КПУ, яка би мала відстоювати права принижених та знедолених, розуміє себе лише союзником великого капіталу бандитського ґатунку, тобто «Партії регіонів». Українські комуністи — лише «копія» коммуністів російських: В РФ Гєна Зюґанов також є холуєм та блазнем клептократичної «Единой России».

На порозі цивілізаційного вибору заборона КПУ може бути виправденою, і саме вона може допомогти комуністам знайти себе у новому форматі, який пасує до часу і реалій. Як це сталося в усьому світові.

Чотири області України вже заборонили діяльність [2] «Партії регіонів» та КПУ. Слава Україні!

Не можна не аплодувати щодо термінового та своєчасного припинення діяльності рушійної сили донецької мафії, а ось з забороненою КПУ спізнення, на жаль, складає майже чверть століття. І незважаючи на те, що «красные» не становлять якусь масову складову, але саме вони у сьогоденній Раді є одним із головних вирішальних елементів, і зокрема безумовними винуватцями кризи, яка охоплює країну.

На що зараз перетворилась колишня «честь, ум и совесть»? На мій погляд, у дисципліноване формування «великодержавных», звісно проросійських, деградантів.

Ці мутанти всім, що в них є, чинять спротив євроінтеграції, хоча саме повернення України до сім’ї народів Старого Світу і врятувало би їх самих від остаточного занепаду.

Дуже цікава річ спостерігається у порівнянні. Поки «червоний бізнесмен Петро Симоненко «сцить в вуха» власному бидловатому електоратові про «привид, що блукає», колишній польський «товариш» Олександр Квашневський, змушений зважати на європейські цінності, встигає переформатуватися в соціал-демократа, побувати президентом країни і стати поважною людиною в європейському політичному ландшафті.

Аналогічна ситуація створилася і в Німеччині, де колишня правляча в НДР Об’єднана робітнича партія Німеччини спромоглася спочатку знайти своє місце під сонцем в лівому спектрі у вигляді ПДС, а згодом трансформуватися у «Ліву партію», яка сьогодні, власно кажучи, і відстоює соціал-демократичну ідею в чистому вигляді, бо сама Соціал-демократична партія дрейфувала в бік консерваторів і стала виразником інтересів банкірів та великого капіталу.

Наприклад особисто мені дуже помітно, що КПУ, яка би мала відстоювати права принижених та знедолених, розуміє себе лише союзником великого капіталу бандитського ґатунку, тобто «Партії регіонів».

Що це може значити? Напевно те, що українські комуністи — лише «копія» коммуністів російських (у сусідній державі Гєна Зюґанов також є холуєм та блазнем клептократичної «Единой России»). Зається, що радянські та пострадянські комуністи, на відміну від колишніх однодумців з інших країн соцтабору, ніколи і не були справжніми соціалістами та послідовниками Маркса.

В чому ж тоді полягає їхня ідеологія? Впевнений, що в тому, в чому і завжди — а саме у російському великодержавному шовінізмі. А як інакше можна пояснити їхнє параноїчне прагнення бути разом з Росією, у нинішньому світі країною найбільш лютого і дикунського капіталізму. А з якого ще переляку «Симоненко & сотоварищи» бояться, немов чорт ладану, бути в з соціально розвиненій, тобто куди більш наближеною до соціалізму і його цінностей Європі?

Тому гадаю, що на порозі цивілізаційного вибору заборона КПУ може бути виправденою, і саме вона може допомогти комуністам знайти себе у новому форматі, який пасує до часу і реалій.

—

Д. Палагнюк, спеціально для «Аргумент» [3]

В тему:

• ПР и КПУ «узаконили» репрессии против несогласных с тоталитарной властью, — Ключковский [4]
• В КПУ запаниковали: рейтинги падают, события в стране происходят без коммунистов [5]
• Именно Партия Регионов, а вовсе не КПУ — прямой наследник КПСС [6]
• Вадим Скуратовский: Генпрокуратуре и СБУ надо запретить Партию регионов и КПУ [7]
• Украина постепенно становится украинской [8]