Версия для печати

За рік повномасштабної війни уряд, парламент і НБУ ухвалили низку важливих рішень, які мали стабілізувати економічну ситуацію, надати підтримку бізнесу та населенню.

У виданні The Page за допомогою експертів визначили найвдаліші, помилкові та неоднозначні економічні рішення влади після 24 лютого 2022 року.

Найвдаліші економічні рішення в Україні під час війни

Експерти вважають найбільш вдалими такі заходи:

• ухвалення НБУ пакета рішень від 24 лютого 2022 року, що дали змогу запобігти фінансовій кризі в країні;

• поновлення приватизації, що допомогло наповнити бюджет і зменшити держвитрати;

• ухвалення законів про спрощення регулювання трудових відносин на період воєнного стану; 

• рішення щодо покращення міжнародної логістики, що допомогло частково відновити експорт;

• страхування військових ризиків для інвесторів спільно з міжнародними агенціями;

• розширення переліку онлайн-послуг, які надаються населенню, що особливо важливо в умовах масової міграції людей.

Найбільш хибні рішення влади України за рік війни

З-поміж невдалих рішень називають такі:

• зміна критеріїв блокування податкових накладних, після чого в бізнесу виявилася замороженою значна частина обігових коштів;

• введення переліку критичного імпорту, що призвело до зростання корупції та створило перешкоди для низки бізнесів;

• спроба державного регулювання цін на ринку палива, що посилило кризу, спричинену ударами росіян по паливній інфраструктурі;

• утримання облікової ставки на рівні 25%: це мало допомагає боротьбі з інфляцією та заважає банківському кредитуванню;

• доручення щодо формування та подання міжнародним партнерам плану відновлення України голові фінансового комітету ВР Данилу Гетманцеву;

• відновлення акцизу на імпортні транспортні засоби, хоча війна показала, що автомобіль для багатьох українців став засобом порятунку життя. 

Читайте також: Тест на достаток. Почему у власти в Украине - идиоты

Найнеоднозначніші економічні рішення в Україні під час війни 

• фіксація обмінного курсу гривні: це допомогло стримати паніку на валютному ринку, але призвело до додаткового навантаження на експортерів;

• дозвіл НБУ безпосередньо фінансувати бюджет: емісія гривні несе загрозу макроекономічній стабільності;

• запровадження єдиного податку 2% і розширення «спрощенки» практично на будь-які компанії: це допомогло вистояти бізнесу, але призвело до втрати бюджетних доходів;

• скасування акцизів і зниження ПДВ на паливо: ці заходи допомогли швидко наповнити ринок паливом, але одночасно знизили доходи держбюджету та невиправдано збільшили прибутковість низки учасників ринку;

• грантові програми держави для підтримки бізнесу: фактично одні платники податків фінансуються коштом інших.

Що говорять економісти про рішення влади за рік війни

Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії:

– Ініціатива Мінекономіки про тотальну дерегуляцію поки що не отримала підтримки у Верховній Раді. Але ми маємо дати сигнал інвесторам, що Україна є безпечною та дешевою для ведення бізнесу, зокрема завдяки відсутності зайвого регулювання.

Андрій Длігач, генеральний директор Advanter Group:

– Восени було запущено економічний штаб під керівництвом Міністерства економіки – це було правильне рішення. Проте реальних повноважень штаб не отримав. З огляду на те, що багато рішень, навіть економічних, ухвалюються за межами Кабміну, варто було б зробити економічний штаб на рівні президента, із залученням керівників комітетів ВР, голови НБУ, профільних міністрів і представників аналітичних центрів ібізнес-об'єднань.

Швидке поновлення корупції у сфері державних закупівель, диктат правоохоронних органів (тиск на бізнес), корупція на митниці та в податковій сфері – усе це стало результатом як зростання автократії (зокрема, правоохоронну систему контролює Офіс президента), так і відсутності істотних економічних реформ.

Читайте також: Малюська виконав прохання Зеленського, бо тому не подобаеться розслідування корупції Татарова та Степанова

Олександра Бетлій, провідний науковий співробітник Інституту економічних досліджень:

– З-поміж правильних рішень хотіла б наголосити на визначенні пріоритетом для держфінансів соціальних виплат і знаходження для них грошей у міжнародних партнерів. 

Борис Кушнірук, незалежний економіст:

– Фіксація обмінного курсу за умов війни забезпечила певну стабілізацію ситуації. Але згодом курс 29,26 грн почав створювати суттєвий дисбаланс в економіці, оскільки готівковий курс був набагато вищим. Курс знизили 21 липня до 36,57 грн, але я зробив би це ще на початку літа. У цей час ціни сільгоспвиробників знижуються, що частково компенсувало б загальне зростання цін, пов'язане з переоцінкою гривні. Також вважаю неправильним, що курс довго залишався незмінним, а скоригували його одразу на значну величину – це чутливий удар по багатьох суб'єктах економіки.

Володимир Дубровський, старший економіст CASE Ukraine:

– Звільнення від ПДВ імпортних товарів призвело до того, що вони набули перевагу перед вітчизняними. Деякі українські виробники навіть почали «експортувати» свої товари, а потім «імпортувати» їх, щоб уникнути сплати ПДВ.

Введення єдиного податку 2% і розширення третьої групи спрощенців практично на будь-які підприємства скомпрометували спрощену систему. Найкраще було б скасувати податки на зарплату в окремих регіонах і для тимчасово переміщених осіб.

Надання грантів підприємцям – захід дуже корупційний. Якщо говорити ширше, то держава має допомагати не суб'єктам господарювання, а фізичним особам: знижувати податки на зарплату, скасовувати податки для тимчасово переміщених осіб тощо. Я не проти грантів із засобів міжнародної технічної допомоги, але не з держбюджету.

Читайте також: Внутрішній фронт: поки українці воюють хитровани крадуть

Вікторія Куликова, керівник департаменту комітетів Європейської Бізнес Асоціації:

– В контексті підприємництва в цілому вдалими рішеннями за минулий рік можна назвати скасування переліку критичного імпорту та деяке послаблення валютних обмежень, спрощення трудових відносин, можливість відтермінувати сплату податків та подачу звітності, пільговий режим ввезення гуманітарної допомоги та товарів військового призначення, тимчасове скасування акцизу на пальне, часткове врегулювання питань військового обліку – оновлений рамковий закон, уточнення процедури обліку жінок.

Протягом минулого року бізнес скаржився на фіскальний тиск, зокрема блокування податкових накладних, бюрократію та зарегульованість багатьох процесів, створення штучних перепон для бізнесу, який і так працює в надскладних умовах. Наприклад, досі офіційно не визначений перелік окупованих територій/територій, на яких велись чи ведуться бойові дії, який можна використати у податкових цілях, через що компанії не можуть скористатись податковими пільгами тощо.

—

Валерій Моісєєв, опубліковано у виданні  The Page

В тему: 

• Про те як правоохоронна система "доганяє" реформаторів та про стан справ у системі охорони здоров'я
•  Внутрішній фронт. Справи Коболєва, Дихне та Пивоварського: чому їх критикують
• Чи є надія що продажних суддів покарають, бо існує загроза, що суддя Вовк і далі судитиме іменем України
• Про справжніх міністрів, брехню та Державу
• Внутрішній фронт. Страшно через українські суди, які випускають на свободу масових вбивць
• Внутрішній фронт. Медична бюрократія проти поранених на фронті