Чому українці толерують ухилянство: «Пів країни плаче, пів країни скаче»

Версия для печати

Толерування військовозобовʼязаних, які ухиляються від служби, — одна з гострих проблем сьогодення. Адже це не тільки ускладнює процес мобілізації, а й формує певну суспільну норму, де ухилення від військового обов’язку може здаватися прийнятним або навіть правильним рішенням.  

«Мій товариш, який зі мною волонтерив з перших днів, пішов служити пів року тому, коли йому прийшла повістка. То от коли його забрали в навчальний центр, усі рідні пропонували йому будь-які варіанти, щоб утекти й уникнути цього.

Людина була у відчаї. Він до мене дзвонить (дорослий мужик, 42 роки), плаче і каже: "Сірий, я не знаю, що робити. Я розумію, що мені треба служити, але мене сім'я душить, розповідаючи, що багато хто не служить, і навіщо воно тобі треба, і заради кого помирати, це ж держава винна"», — розповідає hromadske офіцер 93 бригади «Холодний Яр» Іван Буряк.

Чи можливо досягти єдності у засудженні тих, хто уникає повісток? Чи існують правові механізми відповідальності за переховування ухилянтів? Як держава може на це вплинути? Розбиралося hromadske.

Читайте також: Мобілізація 2024: Із чим прийшли в армію ті, хто зовсім не поспішав приходити

Бути ухилянтом не соромно

46% українців вважають, що бути ухилянтом — не соромно. Лише 29% громадян дотримуються протилежної думки, ще 25% не змогли відповісти однозначно на це питання. Це результати соцопитування, проведеного у червні 2024 року «Центром Разумкова» на замовлення ZN.UA. 

«А знаєте, хто найбільше засуджує ухилянтів? 37% людей похилого віку (60+) вважають, що під час війни бути ухилянтом соромно. А от 50% наймолодших опитаних (18–29 років) не соромно. Як, імовірно, і їхнім батькам (50–59 років) — 52% людей цього віку можуть зрозуміти ухилянтів», — зазначено там.

Водночас у цьому ж соцопитуванні 51,5% українців наполягали на потребі звільнення України від російських військ у кордонах 1991 року, а ще 25,8% — на звільненні до лінії зіткнення початку 2022 року.

Та чи можливо це, толеруючи ухилення від служби? Питання риторичне.

«Це про людей. Те, що не стикуються певні речі в масовій свідомості, — це зрозуміло. Вони у свідомості академіків далеко не завжди стикуються. Але мене справді здивувало ставлення суспільства до ухилянтів. Знову працює моя давня формула аморальної більшості: більшості не соромно», — коментував результати дослідження директор Інституту соціології НАН України Євген Головаха.

Толерування ухилення від служби підриває мотивацію чинних військовослужбовців. За словами старшого офіцера Івана Буряка, коли військові дивляться на масове ухилення в тилу, то й самі вдаються до СЗЧ. 

«Я дуже добре розумію тих, хто не хоче, щоб їхніх близьких мобілізовували. Це природно — ніхто не хоче воювати, окрім, можливо, якогось маленького відсотка людей. Люди йдуть добровільно на службу не тому, що хочуть, а тому, що розуміють необхідність цього. І тут питання: чому велика частина суспільства не бачить цієї необхідності?» — каже народна депутатка Інна Совсун, чоловік якої мобілізований з першого дня повномасштабної війни.

Читайте також: Які санкції передбачени за порушення закону про мобілізацію

Війна — для бідних?

Толерантність суспільства до ухилення від мобілізації — це складне явище, яке формується під упливом психологічних, соціальних і культурних факторів, каже у коментарі hromadske військова експертка-психологиня Ольга Еверт. Мовляв, причинами може бути як страх і вплив стереотипів, так і загальні настрої у суспільстві щодо війни та армії.

Також, за її словами, грає роль романтизація індивідуалізму: «У сучасній культурі часто популяризується право жити для себе, а обов'язки перед державою сприймаються як щось застаріле. І це переважно в містах. Тому що сьогодні, на жаль, виникає уявлення, що війна — це щось для села і бідних».

З погляду психології люди можуть толерантно ставитися до ухилянтів, щоб не проживати негативних емоцій. Мовляв, засудження інших лише підсилює власний стрес. А люди, які ставляться поблажливо до ухилянтів, часто самі бояться бойових дій.

Стереотипи про армію та недовіра до системи теж відіграють вагому роль. За словами Ольги Еверт, якщо суспільство вважає, що армія погано організована, недостатньо забезпечена, або керівництво корумповане, воно не буде готове відправляти своїх близьких на цей шлях.

Це справа такого рівня, де найбільшим суддею буде совість людини.Святослав Юраш — наймолодший народний депутат, який уже понад два роки захищає державу на фронті

«У наш час, коли під питанням усе, [толерувати ухилення від служби] неадекватно. путін завжди чітко й однозначно каже, що хотів би все наше забрати. Відповідно, в цей момент неможливо не думати й не старатися стати так чи інакше на захист країни», — додає він.

Не останню роль у ставленні до ухилянтів відіграє росія зі своїми ІПСО, каже hromadske народна депутатка Людмила Буймістер, яка теж долучилася до ЗСУ. Так, своїми інформаційними вкидами росіяни підривають довіру до процесу залучення людини у Збройні сили, а цим самим підривається довіра до держави.  

Це підтверджує і «Центр протидії дезінформації», який регулярно фіксує російські пропагандистські кампанії. Одна з таких була якраз напередодні набуття чинності закону про мобілізацію. Тоді ворог просував різні наративи, зокрема про те, що «Україна перетворюється на Північну Корею та великий концтабір», «влада України згортає всі права і свободи людини», «влада України повністю корумпована, а мобілізація несправедлива».

«Наші вороги дуже вдало вміють користуватися прийомом, коли береться якийсь один кричущий випадок з роботи певної інституції, узагальнюється і проєктується на всю державу. Так от, з процесом мобілізації у нас, на превеликий жаль, відбулася саме ця історія», — зауважує парламентарка.

І додає, що несвідомо це роблять і лідери думок, які підтримують Україну. Зокрема, це стосується народних депутатів, які «ніколи не формували жодного підрозділу», але натомість говорять про потребу розформування ТЦК та СП, не розібравшись у їхніх функціях.

Старший офіцер 93 бригади Іван Буряк додає і своє спостереження — роль московського патріархату, який «цілеспрямовано, безпосередньо популяризує ухилянта як героя». В історії, яку офіцер розповів про свого товариша, на його думку, велику роль зіграла церква та «конкретні священники», які поширювали «конкретні наративи» в тій місцевості.

Читайте також: У разі несплати ухилянтами штрафів їхнє майно та кошти можуть арештувати - Мін’юст (ДОКУМЕНТ)

Ховати чоловіка — не злочин

Юридичних механізмів упливу на родини, які ховають чоловіків від служби, не передбачено. «Пособництво у вчиненні злочину» стосується лише особливо тяжких правопорушень, пояснив hromadske адвокат Руслан Ружицький. Натомість стаття 336 ККУ про ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, котра передбачає від 3 до 5 років позбавлення волі, вважається нетяжким злочином.

«Грубо кажучи, мама може тримати в себе сина, і коли проходять [представники ТЦК та СП], дзвонять у двері, вона може казати, що його нема. Тобто це не є злочином», — зазначає правник.

Чи потрібні тут зміни? Адвокати й народні депутати, опитані hromadske, не вбачають такої потреби. Приміром, парламентарка Людмила Буймістер наголосила, що відповідальність у контексті ухилення від мобілізації має бути лише індивідуальною.

У контексті цього законодавства в нас уже настільки все змінено, що фактично військовозобов'язаний має вибір: або іти у в'язницю, або на фронт.Віталій Савко, військовий адвокат

Адвокати наголошують, що останнім часом умовний строк за ухилення від мобілізації майже не присуджують, хоча він і можливий за законом. 

«Якщо раніше у більшості справ — 85% — був умовний строк, то з середини 2023-го, найімовірніше, тільки 10-15% отримують умовний строк. І то за умови, що людина вже перебуває в ЗСУ, … для держави безглуздо відривати її звідти, щоб вона понесла якесь покарання. А ті, хто відмовляється від вступу до ЗСУ, однозначно отримують реальний строк від 3 до 5 років», — зауважив Віталій Савко.

Верховний Суд у своєму висновку аргументував, що у звʼязку з війною умисний нетяжкий злочин «становить значну суспільну небезпечність», і умовний термін покарання «створює в очах громадян та суспільства загалом негативне враження безладдя та безкарності».

Читайте також: Офіцер ЗСУ про мобілізацію, дрони, збори та ІПСО

«Треба, щоб більше людей хотіли бути крутими» 

«Мені здається, що родинам було б трохи легше погоджуватися на цей вибір, якби вони розуміли хоча б приблизний термін, протягом якого доведеться нести ось цей тягар мобілізації», — вважає Інна Совсун.

Однак парламент не поспішає ухвалювати це непопулярне рішення. І хоча уряду доручили розробити й подати на розгляд Верховної Ради законопроєкт про демобілізацію, прогнозувати терміни його ухвалення депутати не беруться, оскільки «ми не знаємо, коли завершиться активна фаза воєнних дій».

«Звісно, хлопців-захисників і дівчат-захисниць треба замінювати. Але я розумію, що нічого, окрім ротацій, зараз не можу запропонувати», — каже член Комітету з питань нацбезпеки Олександр Федієнко.

У цих умовах державі важливо подбати про підняття статусу військовослужбовця, вважає військовий Іван Буряк. Неприємні інциденти роботи працівників ТЦК та СП понижують у суспільстві довіру до військових, знижують їхній престиж.

Якби статус військового був на рівні, менше б ухилялися, більше б хотіли бути крутим чоловіком, якому вдячні, якого поважають, який має певні привілеї тощо. Ми з нашою командою якраз розробляємо пропозиції для верховного головнокомандувача, аби змінити трохи це бачення.Іван Буряк, старший офіцер 93 окремої механізованої бригади «Холодний Яр»

Читайте також: «Прикольний час проживаю…». Дорогі ухилянти й продажні ВЛК

Парламентарка Інна Совсун каже, що під «підняттям престижу» часто мають на увазі підвищення заробітної плати. Однак, на її думку, це могло б мотивувати лише незначну частку громадян, адже для більшості на шальках терезів лежить важливіше — спільний час із родиною.

«Я не знаю, що може переважити проблему, коли ти втрачаєш власний комфорт, час із близькими, ризикуєш власним життям. Я не впевнена, що це можна чимось компенсувати.

Можна просто скоротити цей період, розподіливши тягар на більшу кількість людей. Що більше людей буде мобілізовано, то менший період доведеться служити. От і все», — зауважує депутатка.

—

Вікторія Коломієць, опубліковано у виданні hromadske.ua 

Читайте також: 

• Як через закарпатського поліцейського тікали за кордон багаті ухилянти та корупціонери
• В Одесі ухилянти за 1500 доларів США отримували виписку з діагнозом – туберкульоз
• Ви воюйте, а ми ходу. Як депутати тікають з України від війни прикидаючись волонтерами
• Як "Слуги народу" осідлали “ШЛЯХ” в один кінець
• “єЧерга" та "Шлях” що це: замаскована корупція чи вміло захована зрада
• Сцикопіхота. Ідентифіковано 2248 чоловіків, які втекли з України через систему «Шлях», і тих, хто їм допомагав
• Співаюча сцикопіхота: хто з артистів втік з України під час війни