6 травня 1864 року на Золочівщині народився Кирило Трильовський, якому вдалося пробудити національну свідомість тисяч українців Галичини. Він міг стати просто успішним правником: збереглася його акуратно написана адвокатська візитівка віденських часів.
Однак обрав шлях діяльного служіння своєму народові й піднесення його культурного рівня. Завдяки його роботі «на майбутнє» Українські січові стрільці зустріли Першу світову підготовленими, зазначає видання "Тиждень [2]".
Адвокатська діяльність Кирила Трильовського подібна до життєвого сценарію адвоката Рафаловича з повісті «Перехресні стежки» Івана Франка.
Народження в родині священника, університетські студії в Чернівцях, Львові та Відні. Він став впливовим галицьким адвокатом і громадським діячем, депутатом парламенту Австро-Угорщини в 1907–1918 роках, послом Галицького сейму, одним із засновників Української радикальної партії.
1911 року він був одним з адвокатів у процесі проти 101 студента, що домагалися відкриття українського університету у Львові.
Паралельно з адвокатською практикою Трильовський засновує читальні товариства «Просвіта», кооперативи, поширює твори Шевченка й Куліша.
Читайте також: Ольга Басараб: на полотні та у житті [3]
Кирило Трильовський
Євфросина і Кирило Трильовські
Попри активну політичну діяльність Кирила Трильовського, найбільшим його внеском у громадське життя є заснування січового руху, що стало визначним у формуванні національної свідомості галицьких українців.
5 травня 1900 року в селі Завалля на Снятинщині Трильовський заснував перше спортивно-протипожежне товариство «Січ». Щоправда, спортивно-протипожежною діяльністю все не обмежувалося: йшлося про відродження (чи створення, за Еріком Гобсбаумом) історичних традицій, виховання патріотичної молоді, просвіту селянства. Січовики організували хорові й театральні колективи, збирали гроші на облаштування читалень і шкіл, влаштовували лотереї, показові гімнастичні вправи.
Під прикриттям пожежно-руханкових товариств січовики запровадили військово-спортивний вишкіл західноукраїнської молоді, щоб не зустріти Велику війну неготовими. 18 березня 1913 року було створено перше легальне військове товариство українців Австро-Угорщини — Українські січові стрільці.
Кількість «Січей» свідчить сама за себе: 1914 року їх було 1056, членами було близько 66 тисяч осіб, чоловіків і жінок, переважно молоді, однак були й старші, особливо в гірських районах.
Читайте також: Лонгин Цегельський: Від леґенд до правди [4]
В українському випадку національне пробудження відбувалося паралельно з іншими модернізаційними процесами, зокрема емансипаційним рухом. Марта Богачевська-Хом’як пише про роль жінок колонізованої нації, які деконструюють не лише патріархальні, а й імперські структури.
Січовики мали тісні контакти із засновницею «Товариства руських жінок» Наталею Кобринською. Кирило Трильовський відгукувався про неї: «Почин і життєвий труд Наталії Кобринської — це власність не тільки українського жіноцтва, але загалу громадянства. Бо зусилля здобути рівні права для більшости нації і цю більшість запрягти до громадської роботи, до боротьби за найвищу національну мету ― є загальним, великим і, скажімо правду, рішальним національним подвигом».
Показові руханкові вправи січовичок
Належність до січового товариства на початку ХХ століття для галичан була почесною й відповідальною. Трильовський згадує: «Вони й самі любувалися в мальовничости своєї ноші й мали відчуття взагалі до краси, що так чітко пробивається у їхньому домашньому промислі. Січові ленти, восьмикінчасті зорі й червоні пера на їхніх крисанях, медалі із зображенням Шевченка — все це ніби нарочно придумане для гуцулів!».
Січовики виробили своєрідний кодекс честі: хто хотів долучитися, мав опанувати читання й письмо, до того ж не зловживати алкоголем — «Січ» у Шешорах 1911 року домоглася того, що мешканці перестали вживати алкоголь на певний час.
Пам’ятна дошка в Коломиї. Фото: Тарас Возняк
Читайте також: Не бути рабом. Як українські дисиденти протистояли зросійщенню [5]
Після вересня 1939 року працівники коломийського Управління НКВС кілька разів викликали Кирила Трильовського на допити, влаштовували обшуки, загроза арешту була цілком реальною. Завадило його слабке здоров’я: 19 жовтня 1941 року колишній депутат Австрійського райхсрату й січовий батько Кирило Трильовський помер в орендованому помешканні в Коломиї.
Садиба в селі Богутин, де народився Трильовський
2019 року розпочалися роботи з відновлення плебанії в селі Богутин на Львівщині, де народився Кирило Трильовський. У ній вирішили відкрити Центр січового стрілецтва. Донедавна садиба була цілком занедбаною.
—
ОЛЬГА ПЕТРЕНКО-ЦЕУНОВА [6], опубліковано у виданні ТИЖДЕНЬ [2]
Читайте також:
Ссылки:
[1] https://argumentua.com/stati/istoriya/persony
[2] https://tyzhden.ua/160-rokiv-sichovomu-batku-kyrylu-trylovskomu/
[3] https://argumentua.com/stati/olga-basarab-na-polotn-ta-u-zhitt
[4] https://argumentua.com/stati/longin-tsegelskii-v-d-le-end-do-pravdi
[5] https://argumentua.com/stati/ne-buti-rabom-yak-ukra-nsk-disidenti-protistoyali-zros-ishchennyu
[6] https://tyzhden.ua/person/olha-petrenko-tseunova/
[7] https://argumentua.com/stati/le-uss-arm-ya-legendarnikh
[8] http://argumentua.com/stati/1918-golovne-chogo-khot-li-n-mts-v-ki-v-abi-ukra-na-zhila-za-zakonom
[9] http://argumentua.com/stati/kakim-byl-styag-upa
[10] http://argumentua.com/stati/longin-tsegelskii-v-d-le-end-do-pravdi
[11] http://argumentua.com/stati/sechevye-streltsy-v-armii-unr-v-roli-gvardii-ukrainskoi-revolyutsii-otsenki-istorikov
[12] http://argumentua.com/stati/mi-pam-yata-mo-tebe-kuban
[13] http://argumentua.com/stati/boi-pod-motovilovkoi-nachalo-kontsa-sushchestvovaniya-ukrainskoi-derzhavy-vo-glave-s-getmanom-
[14] http://argumentua.com/stati/voennyi-flot-ukrainskogo-morya-tri-popytki
[15] http://argumentua.com/stati/kto-sobral-dlya-petlyury-petlyurovtsev-legendarnyi-ataman-i-ego-armiya
[16] http://argumentua.com/stati/donbass-i-ukraina-iz-istorii-revolyutsionnoi-borby-1917-18-gg
[17] http://argumentua.com/stati/natsionalnaya-borba-v-zapadnoi-ukraine-kratkii-kurs-oun-upa-chast-2-1914-1940