ЮНЕСКО вперше засудила цілеспрямоване знищення культурної спадщини України

1.00

Нет

Комітет Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури) вперше засудив повномасштабну агресію Росії та цілеспрямоване знищення культурної спадщини України

Про це повідомило [2] в кінці липня Міністерство закордонних справ України. Комітет ухвалив рішення, в яких закликав Росію утриматися від будь-яких дій, які б завдавали шкоди об’єктам культурної спадщини в цілому та об’єктам, включених до Попереднього списку ЮНЕСКО, а також виконувати свої зобов'язання за міжнародним правом. Проєкт Радіо Свобода [3] «Новини Приазовʼя» [4] зібрав інформацію про те, які об'єкти культурної спадщини знищені або пошкоджені через широкомасштабну війну на півдні України? Скільки пам'яток перебувають на окупованих територіях, і в якому вони стані? Чи може ЮНЕСКО захистити об'єкти культурної спадщини під час війни, і чи понесе Росія відповідальність за свої дії?

У МЗС України наголосили, що рішення Комітету ЮНЕСКО має довгострокові позитивні наслідки для України. Зокрема, тому що Комітет нарешті у своїх офіційних документах зафіксував, що саме Росія є причиною загрози обʼєктам культурної спадщини України. По-друге, ЮНЕСКО дає сигнал Росії, що цивілізований світ стоїть на боці України. Також Комітет рішуче засудив Росію за дії, спрямовані на знищення української ідентичності.

Станом на 31 липня цього року ЮНЕСКО підтвердила, що в Україні від початку повномасштабного вторгнення були пошкоджені 432 об'єкти [5]. Серед них 139 релігійних об'єктів, 31 музей, 214 будівель, що мають історичну, мистецьку цінність, 32 пам'ятники, 15 бібліотек, а також 1 архів. Найбільше руйнувань зафіксовано у Донецькій області (понад 110), а також у Харківській та Одеській областях. Серед знищених та пошкоджених об'єктів згадують, зокрема, маріупольський драмтеатр, краєзнавчий музей, а також низку будівель і церков.

Кеттенська школа Асканії-Нова

«Новини Приазовʼя» поцікавились, які об'єкти культурної спадщини постраждали на півдні через війну, і чи є механізми, за допомогою яких їх можна захистити? Краєзнавець та історик з Херсону Сергій Дяченко розповів, що на території цієї області є один об'єкт із попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Це біосферний заповідник «Асканія-Нова», який зараз перебуває в російській окупації.

У заповіднику «Асканія-Нова»

«Це комплексна пам'ятка, це не тільки заповідник і народний степ. У цей комплекс входить і архітектурна, і археологічна спадщина. Асканія-Нова – один з неймовірно цікавих таких населених пунктів, які були засновані Ангальт-Кетенськими герцогами фактично. І ця територія входила, не дивлячись на законодавство Російської імперії, до складу Кетенського герцогства. Це такий анклав. Там лінії характерні тільки для архітектури Кетена. Там була використана так звана квадратна архітектура. Стиль квадратних конструкцій він називався. Там будівлі були квадратні в архітектурі, пірамідального типу. З тієї кількості, що було, на сьогодні збереглася лише одна в дуже поганому стані і йшли перемовини з німецькою стороною, щоб спільними зусиллями відновити цю пам'ятку. Це будівля Кетенської школи в Асканії-Нова», – розповів історик.

Читайте також: Не тільки люди депортуються. Російські загарбники викрадають навіть тварин з заповідників [6]

Пам'ятник Фрідріху Фальц-Фейну, який заснував український всесвітньо відомий природний заповідник «Асканія-Нова». Херсонська область

Перша закладка постійного поселення на території нинішньої Асканії-Нова відбулася у 1828 році переселенцями з Кетена (Саксонія). Вони споруджували господарські будівлі, будинки для переселенців та бараки для найманих робітників. Також збудували школу на 20-30 місць для дітей робітників, що прибули з Ангальт Кетена.

Берислав – місто архітектурної спадщини Херсонщини

Місто з найбільшою кількістю архітектурних пам'яток на Херсонщині – це Берислав, каже краєзнавець. І воно вже майже знищене російськими обстрілами. Дяченко розповів «Новинам Приазовʼя» про цінні обʼєкти цього міста.

Берислав – наслідки ракетного обстрілу, жовтень 2023 року

«Там було влучення в Маріїнську жіночу гімназію, будівлю початку 20-го століття на вулиці Перекопській. Це теж така трагедія. Це відбувається постійно і щоденно. Берислав розташований на правому березі Херсонщини та навпроти Каховки. Там є дуже давня переправа, якій майже 2000 років, вона використовується як переправа, і саме у цьому значення цього населеного пункту. Загалом там концентрат пам'яток і археології, і архітектури. І там же розташована велика вежа поблизу Берислава. Саме у цьому комплексі була і митниця, і переправа. Але Береслава майже вже не існує, він знищений майже повністю», – зазначив Дяченко.

За словами краєзнавця, ще зберігається пам'ятка національного значення, яка могла б претендувати на титул спадщини ЮНЕСКО. Це дерев'яна Свято-Введенська церква, або як її в народі називають козацька церква 18-го сторіччя, яка розташована на околиці міста.

Читайте також: Спустошені землі. Якою буде природа України після російської навали [7]

Свято-Введенська церква (Козацька церква) у Бериславі

«Вона була перевезена з північного кордону земель війська Запорозького низового. Її перевезли у Кизикермен у 1784 році. І це перевезення стало приводом для перейменування Кизикермена в Берислав», – розповів історик.

Війна – шанс на відродження?

Війна може надати шанс на дослідження і відродження пам'яток архітектури після того, як регіон стане безпечним, додав науковець.

«Берислав не досліджували з точки зору архітектури, і там на обліку їх (памʼяток) не так багато стоїть, хоча я б зараз вписав там об'єктів 60. Наприклад, центр цього населеного пункту забудований повністю, але там на рівні фундаментів залишилася фортеця Кизикермен. І зараз, коли її прибережна частина повністю знищена, є можливість дослідити її і, можливо, вирішити питання, щоб її взяти під охорону і не забудовувати більше, відновити як культурну кримськотатарсько-запорізьку спадщину. Берислав цінний ще і тим, що це була основна переправа на Крим – кримські ворота, там був величезний ринок солі. Дороги розходилися на Київ, Варшаву і Краків. Тобто він такий надзвичайно цінний і якраз війна дає привід звернути на нього увагу і відродити саме з цього ядра міста», – зауважив Дяченко.

«Втрачено понад 20 археологічних пам'яток»

Голова Запорізького обласного центру громадської організації Українське товариство охорони пам'яток історії та культури (УТОПІК) Валерій Стойчев розповів «Новинам Приазов'я», що на території цієї області розташована велика кількість об'єктів культурної спадщини. Частина з них тепер перебуває в окупації.

Кам’яна Могила – світова пам'ятка давньої культури в Україні поблизу Мелітополя в Запорізькій області, архівне фото

«Серед таких значущих пам'яток, які є об'єктом світової культурної спадщини, є заповідник «Кам'яна могила», який у свій час був внесений до переліку кандидатів об'єктів ЮНЕСКО від України. Крім того, велика кількість об'єктів культурної спадщини перебуває в окупації. Насамперед, це музей-заповідник у Василівці – «Садиба Попова». Вона складається із двох елементів – поміщицької садиби та палацового комплексу, який має протягом останніх двох з половиною років великі структурні пошкодження вежі. Пошкоджена частина флігелів від артилерійських пострілів. Також частково пошкоджений маєток, садиба поміщика – будинок кінця 18-го сторіччя – артилерійськими пострілами вибиті шибки, двері, а також льох кінця 19-го сторіччя», – повідомив він.

Замок-садиба Попова, Василівка. Архівне фото до окупації

Деякі об'єкти культурної спадщини зазнали пошкоджень через бойові дії у Запорізькій області або через діяльність окупаційної влади на захопленій частині регіону, розповідає краєзнавець. Так, за його словами, великі ушкодження таких об'єктів пов'язані з містами Оріхів та Гуляйполе, де зараз відбуваються бої і фактично проходить лінія фронту.

«Велика кількість пам'яток археологічної спадщини пошкоджені на лінії фронту, тому що з обох боків ведуться активні земельні роботи щодо створення укріпрайонів. Таким чином велика кількість курганів, які тривалий час були збережені і зберігалися державою Україною, зараз пошкоджені. На кінець 2023 року було до того виявлено 160 тільки курганів, які пошкоджені на території Запорізької області. Також є втрати, пов'язані з будівництвом (окупантами) залізниці через Запорізьку область до Мелітополя – це залізничний шлях до Криму. Таким чином на території Запорізької області протягом року ведуться повномасштабні земляні, будівельні роботи з монтажу цієї колії. Через це вже втрачено понад два десятки археологічних пам'яток саме в цьому напрямку», – наголосив він.

З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.

Читайте також: Як працювати зі злочинами російських загарбників проти культурної спадщини України [8]

Низка об’єктів пошкоджені безпосередньо у місті Запоріжжі, розповів Стойчев. Зокрема, з перших днів повномасштабної війни, першими ракетними ударами пошкоджено територію і приміщення Катерининської залізниці.

«Ца будівля відома в народі як вокзал «Запоріжжя-2». Відомий він тим, що в цьому приміщенні відпочивала Леся Українка, коли приїжджали через наше місто, адже Запоріжжя – це тогочасний Олександрівськ. Крім того, велика увага світовим суспільствам була прикута щодо об'єктів на Соборному проспекті. Це відома вже будівля під номером 151 на Соборному, яка зараз відновлюється. Багатоповерхівка першої половини 50-х років, XX сторіччя. Не треба забувати, що великої шкоди завдано Дніпрогесу, який зруйнований, сплюндрований, зґвалтований ракетними ударами протягом останніх двох років. І фактично ми маємо зараз і пошкоджений Дніпрогес-1, який є пам'яткою науки й мистецтва вже майже 100 років», – наголосив експерт.

Станція «Запоріжжя-ІІ» (колишня «Олександрівськ-ІІ) була відкрита у 1904 році, під час будівництва Катерининської залізниці. Будівля пошкоджена обстрілами

За його словами, у старій частині міста була пошкоджена значна кількість будівель, які, в тому числі, є об'єктами культурної спадщини. Зокрема, будинок Якова Ліщинського – візитівка архітектури міста початку 20-го сторіччя.

Серед історичних памʼяток – будівля першого місцевого пологового будинку Генріха Бера.

Будівля родини головного лікаря першого пологового будинку Генріха Бера

Також будинок купця Захаріна – першого військового голови. Це перша кам'яна будівля міста Запоріжжя, датована 1865 роком.

Пошкоджений Будинок Захаріна (він же – Міський будинок) – найстаріша на сьогодні кам’яна будівля Запоріжжя

Поряд з Покровським собором пошкоджений будинок Куржупова.

Так зараз виглядає історична будівля – багатоквартирний будинок Івана Куржупова

Руїни культурних обʼєктів Миколаєва

Ще одне південне місто України – Миколаїв – також постійно потерпає від обстрілів. Останнім часом російські окупанти все частіше спрямовують на регіон балістичні ракети, які рідко збиваються та мають велику руйнівну силу.

Серед атакованих культурних памʼяток – Палац культури «Корабельний», який зруйнований на 80% через пряме влучання російської ракети у 2022 році.

Читайте також: Вчені виявили закономірність у крадіжках цінностей України росією: найбільше її цікавить скіфське золото - The Guardian [9]

«Було зруйновано глядацьку залу та сцену Палацу культури. Саме цей заклад був осердям творчих подій у Миколаєві. В нас близько 30 клубних формувань, де займалися люди від 5 до 60 років жителі. Палац культури функціонує зараз, але ми розосередили наші гуртки по інших будівлях. Адже поки не закінчиться війна, ми не можемо сказати, коли буде відбудова і як саме буде виглядати Палац культури», – розповів «Новинам Приазовʼя» директор закладу Олексій Чебан.

Палац культури «Корабельний»

На початку листопада 2022 року був зруйнований внаслідок ракетної атаки ліцей імені Миколи Аркаса, збудований у 1892 році як заклад для жіночої гімназії. Понад 100 років будівля використовувалась саме як освітній заклад.

Ліцей імені Миколи Аркаса

Російський «Калібр» у квітні 2023 року влучив в історичну будівлю Адміралтейства, яке звели у 1951 році для адміністрації Миколаївського судноремонтного заводу. Частина будівлі пошкоджена пожежею від ракетного удару.

Будівля Адміралтейства

Маріуполь: Будинок з годинником, «Континенталь»

Кураторка культурних проєктів, присвячених Маріуполю, Алевтина Швецова розповіла «Новинам Приазов'я», що у цьому місті станом на 24 лютого 2022 року налічувалося 206 історичних будівель, 6 з яких мали статус пам'яток архітектури, а також 102 пам'ятки історії та культури, 4 об'єкти монументального мистецтва і 24 монументальні мозаїчні полотна.

Читайте також: Як російські загарбники розграбовують історичні цінності України: тягнуть з музеїв і з-під землі [10]

Зруйноване панно з мозаїки у Маріуполі Алли Горської

«Не можу не згадати тут саме ті мозаїки і твори монументального мистецтва Алли Горської, які розташовувалися в Маріуполі. Дисидентка разом зі своєю командою, зокрема з Віктором Зарецьким, у Маріуполі робила декілька панно – це «Дерево життя» і «Боривітер», які під час повномасштабного вторгнення значно постраждали», – каже вона.

Панно «Дерево Життя» Алли Горської у Маріуполі зруйноване ракетними обстрілами

До переліку зруйнованих війною памʼяток входять Центр сучасного мистецтва «Готель «Континенталь» [11], який розташовувався в центрі Маріуполя і був понівечений. Там під час російського бомбардування у 2022 році укривалися люди, як і в драматичному театрі, розповідає співрозмовниця.

Центр сучасного мистецтва «Готель Континенталь»

«Це і Будинок Гампера, який був розташований біля моря і, відповідно, мав дуже цікаву, унікальну історію. Це єдина будівля в Маріуполі, яка була побудована в готичному стилі. Вона також була зруйнована окупантами. Це і Будинок з годинником, який у маріупольців асоціювався з місцем зустрічей. Він також вже знесений, це і Вежа (водонапірна вежа, якій понад 100 років, одна з історичних візитівок Маріуполя – ред.), і драматичний театр», – веде перелік Швецова.

Читайте також: Дані ЮНЕСКО про культурну спадщину України для росіян – це список на розграбування [12]

Дармтеатр у Маріуполі після бомбового удару армії Росії, що був здійснений 16 березня 2022 року

«Зносять українську історію»

Крім того, окупаційна влада зносить у Маріуполі об'єкти культурної спадщини, які стосуються української історії, каже дослідниця.

«Я б хотіла трошки зупинитися на об'єктах Площі Свободи. Це площа в центрі Маріуполя, яка була відреставрована у 2020 році і була насичена пам'яттю і вшануванням людей, які з 2014 року виборюють незалежність України. Так, на цій площі розташовувався і тризуб з металевим листям, на якому було зазначено імена загиблих захисників в ході російської війни, і Дзвін миру, який асоціював крихкість миру в війні. З цієї площі можна було побачити мурал «Мілана» з зображенням дівчини, яка постраждала внаслідок обстрілу мікрорайону «Східний в Маріуполі» ще у 2015 році. При окупації міста РФ першою чергою знесли всі ці пам'ятки, поставили зрозумілого в рамках пропаганди Невського на місці тризуба. Намагаючись стерти й переписати історію, знесли пам'ятник жертвам Голодомору, розташований неподалік драматичного театру, відповідно натякаючи і впроваджуючи свої наративи, що Голодомор – це вигадана українською владою історія», – зауважила вона.

Площа миру та свободи в Маріуполі, 2022 рік

Те, що окупанти називають відновленням чи реставрацією зруйнованих об’єктів, не відповідає дійсності, додала Швецова. На її думку, загарбники намагаються «створити картинку «відновлення» міста».

Читайте також: Як російські окупанти захопили нематеріальні шедеври в Криму [13]

Внаслідок обстрілу Маріуполя 2015 року Мілана, якій на той момент було три роки, залишилася без матері. Вона також втратила ногу і наново вчилася ходити

«ЮНЕСКО не має дієвих механізмів»

Чи можна захистити об'єкти культурної спадщини України під час війни? Ми запитали про це старшу наукову співробітницю Інституту археології Національної академії наук, експертку мережі «Кримської платформи» Евеліну Кравченко.

Вона сказала «Новинам Приазов'я», що ЮНЕСКО не має дієвих механізмів, які могли б вплинути на Росію у цих питаннях.

Евеліна Кравченко

«ЮНЕСКО, в принципі, не було створено як організація, яка безпосередньо переймається питаннями пам'яток під час збройного конфлікту. Для цього існує окремий механізм «блакитного щита», який в Україні так і не почав працювати. Тому в нас виникають ці проблеми, і ми намагаємося щось робити через ЮНЕСКО. У ЮНЕСКО немає такої дієвої процедури, яка б могла якось впливати прямо на ці процеси. Але ЮНЕСКО – це також майданчик, і важливо розуміти, що таке пам'ятка ЮНЕСКО. Це знак якості, визнання важливості і атрактивності пам'ятки. Крім того, це розвиток і менеджмент реставраційних компаній, компаній які виробляють, наприклад, засоби і розчини для реставрації. Це великий бізнес в тому числі. Росія намагалася використовувати це, намагалася наші пам’ятки в Криму занести у свої списки, залучити міжнародних туристів для того, щоб вони приїжджали, в Крим і таким чином легалізувати окупацію та свою присутність там», – зауважила вона.

«Херсонес Таврійський» в окупованому Севастополі

ЮНЕСКО є важливим для України, зокрема як інформаційний майданчик, пояснює експертка. За її словами, в такий спосіб Україна має інформувати і ЮНЕСКО, і міжнародну спільноту з приводу того, що відбувається з пам'ятками на окупованих територіях,

«Для того, щоб Росія не носилася з такими проєктами, як «Новий Херсонес», наприклад, по всьому світу, і не робила рекламу десь у США, в Латинській Америці, для залучення бізнесу, туристів тощо», – зазначила вона.

Музейно-храмовий комплекс «Новий Херсонес». Севастополь, 1 серпня 2024 року

ЮНЕСКО також може бути долучена до процесу реставрації об'єктів культурної спадщини України, які пошкоджені через війну, додала Кравченко.

«Є програма, окремий напрямок – «Пам'ятки під загрозою». Це стосується не лише військових дій. Раніше ми це використовували для того, щоб захистити наші пам'ятки від забудови. Це окремий напрям моніторингу. Приїжджає місія, на це виділяються кошти, і відкривається спеціальна програма, яка націлена саме на фіксацію пошкоджень. Зараз намагаються цю програму застосовувати до пам'яток, яким загрожує небезпека під час воєнних дій», – повідомила експертка.

За даними Міністерства культури та інформаційної політики, станом на 25 липня цього року збитків через війну зазнали 2024 заклади культури без урахування пам’яток культурної спадщини; з них 334 – знищені (це 16,5%). Найбільше постраждали заклади культури у Запорізькій, Харківській, Сумській областях та Києві.

—

Олена Бадюк [14], Юлія Щетина [15]; опубліковано у виданні Радіо Свобода [3]

Читайте також: