Як працює мережева корупція в Україні: позаштатний радник та його близькі отримали від Мінкульту понад 70 млн грн

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:  Кейс Артема Біденка

Кейс Артема Біденка добре ілюструє можливості і вплив, який можуть мати неофіційні радники чи консультанти державних установ. Стає також зрозуміло, що іноді важливі рішення приймають зовсім не ті люди, які сидять у чиновницьких кріслах.

Після виходу розслідування про надмірні витрати на нову англомовну діджитал-платформу The Gaze з’явився публічний коментар від ДП «Мультимедійна платформа іномовлення України» (МПІУ), що входить у сферу відповідальності Міністерства культури. Розлогу відповідь на це розслідування опублікував і відомий український рекламіст Артем Біденко, який називає себе позаштатним радником МПІУРозслідувачі з NGL.media свідомо не коментували відразу очевидно маніпулятивні твердження МПІУ, вирішивши натомість присвятити час глибшому аналізу діяльності цього держпідприємства – і виявили дещо дуже неочікуване.

42-річний Артем Біденко (фото Facebook)

42-річний Артем Біденко (фото Facebook)

Виявляється, вагому частину підрядів від підприємств Мінкульту отримують компанії та підприємці, пов’язані родинними чи дружніми зв’язками з тим же Артемом Біденком. За неповні три роки ці компанії отримали від міністерства 70,5 млн грн, у тому числі на майже 51 млн грн – безпосередньо від МПІУ.

Кейс Артема Біденка добре ілюструє можливості і вплив, який можуть мати неофіційні радники чи консультанти державних установ. Стає також зрозуміло, що іноді важливі рішення приймають зовсім не ті люди, які сидять у чиновницьких кріслах.

Читайте також: Як суди укладають угоди з топ-корупціонерами, засекречують вироки і скільки це коштує

«Я знаю дуже багатьох людей, і вони іноді перемагають у тендерах»

Про те, що колишній держсекретар Мінкульту є радником МПІУ, вперше стало відомо з його блогу, присвяченому виправданню витрат на платформу The Gaze. Пізніше Артем Біденко дав розгорнуте інтерв’ю «Бабелю», де розповів про запуск The Gaze і назвав ще кількох пов’язаних з проектом людей.

NGL.media вирішили перевірити нову інформацію від Біденка і водночас відповісти на закиди МПІУ. Отож ми почали досліджувати закупівлі МПІУ та інших підприємств Мінкульту і майже відразу виявили сліди Артема Біденка.


ХТО ТАКИЙ АРТЕМ БІДЕНКО 

42-річний Артем Біденко добре відомий у рекламних і політичних колах Києва. У 2006 році заснував свою першу рекламну агенцію ТОВ «Рубі Консалтинг», а незабаром ще дві – ТОВ «Регіон Медіа» і ТОВ «Космос Медіа Груп». У 2014 році Біденко очолив управління з питань реклами КМДА, а уже наступного року став заступником тодішнього міністра інформаційної політики Юрія Стеця. Уже в 2017 році він обійняв посаду державного секретаря цього міністерства, де залишався до середини 2020 року. Вважається, що саме Артем  Біденко був ініціатором створенням державного бренду Ukraine NOW.


Загалом Біденко провів в уряді – спочатку у Міністерстві інформаційної політики, а пізніше у Міністерстві культури, молоді і спорту – більше п’яти років. Але перемагати на тендерах Мінкульту пов’язані з ним компанії почали уже після його звільнення – у 2021 році. Продовжують вони отримувати держзамовлення і зараз – коли Біденко неофіційно і безкоштовно консультує МПІУ.

У розмові з журналістами NGL.media Артем Біденко пояснив, що став консультантом проекту The Gaze на прохання директорки МПІУ Юлії Островської, з якою раніше працював у міністерстві.

«Я спілкувався за кавою минулого року з Юлією Островською, просто обмінювалася інформацією. Вона каже: є така ідея, було б круто, щоб хтось взяв на себе роль координації, організації процесів. Я сказав, що подивлюся на це і  підкажу, а ви вже будете цим займатися. Приблизно так це було, – каже Артем Біденко. – Це не постійна робота, я не працюю радником, я не отримую за це гроші, я не витрачаю на це багато свого часу, тобто це в найкращому випадку година-дві в тиждень…Я є певним місточком між іншими органами влади і The Gaze в плані вкладення певних наративів».

Читайте також: В розпіареному Реєстрі корупціонерів чомусь відсутні найбільші корупціонери

ДП «Мультимедійна платформа іномовлення України» підтвердило NGL.media, що Біденко не отримує плати за свої консультації, бо не працює в штаті підприємства.

Можна було б припустити, що Артем Біденко справді з чистого альтруїзму допомагає розвивати українське іномовлення, якби не одне але – вагому частину держпідрядів отримують компанії його родичів та друзів. За оцінкою NGL.media, за неповні три роки ці компанії отримали від Мінкульту понад 70,5 млн грн, у тому числі майже 51 млн грн – від МПІУ, яку він консультує.

Наприклад, компанія «Лайт Коммунікейшн», де засновником є тесть Біденка, 68-річний Віталій Шаповаленко, за останні два роки підписала угод з підприємствами Мінкульту на 47,7 млн грн. Першим замовленням «Лайт Коммунікейшн» став багатосерійний документальний фільм до святкування 30-ї річниці Дня Незалежності у 2021 році. На той момент Біденко уже не працював у міністерстві.

Історія зі зйомками цього серіалу виявилась досить туманною. Аналітики з Dozorro ще два роки тому намагались з’ясувати, за що саме держава заплатила 9,8 млн грн, і де, зрештою, цей серіал можна подивитися. Втім, тоді відповідей по суті від Мінкульту журналісти Dozorro не отримали, так само як і зараз не отримали їх журналісти NGL.media.

Ролики від «Лайт Коммунікейшн» можна переглянути на YouTube-каналі продакшну. Це 26 епізодів тривалістю 1,5-2,5 хв кожен про різні регіони до Дня Незалежності. У деяких роликах присутні відомі українці – наприклад, письменник Сергій Жадан, музикант Валерій Харчишин та інші. Втім, кожен з цих роликів має в середньому по сто переглядів.

Читайте також: ​Чому навіть під час війни варто боротися з політичною корупцією 

Окрім роликів, «Лайт Коммунікейшн» зняла і документальний фільм на 28 хв, однак його неможливо знайти у вільному доступі – у тому числі фільму нема навіть на корпоративному YouTube-каналі «Лайт Коммунікейшн». Втім NGL.media отримало від Мінкульту копію цього фільму у відповідь на офіційний запит – таким чином нам вдалось переконатись, що фільм принаймні все ж існує.

68-річний Віталій Шаповаленко є тестем Артема Біденка

Та повернімося до співвласника «Лайт Коммунікейшн» – тестя Артема Біденка. 68-річний Віталій Шаповаленко до 2019 року взагалі не мав досвіду у телебаченні чи кіно. Він займався проектуванням та обслуговуванням житлових багатоквартирних будинків, працював заступником міністра з питань ЖКГ в уряді Миколи Азарова та був консультантом німецького агентства з розвитку і енергоефективності GIZ. Та й зараз Шаповаленко не покинув основну царину діяльності і працює керівником проектів в інжиніринговій компанії iC consulenten Ukraine.

Але брак досвіду не завадив Віталію Шаповаленку та його бізнес-партнеру Євгену Високовському упродовж останніх років проводити масштабні рекламні кампанії і знімати ролики спочатку для державного «Ощадбанку», потім для КМДА, де свого часу теж працював його зять, і для Міністерства молоді та спорту. А з серпня 2021 року «Лайт Коммунікейшн» отримує замовлення виключно від МПІУ – державного підприємства, яке консультує Артем Біденко.

У липні 2023 року «Лайт коммунікейшн» перейшла на новий рівень. Компанія отримала від МПІУ замовлення відразу на три серіали – два документальних «Homo amans» і  «Вміст чутливого характеру» і один художній «Півтора відсотка». Усі три серіали  «Лайт Коммунікейшн» має виготовити до кінця 2023 року. Ці проекти МПІУ обрала на мистецькому конкурсі. До слова, сам принцип розподілу грошей через мистецькі конкурси МПІУ експерти часто критикують за непрозорість.

«Справді, це буде наш перший досвід виробництва саме художнього серіалу. Але ми залучили до підготовки й виробництва цього серіалу дуже досвідчену команду фахівців. Зараз триває підготовка до зйомок», – повідомив NGL.media Євген Високовський з «Лайт Коммунікейшн».

NGL.media звернулись до Віталія Шаповаленка, щоб дізнатись, як йому вдається поєднувати такі різні сфери діяльності, і чи спонукав його до роботи у творчій сфері зять Артем Біденко. Однак почувши питання, Шаповаленко навідріз відмовився спілкуватись.

Натомість Артем Біденко заявив NGL.media, що не бачить проблеми у тому, що його тесть має різні захоплення і займається зйомками реклами та серіалів для Міністерства культури.

«Як співвласник він сам продакшном не керує, це його якийсь бізнес, історії, в які я не втручаюся… Треба зрозуміти, що ринок маленький, всі один одного знають, всі спілкуються один з одним на різних етапах, сферах, я знаю дуже багатьох людей і час від часу ці люди перемагають в тендерах, час від часу ці люди можуть з моїми родичами пересікатися. Це не значить, що я можу подзвонити Ткаченку (ексміністр культури)  чи комусь іншому, хто ухвалює рішення, і сказати: будь ласка, хай ця компанія переможе», – пояснює  Артем Біденко.

Втім, другий співвласник «Лайт коммунікейшн» Євген Високовський теж не чужа для Біденка людина.  Свого часу він мав спільний бізнес з його дружиною Еліною Високовською – рекламну агенцію «Прана». Цей бізнес досі існує, але Біденко вийшов із засновників, залишивши власниками Еліну Високовську та свого друга Андрія  Руденка.

Мамо, я в шоломі

Під час майже годинної розмови з журналісткою NGL.media Артем Біденко кілька разів наголошував, що займається різними видами діяльності і просто фізично не встигав би контролювати закупівлі МПІУ. Він справді займається багато чим – наприклад, крім рекламного бізнесу і роботи в уряді, у 2021 році Біденко як ФОП займався розміщенням в готелях гостей установчого саміту Кримської платформи.

Та журналістів зацікавив один особливий вид діяльності Біденка. Справа у тому, що він є співзасновником громадської організації «Інститут інформаційної безпеки», яка займається розробкою інформаційних кампаній, проектами з просування та маркетингом. Одним із напрямків діяльності цієї організації є нейромаркетингові дослідження .

EEG-шолом, який використовують для нейромаркетингових досліджень

Під час таких досліджень використовують спеціальні EEG-шоломи, які зчитують реакцію мозку реципієнта на певний продукт (логотип, рекламу, сайт тощо). Шоломи використовують і у соціології, щоправда, український ринок доволі вузький і представлений лише кількома компаніями. Повний цикл такого дослідження з використанням EEG-сканера та аналізу отриманих даних до повномасштабної війни коштує близько 4000 доларів, але вартість може бути і більшою – все залежить від кількості реципієнтів, розповіли NGL.media представники компаній, що роблять подібні дослідження.

Напрямом нейромаркетингових досліджень в «Інституті інформаційної безпеки» керує Андрій Руденко – близький друг та бізнес-партнер Біденка. До 2018 він року був співвласником ТОВ «Комп’ютерні інформаційні технології» (КІТ), яка отримала від МПІУ два підряди на розробку платформи The Gaze. Один з цих підрядів стосувався також досліджень за допомогою EEG-шолома.

Андрій Руденко, близький друг та бізнес-партнер Артема Біденка

МПІУ підписала 29 грудня 2022 року угоду з КІТ на 12,56 млн грн, але уже через кілька годин вартість угоди зменшили на 2,5 млн грн. Того ж дня підрядник  повідомив про завершення проекту. А уже наступного дня, 30 грудня, КІТ отримав трохи більше 10 млн грн.

Олександр Єфремов, керівник КІТ, пояснює таке миттєве виконання замовлення тим, що компанія почала розробляти платформу The Gaze ще до проведення тендеру, «на свій страх і ризик».

«Ми досить часто починаємо роботи після того, як розуміємо, що ми одні на конкурсі і з великою ймовірністю контракт з нами буде вкладено. Бувають такі ситуації, що контракт не вкладається, але ми вимушені приймати цей ризик. Інакше деякі проекти можуть не стартувати і не виконуватися», – пояснив Єфремов у розмові з NGL.media.

Що стосується використання у цьому проекті EEG-шолому, то цю вимогу особисто просував Артем Біденко, який вважає, що такі дослідження працюють краще за класичні фокус-групи. Однак через брак фінансування вимогу проводити нейромаркетингові дослідження з договору забрали, зменшивши вартість робіт з 12,5 млн грн до 10 млн грн.

«Так, це була моя ініціатива, я рекомендую і рекомендував органам влади, підприємствам, рекламним агентствам взяти на озброєння ці дослідження. Але у випадку з КІТ в фінальному договорі цих досліджень вже не було», – пояснив Біденко.

Однак Олександр Єфремов з КІТ стверджує, що його компанія все одно провела нейромаркетингове дослідження, але не отримала за це грошей.

«Спочатку замовник планував здійснити просування порталу з використанням результатів нейродосліджень, але кошти на це не виділив, і була укладена додаткова угода щодо зменшення обсягів та вартості робіт. Тому нейродослідження, повʼязані з просуванням, не були оплачені», – повідомив Єфремов.

Один з таких EEG-шоломів моделі Emotiv Epoc X (такий же використовувала КІТ для The Gaze) належить самому Артему Біденку, і з його ж слів, він періодично здає його в оренду. Одним із клієнтів Біденка виявився Роман Пересунько – підприємець, що у липні цього року отримав підряд на 2,2 млн грн від МПІУ на просування The Gaze у Великобританії. У документах, які Пересунько подав на тендер, зазначено, що шолом він орендував на п’ять місяців саме у Біденка.

Роман Пересунько отримав 2,2 млн грн на просування платформи The Gaze у Великобританії

«Виконавець проводить дослідження природних реакцій  відповідних частин мозку контрольованих груп аудиторій (10-15 людей) за допомогою ЕГГ-шолома на певні частини маркетингових креативів з метою покращення ефективності рекламних матеріалів. За результатами дослідження надається звіт з рекомендаціями щодо збільшення ефективності маркетингових матеріалів», – вказано в договорі з Пересуньком.

Вочевидь, Роман Пересунько повинен був доправити EEG-сканер до цільової аудиторії у Великобританії, щоб провести там нейродослідження. У жовтні Пересунько вже отримав повну оплату за виконані роботи, тож ми поцікавились у нього результатами опитувань у Великобританії. На жаль, ні Пересунько, ні Біденко не змогли підтвердити проведення цих досліджень.

«Не виключено, що він мав когось з іноземців в субпідряді, тому що нас цікавили іноземці. Тобто він когось тут знайшов, але хтось міг йому робити дослідження і там», – припускає Біденко.

Він також не зміг пригадати, як часто співпрацював з Романом Пересуньком і чи позичав йому свій EEG-шолом для інших проектів, пояснивши, що як ФОП має безліч видів діяльності, тому не все пам’ятає.

«Я ж не займаюся орендою сканерів як основною діяльністю. В мене багато різних речей є. По секрету, я навіть здаю в оренду приміщення і сплачую всі податки», – похвалився Біденко у розмові з NGL.media. У відкритих джерелах ми справді знайшли посилання на будиночок у Карпатах, власником якого Біденко став минулого року. Sheshory Chalet здається в оренду за 5000 грн на добу.

Журналісти NGL.media поспілкувалися з власниками двох українських компаній, що займаються нейромаркетинговими дослідженнями за допомогою EEG-сканерів. Жоден з них не чув про Романа Пересунька чи Артема Біденка. За їхніми словами, такий шолом, який має Біденко, дає мінімальну інформацію і щоб отримати більш повну, використовують складніші сканери. Окрім того, щоб якісно проаналізувати дані з такого сканера, потрібно мати певні знання та кваліфікацію: лише наявності шолома для цього недостатньо.

«Це наукоємкий продукт, наукоємка послуга, яка вимагає відповідної спеціальності, знань і умінь. Ми, наприклад, лише частково користуємось автоматизованою інтерпретацією даних. Тому що спеціаліст може більш глибше їх проаналізувати. За даними деяких досліджень, автоматизація таких складних результатів, які знімаються з активності головного мозку та інших поведінкових маркерів, знижує точність інтерпретації вдвічі. Це все одно, що ви купите флагманський ноутбук, але користуватиметесь ним як друкарською машинкою», – пояснив NGL.media співвласник центру нейромаркетингових досліджень Beehiveor Віктор Комаренко.

Роман Пересунько має досвід у маркетингу, та чи має він відповідну кваліфікацію, щоб проводити нейромаркетингові дослідження – невідомо. З відкритих джерел про Пересунька відомо, що раніше він керував реаліті-шоу «Хата на тата» на телеканалі СТБ та разом зі своїми родичами володіє компанією «Медіа хаб», що займається маркетингом і піаром.

Історія з використанням EEG-шолому – не єдиний суперечливий момент у співпраці МПІУ з Романом Пересуньком. За словами керівника ГО «Центр громадського моніторингу та досліджень» Мирослава Сімки, у тендері, в якому переміг Пересунько, чимало порушень і його взагалі мали би скасувати. Але МПІУ цього не зробила, а зараз вже пізно, бо Пересунько вже отримав свої гроші.

«Цей учасник не надав всіх сертифікатів і не підтвердив всієї інформації, яку вимагав замовник. Але і  замовник виписав вимоги з порушенням законодавства: вимагав непотрібні довідки. Тож замовник взагалі мав би скасувати закупівлю», – пояснив Мирослав Сімка.

Тож виглядає так, що не всі поради, які Артем Біденко дає держпідприємству Мінкульту, мають корисний результат для самого міністерства. Справжній результат у вигляді непоганого заробітку отримують родичі та друзі Біденка, який хоч і неофіційно, та все ж доволі тісно працює з Мінкультом. Статус неофіційного радника дає йому серйозні важелі впливу у МПІУ і, зокрема, у проекті The Gaze – причому, без будь-якої відповідальності, адже офіційно він не працює на державу.

Катерина Родак, Єлизавета Чип; опубліковано у виданні  NGL.media 


В тему:  


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Через те, що Facebook видалив сторінку видання «Аргумент» з 15 тис підписників за публікацію фото знищених окупантів на початку війни, ми вимушені створити канал у Телеграм, де окрім публікацій з сайту будуть додаткові інформаційні повідомлення. Всі бажаючі можуть підписатись натиснувши кнопку нижче.

 

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]