В Україні набирає обертів дискусія, яка виходить далеко за межі економічних показників та юридичних формулювань. Вона торкається мільйонів українців, що щодня використовують онлайн-платформи для, здавалося б, звичайних побутових потреб.

Мова йде про податкові зміни та посилення контролю за операціями в інтернеті, які вже сьогодні викликають неабияке занепокоєння та шквал запитань.

Яскравим прикладом цього занепокоєння є лист від нашої читачки, Надії, мами в декреті:

"Вітаю, мене звуть Надія, я мама в декреті. Я не підприємець, не "бізнесвумен", просто жінка, яка періодично продає на OLX та на аналогічних майданчиках свої старі речі – одяг, взуття, посуд, дитячі іграшки, що залишилися від дочки. Часто навіть не заради заробітку, а просто щоб речі не пилилися, та і допомогти комусь, чому б і ні. Багато хто шукає щось подешевше, бо нові речі не по кишені. Днями з жахом прочитала новину про те, що Кабмін схвалив законопроєкт, що розширює повноваження податкової служби з доступу до інформації про доходи, отримані через онлайн-платформи. Тобто тепер всі такі, як я – під ударом. Якщо ти щось продав в інтернеті, навіть свою стару куртку – податкова може запросити у платформи дані та визнати це "доходом". Виходить, тепер потрібно сплачувати податок навіть з продажу своїх же б/в речей?

Це вже не просто тривожно – це змушує серйозно замислитися до чого це веде. Якщо я раз на декілька місяців продала щось за 100 чи 200 гривень – тепер і за це треба звітувати? Виходить, держава нас прирівнює до ФОПів? Чому мають страждати пересічені громадяни, особливо жінки, пенсіонери, мами у декреті, які просто намагаються зводити кінці з кінцями? Та й взагалі, з яких пір продаж особистих речей став вважатися бізнесом? До того ж, кажуть, що платформа зобов'язана буде передавати дані податковій, і якщо ти не задекларував доход – буде штраф. Страшно. Виходить, за те, що ти продав три дитячі кофти за копійки – можна отримати штраф в тисячі гривень?

Вкотре відчуття, що держава просто лізе в кишеню пересічених громадян. Замість реальної допомоги посилюється тотальний контроль. Податкова вже "оживає", знову починає перевіряти, оновлювати бази, відстежувати перекази, картки, платформи. Відчуваєш себе не людиною, а об'єктом спостереження. Це лякає. Та абсолютно не зрозуміло, чим це обернеться. Хіба ми в якомусь цифровому таборі? Мабуть, це дійсно просто новий спосіб здирати гроші з населення, замаскований під "реформу"? Ані пояснень, ані прозорих правил, ані логіки. Тільки страх, штрафи та тиск. Незрозуміло, чому це стосується тільки беззахисних шарів населення, зокрема мам в декреті, а не всяких там комерсів, які й далі продовжують комфортно здійснювати свою діяльність та їх ніхто не чіпає. Я не проти держави. Я за порядок. Проте не такий, коли під удар потрапляє людина, яка просто хоче продати дитячу куртку, тому що вона стала мала. Це вже не турбота, це – свавілля."

"Листи щастя" і реальний страх

Надія, на жаль, не поодинока у своїх побоюваннях. З травня 2025 року тисячі українців отримали так звані "листи щастя" від Державної податкової служби.

Ці листи вимагають пояснень щодо систематичних надходжень на банківські картки, отриманих через онлайн-платформи та служби доставки. За даними ДПС, вони надсилаються тим, хто не є ФОП, але отримав п'ять і більше платежів через платіжні системи за короткий період. Потенційний штраф за незареєстровану підприємницьку діяльність – від 17 до 34 тисяч гривень.

Читайте також: Бачте, це є бізнес! Як наживаються та ховають гроші та майно депутати в регіонах [2]

Причиною стало оновлення формату касового чека, який з 1 березня 2025 року включає дані про отримувачів коштів, передаючи їх ДПС.

Це дозволяє податковій відслідковувати навіть невеликі, але системні транзакції. І хоча податківці запевняють, що цільова аудиторія – це підприємці в тіні, а не бабусі, що продають власну цибулю, чітких роз’яснень для пересічних громадян бракує. Відсутність зрозумілих критеріїв, що відрізняють "бізнес" від "просто продажу своєї старої куртки", створює правову невизначеність і страх.

Читайте також: Оподаткують всі доходи, отримані через інтернет [3]

Законопроєкт №13232: шлях до тотального контролю чи прозорості?

Ситуація ускладнюється ініціативою уряду – законопроєктом №13232. Цей документ, який ще не ухвалений, але вже викликає шквал обурення, передбачає:

• Оподаткування без ФОП, але з порогами. Законопроєкт дозволить продавати без реєстрації ФОП, але за умови, що протягом року кількість продажів не перевищить трьох, а сума отриманих коштів – 2000 євро. Якщо ці ліміти перевищені, потрібно буде відкрити спеціальний банківський рахунок, а цифрові платформи стануть податковими агентами, утримуючи 10% (5% ПДФО + 5% військового збору) з доходу.

• Доступ до банківської таємниці. Податкова отримає прямий доступ до інформації про операції за рахунками підзвітних продавців.

Мета законопроєкту, як заявляється – детінізація економіки та гармонізація з європейськими нормами. Проте, як зазначають експерти та представники маркетплейсів, українські порогові значення значно жорсткіші за європейські (де мова йде про 30 продажів або 2000 євро на рік).

Читайте також: Історія хапуги-депутата про якого давно знали, але дивились крізь пальці на його оборудки [4]

Бездумна законотворчість чи вимушений крок?

На тлі повномасштабної війни, коли кожен українець намагається вижити та допомогти країні, такі ініціативи сприймаються особливо болісно. "Навіщо лізти в кишеню до тих, хто продає дитячу куртку?" – риторичне питання Надії відображає загальний настрій.

З одного боку, держава потребує коштів на оборону, і детінізація – це важливий шлях наповнення бюджету. З іншого боку, методи, якими це робиться, викликають серйозні запитання:

• Відсутність чітких роз'яснень. Громадяни не розуміють, чим відрізняється продаж особистих речей від підприємницької діяльності, і де проходить межа.

• Страх перед штрафами. Перспектива отримати штраф у десятки тисяч гривень за продаж кількох старих речей за копійки – це шок для багатьох.

• Незрозумілість критеріїв. Пороги в "три продажі" чи "п'ять платежів" без конкретного визначення "підприємницької діяльності" створюють ґрунт для зловживань та суб'єктивних інтерпретацій.

Голова податкового комітету Данило Гетманцев вже висловив обурення розсилкою "листів щастя" за мізерні суми, що свідчить про внутрішні суперечності навіть у владних колах. Експерти пропонують переглянути жорсткі ліміти та чіткіше визначити, що саме є об'єктом оподаткування – чи дійсно продаж вживаних особистих речей має підпадати під ці норми?

Читайте також: Як працює мережева корупція в Україні: позаштатний радник та його близькі отримали від Мінкульту понад 70 млн грн [5]

Варто пам'ятати, що законопроєкт №13232 ще не є законом. Це лише ініціатива, яка може бути змінена. Однак, сам факт її появи та посилення контролю вже сьогодні свідчить про те, що держава прагне залучити якомога більше ресурсів. Питання лише в тому, чи може цей процес бути прозорим, зрозумілим та справедливим для всіх українців, а не лише для "великих комерсів", яких, як відчуває Надія, ці зміни зачіпають значно менше.

Україна потребує коштів, але не ціною паралізації громадянських ініціатив та створення атмосфери тотального контролю. Діалог між владою та суспільством, чіткі роз'яснення та адекватніші критерії – ось що може перетворити страх на розуміння, а незрозумілу законотворчість на прозору та ефективну державну політику.

—

Олена Загорна, «Аргумент» [6]

Читайте також: 

• Як суди укладають угоди з топ-корупціонерами, засекречують вироки і скільки це коштує [7]
• В розпіареному Реєстрі корупціонерів чомусь відсутні найбільші корупціонери [8]
• Боротьба проти спільноти хапуг [9]
• Фобія Зеленського щодо підвищення податків обійшлося держбюджету у 14 мільярдів [10]
• Як бізнес загнали у кріпацтво до податківців [11]
• Чому податкова сфера України - це катастрофа [12]