Століття імперської, а потім радянської «окупації» не були безслідними для українців й залишили по собі чимало маркерів у публічному просторі. Найяскравішою подією декомунізації для Полтави стало знесення пам’ятника Леніну.

У 2014 році терпець полтавців увірвався, тому громада власними силами знесла постамент радянському ідолові. Відтоді ж й триває дискусія про майбутнє подібних Леніну пам’яток у цьому місті, пише видання "Зміст [2]".

За останні місяці Полтава зробила для декомунізації та дерусифікації більше, аніж у попередні роки, але менше за інші міста. За даними [3] Мінкультури, на кінець 2022 року в Україні знесли 65 пам’ятників радянським діячам, коли Полтави взялася за них тільки у 2023 році.

Сьогодні Полтава поступово позбавляється монументів кривавим російським та радянським діячам, проте дехто досі говорить, що «це наша історія, яку потрібно пам’ятати і шанувати».

Російська пропаганда зображує Олексія Зигіна «визволителем» Полтави від нацистів, проте мало хто знає, що він так і не доїхав до міста, підірвавшись на міні.

Читайте також: У Полтаві нарешті демонтували пам’ятники Пушкіну та Ватутіну [4]

Миколу Ватутіна уявляють блискучим воєначальником, який доклав зусиль до перемоги в Другій світовій війні попри те, що у цій же війні він свідомо нищив українських солдатів, які пліч-о-пліч з ним билися з німцями.

А Олександр Пушкін для багатьох залишається геніальним поетом і навіть рядки про те, що «Херсон – полуденный край России» не відлякують шанувальників його творчості. Банер саме з цією цитатою торік розвішували окупанти у Херсоні.

Старший науковий співробітник Державного архіву Полтавщини Вячеслав Сушко, представник Полтавського офісу УІНП Олег Пустовгар та директор Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олександр Супруненко розповіли ЗМІСТу правду про діячів, історію встановлення пам’ятників на їхню честь у Полтаві та чому вони були нав’язаними пропагандою псевдогероями.

«Визволитель» Полтави, сталініст та імперський поет: ким були Олексій Зигін, Микола Ватутін та Олександр Пушкін

Олексій Зигін був відданий політиці комуністичного режиму та Сталіну. Це допомогло йому отримати радянські ордени: Червоної Зірки та Червоного Прапора, Леніна й Кутузова. Пізніше генерал приєднався до армії більшовиків, хоча до цього служив російській імператорській армії.

Пропаганда зобразила Зигіна «визволителем» Полтави від нацистів, хоча він навіть не доїхав до міста. Зигін прилетів до Кременчука коли з Полтави і всієї області уже вигнали нацистів. Після того як Червона армії взяла під контроль територію Полтавщини, воєначальник мав перепочити перед підготовкою до форсування Дніпра. Через особисту неприязнь Сталіна генерала Григорія Кулика, який командував 4-ою армією до цього, хотіли замінити Зигіним. Він вирушив на авто командного пункту у селі Борки, щоб очолити 4-ту армію, але підірвався на міні. 

Читайте також: Дерусифікація та декомунізація: Інструкція як змінити назву вулиці [5]

Микола Ватутін належав до Всеросійської комуністичної партії (більшовиків) з 1921 року. У 1920-1921 роках він брав участь у придушенні українського визвольного руху, воював проти загонів Армії Української Народної Республіки на Полтавщині та повстанців Холодного Яру. У 1939 році воєначальник командував Українським фронтом при вторгненні СССР в Польщу, за що отримав Орден Леніна. 

Найбільше Ватутін «прославився» під час Другої світової війни своїм кривавим командуванням. Лише під час Курської битви 1943 року Воронезький фронт, у складі якого були й українці, за тиждень активних боїв фактично втратив свою боєздатність. Пізніше на звільненій від німців території Ватутін забирав з сіл 16-річних хлопців, які слугували «гарматним м’ясом» під час форсування Дніпра. На місце одних вбитих йшли шеренги нових.

Читайте також: На Львівщині демонтували “вічний вогонь”, область повністю почистять від "радянщини" до кінця року [6]

На Волині 29 лютого 1944 року генерал отримав смертельне поранення від захисників України – воїнів УПА. Через це представник Полтавського офісу УІНП Олег Пустовгар вважає, що на цьому місці має бути пам'ятний знак на честь уродженців Полтавщини, які виборювали незалежність у лавах УПА.

Олександра Пушкіна знає, мабуть, кожен українець, який ще у шкільні роки вивчав його творчість. Уже тоді ця творчість слугувала зброєю росії для насадження українцям російської мови і культури. Радянська влада обрала класика Пушкіна для того, щоб крізь роки його вважали поетом №1. «Херсон – полуденный край России»– банер з цією цитатою поета торік розвішували окупанти у Херсоні, а вірш «Клеветникам России» пропаганда використовує для виправдання війни проти України. 

Пушкін був прихильником московського царя Петра І, який знищив гетьманську столицю Батурин і зневажливо ставився до гетьмана Івана Мазепи, зображаючи його негативним персонажем:

Крім цього поет брав участь у війнах росії проти народів Кавказу. Під час Польського повстання 1830 року Пушкін також закликав «душити поляків» та докоряв українцям за дружбу з ними. 

Читайте також: Чому лишити в Україні пам’ятники поету Пушкіну, автору російської імперської свідомості не тільки дивно, а й дико [7]

«Тавро власника на тілі привласненого». Як і коли у Полтаві з’явилися пам’ятники на честь російських діячів

Монументи Ватутіну, Зигіну та Пушкіну стояли на вулицях Полтави не один десяток років. Щодня повз них проходили сотні містян, частина з яких навіть не задумувалася, чому цей пам’ятник стоїть саме тут і чим Полтава має завдячувати цим радянським та російським  діячам.

Вперше пам’ятник Ватутіну в місті з’явився у 1971 році. Його встановили на вул. Соборності, 42 (колишня Жовтнева), де раніше знаходилося вище зенітне ракетне училище. Там монумент простояв понад 20 років – до 1995, коли навчальний заклад закрили. Після цього погруддя перемістили у Полтавський військовий інститут зв'язку.

Читайте також: Цікаві факти щодо процесу скидання російських пам'ятників в Україні [8]

Згодом, у 2013 році, за ініціативою міської влади та ветеранських організацій пам’ятник перенесли й встановили на розі вул. Ватутіна та Соборності. Участь в урочистому відкритті брав колишній мер Полтави Олександр Мамай. Символічно, що пам’ятник Ватутіну встановили на однойменній вулиці, яку цьогоріч перейменували на вул. Української Повстанської Армії. 

Пам’ятник-бюст Олександру Пушкіну висотою 4,5 м з’явився у Березовому сквері Полтави 6 липня 1987 року. Його встановили на честь 150-річчя з дня смерті поета. Він протримався у Полтаві 36 років. Російська пропаганда роками нав’язувала українцям свою мову і культуру. Твори Пушкіна, які вважали еталонною класикою російської поезії, допомагали їй. Цю думку підтверджує історикиня Наталія Старченко, говорячи, що «Пушкін – це тавро власника на тілі привласненого»:

Пам’ятник Зигіну – найстаріший з радянських пам’ятників. Його виготовили ленінградські скульптори й встановили у 1957 році. Так він «затримався» у Полтаві на понад 60 років. Полтавці знають Зигіна як «визволителя» міста, проте єдине, що він для нього зробив – підірвався на міні неподалік. У 1943 він загинув поблизу Кирияківки колишнього Глобинського району. Згодом генерала поховали у Петровському парку в Полтаві, а на місці його загибелі спорудили обеліск. У 1969 році останки перенесли до меморіального комплексу Солдатської Слави. 

Читайте також: Дорожня карта депушкінізатора. Як українцям законно зносити пам’ятники російським ідолам [9]

Майбутнє знесених монументів: що думають історики та музейники

У 2019 році на базі Путивльського державного історико-культурного заповідника створили «Парк радянського періоду». У ньому просто неба зібрали скульптури радянських діячів. Новостворений парк відкрили у Спадщанському лісі, що за 13 км від міста Путивль на Сумщині. Експонати до музею звозять з Сумської, Полтавської та Чернігівської областей. 

Саме там, на думку Олега Пустовгара, місце знесеним пам’ятникам Зигіну, Ватутіну й Пушкіну. До того ж бюджету Полтави чи області це нічого не коштуватиме, адже всі витрати бере на себе згаданий музей.

«Парк радянського періоду» на Сумщині. Фото - «Суспільне Суми»

Схожі парки є і в інших європейських країнах. Їхня мета – переосмислення та вивчення історії. Найбільший такий музей серед країн ЄС створили у Литві, де крім пам’ятників представили й інші атрибути. Наприклад, туристи мають змогу побачити вагон, у якому відправляли прибалтів до комуністичних концтаборів. Другим за величиною в Європі є парк радянської доби в Будапешті, де теж зібрали скульптури радянського періоду.

Читайте також: Геть від Росії та її "культури": Український погляд на російську літературу [10]

Парк «Мементо» в Будапешті. Фото - «Українська правда» 

Натомість директор Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського вважає, що пам’ятникам Зигіну і Ватутіну місце в Музеї важкої бомбардувальної авіації, а бюсту Пушкіна – на території краєзнавчого музею:

Також директор вважає, що окремі барельєфи з пам’ятників потрібно зняти і передати до художньої галереї, бо це витвори мистецтва, які точно вартують уваги.

Читайте також: У Києві перейменують 300 вулиць з "російськими" назвами і демонтують 60 "імперських" пам'ятників [11]

Парк «Грутас» у Литві. Фото з блогу «Автостопом навколо світу»

***

27 липня Полтава позбавилася пам’ятників Пушкіну та Ватутіну, а 4 серпня знесли монумент Зигіну. Містяни по-різному реагували на події: хтось радів, а дехто – ледь не плакав за «втраченою історією». Хтось фотографував, аби зафільмувати момент і закарбувати його в пам’яті, а інші – байдужо проходили повз.

Читайте також: WP про дерусифікацію: культурний контрнаступ України – бажання стерти відбиток Росії [12]

Знакові для радянської та російської пропаганди пам’ятки справедливо опинилися на узбіччі історії. Монументи, яким поклонялися партійні лідери знайшли місце на базі комунальників з «Декоративних культур» й стоять там нашвидкоруч замотані у чорні пакети. Якою буде їхня доля – невідомо, проте вони більше ніколи не повернуться на вулиці Полтави. Вони назавжди вирушили в історію.

Обкладинка Юлії Сухопарової, інформаційні картки Аліни Ковбасенко

—

Альбіна Ковпак [13], опубліковано у виданні ЗМІСТ [2]

В тему:

• Сергій Грабовський: Чому наразі путін утілює програму Пушкіна [14]
• Не лише Ватутін. Які ще моторошні символи з радянської епохи є Маріїнському парку столиці [15]
• У Полтаві приберуть пам’ятники Пушкіну, Ватутіну та Зигіну, так і не дочекавшись дозволу Мінкульту [16]
• Імперський, російського ґатунку, сенс тхне від дати 9 травня, починаючи від появи саме цієї дати [17]
• Этот злобный и дикий "русский мир"... даже в Швеции [18]
• Операция «Русская хромосома». Что делать с россией после [19]
•  Московити гірше орди [20]
• Орки – это самоназвание россиян [21]
• Оргия русского садизма на территории Украины [22]
• Нелюдські злочини сучасних московитів кличуть про кару [23]
•  Митрополит Олександр Драбинко: "Доки не позбудемося москальщини, не буде нічого людського" [24]