Минулого тижня, 12 липня, генеральний секретар Білоруського товариства Червоного Хреста Дмитро Шевцов відвідав окупований російськими загарбниками  Донбас і дав там інтерв'ю пропагандистському «Супутнику» у формі із нарукавною нашивкою новітньої російської свастики з буквою Z – символом російської агресії в Україні.

Журналісти видання Belsat.eu [2] поцікавилися, чим взагалі займається Червоний Хрест у Білорусі, і запитали у засновника та керівника фонду BYSOL Андрія Стрижака, чи БЧХ все ще є гуманітарною організацією, а також як мають працювати подібні структури в умовах сучасних військових конфліктів.

Що відомо про візит керівника Білоруського Червоного Хреста на Донбас

Керівник Білоруського Червоного Хреста Дмитро Шевцов  відмовився пояснювати білоруським ЗМІ свою появу в інтерв'ю російському пропагандистському виданню «Супутник» із нашивкою з літерою Z, і те, як це співвідноситься із прописаною у статуті організації забороною на демонстрацію приналежності до однієї із сторін конфлікту.

За офіційною інформацією, Шевцов поїхав [3] на окуповану російськими загарбниками частину Донбасу разом із білоруським провладним мотиваційним тренером та бізнесменом Олексієм Талаєм, нібито, щоб передати гуманітарну допомогу, а також переконатися, що «всі діти з ДНР після відпустки до Білорусі повернулися додому». Білоруські правозахисники зазначають – із цієї ситуації видно, що Білоруський Червоний Хрест не приховує своєї причетності до незаконного вивезення українських дітей із окупованих територій.

Міжнародний комітет Червоного Хреста та Червоного Півмісяця повідомляв [4] «Єврорадіо», що нічого не знав і не брав участі в організації візиту Дмитра Шевцова до Донбасу.

Читайте також: Зеленський: Міжнародний Червоний хрест заборонив нам використовувати свою символіку [5]

«Наразі ми розглядаємо це питання. Надзвичайно важливо, щоб усі складові руху Червоного Хреста та Червоного Півмісяця зберігали незалежність від урядів та носіїв зброї. Це дозволяє нам надавати допомогу неупереджено, віддаючи пріоритет тим, хто має найбільшу потребу в ній, де б вони не були, на якому боці лінії фронту вони не були», – заявив офіційний представник Міжнародного комітету Червоного Хреста.

Хто такий Дмитро Шевцов?

Керівник Білоруського Червоного Хреста багато років намагається збудувати кар'єру на співпраці з режимом Лукашенка, починаючи від навчання в Академії управління при Лукашенку, Інституті держслужби.

Дмитро Шевцов. Фото: belta.by

2003 року Шевцов був заступником головного лікаря Жлобінської центральної лікарні і водночас став депутатом, оскільки «депутату простіше «вибивати» гроші на свою лікарню». Після цього він балотувався до міської Ради депутатів у Мінську, два терміни був членом Палати представників. Загальний депутатський стаж Шевцова – 14 років. Протягом 12 років він очолює Асоціацію лікарів Білорусі. Одночасно з 2012 до 2019 року працював в адміністрації Лукашенка і з 2011 по 2015 рік – у ЗАТ «Другий національний канал», як пише [6] «Наша Ніва» з посиланням на «Кіберпартизан».

На парламентських виборах у 2019 та 2020 роках Шевцов очолював Мінський міський виборчком. Післявиборчі протести у Білорусі він назвав «провокацією». За підтримку Лукашенка та ймовірну участь у фальсифікації виборів його внесено до санкційних списків у Литві, Латвії, Естонії.

Генеральним секретарем Білоруського Червоного Хреста Шевцов став у вересні 2021 року.

Шевцов відзначився і висловом про ЛГБТ, назвавши це «збоченням», «психічним відхиленням», і заявив, що представників ЛГБТ-спільноти потрібно лікувати.

Читайте також: “В українській війні будуть прецеденти, які оформлять майбутнє міжнародного гуманітарного права” [7]

Трохи історії: як з'явився Міжнародний Червоний Хрест та Білоруський

Міжнародний Червоний Хрест був заснований в 1863 з метою допомоги пораненим у військових конфліктах. Перше Мінське управління організації було створено 1872 року. У радянські часи комітет Червоного Хреста біля СРСР був повністю під контролем режиму совєтів.

Знімок має ілюстративний характер. З літака вивантажують екстрену медичну допомогу від Міжнародного Комітету Червоного Хреста в аеропорту Сани, Ємен. 10 квітня 2015 року. Фото: Mohammed Huwais / AFP / East News

Під час Другої світової війни Міжнародний Червоний Хрест звернувся [8] до радянського уряду із пропозицією забезпечувати посилками радянських військовослужбовців, які опинилися в гітлерівському полоні (на кінець 1941 року їх було понад 3 млн. осіб). Британські, французькі та інші військовополонені таку допомогу отримували.

Однак радянський уряд навіть не відповів на цю пропозицію. За словами британського дипломата, який обговорював тему із наркомом закордонних справ СРСР Молотовим, радянське керівництво вважало «політично недоцільним дати шанс Німеччині виявити перед громадськістю здатність до гуманітарних дій». Сотні тисяч радянських військовополонених померли з голоду.

Сьогодні, згідно зі статутом [9] , Міжнародний комітет Червоного Хреста «є неупередженою, нейтральною та незалежною організацією, чиї цілі та завдання мають виключно гуманітарний характер і полягають у тому, щоб захищати життя та гідність людей, які постраждали від збройних конфліктів та інших ситуацій насильства, та надавати їм допомога. Пропагуючи та зміцнюючи гуманітарне право та універсальні принципи гуманності, МКЧХ докладає всіх зусиль до того, щоб запобігти стражданням людей».

Білоруське товариство Червоного Хреста (БТЧХ) називає [10] себе найбільшою гуманітарною організацією на території Білорусі, частиною Міжнародного руху Червоного Хреста та Червоного Півмісяця.

Згідно зі статутом, Білоруське товариство Червоного Хреста дотримується діяльності принципів міжнародного руху Червоного Хреста та Червоного Півмісяця, зокрема – нейтральності. Як організація, насправді, дотримується цього принципу, ми бачимо і на прикладі візиту Дмитра Шевцова на окупований Донбас, і на участі Білоруського Червоного Хреста у фальсифікації виборів.

Читайте також: Злочини російського фашизму: сучасні депортації українців [11]

Як Червоний Хрест фальсифікував вибори

Від Білоруського Червоного Хреста регулярно висуваються члени виборчих комісій, спостерігачі. На початку березня 2021 року Народне антикризове управління звернулося [12] до міжнародного офісу Червоного Хреста із заявою про факти співучасті білоруського відділення організації у фальсифікаціях на президентських виборах 2020 року. У документі було викладено факти, що підтверджують участь БТЧХ у фальсифікаціях. Так, під час виборів президента до складу дільничних виборчих комісій від БТЧХ увійшли 2998 осіб. При цьому 2532 із них уже брали участь у парламентських виборах 2019 року, але чверть цього списку тоді висувалась у комісії від інших організацій.

На 362 дільницях, де працювали представники БТЧХ, платформа «Голос» довела факти фальсифікацій – кількість фото бюлетенів із голосами за Світлану Тихановську перевищила кількість зарахованих за неї голосів у протоколах, підписаних членами комісій.

Червоний Хрест та допомога політв'язням

Члени Білоруського Червоного Хреста тісно пов'язані з владою. Так, виконуючий обов'язки голови президії Білоруського товариства Червоного Хреста – міністр охорони здоров'я Дмитро Піневич, генеральний секретар – депутат Палати представників VI скликання Ольга Мичко.

Представник товариства Інна Лемешевська входить до складу Республіканської громадської наглядової комісії при Міністерстві юстиції. При цьому Білоруський Червоний Хрест ніколи не порушував питання політв'язнів та умов утримання ув'язнених у білоруських в'язницях, тоді як Міжнародний комітет Червоного Хреста, зокрема, його тодішній президент Петер Маурер неодноразово розповідав про турботу організації про ув'язнених . Так, у 2014 році представники Міжнародного Червоного Хреста відвідали понад 800 тисяч ув'язнених у 92 країнах, а у 2015 році Маурер зробив заяву проти тортур.

Про допомогу «засудженим та колишнім засудженим» йдеться і на сайті БТЧХ, тоді як на практиці жодних дій у цьому напрямі не спостерігається [13].

Читайте також: Червоний Хрест змушений був припинити допомогу сирійцям через асадо-путінських варварів  [14]

Білоруський Червоний Хрест – це все ще гуманітарна організація, створена для допомоги людям?

За словами засновника та керівника благодійного фонду BYSOL Андрія Стрижака , сьогодні діяльність Білоруського Червоного Хреста «не відповідає тим принципам, які закладалися в організацію під час її створення після битви під Сольферіно». (Битва при Сольферіно – найбільша битва австро-італо-французької війни, що відбулася 24 червня 1859 року між об'єднаними військами Франції та Сардинського королівства проти австрійської армії . З битвою під Сольферіно пов'язана поява товариства Червоного Хреста, яке створив швейцарський підприємець Анрі Дюнан, вражений масштабом кровопролиття).

«Зрозуміло, що кожен функціонер Червоного Хреста має дотримуватись принципів неприєднання та непріоритету, якщо він у зоні бойових дій. Це стосується будь-яких шевронів або нарукавних знаків, які могли б говорити про його приналежність до тієї чи іншої сторони конфлікту. Зрозуміло, що вчинок керівника Білоруського Червоного Хреста – це просто грубе порушення всіх правил і традицій Червоного Хреста як такого, – каже Андрій Стрижак. – І тут ми переходимо до іншого питання – чи є Білоруський Червоний Хрест тією структурою, про яку йдеться, чи справді він є гуманітарною організацією, яка створена для допомоги людям у кризових ситуаціях?»

За словами керівника BYSOL, на це питання складно відповісти однозначно, оскільки, з одного боку, Білоруський Червоний Хрест «беззубими акціями» демонструє, що він допомагає людям – наприклад, безпритульним, літнім людям.

«Але коли йдеться про воєнний конфлікт, у якому зараз беруть участь Росія та Україна, зрозуміло, що в цій ситуації керівник Білоруського Червоного Хреста не мав права використовувати цю неонацистську символіку, яку він приклеїв собі на рукав», – зазначає Стрижак.

Читайте також: Деякі співробітники Amnesty International вважають, що Литва, Латвія і Фінляндія мали б бути частиною Росії. Розслідування [15]

«Настав час переглядати мандати гуманітарних організацій»

Керівник BYSOL наголошує, що Білоруський Червоний Хрест став провладною організацією на кшталт Білоруського союзу жінок та БРСМ, які «витягуються з шафи, з них струшується нафталін, і вони беруть участь у виборах як статисти, члени виборчих комісій, спостерігачів і так далі».

«Отже, фактично на сьогоднішній день є два розвороти в діяльності цієї організації: перший – Червоний Хрест робить вузькоспеціалізовані гуманітарні проєкти, які не стосуються політики, другий – участь у виборах і те, що ми побачили зараз. На жаль, це вписується у загальну картину того, як Білорусь крокує семимильними кроками до мілітаризації, русифікації та спільної імперської політичної парадигми», – каже Андрій Стрижак.

Засновник BYSOL наголошує, що Червоний Хрест критикують і в Україні. Так, гучний скандал стався, коли президент МКЧХ Петер Маурер на зустрічі з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим обговорював [16] створення центру для українців із окупованих територій у російському Ростові. Українці тоді звинувачували Червоний Хрест у співпраці з Росією.

Читайте також:  Поки росія вбиває, ООН, ОБСЄ та "Червоний Хрест" сховалися, — Резніков [17]

Андрій Стрижак зазначає, що зараз багато міжнародних структур допомоги піддаються критиці через їх не до кінця окреслену позицію, як багато хто думає.

«Я трохи спокійніше ставлюся до цього, бо розумію, що є така штука як мандат і люди діють у його межах. Тому якихось претензій до колег, які разом зі мною працювали на Донбасі з Українського Червоного Хреста, я не можу висловити, бо вони робили, що могли, з тими можливостями, які вони мають, – каже наш співрозмовник. – Інше питання, що явно настав час переглядати ці мандати, давати більше повноважень, відкриті відповіді на питання, які зараз ставить історія, оскільки багато що змінилося. Якщо раніше сторони воювали з відкритою репрезентацією одна одної, то зараз все частіше це використання проксі-сил, операцій під чужим прапором та якихось інших речей, які трохи виходять за стандарти правил ведення війн, які раніше існували. І це створює певні проблеми, включаючи роботу гуманітарних структур та організацій. Як результат – ми бачимо, як керівник гуманітарної структури виступає під шевроном однієї із сторін, що воюють».

«Міжнародні структури допомоги повинні бути гнучкішими, щоб відповідати на сучасні виклики»

На думку Андрія Стрижака, міжнародні структури допомоги мають бути оперативнішими, мобільнішими, щільніше співпрацювати з низовими структурами громадянського суспільства. Серед іншого, з тими, які з'являються у відповідь на якісь виклики, що виникають під час криз. Гнучкішими та відкритими на зміни форматів діяльності мають бути і мандати таких організацій.

Знімок має ілюстративний характер. Чоловіка з Лівану, який перейшов білорусько-польський кордон, накрили ковдрою Польського Червоного Хреста до прибуття патруля прикордонної служби біля Польщі. 22 жовтня 2021 року. Фото: Wojtek Radwanski / AFP / East News

«Ті організації, які йтимуть за тим, як змінюється час, виживуть. Які заперечуватимуть зміни, що відбулися у суспільстві, не виживуть. І я думаю, що після цієї війни, а вона явно розширюватиметься і може наблизитися до Третьої світової (питання тільки – ядерної чи неядерної), – будуть створені нові структури, які більш точно відповідатимуть викликам, які є. Це виклики у сфері кібербезпеки, у сфері проксі-дій та інші, з якими ми зараз стикаємося», – каже Андрій Стрижак.

Як зразки успішного надання допомоги в сучасному світі керівник BYSOL називає такі структури, як Norway Refugee Council, Danish Refugee Council, чеську організацію PIN – People in Need. Там можна орієнтуватися, брати приклад. Міжнародний Червоний Хрест також має шанс вижити, вважає Стрижак, якщо буде відкритий викликам сучасного світу та відповідним чином скоригує свою тактику.

—

Ганна Гончар / ІР, опубліковано у виданні  belsat.eu [18]

В тему: 

• Червоний Хрест нарешті отримав доступ до українських полонених [19]
• Червоний Хрест місяць не може потрапити на територію Оленівки, де загинули українські військовополонені – гендиректор МКЧХ [20]
• Білорусь у війні проти України. Чи судитимуть Лукашенка? [21]
• Роман Безсмертний про досвід спілкування з окупантами: можу сказати, що це орда [22]