арсенал позабюджетних інструментів. Найновіший і найдорожчий з них - Next Generation EU -та сама програма виходу з коронавірусної кризи.
Проблема в тому, що подібні позабюджетні інструменти не підлягають демократичному парламентському контролю, пояснює Добрева. Тому в майбутньому Євросоюзу все ж таки доведеться включити більш гнучкі інструменти до бюджету, незважаючи на розбіжності у думках із цього питання. Наразі єдиним рішенням буде перегляд бюджету кожні пів року.
Очікується, що нинішні термінові потреби, пов'язані з російським вторгненням в Україну та його наслідками, будуть вищими, ніж потреби, що виникли внаслідок попередніх криз - європейської боргової 2010-го, міграційної кризи 2015-го та пандемії 2020-го. Тобто, для пом'якшення наслідків російського вторгнення в Україну знадобиться ще більше додаткових коштів. Але на відміну від національних бюджетів, бюджет ЄС не може мати дефіцит чи фінансувати витрати за рахунок позик. Витрати у цьому бюджеті можна збільшити лише за рахунок збільшення доходів. В іншому разі Євросоюзу доведеться обмежити фінансування існуючих програм та зобов'язань.
Читайте також: Як економіка України пережила 2022 рік [8]
А ось для фінансування позабюджетних інструментів, як-от програми відновлення економіки після пандемії, позики беруться. При цьому погашення боргу за цими позиками надходить саме з бюджету Євросоюзу.
Фонд макрофінансової допомоги Україні у розмірі 18 мільярдів євро знов-таки фінансується за рахунок позик - кредитів, які будуть гарантовані (але не погашені) бюджетом ЄС.
Більше того, Євросоюз планує новий фонд для відновлення України після війни. "Звичайно, ми поки що не знаємо, які потреби будуть в України, але ми вже думаємо про структуру фонду та його законодавчу реалізацію", - розповіла Аліна Добрева. Найімовірніше, позики для цього фонду гарантуватимуться, але не погашатимуться з бюджету ЄС, як і у випадку з макрофінансовою допомогою, пояснила вона.
Війна Росії проти України розкрила найгострішу проблему недостатньої захищеності інформаційних систем, адже частина російської гібридної агресії - це масовані кібератаки на Україну та її партнерів у ЄС.
Особливу тривогу викликає злам комп'ютерних систем критичної інфраструктури - енергетики, охорони здоров'я, фінансів, наголошується в доповіді аналітикині цифрової політики при Європарламенті Полони Кар. Російські кібератаки продемонстрували, що збої у роботі основних служб є реальною загрозою для Євросоюзу. Наприклад, атака на провайдера супутникового зв'язку за годину до повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року торкнулася інтернет-сервісів та вітряних електростанцій по всій Європі.
Читайте також: Канада, Британія, Австралія та Нова Зеландія разом долатимуть кіберзагрози з РФ [9]
Крім того, агресія Росії провокує зростання "хактивізму" та потужну хвилю дезінформації. У ЄС особливо стурбовані зростаючими можливостями кіберзлочинців, які атакують уже всі ланки в ланцюжках постачання. До кінця 2024 року кіберзлочинність завдаватиме світові збитків у 10 трильйонів євро щорічно, підрахували експерти.
Тому у 2023 році Євросоюз втілить кілька ініціатив щодо захисту інфраструктури, цифрових пристроїв та усього ланцюга поставок для протидії хвилі кібератак. Політика ЄС у сфері кібербезпеки буде спрямована на розширення можливостей у сфері цифрової оборони, а також синергії між військовими та громадянськими кіберспільнотами. До 2024 року критична інфраструктура Євросоюзу забезпечуватиметься суверенною космічною системою безпечного зв'язку за допомогою супутника Iris².
—
Ксенія Польська, опубліковано у виданні Deutsche Welle [10]
В тему:
Ссылки:
[1] https://argumentua.com/stati/obshchestvo/bezopasnost
[2] https://www.dw.com/uk/ak-vijna-rf-proti-ukraini-vplivatime-na-es-u-2023-roci/a-64489994
[3] https://argumentua.com/novini/rf-vzhe-v-dchuva-b-l-v-d-naftovogo-embargo-s-bloomberg
[4] https://argumentua.com/stati/yak-prograti-v-inu-ros-isk-m-fashistam
[5] https://www.dw.com/uk/%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F-covid-19/t-53393748
[6] https://argumentua.com/novini/energokriza-v-vrop-fon-der-lya-n-predstavila-plan-protid-z-5-punkt-v
[7] https://www.dw.com/uk/polsa-moze-vidpraviti-ukraini-leopardi-navit-bez-dozvolu-frn-moraveckij/a-64486722
[8] https://argumentua.com/novini/yak-ekonom-ka-ukra-ni-perezhila-2022-r-k
[9] https://argumentua.com/novosti/kanada-britan-ya-avstral-ya-ta-nova-zeland-ya-razom-dolatimut-k-berzagrozi-z-rf
[10] http://www.dw-world.de
[11] https://argumentua.com/stati/dosl-dzhennya-sots-olog-v-v-ukra-nsko-nats-velikii-zapas-m-tsnost-ta-optim-zmu
[12] https://argumentua.com/stati/nazr-la-neobkh-dn-st-zm-n-m-zhnarodnogo-bezpekovogo-prava
[13] https://argumentua.com/stati/d-ros-isko-ordi-v-ukra-n-mozhut-kval-f-kuvatis-yak-genotsid
[14] https://argumentua.com/novini/znishchennyam-energetichno-nfrastrukturi-put-n-khoche-zamoroziti-ukra-nu-ta-zmusiti-zdatisya-
[15] https://argumentua.com/novosti/kuleba-v-rb-oon-ros-iska-agres-ya-triva-vzhe-dovshe-n-zh-druga-sv-tova-v-ina
[16] https://argumentua.com/novini/cherez-v-inu-naselennya-ukra-ni-mozhe-skorotitisya-na-tretinu