Внутрішній фронт. Страшно через українські суди, які випускають на свободу масових вбивць

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:  Захаренко

 Російських окупантів давно не страшно. За рік усі до всього звикли і усе зрозуміло. Є окупант — його треба знищувати чи допомагати знищувати, тут все просто. 

Страшно через українські суди і правоохоронну систему, яка мімікрує і вправно користається воєнним станом і пониженою увагою людей до несправедливості, що сталась задовго до війни. 

Нагадаю вам історію про неофеодалізм, на яку під час великої війни нашарувалась російська агентура в українському пікселі та звична безкарність. 

Читайте також: Внутрішній фронт: Чому влада хоче приховати судові рішення?

Понад два роки тому у Житомирській області нєкій колишній громадянин РФ Анатолій Захаренко (на фото зверху) холоднокровно і методично розстріляв впритул сім чоловік, деяких із них уві сні.

Убиті Андрій Москалець, Владислав Мамиченко, Віталій Вульчин, Ескендер Османов, Роман Ханенко, Олександр Білоус, Володимир Купріянов – ветерани АТО/ООС, військовослужбовці Національної гвардії та волонтери, які зараз би точно були на фронті та посилили обороноздатність країни.


ВЕРСІЯ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ

Прокурор Валерій Сагадін знову зачитав обвинувальний акт, що датується 30 жовтня 2020 року. Досудовим розслідуванням встановлено, що 21 травня 2020 року до ставка в Новоселиці, який перебував у користуванні Анатолія Захаренка, двома автомобілями приїхали Андрій Москалець, Ескендер Османов, Владислав Мамиченко, Роман Ханенко, Віталій Вульчин, Олександр Білоус, Володимир Купріянов та Вадим Федюнін. Чоловіки відпочивали і рибалили. Увечері вони зібралися в альтанці, де спілкувалися, їли і випивали. Через деякий час до них приєднався Захаренко, вони обговорювали різні теми, а згодом розмова почала переростати у словесний конфлікт, пішли негативні висловлювання та образи з боку компанії на адресу орендаря ставка.

За якийсь час з альтанки до будинку пішли відпочивати Мамиченко, Ханенко, Вульчин, Білоус, Купріянов і Федюнін. Дискусію із Захаренком продовжували Москалець та Османов. Близько 23.30 господар пішов до свого тимчасового помешкання, узяв гладкоствольну мисливську рушницю моделі ИЖ-58 та мисливські набої 16 калібру (за інформацією слідства, обвинувачений упродовж багатьох років був мисливцем). Він зарядив зброю двома набоями і в альтанці здійснив два прицільні постріли в Османова та Москальця.

Потім, постійно перезаряджаючи зброю, Захаренко продовжив стріляти. Він пішов до будинку, де відпочивали інші. З нього вийшли Мамиченко і Ханенко, які почули постріли. Захаренко вистрілив по одному разу в кожного з них і зайшов у коридор будинку. Із проходу кімнати направив рушницю в бік Федюніна, а Вульчин схопив обома руками ствол його рушниці та розпочав із орендарем ставка боротьбу. Потім чоловік упав на підлогу, а Захаренко вистрелив у нього. Федюнін, Купріянов та Білоус почали наближатися до Захаренка, але той вибіг на вулицю і направив рушницю в бік Федюніна, який вискочив за ним, а Купріянов та Білоус наблизилися до виходу з кімнати. Обвинувачений здійснив у цей момент постріл у напрямку Федюніна, але той забіг за будинок та почав утікати у напрямку Новоселиці. У результаті цього пострілу Купріянов та Білоус отримали тілесні ушкодження.

Захаренко побіг за Федюніним, але той утік. Орендар ставка побачив у кімнаті Білоуса та Купріянова, які ще кволо намагалися встояти, направив у їхній бік рушницю, здійснив по одному пострілу, від чого обидва чоловіки впали. Потім підійшов ближче до вікна і ще по разу вистрілив у них.

Обвинувачений вирішив переконатися, чи всі його постріли були влучними. Обійшовши загиблих, він ще раз вистрелив у Мамиченка, який здався йому живим. Досудове розслідування не встановило ні обтяжувальних, ні пом’якшувальних для покарання обставин.


Убиті Андрій Москалець, Владислав Мамиченко, Віталій Вульчин, Ескендер Османов, Роман Ханенко, Олександр Білоус,

Два роки поспіль на темі розстрілу ветеранів російсько-української війни впевнено танцювала всіляка проросійська шаріївська шобла. До липня минулого року Захаренко сидів у СІЗО, аж поки Богунський райсуд м.Житомира не відпустив вбивцю сімох людей під цілодобовий домашній арешт, без браслета — нібито за станом здоров’я. У січні цього року суд послабив запобіжний захід Захаренка до нічного домашнього арешту — ну, в принципі, як і у всіх громадян, враховуючи комендантську годину.

Читайте також:  Надя, покровитель сексопатов и убийц

Сталось це після того, як у справу зайшла нова група адвокатів, дуже цікавих персонажів. Головний там такий собі Андрій Циганков — людина в навколоюридичних та навколокримінальних колах добре відома.

Андрій Циганков / Фото: SPILNO

Андрій Циганков / Фото: SPILNO

Циганков був адвокатом Кернеса та його охоронців у справі про побиття і викрадення двох учасників місцевого Євромайдану. 

НАБУ розслідувала участь Циганкова у пособництві екснардепу Онищенку у “газовій справі” щодо одержання незаконних 1,5 мільярда гривень від продажу державного газу спільно з “Укргазвидобування”. 

У 2015 Циганков був адвокатом репера Ларсона (Ларькіна) у справі про побиття пішохода, причому в цій справі надавав суду підробні документи з військової частини про те, що Ларькін десь служить і не може відвідувати судові засідання (кину лінк в коментарі).

За 2 тижні до повномасштабки цей персонаж був в Криму, де з кимось там “спілкувався про війну”, причому сам про це заявляє в інтерв’ю (залишу в коментарях). А рівно рік тому, у перший день повномасштабного вторгнення, Циганков писав у себе на ФБ, що з росіянами потрібно домовлятись і про якусь “стратегію дипломатії”.

Ще Циганков як “голова комітету з інформаційної політики Національної асоціації адвокатів України” виступає проти того, щоб Медведчука позбавляли адвокатської ліцензії, бо це типу “незаконно”.

А далі… цей персонаж перевзувається на льоту і мімікрує під “захисників”. 

Весною минулого року Циганков став “начальником штабу батальйону “Архангели Михаїла”, вдягнув військову форму і на судах, у тому числі по Захаренку, розказує, як він захищає Україну. По факту це не батальйон, а звичайне ДФТГ — просто щоб можливість мати зброю більш-менш легально та розказувати байки про “я в танку горів” без жодних підстав і доказів. 

ДФТГ “Архангели Михаїла” мають мутний навколокримінальний шлейф: це і нєкий добре відомий в вузьких колах Майман, і голова Федерації Боксу України Шевченко, і викрадення людей, і вилучення поліцією незаконної зброї в учасників угруповування і т.д, усе це часто спливало у ЗМІ.

Читайте також: Внутрішній фронт. Медична бюрократія проти поранених на фронті

Я як керівник військового напрямку великого мілітарного фонду, з квітня знаходжусь на Донбасі і півдні України, а до цього на Київщині, знаю практично усіх бойових командирів, хто де дислокується чи дислокувався і які задачі виконує. Є ДФТГ, які справді воюють, правда їх все менше — більшість людей мобілізується і формалізовуєтся в “звичайні” військові частини. Але про визначний “бойовий” шлях “Архангелів Михаїла” я щось не чув нічого. Може, хтось із вас підкаже?

Але повернімось до Захаренка і “житомирської справи”.

Із заходом нових “захисників” у військовій формі стратегія захисту Захаренка кардинально змінюється. Тепер серійний вбивця і його адвокати стверджують, що Захаренко розстріляв сімох людей “з метою самозахисту”, хоча матеріали слідства вказують зовсім на інше. 

Ось пряма мова одного з адвокатів Захаренка в суді:

“Те, що вчинив Захаренко, співпадає з тим, що зараз вчиняють усі свідомі громадяни України, кожен на своєму місці, коли ворог намагається знищити нашу державу, вдершись зі зброєю на нашу власну територію.. при певній перевазі в силі, вимагаючи вчинити те, що потрібно агресору, а не те, що має робити людина на Богом даній їй теріторії, яку вона вважає своєю домівкою…" 

Тобто, адвокати порівнюють розстріляних уві сні ветеранів АТО з окупантами, а вбивцю із захисником України.

Весною, коли Захаренко ще перебував у СІЗО, Циганков намагався скористатися можливістю витягнути його з ізолятора під клопотання, що той готовий піти добровольцем воювати (очевидно, у ДФТГ “Архангели Михаїла”), що безумовно спростовує версію про поганий фізичний стан здоров’я Захаренка, через який його згодом відпустили на нічний домашній арешт. 

Ні в яких лікувальних установах після звільнення з СІЗО Захаренко не перебував. Продовжує жити в селі Новоселиця Попільняньского району, почувати себе дуже вільно та нагло і кошмарити місцевих. Має хороші зв’язки і з місцевими правоохоронцями, і з головною лікаркою Попільнянської лікарні, де він типу “лікувався”. 

Звідки у Захаренка гроші і покровителі на групу дорогих адвокатів і "рішалово" в судах? Мої джерела кажуть, що спонсорують усе це шапіто певні місцеві бізнесмени, пов’язані з Медведчуком: Циганков б не брався за справу просто так і безкоштовно.

Що потрібно робити і чого потрібно добитись?

Необхідно, щоб цей злочинець сів надовго чи назавжди. Виглядає так, що в Житомирі, де справу вирішили переглядати втретє, ніякого справедливого вироку не буде. Судді постійно йдуть у самовідвід, справу тягнуть адвокати. Щоби добитись справедливого покарання для вбивці сімох людей, необхідно передати справу до Києва. Суд першої інстанції, де немає підв’язів місцевих навколомедведчуковських баронів і “архангелів михаїлів”. 

Я звертаюсь до Генпрокурора Андрія Костіна: ваші підлеглі не справляються. Визначайте іншу підсудність справи, робіть, що хочете, але там має бути справедивий вирок. 

Звертаюсь до правоохоронного і правового комітетів парламенту:   прошу вас забезпечити парламентський контроль за справою. 

Ось допис сина одного із вбитих військових, там більше юридичних деталей:

 —

Роман Сініцин, координатор військового напрямку Благодійного Фонду Сергія Притули


В тему:

 

 

 


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]