1 грудня о 16:00 за київським часом почалося блокування ПП Ужгород—Вишнє Немецьке — єдиного пункту пропуску для великогабаритного вантажного транспорту (фур) на україно-словацькому кордоні.

Це вже третя блокада, оголошена словацькими перевізниками зі спілки UNAS, зазначає видання ZN.ua [2]. Перші дві відбулися в листопаді, тривали менш як добу та мали «попереджувальний» характер, хоча й відчутно вплинули на трафік: так, за даними ДПСУ, 21 листопада кордон в обох напрямках перетнули 250 вантажівок замість стандартних 350. На відміну від перших двох, ця блокада може затягнутися, якщо не буде знайдено рішення.

Як і у випадку з Польщею, де події мають прямий причинно-наслідковий зв’язок зі словацькими, українському суспільству важливо розуміти, чого очікувати, які вимоги висувають організатори і хто є суб’єктом цих дій.

Читайте також: Проросійський переможець парламентських виборів у Словаччині підтвердив свою позицію щодо України [3]

Умови блокади

Організатори заявляють, що пропускатимуть на в’їзд в Україну по чотири вантажівки на годину. Також вони обіцяють, що безперешкодно пропускатимуть автомобілі з гуманітарними та військовими вантажами, паливом, швидкопсувними (охолодженими) товарами й живими тваринами. Автобуси та легкові авто під блокаду не підпадають.

Отже, якщо блокувальники дотримають слова, варто очікувати пропуску на в’їзд в Україну 96 машин на добу плюс усіх наведених вище винятків — знов-таки, якщо організатори дотримають власних обіцянок. Враховуючи, що в середньому в Україну на цьому ПП в’їжджають 150–200 вантажівок за добу, трафік скоротиться у півтора-два рази, і це при тому, що з боку ПП Вишнє Немецьке й так стоять катастрофічні черги. 

Читайте також: Чому словаки так легко піддаються російській пропаганді? [4]

Причини та вимоги блокади

Фото: Facebook/УНАС Словацькі автоперевізники розпочали блокування прикордонного переходу з Україною Вишнє Нємецьке – Ужгород. Фото: novinky.cz

Самі перевізники з UNAS неодноразово підкреслювали свій прямий зв’язок із польськими «колегами» й називають свої дії акціями солідарності з блокадою в Польщі. Досить згадати, що під час першої блокади 16 листопада на україно-словацькому кордоні поляки «засвітилися» безпосередньо. Дуже промовистим також є той факт, що UNAS безоглядно довіряє польським твердженням, буцімто польські блокувальники безперешкодно пропускають гуманітарку та інші винятки, які обіцяли пропускати, хоча в української сторони, як і в польської поліції, — протилежний погляд на це питання.

Якщо у випадку з Польщею навіть після початку блокади вимоги її організаторів доводилося вишукувати на просторах Фейсбуку й виловлювати з відеокоментарів, словаки наперед оприлюднили повний перелік із детальним розкриттям кожного пункту.

Вимога номер один — негайне розірвання Угоди між Україною та ЄС про лібералізацію автомобільних перевезень і повернення до системи дозволів. Друга — виключення порожніх вантажівок ЄС із вимоги реєструватися в єЧерзі на виїзд із України. Третя — запровадження реєстру українських транспортних засобів за зразком Чехії. Цей пункт дещо несподіваний у контексті вантажних перевезень, оскільки по суті спрямований на захист пасажирських перевізників і таксистів від українців, які працюють у Bolt або Uber.

Читайте також: Блокування українських фур на польському кордоні: 1 намет, 6 протестувальників і сотні вантажівок [5]

Четверта вимога — підготовка та публікація аналізу співвідношення частки гуманітарної, військової допомоги та комерційного трафіку у вантажних перевезеннях в Україну. Взагалі один із лейтмотивів публічних висловів UNAS — це образа за те, що в Україну їде не тільки гуманітарна та військова допомога, а й звичайні комерційні товари. Це показує свідоме чи несвідоме, але повне нерозуміння ситуації війни та фактичної неможливості в більшості випадків відділити «гуманітарку» від «комерції» за цих умов.

Останні дві вимоги стосуються запровадження контролю над здійсненням українськими перевізниками каботажних перевезень на території Словаччини та вирішення проблем із мікроавтобусами й іншими пасажирськими перевезеннями, які здійснюють українці (по суті знову йдеться про ринок таксі). 

Словацькі перевізники vs словацькі перевізники

Наостанок кілька фактів про те, «хто говорить». Організатором усіх блокад є словацька спілка перевізників UNAS — невелика організація, створена 2010 року. Як і в Польщі, спостерігаємо в Словаччині ситуацію «поділу праці» й водночас конкуренції, коли «брудна робота» (але й шалений піар!) на кордоні залишається за відносно маргінальною групою перевізників — чи це польський KOPiPT, чи словацький UNAS, — тоді як великі національні об’єднання-«монстри» діють інакше.

Так, 17 листопада великі об’єднання перевізників із Польщі, Словаччини, Угорщини, Чехії та Литви звернулися з листом [6] до Європейської комісії та своїх міністерств транспорту, закликаючи негайно скасувати або суттєво переглянути угоду про лібералізацію автомобільних перевезень. При тому, що великі об’єднання поділяють думку про необхідність перегляду угоди, вони — ні польське ZMPD, ні словацьке CESMAD — жодного разу не підтримали методу блокади.

Ба більше, у випадку Словаччини справа дійшла до прямого конфлікту та взаємних звинувачень між UNAS і CESMAD. «Їх (UNAS. — П.К.) нового голову обрали дев’ятьма голосами, що наочно показує актуальність спілки», — заявив [7] нещодавно президент CESMAD Словаччина Павол Ічаньский. Також CESMAD прямо заявила, що не підтримує блокади.

Читайте також: Експерти про блокування українсько-польського кордону: «Час говорити правду» [8]

В умовах шаленого інформаційного потоку складно розібратися в тонкощах нішевої бізнес-тематики, особливо в іншій країні. Однак сьогодні проблема вантажних перевезень сягнула далеко за звичні межі — тепер це питання політики найвищого рівня, питання справедливості, а для України — ще й питання виживання.

Тому варто уникати визначень на кшталт «словацькі перевізники» чи «польські перевізники» й розрізняти дії невеликих організацій і загальнонаціональних об’єднань. Останні ведуть цивілізований діалог у справі обстоювання своїх галузевих і національних інтересів.

Читайте також: Чому протестують польські перевізники на кордоні з Україною [9]

Інші блокують кордон і буквально душать Україну в умовах війни. З етичного та юридичного погляду це — злочин. В Україні вже зареєстровано петицію [10] з вимогою запровадити санкції щодо організаторів польської блокади та ведеться база відкритих даних компаній-учасників блокади. Незалежно від подальшого розвитку подій, їм має бути закрито доступ в Україну. Тепер, схоже, настав час аналогічних кроків щодо їхніх словацьких союзників із UNAS.

—

Павло Кравчук, Аналітичний центр «Європа без бар’єрів»; опубліковано у виданні ZN.ua [11]

Читайте також: 

• Поки не всіх пересаджали - 2. Митна мафія на кордоні [12]
• Що робити з ПДВ, поки не всіх пересаджали [13]
• Як у Зеленського проґавили небезпечний для себе запит народу на протидію корупції  [14]
• Як ДПС і блокування податкових накладних знищили бізнес підприємця, який став на захист України [15]
• Хто і як курирує кримінальний ринок "податкових послуг"  [16]