Внутрішній фронт. Справи Коболєва, Дихне та Пивоварського: чому їх критикують

Версия для печати

Останні справи щодо ексголови «Нафтогазу» Андрія Коболєва, колишнього керівника міжнародного аеропорту «Бориспіль» Євгенія Дихне та колишнього міністра інфраструктури Андрія Пивоварського викликали дискусію в суспільстві та критику юристів і бізнесу. 

Видання The Page пропонує огляд того, що відбувається в кожній справі, а також аргументи, які пояснюють критику цих справ, від юристів, громадських діячів і бізнесу.

Справа Андрія Коболєва: сумновідомі премії «Нафтогазу»

Андрія Коболєва хочуть засудити за премію у 266 млн. Фото: facebook.com/DeloitteUA

Апеляційний суд 1 березня застосував до Коболєва запобіжний захід у вигляді 229 млн грн застави – це сталося вже після того, як ВАСК відмовився брати його під варту.

Андрія Коболєва підозрюють у зловживанні службовим становищем через те, що 2018 року він ініціював собі виплату премії в розмірі 266 млн грн у звʼязку з фінальним рішенням Стокгольмського арбітражу. Нагадаємо, воно забезпечило за результатами двох арбітражних проваджень виплату «Газпромом» «Нафтогазу» $2,56 млрд. 

У своїх висновках щодо того, що Коболєв порушив закон, слідство посилається на постанову Кабміну № 859 від 10 травня 1999 року, яка обмежує преміювання:

• за квартал – до трьох посадових окладів керівника підприємства;

• за рік – до 24 посадових окладів керівника підприємства.

Оклад Коболєва на той момент, згідно з контрактом, складав 1,04 млн грн. Отже, слідство стверджує, що законодавство дозволяло максимальну премію в розмірі 37,4 млн грн.

Як пояснює слідство, у 2018 році Коболєв не погодив рішення про преміювання з правлінням, а одразу виніс його на засідання комітету з преміювання та Наглядової ради, не заповнивши місця про конкретний розмір премії. Далі Коболєв доповнив своє подання пропозицією встановити премії в сумі 1% від загальної суми компенсації збитків, встановити йому премію в розмірі $10 млн і дати йому право розподілити її між будь-якими працівниками НАК. 

Таке доповнення було погоджено Наглядовою радою та комітетом, проте слідство наголошує, що Наглядова рада так і не отримала кінцевий перелік осіб до преміювання, що було умовою схвалення, а гроші Коболєв отримав ще до переказу коштів від «Газпрому».

Що говорить захист Коболєва

Захист Коболєва вважає, що аргументи слідства є юридично нікчемними. Фото: facebook.com/KyivELS

Адвокати юридичної фірми «Міллер», які зараз захищають Андрія Коболєва, вважають, що дія постанови не поширюється на випадок визначення розміру премії голові правління, адже це затверджувала Наглядова рада. Крім того, хоча норма щодо обмеження премій стосується також наглядових рад підприємств із державною часткою, вони почали їх включати лише у 2020 році, тоді як премії призначалися у 2018 році.

Сторона захисту також наполягала, що до Коболєва непотрібно застосовувати запобіжний захід у вигляді тримання від вартою (і ВАСК також із цим погодився 23 січня), адже він сам повернувся в Україну, аби відстояти себе в судах, і зараз не працює в НАК, а отже, не може впливати на свідків. 

Читайте також: До складу нової наглядової ради "Укрнафти" призначені менеджери з оточення Єрмака

Також захист долучив до справи лист Клер Споттісвуд, що була головою наглядової ради «Нафтогазу» з грудня 2017 до вересня 2021 року та ухвалювала рішення щодо виплати премії Коболєву. Вона підкреслює, що наглядова рада усвідомлює ухвалене рішення та бере повну відповідальність на себе.

Адвокат Олексій Носов вважає, що апеляційна скарга САП щодо рішення ВАСК не призначати Коболєву запобіжний захід була нікчемною.

Захист пояснює, що САП як доказ впливу ексголови НАК на НАБУ наводить пост голови РГК НАБУ Марка Савчука у Facebook на підтримку Коболєва. Також доказом впливу, на думку прокурорів, є аргумент, що Коболєв колись донатив «Демократичній сокирі», з якою повʼязаний Савчук. 

«На доведення цієї «змови» сторона обвинувачення намагалася долучити протокол огляду статей у ЗМІ та пост у Facebook голови РГК», — пояснює Носов.

Адвокати були проти долучення таких доказів, адже, на їхню думку, вони не містять доказового значення і є маніпуляцією. Крім того, такі «докази» ВАСК, розглядаючи справу в першій інстанції, уже не взяв до уваги.

Читайте також: «Оцените красоту игры…»: Банкова переводить енергокомпанії у ручне керування - слідкуємо за руками

Яких висновків дійшов ВАКС у справі Коболєва

ВАКС 31 березня визнав необгрунтованою підозру детективів НАБУ щодо Коболєва.

Суд зазначив, що слідство має прогалини та недопрацювання в провадженні. ВАКС дійшов висновку, що визначення розміру премії є винятковим повноваженням наглядової ради, а отже, Коболєв не міг тут зловживати своїми повноваженнями.

Крім того, ВАКС узяв до уваги аргумент, що за 5 років розслідування більшість членів наглядової ради так і не було допитано, а слідство посилається лише на публічні заяви, які не дають змоги визначити їхнє розуміння обмежень щодо розміру премій.

Критика справи Коболєва та аргументи проти нього

Справу Коболєва вважають такою, що відлякає людей від державної роботи. Фото: Андрій Коболєв/FB

На захист Коболєва висловилися чимало бізнесменів і юристів, хоча й не всі.

Наприклад, юристка та заступниця виконавчого директора Центру протидії корупції Олена Щербан у колонці для УП зазначає, що мотивація суду та його аргументація також викликає багато питань: адже, якщо говорити про повноваження наглядової ради та Коболєва, то коли навіть її члени не знали про нормативні обмеження щодо премій, сам голова правління НАК точно був із ними обізнаний. 

Крім того, суд не визначився щодо неінформування Коболєвим членів наглядової ради про перелік людей, які отримали премію, та неінформування про конкретні розміри їхніх бонусів. На думку Щербан, хоча до слідства САП є багато питань, є вони й щодо законності призначення премії голові НАК.

Водночас Віталій Коломієць, адвокат в OK LEGAL, критикує справу Коболєва, підкреслюючи, що того намагаються засудити за просте порушення інструкції, не враховуючи здобутки команди НАК.

Адвокат підкреслює, що не можна скидати на суд усі слідчі дії фразою «суд розбереться»:

«Суд розбереться», якщо прокурор не може чітко вказати позиції чи спростувати очевидні доводи захисту – це наша спільна біда. Це про завчену безпорадність наших правоохоронних органів. Я не адвокат Коболєва і навіть не знайомий. Але для мене очевидно, що команда, яка не просто відбила $4,5 млрд претензій до України, але змусила «Газпром» заплатити нам $2,5 млрд, заслуговує на дуже щедру винагороду». 

На його думку, ця справа не збільшить авторитет САП і роботи прокуратури загалом.

Читайте також: Три члени наглядової ради «Нафтогазу» подали у відставку через Вітренка 

Критикують справу Коболєва також колишні колеги ексголови НАК і бізнес. Зокрема, ексдиректорка зі звʼязків «Нафтогазу» Олена Осмоловська вважає справу проти Андрія Коболєва «сирою» й підкреслює, що вона «розповзається», варто лише пів години погуглити інформацію на сайті Верховної Ради.

«Це великий транспарант на вході в Україну: не лізь у реформи, не лізь у держсектор — ця система занадто сильна, її не зміниш. Було б сумно, якби ця ретроградна система не коштувала нашій країні так дорого», — пише вона. 

СЕО медичної компанії «Добробут» Вадим Шекман також пише, що почувається розчаровано щодо останнього рішення Апеляційного суду та загалом справ проти колишніх реформаторів:

«Євгеній Дихне, Андрій Пивоварський, Андрій Коболєв. Кожного ранку боїшся відкрити новини та побачити ще один сумний приклад. Ще один приклад дискредитації боротьби з корупцією, ще один приклад боротьби з корпоративною реформою, ще один доказ того, що не треба йти на державну посаду. Дуже сподіваюся, що наші західні партнери побачать цю ситуацію саме так, як вона виглядає насправді». 

Справа Євгенія Дихне: за що його хочуть посадити на 5 років

Євгеній Дихне. Суд засудив його до 5 років позбавлення волі. Фото: facebook.com/ucci.org.ua

Ще одна справа, яка викликала резонанс і обговорення в соціальних мережах, – це рішення ВАСК про позбавлення волі на 5 років екскерівника «Міжнародного аеропорту «Бориспіль» Євгенія Дихне.

Йому також заборонили обіймати керівні адміністративні посади протягом 3 років після увʼязнення, крім того, він має сплатити штраф у розмірі 8,5 тис. грн. Чотири роки увʼязнення і такий самий штраф і обмеження отримала також ексголова служби орендних відносин «Борисполя» Олеся Левочко. Юридична компанія «Міллер» планує подати апеляцію. 

Справа повертає нас до подій 2014 — 2019 років, коли посадовці, як стверджує слідство й із чим погодився суд, неправомірно надавали підприємцям в оренду приміщення Мінінфраструктури. До аргументів суду внесли те, що такі обʼєкти може надавати в оренду лише Фонд держмайна за конкурсною процедурою. Згідно з рішенням суду, приміщення надавали за заниженою вартістю, через що держава втратила понад 15,7 млн грн.

Що говорить захист Дихне

Євгеній Дихне. Чому його справу критикують. Фото: facebook.com/PGA.Ukraine

Адвокати Дихне підкреслюють, що в умовах, коли конкурси на право оренди могли затягуватися до 2 років, керівник аеропорту просто врятував підприємство від збитків і надав послуги пасажирам, адже приміщення залишалися б порожніми.

Водночас він використав попередні договори оренди для того, аби дати можливість бізнесу працювати для пасажирів. За умовами таких договорів, як пояснюють в юрфірмі «Міллер», орендар зобов’язувався самостійно звернутися до Фонду держмайна, щоб ініціювати конкурс на оренду цього приміщення у встановленому законом порядку, і звільнити приміщення, якби він не переміг у конкурсі. 

Отже, з 2012 року аеропорт підписав понад 100 таких договорів. Поліція у 2016 — 2020 роках уже розслідувала цю справу, проте закрила за відсутністю складу злочину. Адвокат Олексій Носов підкреслює, що звинувачень в отриманні неправомірної вигоди з цієї оренди немає, і суд також не знайшов таких доказів.

«Ми довели відсутність причинно-наслідкових зв’язків між діями Євгена Дихне й тривалістю конкурсів, підтвердили факти отримання підприємством прибутків від укладення договорів, збільшення пасажиропотоку та покращення інфраструктури в період роботи Дихне. Але ця справа вже зараз має привернути увагу законодавців до того, як архаїчність законодавства про держпідприємства шкодить державі», — говорить Носов.

Читайте також: "Міжнародні авіалінії» України очолив Євген Дихне

Критика справи Дихне

Євгеній Дихне. Чому його справу критикують. Фото: facebook.com/PGA.Ukraine

Партнер у Юридичній фірмі «Анте» Андрій Гук підкреслює, що такі вироки просто не вкладаються в голові. 

«Як юрист, який мав справу з орендою в Борисполі десь так із 2005 року й щороку через це страждає, щиро переконаний, що обвинувачення є безпідставними й такі дії не мають бути кримінально караними».

Як порівняння він наводить те, що нардеп Олександр Трухін, який уже визнав провину в пропозиції хабаря, залишається на свободі. Екссуддя Малиновського райсуду Олексій Буран, чиє отримання неправомірної вигоди доведено, а під час затримання він ще й стріляв у детективів НАБУ – звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки.

«Дихне, який приніс дохід аеропорту та бюджету, уклавши оренду в терміналі, – 5 реальних років. Окремо зауважу: я зовсім не фанат ані Антонюка, ані Дихне, ані будь-якого керівництва «Борисполя». Але це справді занадто, ненормально, непропорційно й абсурдно. Ще й начальниця відділу отримала вирок», — пише юрист. 

По суті, він пояснює неадекватність рішення так само, як і захист Дихне: на укладення договору з урахування проведення конкурсу Фондом держмайна, що включає оцінку, документацію та всю процедуру, треба зазвичай не менш як рік. Отже, весь рік новий термінал буде порожній, не матиме доходу та матиме незадоволених пасажирів:

«Дихне на час, поки йде оцінка та процедура Фонду, підписує попередній тимчасовий договір із кафешкою, яка сплачує оренду аеропорту (десь 30%), інфраструктурний збір у бюджет. Потім, тільки потім з'являється оцінка Фонду і договір за процедурою. Тепер поясніть мені, як можна вважати збитком державі отримання коштів у період, коли за законом їх не можна було б отримати взагалі?»

Тобто, пояснює Гук, держава нічого не могла б отримати, якби не такі договори:

«Це не є складом кримінального правопорушення. Бо від таких дій держава отримала дохід, а не збиток. Як цілий ВАКС це не зміг вкурити, не знаю». 

У бізнес-колах на справу також відреагували досить болісно. Наприклад, президент Торгово-промислової палати Геннадій Чижиков пояснює, що Дихне отримав «Бориспіль» із пів мільярдним боргом в умовах російської агресії, а залишив із доходом у 1,7 млрд грн. На думку Чижикова, рішення суду демотивує керівників державних підприємств проявляти будь-яку ініціативу:

«Між ініціативою та зловживанням службовим становищем тонка межа. Межа, яка відділяє бажання діяти оперативно й ефективно, щоб наростити потоки клієнтів, реагувати на запити й вимоги часу, та необхідністю чекати, доки «розчухаються» бюрократи. Рішення суду пригнічує та сіє зневіру в бізнес-середовищі», — підкреслив він.

Справа Андрія Пивоварського: у чому його підозрюють

Ще одна резонансна справа, яку критикують поряд зі справами Дихне та Коболєва, – це справа ексміністра інфраструктури Андрія Пивоварського: 22 лютого йому та його колишньому першому заступнику Володимиру Шульмейстеру повідомили про підозру в зловживанні владою та службовим становищем. 

Як стверджує слідство, у 2015 році міністр і його заступник видали наказ, який дав дозволив приватним компаніям стягувати половину ставки корабельного збору із суден у морському порту «Південний». Унаслідок таких дій, на думку слідства, держава зазнала збитків на суму понад $30 млн.

Читайте також: НАБУ підозрює ексміністра інфраструктури Пивоварського та його заступника Шульмейстера у збитках державі

Андрій Пивоварський: мене звинувачують у підписанні рішення, погодженого Кабміном. Фото: Андрій Пивоварський/FB

За словами самого Пивоварського, НАБУ стверджує, що він допустив лобіювання інтересів одного з власників приватних причалів:

«Мій складник у вчиненні злочину полягає у виступі на засіданні Кабміну та фактично підписанні документа, який попередньо пройшов погодження в профільних міністерствах, проголосований членами уряду на його засіданні та надалі заюстований Мін'юстом. НАБУ просить суд застосувати до мене запобіжний захід у вигляді застави в сумі 20 млн грн», – написав Пивоварський.

Розгляд запобіжного заходу ВАСК призначено на 6 березня. 

Коментуючи справу, ексміністр підкреслив:

«Якщо спитати мене, чи змінилася моя позиція після ознайомлення з доказами, які надали детективи до згаданого вище клопотання, то з впевненістю скажу, що ні. у жодному з отриманих від НАБУ документів не міститься доказів того, що мною було вчинено будь-яке корупційне діяння. Виникає логічне запитання: то для чого мені вручили підозру? Відповідь на вказане запитання я отримаю для себе вже після 6 березня».

Критика справи Пивоварського

Яна Матвійчук, підприємиця, членкиня Ради Young Business Club, засновниця креативної агенції ARENA CS, критикує справу Пивоварського, зазначаючи, що її відверто дивує звинувачення в завданні збитків державі:

«Це за те, що вони зважилися на реформи, які зробили порти більш конкурентоспроможними?» 

У ситуації з Пивоварським, за її словами, дуже турбує те, що тепер професіонали та потенційні реформатори задумаються, чи варто йти в політику або на державні посади, адже за реформаторські рішення тебе потім можуть роками переслідувати в суді.

«Такими звинуваченнями попереднім реформаторам із боку чиновників ми не просто заздалегідь руйнуємо економічне відновлення, але й послаблюємо економіку країни та обороноздатність уже зараз», — вважає вона.

Асоціація українців — випускників провідних університетів світу «Професійний уряд» також звернулася до президента України з відкритим листом на захист Пивоварського та інших колишніх реформаторів:

«Останнім часом набула широкого розголосу ситуація з переслідуванням реформаторів, зокрема, за політичні рішення, що були ухвалені ними за погодження вищих колегіальних органів управління багато років тому», – йдеться в листі. 

Підписанню зазначеного наказу Пивоварського щодо причалу передувало його погодження всіма зацікавленими міністерствами, обговорення та голосування на засіданні Кабміну та подальше юстування в Мін'юсті, пишуть автори листа.

«Ми вбачаємо в цій ситуації доволі серйозну загрозу для подальшого формування дійсно якісного та професійного корпусу публічних службовців, оскільки перебування на публічній службі після такого роду звинувачень багатьма сприйматиметься як діяльність із невизначеним колом особистих ризиків, а не престижна та вкрай потрібна для держави робота», — говорять вони. 

В асоціації вважають, що описана вище практика притягнення до кримінальної відповідальності за намагання реалізувати непопулярні реформаторські рішення призведе до відтоку доброчесних, кваліфікованих і патріотично налаштованих людей і не сприятиме поверненню українців з-за кордону та залученню їх на публічну службу.

Андрій Пивоварський. Чому його справу критикують. Фото: Андрій Пивоварський/FB

Голова благодійного фонду «Успішна Україна» Ігор Шевченко називає справи Коболєва, Пивоварського та Дихне такими, що виходять за межі здорового глузду, особливо, як порівняти з іншими вироками реальним корупціонерам, як-то Трухін.

Український інвестиційний банкір Dragon Capital Сергій Фурса в коментарі Espreso.TV зазначив, що це вже друге неадекватне звинувачення з боку САП, яка витягає якісь старі справи НАБУ й подає до суду, руйнуючи свою власну репутацію:

«Це дуже небезпечно, б, якби я хотів зруйнувати українське майбутнє, я б а) руйнував довіру до антикорупційної інфраструктури і б) — робив так, щоб усі люди, які думали йти до влади, щоб чесно змінювати країну, відмовилися від цього. І кейс Пивоварського — саме про те, бо людину звинувачують просто в тому, що вона зробила підзаконний акт, погоджений із Кабміном, на виконання вже ухваленого закону».

Отже, на його думку, кримінальну справу було відкрито за реалізацію реформи дерегуляції в портовій галузі, яка сприяла надходженню інвестицій у майбутньому.

Справа Андрія Пивоварського: думка Сергія Фурси [відео]

«Людям руйнують життя, репутацію, адже вони приходять із бізнесу, повертаються в бізнес, а тут опиняються під загрозою опинитися в СІЗО. Це проблема більше, ніж проблема Андрія Пивоварського чи Андрія Коболєва. Це проблема сигналу для майбутніх людей, які після війни мають прийти до влади й робити реформи», — пояснив експерт.

—

Олександра Захарова, опубліковано у виданні  The Page

В тему: 

• Наша кончена, корумпована суддівська система та вороги України всередині неї
• Внутрішній фронт: "смотрящіє" Єрмака вже повсюду
• Вороги. Спільники. Чужинці.
• Внутрішній фронт: поки українці воюють хитровани крадуть
• Пункти незламного владного піару. Що відбувається за кулісами гучної ініціативи Зеленського
• Розмита держава: інституційні «сірі зони» слід негайно ліквідувати
• Пріоритети шахраїв: у деяких регіонах роблять ставку на дороги, а не на обороноздатність
• Як відсіяти держзрадників на перших виборах після перемоги. Їх не має бути ані в парламенті, ані в місцевих радах…