Підготовлену спеціально до саміту російську доповідь із проєктом створення фінансової інфраструктури, повністю незалежної від Заходу, було лише "прийнято до відома", а її ключовий елемент, децентралізовану платіжну систему, навіть не згадано в підсумковому документі.

Така система, що передбачає відмову від резервних валют і кореспондентських рахунків, дозволила б Росії обходити західні санкції у зовнішній торгівлі;

Однак у дійсності розвиток розрахункових систем на основі цифрових валют йде зовсім іншою траєкторією і без участі Росії. Ці проєкти не передбачають відмови від резервних валют, що забезпечує системі розрахунків високу ліквідність. Два найбільш просунутих - західний проєкт Agora і азійський mBridge - побудовані навколо долара і юаня. І хоча технологічно вони перебувають у високому ступені готовності, знадобляться ще роки на розробку і узгодження їхньої юридичної бази.

Радикальний російський проєкт на цьому тлі не тільки не мав шансів на успіх, а й постає радше як спроба створення під маркою БРІКС+ паралельної реальності, в якій організація виступає як союз країн, що кидають виклик "гегемонії долара".

Насправді процес дедоларизації економік БРІКС+ розвивається, але досить повільно, оскільки обумовлений природними причинами, а не прагненням розірвати зв'язки із Заходом. У відкритому протистоянні з ним з усіх країн організації перебувають тільки Росія та Іран, і тільки вони зацікавлені у створенні автономної фінансової інфраструктури. З цієї ж причини вони навіть не запрошені до участі в mBridge, за яким стоїть їхній політичний союзник Китай.

Читайте також: На поклін до диявола. Як Генсек ООН Антоніу Гутерріш легітимізує фашистський режим Путіна [2]

Саміт БРІКС+ у Казані став, безумовно, великим піар-успіхом Володимира Путіна, продемонструвавши широкому загалу його "рукостискання" і "включеність" у світові дискусії, але водночас підтвердив маргінальне місце Росії в процесах світової економічної інтеграції. Власне, проведення 16-го саміту організації в Казані було визначено черговістю головування країн-засновниць БРІКС: Росія відкриває кожен черговий п'ятирічний цикл. Водночас особливо важливі для Москви теми не були згадані в підсумковій декларації, а ключову російську доповідь про вдосконалення міжнародної валютно-фінансової системи було лише "прийнято до відома";

За два тижні до саміту російський міністр фінансів Антон Силуанов заявив в інтерв'ю RT [3], що одне з головних завдань БРІКС+ на даному етапі - це створення власної незалежної фінансової системи, роботу над якою ведуть уже рік. "Щоб можна було проводити розрахунки за торгівлю поза системою західної інфраструктури", - пояснив він. Альтернативна система, за словами Силуанова, має включати три елементи: розрахунково-платіжну інфраструктуру на основі блокчейна, депозитарій для обліку цінних паперів, аналогічний європейським Euroclear і Clearstream, і загальну перестрахувальну компанію;

Інтерв'ю було приурочено до зустрічі міністрів фінансів і керівників центральних банків країн БРІКС+ [4], на якій Силуанов представив спеціальну доповідь [5], підготовлену до саміту російським Мінфіном, ЦБ і консалтинговою компанією "Яков і партнери" (у минулому - російський офіс McKinsey), яка описує контур такої системи.

Нову інфраструктуру пропонується побудувати на технології розподілених реєстрів - DLT (Distributed Ledger Technology; окремим випадком DLT є блокчейн), розрахунки в її рамках мають проводитися в оптових цифрових валютах центральних банків (Central Bank Digital Currency, CBDC)  - наприклад, у призначених для оптової торгівлі цифрових юанях і рублях. Доповідь описує повністю децентралізовану систему.

Відсутність необхідності звертатися до посередників (зокрема, до банків-кореспондентів у США) не тільки захищає торговельних партнерів від санкцій, а й істотно скорочує витрати, підкреслюється в доповіді. Якщо всі транскордонні розрахунки між країнами БРІКС+ проводитимуться таким чином, економія на транзакційних витратах може сягати $30 млрд на рік, а загальний ВВП країн-учасниць збільшиться на 0,5-1 в. п. п., стверджують її автори;

Однак у підсумковому документі саміту, так званій Казанській декларації [6], сказано лише, що учасники "прийняли до відома Аналітичну доповідь головування Росії в БРІКС про вдосконалення міжнародної валютно-фінансової системи", а у відповідному розділі, присвяченому економічній співпраці (пункти 57-118) згадані депозитарій і перестрахувальна компанія (учасники домовилися вивчити можливість їхнього створення, а також домовилися створити депозитарій і перестрахувальну компанію);відповідному розділі, присвяченому економічному співробітництву (пункти 57-118), згадано депозитарій і перестрахувальну компанію (учасники домовилися вивчити можливість їхнього створення), але не платіжну систему, хоча саме вона є ключовим елементом інфраструктури, яку описав Силуанов. Ба більше, Володимир Путін вимушений був дезавуювати первісну російську пропозицію, заявивши [7], що альтернативної SWIFT "якоїсь окремої спільної системи ми поки що не винаходимо - того, що є, в принципі, достатньо";

За даними Bloomberg [8], цю тему представники центральних банків країн БРІКС+ домовилися обговорювати в грудні (у підсумковій декларації є відповідне доручення). І, судячи з усього, до цього часу робочий документ зазнає змін, позбувшись радикалізму і конфронтаційності російської доповіді.

Читайте також: Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш вклонився Путіну (читай Гітлеру) під час офіційного візиту в РФ [9]

Так, сучасну систему, засновану на використанні резервних валют (насамперед долара) і кореспондентських рахунків (як правило, в американських банках), автори російської доповіді називають застарілою. Завдяки розвитку сучасних технологій, таких як DLT, проблему різного рівня доступу до інформації для учасників світової торгівлі значною мірою вирішено, зазначають вони. Відповідно, необхідність використання посередників і резервних валют відпала;

Ця смілива гіпотеза має серйозну ваду, вказує видання про блокчейн Ledger Insights [10]. Підвищення прозорості дійсно зробить світовий фінансовий ринок ефективнішим, але не менш важливе питання фінансової системи - ліквідність. У світі існує близько 180 валют.

Якщо для кожної з них створити валютні пари з усіма іншими, вийде понад 16 тисяч пар. Використання однієї резервної валюти скорочує число пар до 180, і такий ринок буде апріорі більш ліквідним. Чим менша економіка, тим важливіше їй зосередитися на одній-двох валютних парах, щоб отримувати вигідніші курси. Як резервна валюта при цьому не обов'язково має використовуватися долар - це можуть бути, наприклад, спеціальні права запозичення Міжнародного валютного фонду або інші інструменти;

Насправді вже запущені платформи для розрахунків у CBDC будуються саме навколо резервних валют. У вересні в пілотному режимі запрацювала [11] платформа Agora, в розвитку якої беруть участь Федеральний резервний банк Нью-Йорка, центральні банки Європи, Кореї та Японії, а також кілька десятків комерційних банків з цих країн.

Основна мета Agora - домогтися зниження транзакційних витрат. Але проєкт побудований навколо долара. Кількома місяцями раніше про досягнення рівня "мінімально життєздатного продукту" (MVP) заявили [12] розробники аналогічного проекту mBridge. Його розвиває зареєстрований у Швейцарії Банк міжнародних розрахунків, який об'єднує центральні банки Китаю, Гонконгу, Таїланду, ОАЕ і Саудівської Аравії. При цьому китайський ЦБ відіграє в проєкті ключову роль, а основною валютою є цифровий юань. Росія в mBridge не бере участі, як, зрозуміло, і в Agora.

Незважаючи на те, що всі необхідні технології для роботи таких проєктів, як Agora або mBridge, вже існують, зі стадії тестування вони вийдуть не так швидко, - на це знадобляться роки, попереджає керівник відділу нормативно-правового аналізу фінансової групи ING Теуніс Бросенс [13]. Центральні банки повинні ліцензувати ці платформи, щоб дозволити використання токенів, повністю забезпечених їхніми резервами. Комерційні банки повинні наситити ці платформи ліквідністю. Також необхідно розробити та узгодити юридичну основу для всіх учасників. Про те, що розробники не будуть форсувати події, на думку Бросенса, свідчить те, що mBridge, найпросунутіший на даний момент проєкт, йшов до стадії MVP понад три роки.

Процес дедоларизації економік БРІКС+ поступово розвивається і продовжуватиметься, але досить повільно, оскільки він обумовлений не прагненням розірвати зв'язки із Заходом, а набором природних чинників, пишуть у своєї доповіді експерти банку ING [13]. Країни БРІКС+ активно нарощують взаємну торгівлю. Якщо 2008 року її частка в їхньому загальному товарообігу становила 22%, то 2008 року її частка в їхньому загальному товарообігу становила 22%, то 2023-го - вже 28%.

Ще помітніше за той самий період зросла частка БРІКС+ у товарообігу країн, що розвиваються, в цілому - з 19 до 31%. Повільна дедоларизація характеризує і зовнішній борг країн БРІКС+. Частка транскордонного кредитування в доларах скоротилася з 67% у 2016 році до 55% у першому кварталі поточного року, а частка міжнародних боргових цінних паперів, номінованих у доларах, - з 83 до 75%. Проте в обох сегментах рівень доларизації залишається вищим за середньосвітовий (близько 47% для кожного).

Іншими словами, проєкти "вдосконалення валютно-фінансової системи" і створення платформ для розрахунків у CBDC розвиваються за зовсім іншою траєкторією, без участі Росії, і перебувають на суттєво просунутішій стадії, ніж російські пропозиції до казанського саміту.

Причина в тому, що майже всі країни БРІКС+ просто не мають потреби у створенні ізольованої системи розрахунків і відмові від резервних валют, а тому російське бачення цієї інфраструктури не має для них жодного практичного сенсу. (За даними Financial Times [14], міністри фінансів Китаю, Індії та Південної Африки навіть не взяли участі в засіданні, на якому Силуанов презентував російську концепцію напередодні саміту).

Швидше за все, це повинні розуміти і російські розробники "фінансової інфраструктури", однак вони змушені займатися створенням "паралельної реальності", в якій БРІКС+ постає об'єднанням країн, що кидають виклик "гегемонії Заходу". 

За даними "Медузи" [15], адміністрація президента рекомендувала державним і лояльним державі ЗМІ в матеріалах про саміт акцентувати увагу на тому, що Володимир Путін - "неформальний лідер світової більшості", а західні еліти "в паніці та тривозі" спостерігають за перебігом зустрічі.

Водночас сайт саміту [16] рекомендував його учасникам захопити з собою в поїздку готівкові долари або євро, тому що в Росії можуть не працювати навіть карти китайської платіжної системи UnionPay, не кажучи вже про Visa і Mastercard. Ця анекдотична деталь нагадує, що в стані відкритого протистояння із Заходом перебуває лише одна з п'яти країн-засновниць БРІКС, а також Іран, що входить до БРІКС+. І тільки ці дві країни, по суті, зацікавлені у створенні фінансової інфраструктури, головною особливістю якої була б повна незалежність від Заходу.

—

Джерело:  Re:Russia [17]

В тему: 

•  Чому з російським воєнним злочинцем Путіним не ведуть переговорів [18]
• Путін просто психопат і садист чи щось гірше і страшніше? [19]
• Психиатр Джеймс Фэллон: Путин — психопат с признаками садиста [20]
• Чи справді Путін психічно хворий? Чи здатен він натиснути «ядерну кнопку»? [21]
• Теперь Путин – Каддафи [22]
• Путинский рейх несет такую же угрозу человеческой цивилизации, какую нес режим Гитлера [23]
• Осмысление немыслимого в Украине. Что произойдет, если Путин нанесет ядерный удар? [24]
• Как Путин хотел уничтожить украинский народ, но в итоге укрепил украинскую идентичность [25]