Держбюджет України отримав 1,34 млрд доларів США як шосте додаткове фінансування в рамках проєкту Світового банку «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні» (PEACE in Ukraine), йдеться в повідомленні пресслужби Міністерства фінансів.

«Кошти будуть спрямовані на часткову компенсацію видатків держбюджету України не пов’язаних зі сферою безпеки та оборони, зокрема на пенсійні виплати та виплати працівникам Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС)», – повідомили в Мінфіні.

Фінансування складається з позики Світового банку у розмірі 1,086 млрд доларів, які надійшли через Цільовий фонд з надання необхідної кредитної підтримки Україні (ADVANCE Ukraine) під гарантії уряду Японії.

Шосте додаткове фінансування проєкту PEACE in Ukraine містить також і грантову складову:

• 190 млн доларів – від Норвегії через Цільовий фонд підтримки, відновлення, відбудови та реформування України (URTF);

• 50 млн доларів – від уряду Сполучених Штатів Америки;

• 20 млн доларів – від уряду Швейцарії.

Як повідомляє в релізі банку, цей пакет фінансування надається в рамках проєкту «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні(PEACE)», який є невід’ємною частиною пакету міжнародної підтримки для України, спрямованої на задоволення її фінансових потреб у 2024 році.

Читайте також: Олег К. Романчук: Проблеми національної ідентифікації в умовах інформаційної війни [2]

Як знайти внутрішні ресурси зараз, і в які галузі інвестуватиме бізнес після завершення війни

Український уряд робить кроки, щоб збільшити внутрішні надходження до бюджету в перші місяці нового року, сподіваючись, що США та ЄС затвердять масштабні пакети допомоги для України, що забезпечить стабільне надходження коштів в наступні місяці 2024.

В МВФ очікують, що український уряд зосередиться на генерації внутрішніх ресурсів, зокрема йдеться про податкові надходження та запозичення на внутрішньому ринку.

"Економіка розвиватиметься і економічну діяльність підтримають структурні реформи, покращення управління, яке зміцнить економіку і принесе додаткові податкові надходження, – каже директор європейського департаменту Фонду Альфред Кеммер.

"Але на додаток до цього, зараз є Національна стратегія надходжень, щоб отримати більше бюджетних коштів і забезпечити потреби бюджету в цей час", – додає Кеммер в інтерв'ю Голосу Америки [3]. Він наголосив – донори "докладають надзвичайних зусиль, щоб затвердити пакети і вчасно надати кошти".

Читайте також: ЄС профінансує незалежний від Уряду моніторинг витрат на відновлення [4]

Поки великі пакети не затверджено, авансова сплата дивідендів держкомпаній, а також збільшення обсягу запозичень на внутрішньому ринку – серед заходів, які український уряд планує, щоб "максимально наблизити" ресурси на січень-лютий.

Про так званий "план Б" фінансування заявив міністр фінансів України Сергій Марченко в презентації макропрогнозів на 2024 рік в Центрі економічної стратегії, повідомляють українські ЗМІ.

Для того, щоб забезпечити надходження від економіки, потрібно щоб український бізнес працював стабільно і створював робочі місця. Бізнес адаптується до праці в умовах війни, кажуть оглядачі. Після падіння на майже 30% в 2022 році, економіка України, за очікуваннями, зросте на 5% цього року.

Читайте також: Економічні рішення влади за рік війни: найнеоднозначніші, найвдаліші, найбільш хибні [5]

Готові інвестувати вже зараз ті, хто вже "набив ґулі" в Україні

Попри війну, деякі компанії навіть розширюють виробництво. Nestle інвестує понад 40 мільйонів доларів в будівництво нового заводу у Волинській області. Раніше німецька Bayer оголосила [6] про інвестиції понад 60 мільйонів доларів у аграрне виробництво в Житомирській області. До війни компанія інвестувала в аграрні об'єкти регіону понад 200 мільйонів євро.

До України інвестують компанії, які вже давно тут працюють і "набили ґулі", долаючи різні перепони для бізнесу. Інші ж здебільшого готують проєкти для інвестицій після завершення війни. Такими оцінками з Голосом Америки поділився партнер і засновник фінансової компанії FinPoint Сергій Будкін.

Він переконаний - наступний рік принесе Україні нові інвестиції.

"Наступного року компанії планують нові інвестиції і у 2024 році будуть і інвестиції "greenfield", тобто побудова нового виробництва, і інвестиції в купівлю існуючих компаній великими іноземними компаніями, але на 99% це будуть тільки ті, хто вже присутні в Україні", - каже Будкін.

Для того, щоб полегшити роботу в Україні, міжнародні організації розпочали проєкти із страхування ризиків війни.

Нещодавно таку програму відкрила і американська корпорація фінансування інвестицій, Світовий банк та ЄБРР. Однак, не всі такі програми вже запрацювали, каже Будкін.

"На жаль, зараз немає якоїсь системної програми, де було б зрозуміло: є вікно, ти пішов туди, заплатив суму грошей в залежності від того, де розташоване твоє виробництво, отримав певний страховий поліс, який буде тебе захищати від негараздів, пов'язаних з війною, починаючи від "шахедів", закінчуючи загрозою руйнування каналів продажу, чи поставок", - каже він.

Фінансист все ж вказує на успішні проєкти зі страхування ризиків війни, зокрема програма страхування Швейцарії для Nestle, а також польська програма для Bayer.

Читайте також: Відновлення інфраструктури в Україні: як та за чиї гроші [7]

Ключова фраза більшості інвесторів - "після війни"

А от щодо зацікавленості у повоєнних інвестиціях, тут спектр можливостей достатньо великий, каже Будкін, який працює над залученням іноземних інвестицій до України.

Є ті, хто цікавиться можливістю інвестувати до традиційних галузей української економіки, як от видобуток корисних копалин, інші розглядають можливості вкладати в новітні галузі, як виробництво технічного водню.

Будкін навів три сфери, до яких компанії з-за кордону виявляють найбільшу зацікавленість:

• Більшість зацікавлених компаній прагнуть долучитись до повоєнної відбудови як виробники будівельних матеріалів
• Ті, хто після війни прагнуть долучитись до переробки українських корисних копалин, розвитку виробництва зеленої сталі в Україні, зеленої енергетики
• Агропереробка. До війни, каже Будкін, Україну сприймали, як країну, що експортує збіжжя, не переробляючи його, але зараз інвестори цікавляться можливістю виробляти товари з доданою вартістю.
• Військово-технічний сектор. Український ВПК почав розвиватись для того, щоб забезпечувати потреби Українських збройних сил, а після закінчення війни може перетворитись на джерело поставок для війська НАТО і Заходу технологій, що "пройшли випробування в Україні" і можуть стати "зброєю завтрашнього дня", каже оглядач.

—

Оксана Бедратенко [8], опубліковано у виданні  Голос Америки [9]

В тему:

• ​Жах російських загарбників: що таке HIMARS та його старший брат М270 [10]
• У чому сила української армії? 10 чинників, які допомогли ЗСУ стати новою військовою потугою [11]
• Коли любителів легких «спецоперацій» очікує поразка [12]
• Как российская армия с ее древним оружием проигрывает современным военным технологиям [13]
• Сучасні системи ППО для України: як вони змінять війну [14]
• Як системи HIMARS громлять російські склади (+відеодокази) [15]
• Как российская армия с ее древним оружием проигрывает современным военным технологиям [13]
• Як нова українська артилерія змінює перебіг війни? [16]
• Екс-директор ЦРУ: російська армія показала всі військові недоліки, які лише можна уявити [17]
• The Economist: как Украина выигрывает войну беспилотников [18]
• Артиллерийская «битва за Донбасс» глазами американского журналиста [19]