Маріупольський драмтеатр: рік потому. Реальний злочин російського фашизму

16 березня – річниця одного з найбільших терактів, які здійснила Росія в Україні. В цей день російський літак скинув дві надпотужні (ймовірно 500-кілограмові) бомби на будівлю маріупольського Драмтеатру. Вбивць не зупинив великий напис «Дети» на площі перед будівлею. В результаті загинули сотні мирних мешканців, які шукали там порятунок з надією, що театр ніколи не стане об’єктом для нападу.

16 березня у Києві та інших містах України відбулися акції "ДЕ ТИ", приурочені річниці бомбардування маріупольського драмтеатру.

Фото: lb.ua

Відразу після атаки Маріупольська міська рада заявила [2] про близько триста вбитих цивільних. Розслідування міжнародної інформагенції AP встановило [3] цифру в шістсот можливих загиблих. Дослідження Transparency International підтвердило [4], що теракт здійснили з російського літака, констатувало «вбивство десятків людей, а можливо, набагато більше» та назвало це воєнним злочином, адже поруч чи в самому приміщенні не було жодної військової цілі. 13 квітня про те, що версія Росії про підрив театру «Азовом» не знайшла жодних підтверджень і, судячи з усього, Росія здійснила воєнний злочин, – заявили [5] й в ОБСЄ [6].

Ось що розповів дослідникам з Transparency International свідок вибуху Григорій Головньов, 51-річний підприємець: «Я йшов вулицею, що веде до драмтеатру… Я чув шум літака… але в той момент я не звернув особливої уваги, тому що [літаки] постійно літали навколо… Я бачив, як вибухнув дах будівлі… Він підскочив на 20 метрів, а потім впав… потім я побачив багато диму та щебеню… Я не міг повірити своїм очам, тому що театр був святинею. Там було дві великі таблички «діти».

В цілому ж російська армія штурмувала Маріуполь, не забезпечивши припинення вогню для виходу мирних мешканців. А відтак російське військово-політичне керівництво знало, що віддає злочинні накази обстрілювати місто, в будинках якого перебувають сотні тисяч цивільних мешканців.

У результаті, за оцінками, в місті загинули кілька десятків тисяч цивільних. Це ставить трагедію Маріуполя в один ряд з іншими найбільшими злочинами в історії людства.

Росіяни в Маріуполі демонстративно порушили Міжнародне гуманітарне право, яке вимагає, щоб перед атакою військовослужбовці обов’язково переконалися, що вони не ціляться в цивільних осіб і цивільні об’єкти.

Показовий теракт Росії зі знищення Драмтеатру є уособленням долі всього Маріуполя. Саме бомбардування з літаків було, за згадками свідків, найбільшим жахом для людей, які виявилися заблокованими в місті та гинули під завалами будинків.

«Від артилерії ще можна було сховатися в коридорі, між двома стінками. Від літаків – шансів не було», згадує журналіст з Маріуполя Максим Грабовський.

Скріншот з телеграм-каналу «Азов». В повідомленні йдеться про те, що літаки скидають бомби кожні 10-15 хвилин і люди помирають під завалами. Джерело: Обозреватель [7].

ГУР України не стримувалося у висловах [8], коли під час атаки на місто у березні 2022 року назвало одного з відповідальних за масове вбивство цивільних в Маріуполі: «Михайло Мізінцев – генерал-полковник, начальник Національного центру управління обороною Російської Федерації, моральний виродок та один зі злочинців, відповідальних за знищення Маріуполя та маріупольців… Своїх рабів ти можеш не поважати, але за злочини проти українців – отримаєш сповна».

Причиною злочину російської армії в Маріуполі було те, що проваливши бліцкриг та захоплення України за тижні, Росія вирішила вдатися до терористичної війни, вбиваючи цивільних (як це було, зокрема, під Києвом у Бучі) та руйнуючи багатоповерхівки, в надії залякати українців та звірствами змусити Україну здатися.

Поясненням цьому є те, що сучасна російська армія «виростала» на вбивствах цивільних в Чечні та Сирії, де такі міста, як півмільйонний Грозний у 2000 р. та понад півторамільйонне Алеппо у 2016 році були стерті з лиця землі. Російська авіація звикла бомбити цивільні об’єкти. В результаті, в Чечні та Сирії загинули понад 100 тисяч лише цивільних в кожній з війн.

Маріуполь був особливим містом, адже росіяни вже захоплювали його ненадовго в 2014 році, коли понад місяць – з 10 травня по 13 червня 2014-го – він був повністю під їхнім контролем. У Маріуполі діяли потужні індустріальні центри, місто розвивалося, як ворота Приазов’я та вітрина успішної України на кордоні з «російським світом». Крім того, Маріуполь став базою полку «Азов», що з самого початку створювався як мотивована сила проти загрози повторного вторгнення росіян.

Саме «Азов» в 2022 році був обраний російською пропагандою для розкрутки чорної легенди про «страшних нацистів», особливо для світової аудиторії. А відтак росіяни, знищивши Драмтеатр, як і решту Маріуполя, не знайшли нічого розумнішого, як нахабно заявити, що це справа рук азовців. Це при тому, що росіянами знищ [9]ений кожен другий багатоповерховий будинок в місті. Загалом в Маріуполі зруйновано 1300 будівель.

Путін, який на схилі віку вирішив погратися в імператора Петра І, 7 грудня 2022 року зізнався для чого знищив Маріуполь: «Чого вже там – Азовське море стало внутрішнім морем Російської Федерації — це серйозні речі… Петро I ще боровся, щоб вийти до Азовського моря».

Удар по Драмтеатру в Маріуполі став також показовою «відплатою» російської армії за неочікувано завзятий спротив. Зокрема, за день, 15 березня, захисники міста виклали фото знищеного топокупанта з генеральськими погонами, якого пізніше ідентифікували, як командира 150-ї мотострілецької дивізії Олега Мітяєва. Фото ліквідованого загарбника підписали: [10] «Хто з мечем до нас прийде, від меча і загине!». Він був вже другим генералом, який загинув на цей момент під Маріуполем.

Припущення, що 16 березня росіяни проводили в Маріуполі каральну акцію для залякування, підтверджує і той факт, що окрім Драмтеатру [11], за свідченнями очевидців, бомбу скинули на ще один цивільний об’єкт – басейн «Нептун», куди були переведені вагітні жінки. Цьогож дня російські Гради обстріляли автомобільну колону, яка виїжджала на Запоріжжя, де 5 людей, зокрема дитина, отримали поранення.

В путінській легенді нацисти-азовці прикривалися мирними мешканцями і свідомо руйнували Маріуполь. Саме така брехня орвеллівських масштабів сьогодні є «правдою» в окупованому місті. При цьому путінська тоталітарна система регулярно знаходить «очевидців», які правдоподібно транслюють такі меседжі на камеру.

Росія активно намагається поширювати брехню серед дітей, через школи та колаборантів, системно проводячи зустрічі малечі з російськими військовими – «героями СВО», які, як мають вірити діти, все бачили на власні очі. Апофеозом цього треку пропаганди став випадок, що стався 22 лютого на мітингу-концерті Путіна на стадіоні в Москві за участі «звільнених» дітей з Маріуполя. 15-річну Ганну Науменко ведуча мітингу буквально штовхнула обіймати військового, щоб «подякувати, що він її врятував з Маріуполя». Хоча, як пізніше з’ясували російські журналісти, під час штурму міста у цієї дівчинки загинула мама.

Ганну Науменко штовхають обнімати «рятівника дядю Юру». Кадр з трансляції мітингу-концерта Путіна 22 лютого 2023 року

Таке цинічне використання вчергове показує, що російська пропаганда не має моральних меж у прагненні відбілити себе після скоєння злочину.

Як росіяни викручувалися після теракту

16 березня російські державні медіа запускають меседж, що чисельні цивільні жертви в Маріуполі – це неправда та провокація.

Пропаганда знімала ролики зі «свідками», які начебто бачили, як азовці замінували приміщення драмтеатру.

У день теракту міноборони Росії брехало так: «За достовірними даними, бойовики націоналістичного батальйону «Азов» здійснили нову криваву провокацію, підірвавши заміновану ними будівлю театру. Раніше від біженців, які вибралися з Маріуполя, було відомо, що в будівлі театру нацисти батальйону «Азов» могли утримувати мирних жителів у заручниках, використовуючи верхні поверхи як вогневі точки. З урахуванням потенційної небезпеки для життя мирних громадян і вже реалізованої 9 березня націоналістами провокації з лікарнею №3 у Маріуполі, будівля театру в центрі міста ніколи як ціль для ураження не розглядалася».

Російська пропаганда активно просуває меседж про «азовців нацистів» та «українських фашистів» по всьому світу. Для цього, ще за лекалами більшовиків, використовують іноземців – своїх агентів або корисних «ідіотів». Так, 5 червня 2022 року було поширено [12] сюжет з меседжем «американець, який воює на боці ДНР – вибухотехнік, переконаний, що вибух зробили нацисти Азов на замовлення США».

Роль вибухотехніка зіграв злочинець Бентлі Рассел Боннер [13], який втік з США після того, як був засуджений там до 5 років і трьох місяців кримінального покарання за торгівлю наркотиками. У 2015 році він приєднався до бойовиків т.з. ДНР і відтоді використовується росіянами в ролі викривача США для міжнародної дезінформації Кремля.

Привертає увагу той факт, що окупанти в цій пропагандистській агітці говорять про 300 загиблих. На жаль, точну кількість загиблих встановити буде важко, адже територія знаходиться під окупацією, а рештки будівлі драмтеатру і тіла вбитих людей окупанти вже вивезли.

Російська пропаганда наводить «доказ»: вибух стався зсередини будівлі. Проте, авіабомба ФАБ-500 має різновид також із підривником уповільненої дії, спеціально для випадків, коли треба, щоб вибух стався зсередини. Тому такий аргумент, з яким з усією серйозністю «носиться» путінська пропаганда, скоріше є доказом проти неї самої: вона і не намагалася встановити обставини, адже добре їх знає.

В листопаді 2022 року топовий інформаційний злочинець, який роками як ведучий «Першого каналу» розпалював міжнаціональну ворожнечу, Артем Шейнін, записав відеоблог з розвалин театру, де так само повторив, що вибух був зсередини. Проте розповісти казку про азовців, які підірвали людей, в той день у Артема Шейніна вже не вистачило сил.

Кадр з відео Артема Шейніна на руїнах театру

19 липня так звана «генпрокуратура ДНР» відзвітувала про розслідування, яке «довело», що під завалами знайдено рештки 14 людей, кого саме – не відомо, проте вибух стався «з вини українців». А вже 28 липня стався теракт в Оленівці, де окупанти підступно вбили, як вважається, 53 полонених захисників Маріуполя.

Російська пропаганда намагається створювати для росіян ілюзію «свята життя» на кістках. Прикладом є відновлення «Маріупольського театру» з частини трупи акторів, які пішли на колаборацію з окупантом. Цього року на річницю знищення Маріуполя акторів відправили в черговий піар-тур містами Росії з меседжем, що «в 2022-му будівля театру була зруйнована внаслідок підриву українськими нацистами».

Показовим є випадок, який стався вже в 2023 році, а саме: 15 лютого суд в РФ дав 6 років колонії суворого режиму активістці Марії Пономаренко [14] за її пост в Telegram-каналі про загибель мирних жителів після удару російської авіації по Маріупольському театру. Путінізм створив тоталітарний режим, за якого навіть протест проти злочинів стає «злочином» і суворо карається.

Отже, нелюдський терористичний акт, вбивство сотень цивільних в Драмтеатрі, стався в рамках російської кампанії залякування України. Проте пропаганда не знайшла нічого розумнішого, ніж заявити, що і Драмтеатр, і місто в цілому зруйнували самі українці. «А де ви були в 2022 році, коли нацисти підірвали драмтеатр?», – за такою логікою буде її наступне твердження.

Проте натхненники та виконавці інформаційних та воєнних злочинів обов’язково понесуть законне покарання.

—

Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки [15]

В тему: