Церква на чолі з митрополитом Онуфрієм пішла у суди. Київська митрополія РПЦ намагається визнати нечинним новий Висновок релігієзнавчої експертизи про зв’язок з Москвою

Українська філія РПЦ блокуватиме резонансний закон у судах. Прецедент, хоч і невдалий, вже створено, зазначає видання "Главком [2]".

Утретє за останній рік Київська митрополія Української православної церкви (УПЦ МП) потерпіла гучне судове фіаско (про попередні дві справи «Главком» писав тут [3] і тут [4]). Релігійна організація під проводом митрополита Онуфрія вкотре не зуміла спростувати канонічний зв’язок з Московським патріархатом. Враховуючи нещодавно прийнятий Радою так званий «церковний» закон, ці судові позови – прецеденти, які на практиці демонструють численним парафіям УПЦ МП, як протидіяти забороні їхньої діяльності.

Отже, церковники більше року судилися з Державною службою з етнополітики та свободи совісті Міністерства культури. Вони добивалися визнання бездіяльності чиновників через відсутність їхньої реакції на відвід експертам, долучених до релігієзнавчої експертизи.

Крім цього, позивач просив визнати нечинним сам Висновок релігієзнавчої експертизи Статуту про управління Української православної церкви на наявність церковно-канонічного зв’язку з Московським патріархатом, затверджений [5] наказом Державної служби з етнополітики від 27 січня 2023 року.

Вищезгаданий наказ Київська Митрополія вважала протиправним та вимагала скасувати.

Читайте також:  Заборона московської церкви в Україні: чи знесли незаконно збудовані храми у Києві?  [6]

Як повідомляє «Главком» з посиланням на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 вересня, Державна служба з етнополітики та свободи совісті з метою об’єктивності та повноти дослідження Статуту УПЦ МП залучила до проведення релігієзнавчої експертизи п’ятьох професорів, докторів наук та одного кандидата наук. Вказані науковці – фахівці у галузі релігії, історії церкви, свободи совісті, державно-конфесійних відносин, богослов’я з багаторічним досвідом, зокрема, у дослідженні Східного православ’я.

До складу Експертної групи із забезпечення проведення релігієзнавчої експертизи Статуту про управління Української православної церкви входили:

• Козловський І.А., старший науковий співробітник відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, кандидат історичних наук;

• Саган О.Н., завідувач відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, доктор філософських наук, професор;

• Смирнов А.І., професор кафедри історії імені проф. М.П. Ковальського Національного університету «Острозька академія», доктор історичних наук;

• Филипович Л.О., провідна наукова співробітниця відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, докторка філософських наук, професорка;

• Харьковщенко Є.А., завідувач кафедри релігієзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор філософських наук, професор;

• Чорноморець Ю.П., професор кафедри богослов’я та релігієзнавства Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, доктор філософських наук, професор;

• Кочубей В.Ю., головний спеціаліст Відділу співпраці з релігійними спільнотами Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, секретар Експертної групи.

Головою Експертної групи було обрано професора Сагана.

Перелічені спеціалісти ввійшли до складу Експертної групи із забезпечення проведення релігієзнавчої експертизи, утвореної відповідно до рішення [7] Ради нацбезпеки і оборони від 1 грудня 2022 року «Про окремі аспекти діяльності релігійних організацій в Україні і застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».

Читайте також: Російські загарбники проти української Церкви. Катування священників, знищення храмів [8]

Експерти досліджували різні документи. Серед них Статут про управління Української православної церкви, прийнятий 27 травня 2022 року [9]; «Грамота Олексія II [10], Божою милістю Патріарха Московського і всієї Русі Митрополиту Київському і всієї України Філарету» від 27 жовтня 1990 року, згадана у Статуті УПЦ; Рішення Архієрейського Собору РПЦ [11] від 25-27 жовтня 1990 року щодо статусу Української православної церкви; чинну редакцію Статуту РПЦ від 2017 року, два листи предстоятеля УПЦ МП митрополита Онуфрія з офіційними тлумаченнями положень Статуту про управління церквою (у редакції, прийнятій на Соборі УПЦ 27 травня 2022 року).

Українська православна церква доводила в суді, що з 27 травня 2022 року більше нічого немає спільного з РПЦ. Однак такі аргументи не переконали Феміду. фото: Станіслав Груздєв, glavcom.ua

«Позивачем (Київською Митрополією Української православної церкви (МП) – «Главком») не надано доказів, які б доводили вплив індивідуальних поглядів експертів на хід та результат релігієзнавчої експертизи, колегіально та одноголосно зроблені висновки тощо. Крім того, позивач не представив аргументів, які б спростовували сам зміст висновку релігієзнавчої експертизи, що може свідчити про його об’єктивність», – сказано у судовому рішенні.

На думку Феміди, УПЦ МП не представила аргументів, які б спростовували сам зміст висновку релігієзнавчої експертизи, що може свідчити про його об’єктивність. Витяг із судового реєстру

Окремо суд [12] підтвердив той факт, що УПЦ МП відряджала свого представника для участі у проведенні релігієзнавчої експертизи. Ним був голова Синодального юридичного відділу протоієрей Олександр Бахов. 10 січня 2023 року Бахов брав участь у засіданні Експертної групи, де заявив відвід чотирьом членам групи. Через два дні після цього інциденту Державна служби з етнополітики відправила листа митрополиту Онуфрію з проханням письмово спростувати або підтвердити церковно-канонічний зв’язок УПЦ з Московським патріархатом. На що очільник релігійної організації не надав жодних пояснень.

Читайте також: Пів року без Московського Патріархату: сотні парафій УПЦ послали гундяєвський патріархат-окупант [13]

У січні 2023 року предстоятель УПЦ МП митрополит Онуфрій не надав жодних пояснень щодо наявності чи відсутності церковно-канонічного зв’язку УПЦ з Московським патріархатом. Витяг із судового реєстру

Натомість у листі ієрарха було зазначено, що «УПЦ не ставить під сумнів, що Державна служба з етнополітики, відповідно до законодавства, має право проводити релігієзнавчу експертизу, але у той же час зазначено, що такі експертизи мають поводитись об’єктивно, прозоро, фаховими та неупередженими спеціалістами, не порушуючи права інших осіб, в тому числі й УПЦ». Іще митрополит Онуфрій додав, що УПЦ «не відмовляється від участі у проведенні релігієзнавчої експертизи і готова надати свої пояснення».

Як з’ясував суд, Державна служба з етнополітики та свободи совісті Міністерства культури, відповідно до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації [14]» та свого Положення, проводить релігієзнавчу експертизу. Водночас позивач просив суд визнати нечинним висновок релігієзнавчої експертизи на підставі формальних ознак, «проте не висунув жодних зауважень щодо суті та змісту самої релігієзнавчої експертизи».

Це рішення Київського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення терміну подання апеляційної скарги, на який відведено місяць.

До речі, Київський окружний адмінсуд не досліджував по суті висновок релігієзнавчої експертизи Статуту про управління УПЦ МП від 27 січня 2023 року. Разом із тим, наводимо ключові тези з Висновку, висловлені Експертною групою [5]:

1. Прийняття нової редакції Статуту [15] про управління УПЦ (від 27.05.2022) та Постанови Собору УПЦ не призвели до розриву церковно-канонічного зв’язку Української православної церкви із Російською православною церквою. Статус УПЦ як структурного підрозділу РПЦ, що користується певними правами самостійності, але не утворює автокефальну Церкву, залишається незмінним.

2. УПЦ відносно РПЦ має церковно-канонічний зв’язок частини із цілим. Відносини УПЦ з РПЦ не є відносинами однієї самостійної (автокефальної) церкви з іншою самостійною автокефальною церквою. УПЦ також не має статусу автономної Церкви, який би визнавався іншими церквами, а, отже, з точки зору еклезіології та канонічного права є структурним підрозділом РПЦ, що має окремі права самостійного утворення без власної канонічної суб’єктності.

3. Нинішня діяльність чи бездіяльність найвищих органів церковної влади та управління УПЦ свідчить про те, що УПЦ продовжує перебувати відносно РПЦ у відносинах підпорядкування. Вона не діє як самостійна (автокефальна) Церква і не проголошує власної самостійності (автокефалії). Жодних документів чи дій, які би свідчили про трансформацію УПЦ в самостійну відносно РПЦ релігійну організацію, членами Експертної групи не виявлено.

До речі, досі на офіційному сайті Московського патріархату у розділі про УПЦ чорним по білому написано: «Українська Православна Церква є самоврядною Церквою із правами широкої автономії у складі Московського Патріархату».

Читайте також: Як лобісти у Вашингтоні ще борються за майбутнє УПЦ МП, але маятник починає рухатися в інший бік [16]

Сайті Московського патріархату не приховує: «Українська Православна Церква є у складі Московського Патріархату». Скрін сайту Московського патріархату

Крім цього, у червні 2022 року Російська церква навіть публічно поставила на місце українських «братів по рясі» за начебто розірваний канонічний зв’язок на Соборі УПЦ 27 травня 2022 року [17].

«Рішення про зміну статусу Української православної церкви може бути ухвалено лише в рамках канонічної процедури, що включає постанову Помісного Собору Російської православної церкви», – вирішив Священний Синод РПЦ.

У розпал великої війни Священний синод РПЦ визнав, що Українська православна церква не має права сама змінювати свій статут. Скрін сайту Московського патріархату

У церковних баталіях між Московською церквою в Україні (яка всупереч закону [4] працює під брендом УПЦ) і державою є ще один показовий момент. У березні 2024 року Київська митрополія спробувала заблокувати хід іншої для них важливої справи (там теж досліджуються канонічні узи УПЦ (МП) і РПЦ), яку розглядає Верховний суд. Логіка була такою, мовляв, треба зупинити розгляд справи, допоки рішення Київського окружного адміністративного суду щодо визнання нечинним висновку релігієзнавчої експертизи (яке описане у цій публікації – «Главком») не вступить у силу.

Читайте також: Як головний спонсор московської церкви в Україні намагається захистити свій "духовний бізнес" [18]

Церковники переконували Верховний суд у тому, що цей Висновок має «причинно-наслідковий зв’язок із дотримання первинної процедури прийняття [19] Міністерством культури наказу від 25 січня 2019 року №37». Як відомо, у підсумку вказане рішення Мінкульту призвело до того, що держава зобов’язала [20] УПЦ провести перереєстрацію своїх релігійних громад, закріпивши у назвах словосполучення «в єдності Російською православною церквою (УПЦ)». Але релігійна організація проігнорувала юридичні вимоги і пішла судитися.

Верховний суд назвав клопотання церковників щодо зупинення розгляду необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.

У березні 2024 року Київська Митрополія спробувала заблокувати хід іншої для них важливої справи (там теж досліджуються канонічні узи між УПЦ МП і РПЦ), яку розглядає Верховний суд. Витяг із судового реєстру

Нагадаємо, що 20 серпня 2024 року Верховна Рада [21] ухвалила [22] у цілому урядовий законопроєкт № 8371 [22] щодо заборони діяльності в Україні релігійних організацій, що мають керівний центр у державі, яка здійснює збройну агресію проти України. Під це визначення потрапляє Московська церква, яка працює в Україні під брендом УПЦ МП.

Читайте також: Як "адвокат" агента ФСБ Новинського рятує московитську упц (мп) [23]

Президент України Володимир Зеленський відреагував на рішення [24] Верховної Ради щодо законопроєкту про заборону Московської церкви. За словами президент, парламентарі ухвалили закон щодо «духовної незалежності України».

—

Віталій Тараненко, опубліковано у виданні «Главком» [2]

---

В тему: 

• Гундяєв снарядами вибиває своє мп з України [25]
• Росія проти українців здійснює геноцид. Докази й аргументи [26]
• «Православный коммунизм» в фашисткой России: кто стоит за спиной Путина [27]
• Як російські попи разом із силовиками насильно депортують українців до росії що має ознаки геноциду [28]
• Митрополит Олександр Драбинко: "Доки не позбудемося москальщини, не буде нічого людського" [29]
• Чи існує змова між ОП та Новинським про захист московської церкви в Україні? [30]
• Священики ПЦУ у заручниках окупантів [31]
• Як бреше російська православна церква [32]
• Злочинці в рясах з Московського патріархату: чи вб'є це УПЦ (МП)? [33]
• Церковь врага: как УПЦ МП влияет на украинцев [34]
• Що не так з росією? [35]
• Несостоявшееся государство путина [36]
• Кривавий московський звір: «Сам Сатана живе в моїй сраці» [37]
• Спроби «відбілити звичайного росіянина» буде мати наслідком лише наступні війни [38]
• Археология войны. Что останется после вторжения России в Украину? [39]
  [34]