В провокативній українофобії кварталівці перевершили всі свої попередні сюжети. Обрана для глузування сексуальна тематика дала непогані можливості для огидження всього, що стосується національних вартостей українців … Автори не забули висміяти навіть літеру ґ, відновлену в абетці після десятиліть радянської заборони на вживання.

Об'єктом глуму стали й наші народні пісні, звичаї, історичні постаті. Як свідчать відгуки на виставу у соцмережі, у багатьох українців вона викликала адекватну реакцію обурення.

Заборони, які російська колоніальна адміністрація накладала на українську культуру й звичаї, вражають рідкісним самодурством. Для прикладу можна навести донесення київського губернатора П.І. Гессе генерал-губернатору І.І. Васильчикову від 7 квітня 1862 року, опубліковане у виданні «Українська ідентичність і мовне питання в Російській імперії: спроба державного регулювання».

На цю тему: «Липецкая фабрика» Зеленского: «Квартал-95» продолжает продавать продукцию в РФ [2]

У донесенні йдеться про затримання поліцією дворянина Чернігівської губернії М.М. Вілігорського за появу в українському національному вбранні на вулицях Києва. В документі подано [3] опис одягу дворянина, через який поліцмейстер запідозрив його у політичній «неблагонадійності»:

«Одежда на нем была следующая: шляпа круглая соломенная простая малороссийская; свита байковая дикого цвета, покроя тоже малороссийского; пояс синий полосатый шерстяной; синие суконной фланели малороссийского покроя шаровары; простые с длинными голенищами сапоги и часы, повешенные на ремешке. О чем и заключен акт, утвержденный подписом самого Вилигорского».

Документ також містить помітку: «Здесь носить запретить, а если хочет, то может ехать к себе в губернию».

Підозріле ставлення імперських стражів порядку до будь-яких ознак української самобутності, включно з елементами вбрання, виявлялось не лише в самодурних заборонних акціях, а і в інших, підступніших формах.

Циркуляр Головного управління у справах друку начальникам губерній з інформацією про Емський указ (1876). Центральний державний історичний архів у м. Києві

Письменниця Оксана Забужко в одному з есеїв наводила тогочасне розпорядження київського поліцмейстера, згідно з яким всі повії в місті мали вбратися у вишиванки. Мета наказу булла цілком очевидною: український національний одяг на найбільш зневаженій в суспільстві соціальній групі жінок накладав тавро упослідженості і на народну матеріальну культуру, яка відрізняла українців від росіян.

На цю тему: Ахтем Сеітаблаєв: серіал "Свати" - це бізнес на крові "95 кварталу" [4]

Здавалося б неможливим застосовувати подібні імперські практики приниження української культури на тридцятому році незалежності, та ще й після окупації Росією Криму й частини Донбасу та її реальних зазіхань на решту території нашої держави. Виявилось, що можливо, що «наше дно не має дна»!

Наслідування імперської практики приниження українців у новій виставі «Кварталу-95»

Звернутися до наведеної ретроспекції мене змусив 10-хвилинний ролик із записом вечірнього шоу «95-го Кварталу», яке відбулось у квітні під російською назвою «Не бордель, а Шмарочос! Как девушки легкого поведения перешли на украинский» [5].

Як заявлено у вступі до пародійної вистави, на її створення кварталівців надихнуло впровадження з 16 лютого української мови у сферу обслуговування відповідно до закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» [6].

Уявним місцем дії запровадженої норми автори шоу обрали публічний дім, де всі повії, ніби за колишнім розпорядженням київського поліцмейстера, вийшли на сцену в українських народних строях. Далі дійство розгорталось у формі діалогу між очільницею борделю, яку грав переодягнений у жіноче плаття Євген Кошовий, і клієнтом.

Актор «Студії Квартал-95» Євген Кошовий [7] (архівне фото)

Не переповідатиму далі зміст малоросійської вистави – це вже зробила з належною оцінкою [8] Тетяна Микитенко у своїй передачі «Рагу.лі». Скажу лише, що цього разу в провокативній українофобії кварталівці перевершили всі свої попередні сюжети – і про ебонітові палички, і про спалений будинок Гонтаревої [9], і про німецьку порноактрису.

Обрана для глузування сексуальна тематика дала непогані можливості для огидження всього, що стосується національних вартостей українців. Пародійно перекручуючи у кпинах з української мови слова на кшталт винесеного в назву «Шмарочоса», автори не забули висміяти навіть літеру ґ, відновлену в абетці після десятиліть радянської заборони на вживання.

Об'єктом глуму стали й наші народні пісні, звичаї, історичні постаті. В принизливому контексті згадали і п'ятого президента – як же без нього!

Загалом до здіснюваного у виставі пародіювання української культури найбільше пасує дієслово «опустити» у значенні, вживаному в кримінальному жаргоні, – «принизити», «позбавити високого статусу через приниження». І сумні роздуми з приводу нашої колективної ідентичності викликав не лише зміст шоу й актори, які із завзяттям нав'язували глядачеві пародійний, спотворений російськими колонізаторами образ нашої культури, а й реакція глядачів у залі, яких ця злісна пародія не обурювала, а розважала.

Відгуки в мережі на цю українофобію

Водночас, як свідчать відгуки на виставу у соцмережі, у багатьох українців вона викликала адекватну реакцію обурення.

Відео вистави в мережі «Ютуб» отримало понад 1100 дислайків. Щоправда, лайків майже вдвічі більше, але треба врахувати що передачі «Вечірнього кварталу» цікавлять переважно лише його любителів.

На цю тему: Кінокомпанія Зеленського та його друзів збільшила доходи в Росії та отримала там держфінансування [10]

З-поміж понад трьохсот відгуків у коментарях до відео абсолютна більшість – різко негативні. Найпоширенішими є вигуки «Ганьба!», «Яка гидота!», «Позорисько!», «Жалюгідно!»

Варто навести й деякі з розлогіших коментарів:

• Ганьба і гидота! Ці люди та їх глядачі не знають, що таке гідність!

• Це просто жах! Цікаво, чи в якійсь іншій цивілізованій країні так само висміюють мову.

• Рольові ігри для зовсім аморальних збоченців. Ну і «хвойда» з ароматом свіжих карпатських лісів особливо «втішила».

• Валіть на Росію і там свій українофобський гумор продавайте!

• А над рашою і Путіним посміятися слабо!

• Квартал знову пробив дно! Важко сказати, де огидніше видовище: на сцені чи реакція залу.

• Де наша національна гордість? Об нас ноги витирають, а ми мовчимо. Мало жартів про ебонітові палички, акторку німецького кіно, спалений будинок Гонтаревої [11]?

• Народ, кидаймо скарги за розпалювання ненависті!

На цю тему: "Квартал 95" с помошью Национального академического народного хора им. Г. Веревки поглумился над пожаром в доме Гонтаревой в день ее рождения   [12]

Приниження української культури викликало обурення і в російськомовних користувачів мережі:

• Манкурты смешат, а малороссы смеются. Их бы сейчас на передовую всех.

• Достали уже… кстати, это оскорбления страны, ее языка, традиций, культуры.

• Друзья Президента высмеивают государственный язык [13] своей страны. Я не прав?

Як бачимо, в обуренні зневаженим образом нашої культури російськомовні українці виявляють солідарність з українськомовними. На такий ефект свого витвору кварталівці [14] вочевидь не сподівалися, адже призначали його для демонстрації «захисту російськомовного населення від «насильницької українізації».

—

Лариса Масенко – доктор філологічних наук, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія»;  опубліковано у виданні Радіо Свобода [15]

«Copyright © 2018 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода»

На цю тему:

• Як владні ботоферми підтримують Зеленського та знищують його опонентів [16]
• «Липецька фабрика» Зеленського в Росії: збитки скоротили, хочуть збільшити продажі [17]
• Что не так с сериалом «Сваты» [18]
• «Семейные ценности» «cлуг народа»: как кумовство распространилось в «зе»-команде [19]
• Победила ФСБ или Антикоррупционный цугцванг Зеленского [20]