Чи відбудеться деокупація Криму цього року? Чи офіційний Київ готовий до повернення Криму під свій контроль? Чи потрібна Криму сьогодні кримськотатарська національно-територіальна автономія?

Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії [2] Катерина Некреча поговорила з кримськотатарським громадським і політичним діячем, військовослужбовцем ЗСУ Арсеном Жумаділовим.

Арсен Жумаділов, кримськотатарський громадський і політичний діяч

– Чи відбудеться, на вашу думку, деокупація?

– Хотів би я, щоб це сталося? Звісно, хотів би. І не лише я, а всі ті кримські татари, які виїхали з Криму. І ті, хто залишається у Криму, на 95 і більше відсотків – ми цього хочемо. Я не маю причин не довіряти вищому військово-політичному керівництву нашої країни щодо того, що це станеться.

Читайте також: Енн Епплбаум: "Насправді все зводиться до перемоги у війні" [3]

– Чи готовий офіційний Київ до повернення Криму під контроль?

– Це гарне питання. Є відчуття, що ми сприймаємо деокупацію Криму як фінал фільму з хепі-ендом: «А наприкінці вони одружилися та жили довго та щасливо». Так само ми зараз думаємо про деокупацію Криму та загалом про закінчення цієї війни. Мовляв, після закінчення війни ми житимемо довго і щасливо. Дай боже, щоб довго. Але я впевнений, що спочатку точно не буде щасливо.

Буде багато проблем, питань, на які потрібно давати відповіді. Ми вважаємо, що деякі відповіді знаходимо. Але загалом, я впевнений, на більшість із відкритих питань чесні відповіді ще не дано, у тому числі на ті, що стосуються кримських татар, що стосуються статусу, ролі та місця кримськотатарського народу в новій повоєнній Україні з відновленою територіальною цілісністю.

– А хто має дати ці відповіді?

– Ці відповіді мають дати всі. Спочатку кримські татари мають визначитися з тим, чого вони прагнуть. Коли ми говоримо про автономію, ми насправді говоримо про форму. Ми спробували наповнити змістом цю автономію. Сенсом філософським і політико-правовим. Ще у 2017-18 роках було [створено] робочу групу при Конституційній комісії президента України, де ми напрацювали проєкт змін до Конституції України в частині Автономної Республіки Крим – запропонували певний проєкт, який на той момент був актуальним. Але це було 5 років тому. Це було до Великої війни.

Середовище змінюється дуже динамічно: світ, Україна, ми в нашій країні. І я вам скажу, можливо, крамольну річ: я не впевнений, що той проєкт зберігає свою актуальність. Тобто зараз ми начебто в такій диспозиції: кримські татари мають якийсь проєкт і хочуть, щоб його було ухвалено, і українська держава до цього не готова. Я думаю, це не те, що відбувається насправді. Насправді, ми не маємо чіткого бачення, а українська держава не готова про будь-яке бачення з нами чесно говорити.

Читайте також: Підсумки воєнного року: «Крим уже повертається в Україну»  [4]

– Якщо ми говоримо про деокупацію Криму в 2023 році, то це не найнагальніше питання, яке треба буде вирішувати?

– Я дуже не хотів би, щоб ми з цим питанням зволікали. Тому що ми – кримські татари – завжди чекаємо. Нема чого чекати, якщо є бачення того, що ти хочеш побудувати. Ми маємо починати з того – яку країну ми будуємо після війни чи вже зараз. Якою буде світоглядна ідентичність в Україні? Якою буде роль кримських татар у цій новій Україні? Тобто спочатку ми маємо думати про систему загалом.

Арсен Жумаділов і ведуча Крим.Реалії Катерина Некреча

– Національно-територіальна автономія. Що це означає для Криму? Як тоді має виглядати півострів?

– Модель, яку було запропоновано – це дуже якісна, виважена модель, яка може бути застосована, коли у Криму будуть вирішені питання безпеки. Коли у Криму запустяться вибори як інструмент для реформування влади. На що українська держава буде довгий час не готова. Це не просто післявоєнна історія. Це історія після стабілізації, що триватиме певний час. І тут, мені здається, є небезпека, що якщо кримські татари не запропонують іншого бачення, то я маю побоювання, що знову це питання буде відкладено в далеку скриньку.

Для нас зараз немає тих інструментів, які б сприяли нашому розвитку. Час іде проти нас. Ми втрачаємо мову, втрачаємо спільне розуміння, куди йти, хто ми, куди йдемо. Той проєкт, який ми пропонували, був якісний, гарний. На якомусь етапі, через 5 років, можливо, через 3-4 роки, ми до нього повернемося. Як Крим житиме одразу після деокупації та як при цьому враховувати права кримських татар – це відкрите питання. Я впевнений, що його не повинні відсунути кудись на маргінес із риторикою, що зараз не на часі.

Читайте також: Як сто років тому Україна боролася за Крим [5]

– Що насамперед треба зробити у Криму для його реінтеграції?

– Головне в цьому, як і у розвитку будь-яких інституційних умов для розвитку, щоб правила були зрозумілими, передбачуваними, об'єктивними та застосовувалися неупереджено щодо будь-кого, тобто безвідносно персоналій.

– Що, на вашу думку, треба зробити з громадянами Росії, які переїхали до Криму після 14 років?

– Не знаю. Я вам скажу про кримських татар, які повернулися до Криму після 14-го року, і також заїхали незаконно. Так ось – на користь української держави їх виштовхати за межі півострова, тому що вони заїхали незаконно – вони не є громадянами України. Тобто, теоретично – це чужий елемент. Тобто, звідки б вони не заїхали – з Росії Краснодарського краю…

– А це масове явище?

– Це тисячі, гадаю, людей. Не десятки тисяч і не сотні тисяч. Ті, хто репатріювалися. Ті, котрі повернулися на свою землю. Я думаю, що ми маємо щодо них застосувати якийсь правовий інструмент, який дозволить їм залишитися в Криму. І це на користь кримськотатарського народу. Чи буде це на користь української держави? Не знаю. Думаю, що ні. Але в цьому й річ, що не завжди інтереси кримськотатарського народу мають співпадати з інтересами української держави. Там, де вони не збігаються, ми повинні про це щиро, чесно між собою говорити: яку мету ми переслідуємо, навіщо ми це робимо. У нас, кримських татар, була дуже складна історія, і не хотілося б людей, котрі нарешті повернулися на свою землю, знову звідти виштовхувати.

Читайте також: ЗСУ випхали з правого берега Дніпра окупантське кодло. Що далі? [6]

– Ці питання, зокрема, ви порушуєте в телеграм-каналі «Ініціатива». Ви один з ініціаторів цього майданчика для дискусій.

– Влітку, в день кримськотатарського прапора, була спільна заява, яка називалася «Ініціатива 26 червня», в якій група кримських татар сказала про те, що необхідно посилювати дискурс про кримських татар в українському суспільстві та й усередині кримськотатарського народу. Зараз, власне, ми й запускаємо таку платформу, щоб це системно обговорювати.

Тому що я вам скажу так: всередині українського суспільства є багато майданчиків для дискусій, починаючи від того, де ми зараз, і закінчуючи Верховною Радою України, яка плюс-мінус засідає щотижня, про щось дискутує, є опозиція, яка висловлює якісь думки. Є провладні суб'єкти. У нас, кримських татар, усього цього немає. Ось вам відомо, де кримські татари збираються для того, щоб дискутувати про щось і щоб це було більш-менш привселюдно?

– Офіційно таким органом є Меджліс кримськотатарського народу.

– А реально? Де ми думаємо про наше завтра, створюємо смисли та обговорюємо їх? Таких майданчиків на сьогодні немає.

– А чи вдається це робити в «Ініціативі»? Там у вас близько 200 підписників.

– Те, як ми це, скажімо так, архітектурно створюємо, має дозволити нам провести якіснішу дискусію про те, куди ми рухаємося.

– Крим зустрічатиме українських військових так, як Херсон, чи ні?

– А як ми, українські військові, туди зайдемо? Є варіант, що Росія буде настільки знекровлена або станеться якась подія з категорії «чорного лебедя» – не стане людини, навколо якої все це побудовано, і, відповідно, відкриється вікно можливостей, щоб до Криму заходити умовно мирно. Це одна історія. Якщо це буде через важкі, затяжні бойові дії, я думаю, що це буде зовсім інша історія. Від того, яка спрацює, залежатиме, хто залишиться там на місці, і як вони нас зустрічатимуть.

Читайте також: Удар по авіабазі в Криму приніс Україні зразу кілька перемог - The Guardian [7]

– Нині немає прогнозу, як це буде?

– Занадто багато змінних.

– Якщо буде військовий шлях?

– Якщо буде військовий шлях, то ми не знаємо, як відступатимуть росіяни. Чи залишать вони по собі щось живе, чи це буде випалена земля. Ми цього не знаємо. Росіяни часто поводяться несподівано, нераціонально, іноді ірраціонально. Складно сказати. Відповідно, я б не брався зараз прогнозувати. Я міг би сказати, що все буде з квітами, фанфарами, все буде чудово, але це було б нечесно.

—

Довідка: Арсен Жумаділов – кримськотатарський громадський і політичний діяч. Народився у Криму 1985 року. Має три вищі освіти, ступінь магістра права та магістра політології здобув у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Ступінь магістра Державний менеджмент і управління​ – у Лондонській школі економіки. До окупації Криму Росією працював у корпоративному секторі в Україні та за кордоном. У 2014 році разом з однодумцями створив громадську організацію «Кримський інститут стратегічних досліджень». Потім керував відділом забезпечення діяльності Уповноваженого президента України у справах кримськотатарського народу. Був (2015-2017 рр.) головою Біляївської райдержадміністрації Одеської області.

Наразі Арсен Жумаділов – старший викладач кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська академія». З квітня 2019 року очолював національне агентство «Медичні закупівлі України». З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну мобілізований до лав Медичного командування Збройних сил України.

—

Катерина Некреча [8], опубліковано у виданні Крим.Реалії [9]

В тему:

• В ООН представлен доклад о ситуации с правами человека в оккупированном Крыму [10]
• Памятка потребителям при посещении оккупированных территорий Крыма   [11]
• Оккупированный Крым - земля, где поломалась жизнь [12]
• Крым для «Гоблина». Как семья Сергея Аксенова грабит оккупированный полуостров [13]
• Сурков: «Как мы расчленим Украину» [14]
• Оккупированный Крым: темный праздник под елкой из Вологды [15]
• Какой должна быть политика Украины по непризнанию российской оккупации [16]
• Крым — разбитая витрина [17]