Понад 1 тис компаній досі працюють в Росії в повному або обмеженому масштабах і, таким чином, відповідають за фінансування військової машини Кремля. Однак деякі компанії несуть за це більшу відповідальність, ніж інші.  

Це ті, хто інвестували мільйони й мільярди доларів у будівництво заводів і фабрик у Росії, забезпечуючи робочими місцями тисячі людей і генеруючи мільйони й мільярди місцевих доходів. Серед них – Danone з 16 заводами і фермою, Nestle із сімома заводами, Lactalis з чотирма заводами.

Загалом мінімум 50 міжнародних компаній із 154 виробничими майданчиками в різних регіонах Росії досі працюють у повному або обмеженому масштабах (повний список з адресами заводів – тут [2]).

Такі компанії неохоче залишають країну-агресора, але їхній вихід найбільше вплине на російську економіку. Ухвалюючи рішення про розміщення виробництв у Росії, компанії сподівалися на зростаючий ринок, дешеву робочу силу, дешеві та доступні природні ресурси і географічну близькість до ринків Центральної та Східної Європи.

Читайте також: Понад 3 тис торгівельних марок, популярних в українців, належать резидентам РФ [3]

Однак, враховуючи зменшення внутрішнього попиту та високий попит клієнтів у західних країнах на корпоративну відповідальність у відповідь на неспровоковану війну Росії в Україні, настав час переглянути офшоринг виробництва в РФ і глянути на останні тенденції: решоринг та френдсшоринг. 

Офшоринг? Решоринг? Френдсшоринг!

Офшоринг – переміщення бізнес-процесу з країни походження компанії в іншу – популярний протягом десятиліть серед компаній, які шукають дешевшу робочу силу, кращі податкові умови, легшу логістику та ліпший бізнес-клімат.

Далі настав час решорингу. Оскільки у 2019 році почався глобальний збій у зв’язку з пандемією і торговельною напруженістю між США та Китаєм, компанії та країни вдалися до решорингу: повернення виробництв до країн походження компаній. Цей крок підвищував стійкість ланцюгів постачання та економік країн.

Читайте також: Западные компании которые намерены до последнего финансировать армию российских захватчиков  [4]

Недавно підприємства знайшли золоту середину в цій дилемі. Вони застосували френдсшоринг: розміщення виробництв у країнах, які можна назвати надійними друзями та які поділяють їх цінності та стратегічні інтереси.

Як пише [5] Deloitte, це має багато спільного з геополітикою:

"Зростання геополітичної напруженості між торговельними партнерами підвищує ризик того, що один партнер може сповільнити або перекрити необхідні поставки. Політики більше не розглядають комерційні ланцюжки поставок електроніки, продуктів харчування чи фармацевтичних препаратів лише в економічних умовах, тепер вони стали важливими факторами національної безпеки".

Обираючи місце для виробничого майданчика, недостатньо просто дивитися на вартість праці та податки. Також важливо, щоб компанії брали до уваги цінності країни і наскільки вони узгоджуються з цінностями, які декларують компанії.

Компаніям також варто враховувати геополітичну напруженість, оскільки 2022 рік показав, що вона може стати надто серйозною проблемою, якщо її довго не помічати. Говорячи про це, варто знову подивитися на Росію.

Читайте також: 16 896 компаній в Україні належать росіянам та білорусам [6]

Убивство та співучасть у вбивстві

Щонайменше 50 компаній, які продовжують вести бізнес у Росії, мають виробничі майданчики в Росії. Це австрійські, французькі, італійські, німецькі, грецькі, латиноамериканські та американські компанії. Вони виробляють продукти, ліки, медичне обладнання, будматеріали, інструменти, шини.

Одним з таких прикладів є французький виробник консервів і заморожених продуктів Bonduelle. Компанія має три заводи в Росії і жодного – в Україні. У березні Bonduelle визнала [7], що має визначити вплив санкцій на постачання сировини та готової продукції, фінансові перекази та валютну політику компанії.

Хоча близько 6 років тому спадкоємець бізнесу Крістоф Бондюель заепвняв в одному із своїх інтерв'ю, що в Росії компанії "абсолютно нічого боятися". 

Ще один яскравий приклад браку уваги до цінностей країни – виробник шин Continental. Після російського вторгнення в Україну компанія закрила свою фабрику, але незабаром була змушена її відкрити.

"Наші співробітники та менеджери в Росії зіткнуться із серйозними кримінальними наслідками, якщо ми утримаємося від обслуговування місцевого попиту", – заявили [8] в компанії. Це робить Continental більше схожою на заручника російського уряду, ніж на незалежне підприємство.

Суміш санкцій, скорочення ринку та репутаційної шкоди, схоже, не була надто неприємною для бізнесу, але недавно російський уряд ухвалив закон, який дозволяє змусити будь-яке підприємство працювати на військові потреби.

Читайте також: "Гроші не пахнуть?": список компаній, що продовжують працювати для росії після двох місяців геноциду українців [9]

Новий закон дозволить [10] уряду зобов'язувати бізнес виконувати державні оборонні контракти і дає Міноборони право змінювати умови контрактів. Це означає, що компанії, які залишаються в Росії, незабаром можуть залучити у війну, допомагаючи забезпечувати російську армію всім необхідним.

Є лише один спосіб запобігти цьому: вийти з Росії та решорити або френдсшорити, перш ніж офшор у країні-агресорі перетворить компанію на спільника Кремля в несправедливій війні проти України.

—

За матеріалами сайту міжнародної коаліції Business for Ukraine businessforukraine.info

Олена Снєжко, керівник комунікацій міжнародної коаліції Business for Ukraine, ексзаступниця директора Департаменту комунікацій НБУ

Переклад Олексій Павлиш,  опубліковано у виданні Економічна правда [11]

В тему:

• Німецькі компанії, які продовжують працювати на росію, ризикують стати колаборантами війни [12]
• Чимало іноземного бізнесу залишаються спонсорами війни [13]
• Metro, Bosch, Raiffeisen Bank: МЗС оприлюднив список компаній, які не пішли з росії [14]
• В обхід «кримських санкцій»: схеми [15]