Базова зарплата військовослужбовців в Україні не переглядалася майже три роки. Особливо гостро наслідки відчуває "тил". Зв'язок між розміром грошового забезпечення та браком новобранців у ЗСУ в українській владі, схоже теж побачили  нарешті. 

Як це впливає на армію та мобілізацію, з'ясовували у виданні DW [2].

Уже понад два місяці для старшого сержанта Збройних сил України (ЗСУ) Владислава (ім'я змінено), у підпорядкуванні якого перебувають сотні людей, а підрозділ якого показує ефективний результат з ураження противника, - кінець робочого дня на службі означає початок нового. Він відкриває додаток таксі та проводить за кермом решту дня - аж до комендантської години. За місяць нерегулярного таксування у вільний від служби час "набігає" 40 тисяч гривень, що удвічі більше за мінімальну заробітну плату в ЗСУ, яку не переглядали вже майже три роки.

Перші три роки повномасштабної війни військовий служив у піхоті, де отримував додаткові 100 тисяч гривень за бойові, яких "цілком вистачало". Після переформатування його підрозділу та зміни задач, які більше не передбачають участі в боях, ситуація суттєво змінилася. Посада, вислуга років та звання додають чоловікові близько восьми тисяч гривень до мінімальних 20-ти.

Читайте також: Реабілітація ветеранів: імітація державної програми на прикладі одного санаторію [3]

Якщо ж є виїзди в зону виконання бойових спецзавдань, нараховується доплата у розмірі до 30 тисяч - пропорційно до кількості днів, проведених там. "Якщо я весь місяць проведу в зоні виконання, максимально виходитиме 58 тисяч гривень. Але є різні задачі від командування, що вимагають постійних роз'їздів. Їдучи звідти, я по суті втрачаю ці кошти. До того ж їду за власний кошт, як і знімаю квартиру в Києві - на вимогу служби", - розповідає Владислав.

А вдома на нього чекають дружина, маленький син та батьки, допомагати яким виключно на заробітну плату військового, як каже, стало неможливо, тож підробіток - вимушений крок. "Хвалитися нема чим, але більшість військових шукають додатковий заробіток, якщо є змога", - говорить чоловік.

"Зі 100 відсотків особового складу воює (а отже, отримує "бойові". - Ред.) десь 30. Решта - на забезпеченні, без якого "фронт" не провоює. Підстав для нарахування "тилу" доплат, якщо вони не на бойовому розпорядженні, - нема. Залишається базове грошове забезпечення, якого бракує", - зазначає військовий.

Тренування українських військовослужбовців на Київщині / Фото: Ashley Chan/Sipa USA/picture alliance

З чого складається зарплата військового

Керівник напряму військової служби у громадській організації "Юридична сотня", адвокат Антон Ревенко у розмові з DW пояснює: розмір базового грошового забезпечення військових по суті є математичною формулою, де береться до уваги посадовий оклад, оклад за військовим званням та вислугою років.

Мінімальний поріг виплат військовому з січня 2023 року становить 20 130 гривень, далі все залежить від вищезазначених факторів та обставин служби. Наприклад, на доплату у 30 тисяч гривень під час воєнного стану можуть претендувати бійці, залучені до ППО та охорони об'єктів у тилу - пропорційно до кількості днів виконання спецзадач.

Додаткові 50 тисяч гривень виплачують тим, хто виконує бойові (спеціальні) завдання у складі органів військового управління, штабів та командування, що здійснюють оперативне управління підрозділами, зокрема поза районами бойових дій. Тоді як виплата у 100 тисяч гривень передбачена для військових, безпосередньо залучених до бойових дій та вогневого ураження противника по лінії фронту, на території ворога, в окупації або так званій "сірій зоні".

Читайте також: Влада пообіцяла солдатам на фронті по 70 тисяч, але грошей на це ще нема [4]

Однак Ревенко наголошує: неправильно вважати, що "всі військові отримують по 120 тисяч гривень". "Усе залежить від того, які задачі виконуються і як довго. Від цих 100 тисяч рахується відсоток залежно від проведеного там часу - по 3300 гривень за день", - зазначає юрист.

Ті військові, чиї умови служби не підпадають під підстави для додаткових доплат, залишаються з "голою зарплатою". "Назвати якусь верхню граничну суму важко, скільки це може бути, наприклад, у командувача оперативним командуванням. Але в середньому, якщо брати офіцерський склад, - у районі 30 тисяч гривень. Якщо не офіцер, то 20-25 тисяч залежно від посади та вислуги років", - підраховує Ревенко.

Життя на "голу" ставку - на допомогу приходять близькі

Службовець Державної прикордонної служби України Василь (ім'я змінено) хоч і займає офіцерську посаду та має звання лейтенанта, отримує в тилу 26 тисяч гривень на місяць. Його підлеглим, за словами Василя, нараховується на п'ять тисяч гривень менше. Цих коштів, за його словами, не вистачає на базові потреби сім'ї з дитиною.

"Дружина працює, ще й скидає мені з зарплати, бо на службі гроші йдуть на паливо, ремонт авто, ультимативні накази керівництва у стилі "купити мавік для бойового загону", спорядження. Видана форма, наприклад, порвалася за місяць", - розповідає DW Василь.

Орендувати житло за місцем служби військовий собі дозволити не може, тож йому доводиться жити в казармі: "Хоч був наказ про розосередження, але я не один такий, нам просто нема за що знімати". Виходу з такої ситуації, як зізнається прикордонник, поки не бачить - на підробіток під час служби нема ні часу, ні сил. До того ж ФОП за цивільною професією йому довелося закрити. "При тому, що я не мав через нього доходу після мобілізації, думав під час відпустки брати проєкти, а тепер це можливо хіба що через ФОП дружини", - зазначає він.

Читайте також: Сім кіл пекла: чому сім'ї шукають зниклих безвісти військових активніше, ніж держава [5]

За словами Василя, питання грошового забезпечення чи не найбільше непокоїть його побратимів. "Коли приїжджає керівництво з питаннями, що покращити, всі говорять про вище грошове забезпечення та більш нормований графік. У відповідь - пропозиція поїхати заробляти на Схід", - розповідає військовий. Така ситуація, на його думку, сильно відбивається на моральному стані військовослужбовців та мотивації служити.

"Я ще ніколи не працював у такому невмотивованому колективі. З тебе витискають максимум, бо можуть - воєнний стан. У кого є можливість, ідуть. Нещодавно прийняв рапорт на звільнення від контрактника з досвідом бойових. Причина - зарплата. Він до останнього відкладав, сподівався на підвищення, але все ж знайшов роботу підсобником на 40 тисяч гривень, бо треба годувати трьох дітей".

Вакансії в армії не витримують конкуренції

Петро Конопля - колишній бойовий медик, а нині рекрутер Сил безпілотних систем - під час розмови з DW у вересні 2023 року / Фото: DW

Про те, що вакансії в армії програють цивільним пропозиціям на ринку праці, говорить і колишній бойовий медик, а нині рекрутер Сил безпілотних систем ЗСУ Петро Конопля. Він наводить приклад однієї з поставлених йому задач - залучити 77 водіїв фур у новий батальйон забезпечення.

"На співбесіді, коли заходило питання про гроші, а це 20 тисяч гривень, багато хто казав, що зараз у фірмах заробляють по 50 тисяч гривень. Ну і як мені переманити звідти на 20 тисяч гривень? Так, є обов'язок захищати свою країну, але ж не вганяти у бідність свою сім'ю", - розмірковує Петро. Зрештою, за три місяці пошуків поки вдалося закрити 55 таких вакансій. Проте Конопля пояснює це радше вимушеним кроком з боку шукачів - цивільним водіям усе важче працювати, адже багатьом із них ТЦК присилає повістки, а в разі неявки оголошує в розшук.

Читайте також: Стійкість Сил Оборони: ЗСУ вкотре виявились сильнішими ніж багатьом здається [6]

Питання соціальної справедливості

Сам військовий після переведення в тил внаслідок четвертого поранення отримує 24 600 гривень, тож підробляє у цивільних проєктах. Він вбачає у розмірі грошового забезпечення насамперед соціальну несправедливість, на що вказує і в публічному зверненні, яке зібрало понад 78 тисяч реакцій та більше 2,5 тисячі коментарів у Instagram. "Це менше, ніж отримує офіціант, перукар, охоронець в АТБ", - обурюється чоловік.

За його словами, усі його нинішні колеги - такі ж обмежено придатні військові, переведені з бойових підрозділів. "Я себе не відчуваю якимось крутим військовим, хоча я є топпрацівником у нас у рекрутцентрі і бойовий бекграунд маю. Скорше бідолага, який намагається якось вирулить це життя", - нарікає Конопля.

Надбавка йде на житло у прифронтовій зоні

Перейматися через фінансові проблеми доводиться і службовцю одного з батальйонів безпілотних систем Олександру (ім'я змінено), який несе службу на Покровському напрямку. У результаті підвищення за посадою безпосередньої участі в бойових діях чоловік вже не бере, на додачу до базової "мінімалки" має доплату у 30 тисяч гривень. Проте, як нарікає військовий, ця сума йде на оренду житла за місцем служби.

"По суті - на ту ж саму армію, бо я тут живу не тому, що мені тут подобається. У "народну касу" також скидаємось, тож на особисті потреби і щоб щось відправити дружині залишається десь 15 тисяч", - ділиться він у розмові з DW. За таких обставин Олександр серйозно задумується про підробіток. Але реалізувати цю ідею поки не вдається через ненормований графік.

"Раніше, просто будучи на ППД (пункт постійної дислокації. - Ред.), я теж отримував 50 тисяч, а наразі хоч і не бойова посада, безпечніше місце, але дуже нервова, складна та відповідальна робота. Жодні гроші не компенсують час та здоров'я, яке витрачаєш на армію, особливо на бойових, але хотілося б бачити, що держава тебе цінує", - каже армієць.

Читайте також: Отримав підозру заступник командира 110 ОМБр, який заробляв на ухилянтах [7]

Вплив грошового питання на ефективність та СЗЧ

Військовослужбовець Владислав побоюється, що ситуація з грошовим забезпеченням матиме плачевні наслідки для країни, якщо військові й надалі під час служби думатимуть, де підзаробити. "Це впливає негативно на виконання завдань. До того ж люди вже йдуть у СЗЧ, і фінанси - одна з причин. Нам треба мотивувати грошима", - вважає офіцер. Подібні перестороги публічно висловлюють і представники командування. Зокрема командир 1-го окремого штурмового полку Дмитро "Перун" Філатов в інтерв'ю 24 каналу також пов'язав проблему СЗЧ з тилу із браком коштів та заявив про необхідність фінансового заохочення військових для продовження служби.

За останні пів року до Кабміну двічі надходили петиції про підвищення грошового забезпечення військових. Що колишній прем'єр Денис Шмигаль, що нинішня очільниця уряду Юлія Свириденко у відповіді запевняли: в умовах воєнного стану пріоритет бюджету - сектор безпеки та оборони, насамперед задля мотивації бойових підрозділів.

Тим часом РФ для поповнення лав своєї армії робить ставку саме на фінансовий стимул. Одноразова виплата за підписання контракту там - 400 тисяч рублів (у перерахунку більш ніж чотири тисячі євро). Окрім федеральних виплат, там діють і регіональні - майже половина областей пропонує рекрутам понад два мільйони рублів (близько 21 тисячі євро). З жовтня 2023 року мінімальна щомісячна виплата учасникам війни проти України становить 210 тисяч рублів (понад 2 тисячі євро), а з жовтня цього року її розмір збільшився ще майже на вісім відсотків внаслідок індексації.

Читайте також: Спецпенсії для суддів: українців зробили рабами влади [8]

Зв'язок між розміром грошового забезпечення та браком новобранців у ЗСУ в українській владі, схоже, також бачать. Ще наприкінці липня президент України Володимир Зеленський заявляв про намір піднімати питання підвищення фінансування української армії коштом партнерів.

Процес перемовин з ними під час години запитань до уряду 19 вересня підтвердив і український міністр фінансів Сергій Марченко. За його словами, залучення таких коштів може стати частиною пакета гарантій безпеки України. Від відповіді на запитання, чи заплановано підвищення зарплат військовим наступного року, міністр ухилився.

А поки військовослужбовцям, на яких розраховує держава, доводиться покладатися на себе. Тому Владислав після завершення чергового дня служби знову сідає за кермо, Петро поміж службовими задачами консультує організації та бере участь у зйомках, а Олександр сподівається швидше адаптуватися до нового навантаження, аби також знаходити час на додатковий підробіток.

—

Анастасія Шепелева [9], опубліковано у виданні  DW [10]

Читайте також: 

• Воїн Гнезділов, який публічно пішов у СЗЧ, отримав підозру [11]
• "Найкращі роки" та "героїчне" СЗЧ: Відповідь медійного бійця медійному бійцю [12]
• «Без поповнення фронт впаде. Зброя є, але стріляти з неї нема кому»: інтерв’ю з передової [13]
• Чому українці толерують ухилянство: «Пів країни плаче, пів країни скаче» [14]
• Юрій Касьянов: Причина СЗЧ – у демотивації [15]
• Тетяна Чорновол: Придане "м'ясо". Системна проблема армії [16]