Ле Бурже: виставка РФ за двері

Важная новость

Теми головного світового авіакосмічного салону: очікування небаченого зростання пасажирських перевезень та посилення засобів ППО в Європі. Росії тут немає - вперше за десятиліття.

Про невтішні для росії підсумки авіасалону розповідає видання Настоящее время [2].

У паризькому передмісті Ле Бурже відкрився міжнародний авіакосмічний салон. Вперше за сімдесят із гаком років він проходить без російських учасників (СРСР і Росія незмінно були присутні тут з 1957-го). Як сказав перед відкриттям в інтерв'ю Figaro директор Паризького салону Патрік Даер, «ми отримали кілька «несміливих» запитів від російських компаній, але ми зачинили двері… Росія — персона нон грата». "Однак на виставці є українське представництво", - додав директор.

Час збирати літаки

Головна цивільна тема салону, окрім пошуку рішень щодо створення «екологічно чистих» літаків, — як упоратися з попитом на авіаперевезення, що зростає: світ літає все більше, лідери — Airbus і Boeing — забезпечені замовленнями майже на десятиліття вперед.

Як сказав Даррен Халст (глава відділу комерційного маркетингу, віце-президент Boeing), після історичного спаду, викликаного Covid-19, «ми переходимо від періоду відновлення до повернення до принципів, що лежали в основі авіаперевезень» протягом 60 років — тобто до постійного зростання. Халст особливо відзначив зв'язок між зростанням кількості подорожей та рівнем світового ВВП, який на цьому фоні зріс на 70% «за два останні десятиліття».

За даними Міжнародної асоціації повітряного транспорту (IATA), пасажиропотік у світі, який під час пандемії скоротився втричі, у квітні 2023-го вже майже досяг показників рекордного 2019 року, а 2024-го рекорд має бути побитий.

Зрозуміло, що не все безхмарно: на тлі пандемії компанії накопичили борги, зросли інфляція, вартість енергії, виникли проблеми із певною сировиною (сталь, титан, алюміній…); постачальникам стало важче виконувати замовлення через паралельно зростаючі замовлення у військовому секторі; крім того, для задоволення попиту, що росте, необхідно багато нових кваліфікованих кадрів — від кризи попиту галузь перейшла до кризи пропозиції…

Але «довгострокова тенденція є позитивною», — запевнив директор салону.

«Попит відродився. Ми можемо впевнено дивитися в майбутнє», — сказав Figaro Гійом Форі, голова ради директорів Airbus. За даними європейського гіганта, у період до 2042 року ринку знадобиться понад 40 тисяч нових літаків, щоб забезпечити зростання перевезень та оновлення парку повітряних суден.

"Портфелі замовлень Airbus та Boeing солідні", "на ринок повернулися гігантські замовлення на сотні літаків, викликані прагненням авіакомпаній оновити свій парк і агресивними стратегіями зростання", - підкреслив в інтерв'ю AFP Паскаль Фабр, авіаексперт консалтингової компанії AlixPartners.

Різко скоротивши роботу під час Covid, авіабудівники зараз зайняті «найшвидшим і найжорсткішим нарощуванням виробництва, яке будь-коли бачила галузь», зазначила компанія. Наприклад, Airbus, який минулого року випускав у середньому 43 літаки A320 на місяць, планує виробляти 65 на місяць до кінця наступного року та 75 — до 2026-го.

«Зараз цікаві часи. Я ніколи не подумав би, що галузь зможе відновитися так швидко, як це сталося», — сказав Дейв Калхун, гендиректор Boeing.

Тим не менш, першим про укладання «мегаконтракту» на нинішньому салоні протрубив не американський концерн, а його споконвічні конкуренти з Європи.

У день відкриття, в понеділок, 19 червня, компанія Airbus оголосила про найбільше в історії замовлення в галузі цивільної авіації: індійський перевізник IndiGo вирішив купити відразу п'ятсот пасажирських літаків A320 neo і A321 neo, щоб довести свій парк цих машин майже до тисячі.

Замовлення на 55 мільярдів доларів, багато з яких підуть до бюджету Франції, країни, де аерокосмічна галузь перша за вкладом у торговельний баланс.

Учасники виставки спостерігають за демонстраційним польотом Боїнга 773 під час Паризького авіасалону у Ле-Буржі. Фото: AP Photo / Lewis Joly

Макрон на небі, на землі та в космосі

На салон, як і належить, у перші години його відкриття, близько десятої ранку, приїхав президент. Точніше, Макрон прилетів на борту H160, найновішого вертольота Airbus Helicopters, який зараз проходить обкатку у французькій жандармерії. Потім у супроводі міністрів та військового керівництва подивився на демонстраційні польоти ще й інших французьких машин — створеного новим стартапом гібридного електролітака Cassio, бойових літаків Rafale, далекомагістральних пасажирських Airbus A321 XLR.

Пройшовся стендами французьких компаній, яких на салоні майже половина — понад 1100 із приблизно 2500 (другі — американці, які привезли рекордну для себе кількість учасників, понад 400).

Макрон почав з Airbus, де йому розповіли про різні межі роботи гіганта - виробництво супутників Pléiades Neo, IRIS 2, Syracuse 5, показали "екологічний" далекомагістральний пасажирський A321 LR Jet Blue. Ознайомили з військовими розробками: гелікоптер H145M, транспортний літак A330 MRTT, безпілотник Eurodrone (розвиток безпілотників — ще один найважливіший напрямок, чиє значення французькі військові змушені були оцінити після 23.02.2022).

Потім Макрон побував у гостях у французького космічного агентства (CNES), де йому представили європейські ракети-носії, у тому числі нову — Ariane 6, розповіли про зонд Juice (для вивчення супутників Юпітера) і марсоход MMX (у рамках участі в місії, що проводиться) Японією); показали супутники MicroCarb (для картування у планетарному масштабі джерел та поглиначів вуглекислого газу) та CO2M (з місії Copernicus, першої місії з вимірювання кількості вуглекислого газу, присутність якого в атмосфері обумовлена діяльністю людини).

Президенту Франції також дали поспілкуватися з єдиним французьким космонавтом Тома Песке та його колегами - Самантою Крістофоретті (Італія) та Маттіасом Маурером (Німеччина).

Еммануель Макрон розмовляє з французьким аерокосмічним інженером, пілотом та астронавтом Тома Песке (у центрі) та президентом Національного центру космічних досліджень (CNES) Філіпом Батістом. Фото: Ludovic Marin /Associated Press / East News

"Наша мрія - полетіти на Місяць", - сказав німець. "Наша - теж!" — в один голос, сміючись, відповіли Макрон та Песке.

***

Тут мені пригадалося, що десять років тому, теж у Парижі, глава «Роскосмосу» Володимир Поповкін та голова Європейського космічного агентства (EKA) Жан-Жак Дорден підписали угоду про спільну програму дослідження червоної планети — EхоMars.

У березні 2022-го було відкрито чергове «вікно» (сприятливий час) для запуску марсохода (після невдачі у 2016-му), але скористатися ним на тлі того, що відбувалося, було неможливо: 28 лютого ЄКА призупинила співпрацю з «Роскосмосом», а в липні зробила рішення остаточним. Викликавши «гнів» тодішнього глави «Роскосмосу» пана Рогозіна. Який замість того, щоб займатися підготовкою польоту на Марс, став носити військову форму та картинно фотографуватись у ній на території України.

***

Що стосується Макрона — який увечері, на закритті «європейської конференції з протиповітряної оборони» (про неї — нижче), оголосив, що «франко-італійська (ЗРК) Mamba тепер розгорнута і введена в дію в Україні», — то вона «з космосу спустився на рівень малої авіації.

Спочатку йому влаштували презентацію на стенді компанії із Тулузи AURA AERO. Створена п'ять років тому трьома інженерами з Airbus для «декарбонізації легкої та регіональної авіації» компанія вже налічує понад 200 співробітників. І представила в тому числі повністю електричний навчальний літак Integral E з можливістю швидкої зарядки. Нещодавно, 12 квітня 2022-го, при випробуванні прототипу іншої, «паливної» моделі, Integral R, загинули два пілоти. Компанія заявила, що до аварії на цьому літаку було здійснено 146 польотів.

Через рік держкомісія дійшла висновку, що причиною катастрофи стало поєднання технічних проблем літака та «людського фактора». І дозволила відновити випробування, надавши рекомендації щодо вдосконалення літака. Сьогодні Integral R теж стоїть на стенді у Ле Бурже.

Система ППО та ПРО середньої дальності (SAMP/T) MAMBA. Фото: Ludovic Marin / Associated Press / East News

***

Макрон висловився на салоні за «тверезий підхід» державних органів до контролю авіації. Щоправда, говорив про боротьбу із викидами в атмосферу. Не можна доходити до крайнощів, сказав він: не можна вкрай посилювати екологічні норми — тому що це, зокрема, позбавляє компанії «засобів, необхідних для інновацій (у справі) зниження рівня вуглекислого газу, тож це непослідовно». До того ж, країна має жити: «Ми, народ з дефіцитом, і як ви хочете, щоб ми фінансували нашу соціальну модель? (…) Як ви хочете, щоб ми фінансували безкоштовну школу, безкоштовну охорону здоров'я, догляд за нашими дітьми та людьми похилого віку, якщо ми не створюємо багатства?»

«У якийсь момент не можна просити людей обирати між вимогливою соціальною моделлю та кліматом. Потрібно робити і те, й інше одночасно», — резюмував президент, чиї заяви з цього приводу вже неодноразово критикували «зелені».

До речі, гелікоптер, на якому Макрона доставили в Ле-Бурже, був «на 30 відсотків заправлений біопаливом» (SAF), наголосила прес-служба Єлисейського палацу.

***

Президент відбув із салону приблизно через п'ять годин, зайшовши на стенди французьких гігантів — Thales (де йому показали тренажер системи, що дозволяє оцінювати споживання CO2 на кожному рейсі), Safran… На стенді виробника авіадвигунів Safran представлено програму RISE («Революційні інновації для екологічних двигунів») . За кілька днів до салону Макрон був на заводі SAFRAN у паризькому передмісті, де представив план вартістю майже 2,2 мільярди євро зі стимулювання розробки у Франції літаків із «нульовим рівнем викидів».

Еммануель Макрон присутній на презентації кабіни пілота на стенді французьких гігантів - Thales. Фото: Ludovic Marin / Associated Press / East News

Ці державні інвестиції є частиною «глобальної дорожньої карти» фінансування у розмірі 15 мільярдів євро, яка об'єднує державні та приватні інвестиції та призначена для розробки першого літака із наднизьким енергоспоживанням, який найближчими роками стане наступником A320. Але головна мета: досягти до 2050 р. нульових викидів для авіації, як це було обіцяно головними гравцями галузі на Асамблеї Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО) наприкінці 2022 р. Таке саме завдання сформулювала Єврокомісія. Макрон заявляє, що Франція має бути у цій справі лідером.

Він ще оголосив про виділення 50 мільйонів євро стартапам, які працюють над проектами невеликих гібридних, електричних чи водневих пасажирських літаків.

Крім того, уряд інвестує 200 мільйонів євро у розвиток авіаційного біопалива у Франції — перший завод із виробництва «зеленого» палива буде створено 2028 року в Лаку, на південному заході країни, на базі структури колишнього газового родовища.

Завод вироблятиме біокеросин з біомаси, що складається переважно з відходів місцевого лісового господарства. Екологічно чисті види палива (SAF), виготовлені з відпрацьованих масел, деревних відходів або водоростей, вже сьогодні можуть використовуватися на додачу до гасу. Але існуючі у Франції підприємства поки що використовують для виробництва біопалива тільки відпрацьовані рослинні олії та тваринні жири. І обсяги виробництва та використання «зеленого» палива поки мізерно малі.

France-Presse зазначило, що у 2022 році обсяг виробництва SAF у всьому світі становив 250 000 тонн, або менше 0,1% від загальної кількості палива, яке використовується авіацією. Європейський Союз планує збільшити цю частку до 6% у 2030 році та до 75% у 2050-му.

У Ле-Бурже цього року працює спеціальна лабораторія — Paris Air Lab, де, як сказав директор салону, «усі ключові гравці в галузі декарбонізації представлять результати останніх досліджень».

***

…Вийшовши з лабораторії, Макрон взяв участь «у конфіденційній демонстрації на тренажері, присвяченій рішенням Dassault Aviation для спільного повітряного бою».

Dassault Aviation – серед іншого – виробник знаменитих багатоцільових винищувачів Rafale та винищувачів-бомбардувальників Mirage.

Ще наприкінці січня Макрон заявив, що не виключає передачі французьких літаків Україні (за інформацією BFMTV, Київ та Париж тоді вели переговори про постачання винищувачів Mirage 2000).

16 травня, поряд із прем'єрами Великобританії та Нідерландів президент Франції першим оголосив про підтримку створення міжнародної авіакоаліції для України і того ж дня повідомив, що французькі інструктори «вже готові» розпочати навчання українських пілотів.

***

Після Dassault президент Макрон відвідав стенд франко-італійського зенітно-ракетного комплексу Mamba, який французи хочуть включити до європейського проекту «небесного щита». Французов зовсім не влаштовує те, що їхні виробники залишилися за дужками пропозиції, яку в жовтні висунув канцлер Німеччини Олаф Шольц.

Шольц виступив з ініціативою створити в рамках НАТО проект "небесного щита" для Європи - Euro Sky Shield Initiative (ESSI). Ідея — у досягненні ефекту масштабу за рахунок спільної закупівлі систем ППО, щоб швидко створити повну «бульбашку захисту» неба. "Заради прискорення" справи Берлін запропонував придбати німецький Iris-T для ближнього радіусу дії, американський Patriot для середнього та американо-ізраїльський комплекс Arrow-3 для далекого радіусу дії.

Поки що за проект висловилися 17 країн, включаючи Велику Британію, країни Балтії та більшість держав Центральної Європи (за винятком Польщі).

Щоб втрутитися в цей проект і внести до нього правки, президент Макрон спеціально скликав у день відкриття «Ле-Бурже» конференцію з європейської протиповітряної оборони. І запросив до Парижа з візитом прем'єра Італії Джорджу Мелоні. На конференцію під головуванням міністра збройних сил Франції Себастьяна Лекорню прибули близько двадцяти його європейських колег. І головне — приїхав голова міноборони ФРН Борис Пісторіус, який спочатку планував надіслати свого заступника. Експерти оцінили прибуття як знак згори: дві головні країни Європи вже якось домовляться про захист спільного неба.

Створення потужної європейської системи ППО, за всіма прогнозами, буде важким, довгим і дорогим, пише France-Presse, посилаючись на експертів. Тому що всупереч тому, що розповідає Путін та його пропаганда, Захід після розпаду СРСР зовсім не готувався до війни.

Наприклад, Франція, перша військова держава Європи, розпустила вісім із дев'яти своїх зенітно-артилерійських полків, повідомили депутати французьких Нацзборів у своєму недавньому звіті.

Сьогодні доводиться надолужувати втрачене, і перший активіст у цій справі — Емманюель Макрон, який ще на початку лютого 2022 року закликав до побудови спільної з Росією «архітектури європейської безпеки».

Біля стенду виробника винищувачів Rafale – французької Dassault Aviation. Фото: Lewis Joly / Associated Press / East News

Діти - майбутнє авіації

Наприкінці свого візиту президент Франції поговорив з 26 учнями старших класів спеціалізованих шкіл, де йде підготовка майбутніх співробітників авіаційної галузі. Пожартував, що тепер, після цієї зустрічі, вони вже точно мають роботу в Airbus.

«Набір персоналу є ще однією ключовою темою виставки, з інтерактивними кампаніями «Avion des métiers» та «L'Aéro recrute», з командами кадровиків. Мета галузі – набрати цього року 25 000 осіб», – сказав директор салону Патрік Даер.

Їх треба набрати в цивільну авіацію, а не в якийсь «чевекавагнера», додам від себе.

Кожна країна обирає свої пріоритети...

А Макрон до кінця свого другого (і останнього) терміну, тобто до 2027 року, пообіцяв "представити" перший французький пасажирський літак із "ультранизьким споживанням".

Вгорі: гендиректор Airbus Гійом Форі (праворуч) розмовляє з президентом Франції Еммануелем Макроном. Фото: LUDOVIC MARIN / AFP / East News

«Аргумент» [3]

На цю тему: