Раніше досліджували, як виконують українські конфіскації за кордоном. Настав час дізнатися про те, як же виконують ці самі покарання в Україні.

Чимало корупційних злочинів мають корисливий характер, тобто фігуранти прагнуть отримати певну вигоду від займаних посад. Через це закон передбачає майнове покарання у формі конфіскації (конфіскація-покарання). Також у документі зазначено можливість спеціальної конфіскації. При звичайній конфіскації йдеться про законне майно засудженого, а спеціальній конфіскації підлягають злочинні доходи та засоби, зазначає видання ZN.ua. [2]

За чотири роки функціонування Вищий антикорупційний суд (ВАКС) виніс понад 150 вироків, і 48 із них містили покарання у виді конфіскації майна (це якщо враховувати і засекречені вироки). Всього станом на 31 грудня 2023 року таке покарання присудили 61 особі (див. рис. 1).

Читайте також: Динаміка негативу. Як зростаюча корупція стала головною проблемою для рейтингу Зеленського [3]

Застосовувати ж спеціальну конфіскацію ВАКС може у разі вчинення будь-якого з підсудних йому злочинів, крім викрадення офіційних документів (частини 1 і 3 статті 357 Кримінального кодексу України). Однак цю статтю Антикорсуд застосував лише у 22 вироках (станом на 31 грудня 2023 року). 

На відміну від конфіскації-покарання, спеціальна конфіскація застосовується більш як удвічі рідше, і тенденції до зростання випадків її застосування не спостерігаємо (див. рис. 2). А це може призвести до вельми негативних наслідків. Чому так, розповідаєють експерти Transparency International Ukraine.

Як ВАКС вирішує, яке майно конфіскувати

Найчастіше, обираючи між повною або частковою, ВАКС надає перевагу конфіскації всього майна. Це ми бачимо і у статистиці: із наявних у публічному доступі 44 вироків суду першої інстанції у 40 випадках ішлося про призначення особам конфіскації всього майна (71%) проти 16 випадків часткової конфіскації (29%) (див. рис. 3).

При цьому ВАКС застосовує різні підходи до часткової конфіскації. Переважно вона відбувається через безоплатну передачу державі половини майна засудженого. Таких випадків ми встановили десяток. У п’яти суд конфісковував конкретно визначені речі — автомобілі, земельні ділянки, будинки тощо, а один випадок стосувався конфіскації всього майна, крім половини квартири.

Читайте також: Хапуги по протекції. Як ставленик Зеленського раптово "заробив" на апартаменти, земельні ділянки, будинок, офіси, автівки та паркомісця [4]

Законодавство не регламентує, яким чином треба вирішувати, конфіскувати все майно засудженого чи його частину. З огляду на це судді переважно орієнтуються на розмір хабаря чи завданої шкоди, майновий стан обвинуваченого чи тяжкість злочину.

Та, вочевидь, не завжди. Наприклад, ВАКС призначив [5] повну конфіскацію майна засудженому судді Бабушкінського районного суду Дніпра за отримання 15 тис. дол. хабаря, оскільки «цей вид покарання прямо передбачений у санкціях зазначених статей». Це не єдиний випадок, коли судді ВАКС не вдаються [6] до чіткого пояснення причин застосування певного обсягу конфіскації. 

В окремих випадках звертають особливу увагу на роль засудженого під час вчинення злочину. Тому часто виконавцям злочинів присуджують [7] конфіскацію всього майна, тоді як пособники отримують [8] конфіскацію половини.

Судді ВАКС не завжди призначають конфіскацію майна навіть у тих випадках, коли вона визначена в санкції статті як додаткове, але не обов’язкове покарання. Таким чином, практика призначення покарання у виді конфіскації майна не є сталою, що створює правову невизначеність і ризик зловживань.

Читайте також: Що ми ще не знаємо про Ігоря Гринкевича та як йому вдалось уникати відповідальності? [9]

Конфіскація майна не така результативна, як мала би бути

На 31 грудня 2023 року в публічному доступі було відомо про 24 вироки ВАКС, які набрали законної сили, і якими призначалася конфіскація майна. Але реально виконаних вироків значно менше.

Лише п’ять були виконані в частині конфіскації-покарання. 17 виконавчих проваджень тривають досі, а у двох справах виконавчі провадження на початок 2024 року ще навіть не відкривалися.

Річ у тім, що державні виконавці обмежені в можливостях отримати інформацію про майно засуджених. Навіть правоохоронці, які мають арсенал слідчих дій, та АРМА не завжди повною мірою розшукують майно, яке можна арештувати.

Також ми встановили, що принаймні у п’яти справах із 44 публічно доступних рішень, де ВАКС виносив вирок із конфіскацією, арешт на майно підозрюваних або обвинувачених не накладався. До прикладу, у справі [10] про вимагання працівником СБУ хабаря у 55 тис. дол. ВАКС призначив йому конфіскацію всього майна, проте відомостей про арешти таких статків у цьому провадженні немає.

Якість виконання рішень про конфіскацію теж складно перевірити. Під час дослідження цієї теми ми скерували понад 20 запитів про результати виконання вироків ВАКС до регіональних виконавчих служб. Але більша частина з них відмовилася надавати будь-яку інформацію.

У статистиці [11] ВАКС є графа з вартістю конфіскованого у засуджених майна, але в усіх п’яти звітах вона порожня. Така інформація наводиться у звітах [12] Національного антикорупційного бюро України, однак у натуральній формі, тобто без інформації, скільки коштів отримали після реалізації цих активів. 

У тих випадках, коли майно засуджених продавалося на майданчику Open Market, особливо вражаючих результатів теж немає. Так, автомобіль засудженого [13] за розтрату майна ексдиректора дочірнього підприємства «Центргаз» ВАТ «Кіровоградгаз» Костянтина Старовойта продали [14] на аукціоні за стартовою ціною у 265 018 грн. Або, приміром, конфісковану [15] в екссудді Міжгірського райсуду Закарпатської області Антона Гайдура третю частину квартири викупив [16] за стартовою ціною Гайдур Юрій Антонович.

Читайте також:  Корупція на марші: 15 найгучніших справ минулого року [17]

Невикористані можливості спеціальної конфіскації

Вартість майна, до якого судді ВАКС застосували спеціальну конфіскацію, зростає. Це позитивна тенденція, адже більшість спецконфіскованого майна — арештовані грошові кошти, які зазвичай були предметом кримінального провадження або отримані внаслідок його вчинення. Виняток — справа ексслідчого ГПУ Дмитра Суса, де колегія суддів ВАКС стягнула [18] в дохід держави ігрові апарати та інше обладнання, яким хотів заволодіти засуджений.

Загалом ВАКС декларує, що йому вдалося стягнути до бюджету понад 370 млн грн, і 90% із цієї суми було отримано лише за 2023 рік (див. рис. 4).

Підстави для спеціальної конфіскації визначені у Кримінальному кодексі України, йдеться про справи (див. рис. 5), в яких активи:

• одержані завдяки злочину — шість випадків;

• призначені для фінансування злочину — нуль випадків;

• були предметом злочину — п’ять випадків;

• використовувалися як засоби чи знаряддя злочину — чотири випадки.

Застосування спеціальної конфіскації має бути зручним, адже коли фігурант справи продав чи передав комусь майно, його все одно можна конфіскувати. Для цього необхідно довести, що ця третя особа знала або повинна була і могла знати про зв’язок майна з кримінальним провадженням.

Крім цього, обґрунтоване використання спеціальної конфіскації не має створювати проблем із виконанням вироків у цій частині за кордоном. У ВАКС є справи [19], де ще не постановлено кінцевих вироків, але майно арештоване в іноземних юрисдикціях. Саме від якості позиції сторони обвинувачення та аргументації судового рішення залежатиме можливість конфіскувати активи за кордоном, якщо суд постановить обвинувальний вирок.

Читайте також: Мережева корупція атакує. Після "орлів" Кравченка і "тітушок" Януковича настав час "клоунів" Татарова? [20]

***

Як бачимо, конфіскація всього майна корупціонерів не виправдовує свого існування. Цей механізм потенційно може бути визнаний неправовим, він не приносить значних доходів до держбюджету, а також містить низку ризиків зловживань як на етапі арешту майна, так і на етапі виконання цього покарання.

Для того щоб позбавляти корупціонерів мети їхнього існування — незаконного збагачення, потрібно розвивати інститут спеціальної конфіскації, а також цивільної конфіскації (не в межах кримінального провадження). Це потребує додаткових зусиль від сторони обвинувачення для доказування злочинного походження майна, але ми певні, що такі зусилля будуть винагороджені.

А для того, щоб таких цілей можна було досягнути, варто вдосконалити як законодавство, так і практику його застосування.

—

Павло Демчук, юридичний радник Transparency International Ukraine; Андрій Ткачук, молодший юридичний радник Transparency International Ukraine; опубліковано у виданні ZN.ua [2]

Читайте також: 

• Як суди укладають угоди з топ-корупціонерами, засекречують вироки і скільки це коштує [21]
• Як працює мережева корупція в Україні: позаштатний радник та його близькі отримали від Мінкульту понад 70 млн грн [22]
• Боротьба проти спільноти хапуг [23]
• В розпіареному Реєстрі корупціонерів чомусь відсутні найбільші корупціонери [24]
• Генерал Щиголь без проблем "знайшов" 25 млн грн для внесення застави і вже на волі [25]
• Шайка ексголови Фонду держмайна отримала злочинних доходів на понад 10 млрд грн [26]
• Колишній "завгосп" Нацполіції Наумов після звільнення став ще багатше: їздить на елітних авто та будує котеджне містечко (ВIДЕО) [27]
• Корупція в Держспецзв’язку як вигідний бізнес: вкрав 62 млн вийшов за 25 [28]
• 78% українців вважають, що саме президент відповідальний за боротьбу з корупцією [29]
• Внутрішній фронт: поки українці воюють хитровани крадуть [30]
• Великий дерибан. Хтось наживається на серіалах, хтось на барабанах, а нардеп Шахов на сиренах тривоги [31]
• Корупційна система "Шлях" почала серйозно шкодити іміджу влади, бо очолювана вона вірогідно її представниками [32]