Які реакції на закон про мобілізацію та рішення МЗС України щодо призупинення консульських послуг чоловікам призовного віку?

Розмова журналістів видання "Нова Польща [2]" з експерткою з питань легалізації, координаторкою Центру підтримки Українського дому у Варшаві Оксаною Пестриковою.

Марія Шагурі: Ваш центр консультує тисячі українців у Польщі. Які реакції на закон про мобілізацію та рішення МЗС України щодо призупинення консульських послуг чоловікам призовного віку?

Оксана Пестрикова: Насправді цього закону очікували , про нього багато говорили — і в Україні, і тут, у Польщі. Та ніхто не сподівався, що раптово і без роз’яснень припиниться видача паспортів і надання консульських послуг. Мабуть, саме це найбільше викликає паніку, бо обмеження є, але як усе діятиме, незрозуміло.

МШ: Якою буде ситуація українського громадянина , в котрого закінчується термін дії закордонного паспорта і який не планує повертатися додому? Його можуть депортувати з Польщі чи інших країн ЄС в Україну?

ОП: У Польщі діє закон про тимчасову допомогу громадянам України , Закон про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом набув чинності 12 березня 2022 року. [3] який дає змогу не починати процес їх повернення , допоки триває війна. Відсутність дійсного паспорта може спричинити багато проблем іноземцеві, наприклад, при працевлаштуванні, легалізації, зокрема при процедурі отримання карти тимчасового або постійного перебування. Без дійсного паспорта все це неможливо.

МШ: Людина не перебуває за межами закону , а наче на межі?

ОП: В нинішніх умовах так.

МШ: Чи громадянин України з протермінованим паспортом може пересуватися країнами ЄС?

ОП: Ні. Фізичних кордонів у зоні Шенген немає , але правила пересування передбачають наявність дійсного паспорту і документу, який дає право подорожувати. Для українських громадян досить мати дійсний біометричний паспорт. Але, наприклад, якщо людина має чинну карту побиту, але не має чинного закордонного паспорту, то подорожувати не зможе.

Читайте також: ‍Що треба знати українським біженцям, плануючи повернення додому ?  [4]

МШ: А що легалізує іноземця в Польщі?

ОП: Відразу скажу , що PESEL PESEL (Powszechny Elektroniczny System Ewidencji Ludności) — ідентифікаційний номер загальної системи електронного обліку населення. [3] не є легалізаційним документом. Якщо людина має PESEL зі статусом «укр» , це означає, що вона його отримала, рятуючись від війни, і з його допомогою вона може оформити електронний документ «Дія.пл».

І саме «Дія.пл» дає право подорожувати за наявності дійсного паспорту. Ця ситуація на 90 % стосується жінок. Проте якщо немає жодного іншого документу, окрім, наприклад, карти побиту, то карта в окремих випадках може посвідчувати особу. Наприклад, отримати посилку на пошті людина зможе без проблем, але коли їй буде потрібно відкрити банківський рахунок, працевлаштуватись, подорожувати — тут уже виникатимуть складнощі.

МШ: Тобто громадянин України з протермінованим паспортом легально працювати не зможе?

ОП: Однозначно ні. Мусить бути документ , який посвідчує особу, і в цій ситуації йдеться про паспорт. У закладі соціального страхування можуть зареєструвати на підставі PESEL, але завжди вимагатимуть дійсний документ, у випадку іноземця — паспорт.

МШ: Чи польське законодавство передбачає видачу тимчасових документів іноземцям , які через якісь причини не можуть продовжити свій закордонний паспорт на батьківщині?

ОП: Ні. Документи , зокрема паспорт, видає українська сторона. Україна не відмовляє своїм громадянам у виданні паспорта, але ставить конкретні вимоги. Чоловік, який оновив свої дані в реєстрі, має право й надалі користуватись консульськими послугами. Тож якщо громадянин України в Польщі буде подавати документи на статус біженця чи на статус додаткової охорони, польське Управління в справах іноземців бачитиме, що ця людина має можливість отримати закордонний паспорт, тому не видаватиме їй тимчасовий документ.

МШ: Чи постанова українського МЗС якось розмежовує чоловіків , які постійно проживають за кордоном, мають посвідку на проживання (карту побиту), і інших?

Оксана Пестрикова. Джерело: особистий архів

ОП: В останньому роз’ясненні від МЗС це не розрізняється , але якщо керуватися попередніми законами, то так, існує категорія осіб, які мають посвідку на постійне перебування в Польщі й перебувають на постійному консульському обліку.

Це дуже важливо, бо величезна кількість громадян України вважає, що якщо вони вже мають дозвіл на постійне перебування (так званий сталий побит, побит резидента), то звільнені від обов’язку перебувати на консульському обліку.

Ні, вони повинні мати відповідні українські документи, зокрема про те, що виписані з постійного місця проживання в Україні, у їхньому паспорті повинна стояти відповідна печатка про цей облік. Тільки тоді вони не вважаються військовозобов’язаними. Осіб, які перебувають на постійному консульському обліку, зняли з військового обліку, коли вони виїжджали з України на постійне місце проживання за кордон. [3]

Але після змін , ухвалених 23 квітня 2024 року, консульства поки що жодних документів не приймають — ні від тих, хто перебуває за кордоном тимчасово, ні від тих, хто постійно. Проте з часом ці процедури будуть впорядковані.

Читайте також: Дослідження соціологів: в української нації великий запас міцності та оптимізму [5]

МШ: Чи постанова МЗС передбачає , що робити чоловікові, який загубив закордонний паспорт? В нього теж не приймуть документи.

ОП: Він повинен оновити свої дані в реєстрі військового обліку і з цією метою тоді звертатися в держпідприємство «Документ» або консульство.

МШ: Міжнародне право забороняє депортацію біженців у країну , де їм загрожує небезпека, де триває війна. Українські чоловіки за кордоном підпадають під цю норму?

ОП: Цікаве питання. Тут важливо розуміти , ким є біженець. Дуже мало громадян України мають саме цей статус офіційно. Наші громадяни, які перетинали кордон після повномасштабного вторгнення, — де-факто біженці, але де-юре в них нема цього статусу. Їхнє перебування регулюється законом, про який я раніше згадувала.

Тож якщо громадянин України подасть заяву на отримання статусу біженця, то інспектор, який розглядатиме його ситуацію, найімовірніше, відмовить у наданні цього статусу, натомість надасть статус додаткової охорони. Щоправда, документ про цей статус не заміщує паспорт. А от документ про статус біженця це передбачає: людина отримує Женевський паспорт, з яким може подорожувати, їй не потрібно клопотати про отримання паспорта своєї країни.

МШ: Як парі українців у Польщі , яка хоче одружитися, отримати потрібні для цього документи? У випадку, якщо чоловік не має документів з ТЦК, і якщо має.

ОП: Без дійсного паспорту ніяк. А якщо чоловік має документи з ТЦК , то ми теж наразі не знаємо, як буде відбуватися процедура актуалізації інформації. Наприклад, якщо людина зателефонує в ТЦК за її місцем проживання й оновить інформацію про себе, то як вона має право користуватися консульськими послугами за кордоном? І таких організаційних питань безліч. Роз’яснень немає, МЗС говорить одне: «Очікуйте».

Читайте також: Мігранти з України підіймають економіку Європи. Але що буде з Україною без них? [6]

МШ: Коли ці роз’яснення можуть з’явитися?

ОП: 16 травня набуває чинності закон , українці матимуть 60 днів для оновлення даних. Тому, сподіваємося, до 16 травня ці процедури детально пропишуть. У самому МЗС зазначають, що процедура актуалізації інформації покликана навести лад, допомогти дізнатися, скільки громадян України де проживає. Часто громадяни України проживають на території іншої держави і при цьому не стоять на тимчасовому консульському обліку. Тож людина прописана в Україні, але фактично її там немає й держава не знає, де перебуває її громадянин.

МШ: Чи консульські послуги надаватимуться чоловікам , які після повномасштабного вторгнення оновили свої дані в ТЦК чи рішенням ВЛК виключені з військового обліку і на законних підставах виїхали з України?

ОП: Теж поки невідомо. В постанові зазначено: «Всі чоловіки призовного віку , від 18 до 60 років, які перебувають за кордоном». Тому поки без розмежувань , але, сподіваємося, вони незабаром будуть.

МШ: Іноземці в Польщі зобов’язані змінити свої водійські права на польські. Якщо вони цього не зроблять , їхні права стануть недійсними. Чи призупинення надання консульських послуг вплине на це?

ОП: Поки не відомо. Якщо людина звертається , наприклад, у відділ комунікації у Варшаві й хоче змінити права, відділ передає інформацію в українське консульство, а там перевіряють, чи ці права дійсно існують. Тобто в цьому випадку до консульства звертатиметься польська установа, а не безпосередньо громадянин України.

МШ: Всі ці нововведення стосуються чоловіків призовного віку , а як із жінками? Чи будуть їм надавати послуги?

ОП: Припинення надання послуг поки що стосується тільки чоловіків. У випадку жінок і дітей проблем не повинно бути. Але не факт , що це не зміниться. Чекаємо роз’яснень.

Читайте також: Українські біженці отримають тимчасовий захист в Естонії до березня 2025 року [7]

МШ: У соцмережах дуже актуальне питання , чи українцям за кордоном вручатимуть повістки.

ОП: Поки для цього не передбачено жодних процедур. Саме МЗС зазначає , що метою оновлення даних є не вручення повісток, а наведення ладу. Втім, впевненості, що це не зміниться, немає.

МШ: Наскільки я розумію , ціль влади — повернути чоловіків додому, мобілізувати їх. Як ви думаєте, наскільки зміни, про які ми говоримо, дієві? Наскільки завдяки їм чоловіки призовного віку, що перебувають за кордоном, повертатимуться?

ОП: Важко прогнозувати. Більшість наших відвідувачів критично ставиться до таких змін. З іншого боку , ми не знаємо, які будуть результати, окрім офіційно очікуваних. Часто тих, хто легально перебуває за кордоном, хто виїхав до 24 лютого (а в Польщі таких більшість), і тих, хто потенційно або реально ухиляється, трактують однаково, чешуть усіх під один гребінець.

Українські громадяни за кордоном нічого не порушують. От, наприклад, чоловік, який не планує ухилятися, хоче оновити свої дані, — він їде в Україну, доводить до ладу документи в ТЦК, не потрапляє до війська, але водночас уже не може повернутися назад у Польщу.

Він утратить там роботу, адже українське законодавство не має впливу на збереження українському громадянину в Польщі робочого місця. Опинившись без роботи в Україні, він не зможе утримувати сім’ю, яка, скажімо, залишилася в Польщі. Така непевність лякає. Відсутність відповідей на багато питань спричинює загалом неоднозначне ставлення до цього закону.

—

Марія Шагурі [8], опубліковано у виданні НОВА ПОЛЬЩА [2]

На цю тему:

• Дедалі менше українських біженців планують повернутися з-за кордону [9]
• Адаптивні мільйони: чому безпрецедентний наплив українських біженців до Європи не викликав соціальної та політичної кризи [10]
• 2 млн біженців з України назавжди залишаться за кордоном після закінчення війни - МВФ [11]
• Більшість обрала Німеччину: як змінилася географія українських біженців в ЄС [12]
• У Німеччині прогнозують понад 10 млн біженців з України, якщо її окупує ворог [13]