5 квітня минуло 315 років відтоді, як у 1710 році вперше було представлено Конституцію Пилипа Орлика. Цей документ представили на козацькій раді у Бендерах, де Пилипа Орлика обрали гетьманом, відтоді його називають Бендерська Конституція або Конституція Пилипа Орлика.

 

Діяла вона на Правобережній Україні до 1714 року. Оригінал латинською мовою зберігається у Державному архіві Швеції у розділі Diplomatica Cosacica. Цікаво, що багато положень Конституції є на часі й зараз. Але чому про Конституцію Орлика досі так мало знають в Україні та світі? Шукали відповіді на це питання у на Радіо Свобода [2]

…Над полем під Полтавою почали сяяти вечірні зорі. Були трупи – гори трупів вояків – і поранені, які стогнали, просячи води. Повітря повнилось гнильним духом, лопотіли крилаті зграї круків… Один зі смертельно поранених шведських драгунів, промовивши молитву, гучно, як міг, заспівав похоронний псалом. Здалека, з пітьми під зоряним небом йому завторували двадцять чи тридцять голосів…

Так описував вечір після Полтавської битви 27 червня 1709 року в книзі «Воїни Карла ХІІ» шведський письменник Вернер фон Гейденстам, який здобув на початку 20-го століття Нобелівську премію з літератури.

В тій «Битві, яка приголомшила Європу» (за назвою іншої книги – шведського історика Петера Енґлунда), король Карл ХІІ та гетьман України Іван Мазепа зазнають поразки від війська російського царя Петра Першого.

Це ставить хрест на спробах Мазепи створити самостійну українську державу. Українські історики пізніше назвуть цю битву «Полтавською катастрофою».

Разом із королем та гетьманом на Правий берег Дніпра після Полтави перебирається і найближчий соратник Мазепи – генеральний писар Пилип Орлик. Мазепа невдовзі помирає.

Читайте також: До Києва привезли грамоту часів Мазепи, яку Німеччина передала Україні [3]

«Мазепа і Карл ХІІ на Дніпрі». Картина шведського художника Ґустава Седестрьома, 1879 рік. Тоді ж через Дніпро після Полтавської битви перебирався разом із королем та гетьманом і генеральний писар Пилип Орлик

Козацька старшина обирає гетьманом Пилипа Орлика. Його пізніше назвуть гетьманом у вигнанні.

Орлик хотів звільнити Україну – як він писав у листі Карлу ХІІ – «від московського рабства і тиранії».

Гетьманська булава Пилипа Орлика, яка – за переказами – дісталась йому від Івана Мазепи

Мазепа – спонукач і співавтор?

Але повернімося трохи назад. Коли Карл ХІІ увійшов з військом в Україну восени 1708 року, сталися певні зміни в управлінні Гетьманщиною з боку Івана Мазепи. Як зазначають історики, гетьман – з огляду на стан війни – почав більше рішень ухвалювати самостійно, часом козацька старшина почувалась відстороненою від справ.

З іншого боку, шведів дуже дивувало, що Мазепа – коли треба було ухвалити швидке рішення і перед самою Полтавською битвою, і при відступі після неї – мав порадитись – особливо з запорожцями. Це забирало дорогоцінний час і контрастувало зі шведським порядком, коли Карл ХІІ одноосібно ухвалював рішення і воно безсумнівно бралося до виконання шведами.

Карта-схема табору короля Карла ХІІ у Бендерах. 1711 рік. У той час у Бендерах перебував і гетьман Пилип Орлик

Аби чітко врегулювати повноваження і накреслити яким буде устрій майбутньої самостійної України-Гетьманщини, Пилип Орлик 5 квітня 1710 року в Бендерах, що були тоді в турецьких володіннях, пише договір між гетьманом, старшиною, запорожцями і шведським королем.

Назва документу, ухваленого на великій козацькій раді, – «Договори і Постановлення прав та Вольностей Війська Запорізького...»

Документ також називають «Конституцією Пилипа Орлика» або «Бендерською Конституцією».

Конституція Пилипа Орлика

На думку історика Олександра Алфьорова, Орлик, можливо, писав текст не один, також співавтором – ще до своєї смерті і до того, як Орлик на якийсь час перебрався в молдовські Ясси, – був і Мазепа, а ще якісь положення документу підказали Орлику запорожці.

Читайте також: Як незрілість міжнародної політики торує дорогу до глобальної війни [4]

«Очевидно, що автором першої думки про те, що необхідно укласти договір, був саме Іван Мазепа. Бо це він із Карлом прийшов на територію Турецької імперії, бо це він розірвав стосунки з колишнім сюзереном – царем Петром. І Мазепа опинився з Карлом наодинці, і Мазепі необхідно було тоді вже зробити договір між собою та королем, щоб окреслити повноваження кожної зі сторін. Очевидно, що Іван Мазепа був людиною, яку можна назвати співавтором Конституції Пилипа Орлика», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода Олександр Алфьоров.

Воскові фігури українських гетьманів Пилипа Орлика (ліворуч) та Івана Мазепи в Національному заповіднику «Гетьманська столиця» в місті Батурині Чернігівської області

Пилип Орлик (1672–1742) не був, за висловом Алфьорова, «людиною шаблі», а був високоосвіченим представником козацької старшини, шляхтичем і соратником-інтелектуалом Мазепи. Звідси його розуміння потреби ухвали документу, який би регулював порядок і гарантував вольності в Гетьманщині після того, як вона – за його задумом – мала б стати самостійною.

Фрагмент пам’ятника гетьману України Пилипу Орлику в Києві – з його родинним гербом. Орлик походив зі шляхетської родини, відомості про яку сягають 16-го століття

Важливо також, що, так би мовити, «гарантом» Конституції Орлика був король Швеції.

«Як військовий союзник Карла ХІІ, Пилип Орлик передав цю Конституцію королю і він мав намір створити українську республіку. Карл ХІІ потребував союзників проти росіян у той час. І король був зацікавлений мати в союзниках таку розумну, високоосвічену особу, якою був Орлик. Карлу ХІІ, вочевидь, Орлик подобався як людина, бо він пізніше запросив його переїхати до Швеції», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода Анна-Карін Гермодссон, заступниця директора Національного архіву Швеції, в якому зберігається латиномовний примірник Конституції Орлика.

Історик Олександр Алфьоров в інтерв’ю також звертає увагу на те, що Конституція Орлика набула вищої легітимності саме через те, що її «освятив» монарх.

«Карл ХІІ був не просто королем Швеції, – а був помазаником Божим і він діяв від імені Господа. І от саме ця особливість була абсолютно легітимізуючою в контексті обрання Пилипа Орлика і затвердження документу, який ми сьогодні називаємо Конституцією Орлика. Тобто, обрання Орлика і Конституцію було підсилено і легітимізовано Божою ласкою у вигляді Карла ХІІ», – пояснює український історик.

[5]

Карта України німецького картографа Йоганна Гоманна з його атласу «Grosser Atlas ueber die ganze Welt» (Великий Атлас усього Світу). На картуші мапи на передньому плані сидить гетьман Іван Мазепа в Бендерах. Поруч сидять кілька запорожців. Як вважають деякі фахівці зі стародавніх карт і колекціонери, на передньому плані з піднятою шаблею стоїть Пилип Орлик. (Щоб відкрити мапу в більшому форматі, натисніть на зображення. Відкриється у новому вікні)

«Випереджала час»

Конституція Пилипа Орлика має преамбулу і 16 статей. Новаторство думки Орлика – у розподілі на гілки влади: виконавчу, законодавчу та судову. Права гетьмана обмежувались, не можна було керувати принципом: «Як хочу – так і велю». Але і до гетьмана мали ставитись з повагою.

Мав бути виборний орган – Генеральна рада – своєрідний парламент. Його сесії мали відбуватись тричі на рік – на Різдво, на Великдень і на Покрову.

«В Конституції Орлика абсолютно існує розподіл на три гілки влади. Цей розподіл в юридичній думці Європи виникне за кілька десятиліть і буде пізніше обґрунтований визначними правниками того часу у Франції та інших країнах Європи. Це дійсно перший прецедент в Європі, коли судову владу забрали у феодала», – пояснює Алфьоров.

Читайте також: Велика крадійська федерація Росії: що московити за віки вкрали в України для своїх музеїв [6]

План Бендерської фортеці 18-го століття. Саме там писалась Конституція Пилипа Орлика

Конституція мала – як сказали б нині – антикорупційну спрямованість. Вона, наприклад, забороняла підкуп і затверджувала прямі доповіді гетьману – без посередництва наближених до нього слуг. Заборонялася таємна кореспонденція – зокрема з іноземними державами. 

Гетьман і полковники були повністю відсторонені від розпорядження військовим скарбом – цим мав відати генеральний скарбник і скарбники в полках. Скарбником повинна бути людина «благосовісна», написав Орлик.

Конституція захищала права і вольності запорожців, встановлювала кордони України в межах Зборівського договору 1649 року. Гетьман мав захищати цілісність території, а король Швеції виступав протектором України.

Затверджувався статус православ’я як головної релігії і підпорядкування української церкви Константинопольському патріархату – ще один момент, який ніби перекидає нас місточком у нинішній час.

Гетьман України Пилип Орлик – фрагмент розпису сходинок на хори Михайлівського Золотоверхого собору в Києві

Конституція говорила про потребу приязні і братерства з кримськими татарами...

Конституція мала і соціальну спрямованість – щоб людям військовим і посполитим «не чинились тяготи і… здирства». Окремо Орлик потурбувався про старих козаків, вдів, сиріт і «людей убогих».

Окрема стаття гарантувала права та привілеї Києва та інших міст із магістратами – така собі нотка сучасної децентралізації…

Читайте також: Чому реформи стали трендом в історії Європи й світу: козацькі еліти в добу модернізації [7]

Вшанування Пилипа Орлика та його Конституції в Києві. Багато положень тієї Конституції не втратили актуальність і через 300 років

«Конституція Орлика – це один із якорів української ідентичності. Для українців 21-го сторіччя цей документ є одночасно і дороговказом, адже в ньому є багато положень, які є актуальними і до цього часу. Виклики для влади і для суспільства часом є аналогічними, які були на початку 18-го століття, – каже в інтерв’ю історик Алфьоров. – Ця Конституція промовляє нам, що ворогом України є Московська держава, яка нападає, пригнічує, обкрадає Україну і обмежує її права. Не дивлячись на те, що цьому документу понад 300 років, він нас подумки змушує замислитись, що ті старі виклики нікуди не щезли й сьогодні».

Діяла чи не діяла?

Пилип Орлик так і залишився гетьманом-емігрантом, жив у Швеції, Німеччині, у володіннях Туреччини – зокрема в Молдові.

Він був переконаним самостійником і вороже ставився до Москви.

Перша Конституція України, написана гетьманом Пилипом Орликом у 1710 році. Стокгольм, Національний архів Швеції

Одним зі «слабких місць» Конституції Орлика було те, що вона не діяла, а була, мовляв, суто теоретичним документом. Але це не так!

«Цей документ – він дійсно був дієвим. Він діяв! Не дивлячись на те, що він був написаний і укладений в Бендерах – сучасна Молдова. Не дивлячись на те, що він був ухвалений в умовах еміграції, – документ Орлика діяв. Тому що Орлик у 1711 році зі своїми військами зайшов на правобережну Україну – Немирів, Біла Церква…, де він почав боротьбу за встановлення гетьманської влади, – пояснює Алфьоров. – І саме тоді ця Конституція апріорі діяла – бо це був договір не тільки з народом, а й зі старшиною, запорожцями… Тому Конституція Орлика діяла».

Також можна зазирнути і до «Енциклопедії Українського козацтва».

«До 1714 року Конституція Пилипа Орлика діяла на частині території Правобережної України, де зберігався військово-територіальний полковий устрій; тут полкові та сотенні канцелярії мали копії з неї», – читаємо в Енциклопедії.

Орлик здійснив навіть не один, а два походи – нехай і не зовсім вдалі – на Правобережну Україну в 1711 і 1713 роках – і місцеве населення тоді визнало його владу.

Тому аргумент, що Орликова Конституція була суто теоретичним витвором – відпадає. Та ж польська «Конституція 3 Травня» діяла трохи більше ніж рік.

Читайте також: Модерна генерація українських аграріїв-підприємців: Із дідичів у капіталісти [8]

«Найперша в Європі»

Однією з найстарших Конституцій світу вважається американська – 1787 року. 

Конституція Франції була ухвалена в 1791 році.

Того ж 1791 року була увалена і польська Конституція.

Відтак Конституцію Пилипа Орлика 1710 року можна вважати першою Конституцією Європи.

«Орлик був попереду часу, він був ерудитом, високоосвіченою людиною. І він мав чітку уяву того, що може бути добром для свого народу. Тому він розглядав цю Конституцію як фундамент устрою для українського народу. Однак історія повернулась іншим боком. Але принаймні Орлик мав це на увазі. Можливо, він випереджав свій час на 300 років», – пояснює в інтерв’ю Анна-Карін Гермодссон з Національного архіву Швеції.

Пам’ятник Пилипу Орлику в Києві

Пам’ять про Конституцію Орлика почала повертатись лише в незалежній Україні.

Гетьману відкрили пам’ятник у Києві.

На 300-у річницю Конституції в Бендерській фортеці відкрили пам’ятний знак на честь Конституції Орлика.

Пам'ятний знак на честь 300-річчя першої Конституції України Пилипа Орлика, встановлений у 2010 році на території воєнно-історичного меморіального комплексу «Бендерська фортеця» в місті Бендери (Молдова, Придністров’я)

У Швеції, в місті Крістіанстад, де якийсь час жив Орлик, – теж відкрито пам’ятник Конституції.

В 2021 році копії Конституції Орлика виставлені в парламенті України та Офісі президента, а також планується виставити копію і в Конституційному суді.

Читайте також: Календарна реформа в ПЦУ: необхідна тотальна просвітницька діяльність Церкви [9]

Але все ж про Конституцію Орлика мало знають і в Україні, і у світі – навіть у колах істориків чи правників.

«Якби незалежність ми отримали раніше і якби Україна була переможницею, скажімо, на 100 років раніше, тоді Конституцію Орлика визнали б як першу конституцію у світі та в Європі, – каже в інтерв’ю Олександр Алфьоров. – А так, якщо ти слабкий, – в тебе забирають твою історію».

З ним погоджується й Анна-Карін Гермодссон зі Стокгольма:

«Історію завжди пишуть переможці. Можливо, тому Конституція не закарбувалась у свідомості вчених, в університетах тощо. Але зараз, може, наспів час мати Конституцію Орлика на столі і привернути до неї увагу».

—

Ростислав Хотин [10], опубліковано у виданні Радіо Свобода [11]

---

Читайте також: 

 

• Історія української дипломатії: Від династичних шлюбів до дипломатичних буднів [12]
• Як Україну ділили по Дніпру: 360-річчя «війни берегів» [13]
• Про коріння московської церкви на Полтавщині: «Українське православ’я нікому було захистити» [14]
• Синдром туги Сердешної Оксани: страждання в українській літературі [15]
• Самійло Величко: відкриття української історії [16]
•  Освіта в українських містах ХІХ – початку ХХ століть: як це робила імперія [17]
• Історія забутих шляхетських спільнот на Чернігівщині, які вели “Столітню війну” проти Москви  [18]
•  Наше минуле багатьом видається шерегом катастроф, пошуків себе й боротьби проти імперій. Де українцям шукати власних традицій? [19]
•  Почему Мазепа — архитектор европейской Украины¹ [20]