Чергова ніч – чергова ракетно-дронова атака. Подібні речі стали для України уже справжньою рутиною, і, коли все обходиться без жертв і серйозних влучань, така ніч нічим особливим і не запам’ятовується. Але ніч на 10 вересня 2025 року в російсько-українській війні стала особливою.

Уперше російський дрон не просто випадково залетів на прикордонну територію сусідньої держави чи пролетів повз неї, нагадує видання ZAXID.net [2]. Ні, низка російських безпілотників прямо зайшла в повітряний простір Польщі. Зайшла так, що відразу у трьох воєводствах цієї держави була оголошена підвищена загроза, зупинилася робота чотирьох аеропортів (зокрема, і столичні у Варшаві).

Читайте також: Нічна атака рашистів на Польщу: російські дрони перетнули кордон НАТО. Варшава активує Статтю 4 [3]

Полякам і союзним військам, які перебувають на території цієї держави, довелося збивати російські дрони. Уламки безпілотника впали на приватний житловий будинок, пошкодивши дах будівлі, а також автомобіль, що стояв поруч. Збройні сили Польщі назвали інцидент «актом агресії», прем’єр-міністр країни Дональд Туск поіменував атаку дронів на територію Польщі «масштабною провокацією».

Як для українців – нічого особливого і навіть не вартого серйозної уваги. Але – це не Україна, це Польща. Країна, яка, хоч і межує з територією Російської Федерації, до останнього часу головними ворогами вважала українські вантажівки із зерном, а не російські дрони. (Як, до речі, і Україна – у військовій доктрині якої до 2014 року головним потенційним ворогом була не Росія, а Румунія. Смішно зараз це виглядає, правда?)

Але на будинок у Люблінському воєводстві впав не мішок українського зерна, а шматок російського дрона. І тепер це – нова польська реальність. Нова європейська реальність. Яка означає цілком очевидне. Польщі рано чи пізно доведеться вступати в повноцінні воєнні дії з Російською Федерацією. І фразами про «масштабну провокацію» тут аж ніяк не відкараскаєшся. І не тому, що Польща така слабка, зовсім ні. Справа взагалі не в Польщі, не в Євросоюзі, не в НАТО навіть.

Справа в Росії. Цю країну як тільки не називали – наприклад, класичним стало визначення «країна-бензозаправка». (Щоправда, тепер, коли в багатьох регіонах РФ почалися тотальні проблеми з бензином, це прізвисько звучить уже цілком іронічно.) А насправді Росія – це країна-гопник. Головною ж особливістю моделі поведінки гопника є те, що він зупиняється рівно на тому місці, де йому дадуть повноцінну відсіч. А там, де висловлюється глибока занепокоєність – гопник сприймає її як прояв слабкості опонента і продовжує тиснути.

Читайте також: Атака рашистів на Польщу: Чи готова Європа до війни?  [4]

Згадайте, це не перше порушення російськими дронами державного кордону Польщі. Буквально 20 серпня цього ж року неподалік селища Осини в тому ж Люблінському воєводстві упав російський дрон. Якою була тоді реакція польської влади? Міністр національної оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш заявив, що то, бачте, міг бути взагалі контрабандний дрон – не варто, мовляв, поспішати з глобальними висновками. Не минуло й місяця, як таких «контрабандних дронів» виявилося уже кілька. І вже з наслідками для мирного населення. Так, поки що без поранень і жертв. Поки що.

А ще згадайте листопад 2015 року, коли два російські літаки Су-24 перетнули південний кордон Туреччини (зі сирійської території). Що зробили турки – такий же член НАТО, як і Польща? Збили один літак. Убивши одного з двох його пілотів. Так, потім були і офіційна реакція, і виклик посла Росії в МЗС, і всі інші дипломатичні заходи. Але первинна реакція виявилася саме такою – жорсткою і неминучою. І збивали вони, повторюся, не дрон, а літак з військовими льотчиками.

Читайте також:  Чому президент Польщі Навроцький й Ко успішно роблять те, на що РФ раніше мусила витрачати мільярди [5]

І нічого, Росія вмилася – і тепер добряче подумає, якщо їй знову доведеться якось конфліктувати з Туреччиною. Бо Кремль розуміє тільки таку відповідь, силову. Як звичайний гопник, який зупиниться тоді, коли отримає по пиці. А поки його намагатимуться заспокоїти словами – продовжуватиме тиск.

Тож Польщі рано чи пізно – а доведеться убивати російських військовиків. Можливо, як туркам, одного. А може, і ні – бо поляки уже проявили слабкість, пославши цим сигнал Москві. І тоді, коли на польському кордоні чи вже й за ним проллється російська кров, Польща згадає, укотре згадає, що головним її ворогом є саме російські агресори, а не українські водії вантажівок із зерном, з якими продовжують воювати польські протестувальники. І для когось у Польщі це може стати прямо неприємним відкриттям.

Читайте також: Як хаотична миротворчість Трампа цілком імпонує майже виключно лише росіянам [6]

Що ж, ми бачимо, що уроки історії не вчать не лише українці, а й поляки. Причому історії не такої вже й далекої. Варто згадати хоча б Смоленську катастрофу й реакцію на неї польської влади. До речі, пам’ятаєте, хто тоді був прем’єр-міністром Польщі? Той самий Дональд Туск, що очолює уряд країни і нині. (А президентом – представник тої самої партії «Право і справедливість», що й зараз. Така от іронія долі). І він тоді, будемо говорити чесно і прямо, закрив очі на деякі моменти катастрофи, про які в Польщі стали говорити трохи згодом. І насправді неважливо, чому він так зробив, через політичні моменти чи ще якісь. Важливо інше.

Важливо те, що Україна за своє нехтування історичними уроками, за небажання вчитися на своїх же помилках – заплатила. А в Польщі усе ще попереду. Можливо, їхня ціна буде і не такою кривавою та страшною, як наша. Хоча… Згадайте 1938 рік.

Тоді здавалося, що найбільшими постраждалими в Європі будуть чехи. А виявилося, що вже через рік Польща – яка навіть поживилася тоді шматочком території сусідньої країни – була розірвана двома тоталітарними режимами і припинила своє існування. Ба більше, навіть після війни втратила значно більше території, ніж Чехословаччина. Хоча нічого начебто не віщувало.

Читайте також: Професор Марек Корнат: Якби у вересні 39-го року союзники прийшли на допомогу Польщі, то це могло б запобігти ІІ світовій війні [7]

Учіть історію, сусіди. Інакше змушені будете заплатити за невивчені її уроки. Заплатити, можливо, навіть більшу ціну, ніж ми.

—

Артур Левченко [8], опубліковано у виданні ZAXID.net [2]

Читайте також: 

• Орбан пригрожує заблокувати продовження санкцій ЄС проти росії - Politico [9]
• На «Дружбі» Кремля: як Словаччина та Угорщина створюють пропутинську вісь у ЄС [10]
• Уряд Угорщини анонсував "угорську культурну експансію" на Закарпатті [11]
• Угорщина вкотре врятувала від санкцій очільника рпц гундяєва, а той віддячив урядовця орденом (ФОТО) [12]
• "І так налаштовуємось на півроку під угорським лідерством". Наскільки високі шанси проросійського Орбана очолити Єврораду? [13]
• Риторика Орбана все більше ускладнює його стосунки з Європейським Союзом [14]
• Угорщина - єдина з країн ЄС, яка проголосувала проти фіндопомоги Україні у розмірі 1 млрд євро [15]