Продюсерська мафія Єрмака вочевидь набита російськими агентами

1.00

Нет

Давній соратник Зеленського та Єрмака виявився громадянином РФ із бізнесом у Криму. Наум Баруля залишається співвласником 3-х українських філій КВК Олександра Маслякова та його сина, який їздив на окуповані території України, зокрема у Маріуполь

Український продюсер Наум Баруля – давній творчий партнер та соратник Володимира Зеленського. До 2014 року він був тісно пов'язаний з російським КВК: працював у Москві з Олександром Масляковим та організовував виступи команд у РФ та Криму, зазначає Радіо Свобода [2].

Після Революції Гідності Наум Баруля повернувся у Київ та почав співпрацювати з «95-м кварталом» на чолі з майбутнім президентом. Разом вони створили гумористичне шоу «Ліга Сміху» та спродюсували низку популярних українських телевізійних ситкомів – «Країна У», «Танька і Володька» та інші.

Перемігши на виборах, Зеленський привів у владу і своє творче оточення. Зокрема, донька продюсера Ірина Борзова обралась у Верховну Раду від «Слуги народу». Її чоловіка – зятя Наума Барулі – Зеленський підвищив до голови Вінницької області.

Як з’ясували журнаілти проєкту «Схеми» [2], успішний український продюсер Наум Баруля має громадянство Російської Федерації, від якого не відмовився за всі 10 років війни. Він їздив в окупований Крим аж до 2019 року включно, заїжджаючи на український півострів саме за російським паспортом. Наум Баруля перереєстрував там своє майно та ресторанний бізнес за законодавством окупантів, та обзавівся новою нерухомістю. Попри повномасштабну війну, його ресторанний бізнес в Судаку продовжує працювати. І сплачувати сотні тисяч рублів у бюджет країни-агресорки.

Як українському продюсеру з російським паспортом та активним бізнесом у Криму вдається продовжувати створювати масштабні телевізійні шоу в Україні? Знімати патріотичні серіали? Та навіть претендувати на десятки мільйонів бюджетних гривень на фінансування своєї творчості?

Соратник Маслякова і Зеленського

Наум Баруля – тривалий час був «другою людиною» у «Клубі веселих та кмітливих» (КВК, рос. КВН, гра-змагання команд у гуморі та жартах, яке виникло ще за часів СРСР – ред.) після російського ведучого Олександра Маслякова.

«Побачив мене Масляков, забрав спочатку в Київ, потім в Москву – адміністратором. Потім я дослужився до генерального продюсера. Ходив такий поважний по «Першому каналу», – розповідав [3]Баруля у 2020 році.

Наум Баруля

15 років він пропрацював у Москві, з яких вісім – генеральним директором російської компанії «АМІК», що продюсує КВК.

Наум Баруля з Масляковими

«В Москві я провів дуже хороші, якщо не найкращі, роки свого життя», – казав [4]продюсер в одному з інтерв’ю.

Після початку війни на Донбасі та окупації Криму, Баруля повернувся в Україну та уклав партнерство зі студією «95 квартал» на чолі з Володимиром Зеленським.

Зеленський був одним із засновників та постійним ведучим турніру коміків «Ліга Сміху» впритул до свого висування у президенти.

Наум Баруля на «Лізі Сміху»

Другий напрямок співпраці Барулі та Зеленського – виробництво серіалів для комерційних телеканалів.

Вони разом продюсували скетч-серіал «Країна У».

Наум Баруля на сцені «Ліги Сміху»

Серед інших популярних телепродуктів творчого тандему – комедійні серіали «Одного разу під Полтавою», «Одного разу в Одесі», «Танька і Володька».

У формально-юридичній площині свою співпрацю Баруля та Зеленський оформили у вигляді двох компаній.

Перша – «Продюсерський центр Ліга Сміху» – де, крім них двох, в засновники увійшли сценаристи Сергій Чивурін і Андрій Яковлев, та брати Сергій і Борис Шефіри – давні партнери Зеленського по «Кварталу».

Друга – це «Драйв Продакшн» – де, крім них, співвласником також став Тімур Міндіч – молодший партнер Ігоря Коломойського, для телеканалів якого – «1+1», «ТЕТ» – і створюються ці розважальні проєкти.

Після перемоги на президентських виборах в Україні Володимир Зеленський вийшов зі структури власності цих фірм.

Але він досі має інтелектуальні права на торговельні марки їхніх спільних проєктів – «Ліга Сміху», «Ігри приколів», «Країна У».

Зеленський досі має інтелектуальні права на торговельні марки «Ліга Сміху», «Ігри приколів», «Країна У»

Під час президентської кампанії, «Ліга Сміху» була одним з інструментів прихованої агітації. Це фіксувала громадянська мережа «Опора».

«Це не агітація, це концерт для хорошого настрою. А ви люди розумні, ви самі визначитеся за кого голосувати», – ролик [5]з таким зверненням Зеленського демонстрували на одному з концертів «Ліги Сміху» у 2019 році.

Фрагмент з «Ліги Сміху»

В якості ВІП-агітатора на виборах брав участь і сам Наум Баруля.

Наум Баруля на заході «Слуги народу»

«Я президента знаю достатньо багато років. Я довго з ним розмовляв, коли він хотів балотуватися. І я його вважаю глубоко порядною людиною», – казав Баруля у 2020 році під час зустрічі з мешканцями села Вінницькі Хутори.

Андрій Єрмак та Наум Баруля на «Лізі Сміху»

Тоді ж телепроєкт «Ліга Сміху» використовувався і в інтересах доньки Барулі, кандидатки у депутати до Верховної Ради від партії «Слуга народу» Ірини Борзової.

Борзова пройшла до праламенту. Чиновницька кар’єра її чоловіка, Сергія Борзова, також пішла вгору – нині він, призначений указом Зеленського, очолює Вінницьку обласну держадміністрацію.

Борзов теж вихідець зі світу КВК – до політичної кар'єри був адміністратором в компанії «АМІК Україна», де серед засновників – Наум Баруля та Олександр Масляков. Згодом Борзов став директором команди «Вінницькі перці» та «Збірної України» з КВК.

Наум Баруля, Ірина Борзова та Сергій Борзов

Спільні з Масляковим компанії

Попри ще тогорічну ініціативу Кабміну, Україна досі ще не наклала санкції на Олександра Маслякова та його сина

І це при тому, що Масляков-старший публічно підтримує президента РФ Володимира Путіна, багато років поспіль був його довіреною особою [6] та особисто був присутній на інавгурації Путіна у 2018 році.

Олександр Масляков и Володимир Путін

За пів року до повномасштабного вторгнення Масляков провів чергову гру КВК – в окупованій Ялті.

Його син, Олександр Масляков молодший, у 2023 році разом з двома командами КВК приїхав [7]на окуповану Донеччину та виступав перед так званими «ветеранами СВО». Серед міст, які вони відвідали, був зруйнований російською армією Маріуполь.

Олександр Масляков молодший на окупованій Донеччині

«Тут живуть наші люди, а КВК завжди об’єднував країну. Мешканці реагували добре, діти взагалі приголомшливо», – казав про цю поїздку Масляков-молодший.

При цьому в Україні у Маслякова є декілька незакритих компаній, а серед їхніх співвласників – один український партнер. Це Наум Баруля.

Так, український продюсер залишається співвласником трьох українських філій КВК Олександра Маслякова та його сина – «АМІК УКРАЇНА», «КВН ТВ» та «КВН ПРОДАКШН».

Фірми досі не ліквідовані.

Сам Баруля у коментарі «Схемам» зазначив, що компанії «просто висять» і жодної фінансової операції із 2014-го року не проводили. Але не пояснив, чому досі не вийшов зі структури власності компаній Маслякових.

– Я нічого з ними зробити не можу, бо там засновник… Треба протокол засновника, я з ними не спілкуюся ніяк, – сказав Наум Баруля журналістці «Схем».

– Тобто вийти з компанії самовільно ви не можете?

– Щоб закрити компанію – ні. Знаю, що вони висять, але після 2014-го вони не зробили ні однієї операції.

Наум Баруля

Насправді ж, згода інших власників потрібна саме для повної ліквідації компанії. Але самому вийти зі структури власності фірми Науму Барулі ніякі юридичні перепони не заважали, кажуть експерти.

«Що він міг би зробити – можна подати заяву про вихід з товариства, оскільки в нього усього 5% – воно робиться у нотаріальній формі, подається реєстратору і для цього йому не потрібна згода росіян. Він просто подає – і на цій підставі його просто виключають як власника цих 5%», – пояснює юрист з корпоративного права Богдан Боровик.

«Схеми» звернулися до РНБО із запитом про те, чому попри публічну підтримку Путіна та гастролі в Маріуполі, Україна досі не наклала санкції на Маслякових.

Відповідь від РНБО надійшла: таких пропозицій від президента, Верховної Ради, Кабінету міністрів, Національного банку та Служби безпеки України до них не надходило.

При тому, що

Кабінет Міністрів двічі ухвалював розпорядження, якими звертався до РНБО із пропозицією запровадити санкції проти Маслякових.
Ці звернення є на відкритому сайті уряду.
Підтвердив це Кабмін і на запит «Схем».

Поїздки в Крим і паспорт РФ

Довгий час Баруля був тісно пов'язаний із Кримом. Попри анексію, не розірвав із ним бізнес-зв'язків.

Його активи сконцентровані в Судаку.

Судак, Крим

«Я продавав морозиво у Судаку, в ларьочку. Потім викупив цей ларьочек. Потім взяв в аренду ресторан. Потім викупив через 4 роки цей ресторан», – так Баруля описував розвиток свого бізнесу у Криму.

Наум Баруля

Після анексії Криму продюсер продовжив їздити на захоплений півострів.

Влітку 2014 року, вже після незаконного референдуму та так званого «приєднання Криму до РФ», продюсер у себе на сторінці у Facebook виклав відео, на якому відпочиває у власному на той час готелі-ресторані «Парус» в Судаку.

Сам Баруля у коментарі «Схемам» зазначив, що востаннє в окупований Крим їздив у 2016 році.

– А коли ви востаннє були в Криму? – запитала журналістка «Схем».

– Я вже не пам'ятаю, – відповів Баруля.

– Це вже після 2014-го року, правильно?

– Ми їздили до батьків, 2015-го або 2016-го року, не пам'ятаю.

– Тобто, відтоді ви не їздили?

– Ні.

Але за даними джерел «Схем» з доступом до системи МВС Росії «Магістраль», яка фіксує відомості про перетин держкордону РФ, Наум Баруля їздив в Крим щонайменше до 2019 року включно.

Наум Баруля їздив в Крим щонайменше до 2019 року включно

І щоразу заїжджав на окупований український півострів за російським закордонним паспортом.

Читайте також: Продюсерська мафія Єрмака в дії: мільйони з бюджету, російській шлейф, мелодрами і "свої" продакшени [8]

Український продюсер – громадянин РФ

Так, як з'ясували «Схеми», Наум Баруля – громадянин Російської Федерації.

Журналістам вдалось встановити, що у квітні 2009 року російська міграційна служба видала Науму Барулі російський паспорт, продюсеру тоді було 49 років. У цей час Баруля жив у Москві та працював генеральним директором у компанії «АМІК». Цей документ досі чинний.

Доказами наявності російського паспорта в українського продюсера є як актуальні офіційні реєстри РФ, так і витяги з державних баз даних різних періодів.

Саме як громадянин Росії Баруля володіє своїм бізнесом в Криму та має актуальний ідентифікаційний номер платника податків РФ.

І саме за російським паспортом він до 2019 року володів двома квартирами у Москві.

Російський державний портал «Госуслуги» позначає паспорт Барулі як «дійсний».

Так само як і сайт Міністерства внутрішніх справ.

При цьому сам Наум Баруля спілкуватися на тему наявності російського паспорта – навідріз відмовився.

– Знаєте, я по телефону обговорювати ці питання не буду, – сказав він журналістці «Схем».

– Чи думали Ви відмовитися від російського паспорта?

– Слухайте, я не хочу це по телефону. Пробачте мене, будь ласка.

– Я можу вам надіслати своє посвідчення журналіста або можемо зустрітися, якщо вам так буде комфортніше.

– Я не дуже хотів би це чіпати, от чесно.

Читайте також: Як продюсерська мафія Єрмака виходить на новий рівень збагачення [9]

Старі і нові активи в Криму – за законами окупантів

Баруля також стверджує, що втратив всі свої активи в Криму після окупації: «По факту немає нічого, я все втратив. Все, над чим я 25 років працював кожен день».

Але як з’ясували «Схеми», по-перше, у Судаку у давнього творчого соратника Зеленського залишається три квартири загальною площею 312 квадратних метрів. Які він добровільно перереєстрував за російським законодавством, визнавши тим самим юрисдикцію РФ на окупованій українській території.

Стверджувати це журналістам дозволяє заява до окупаційної влади на реєстрацію однієї із цих квартир, подану в його інтересах, яку «Схеми» дістали з російських реєстрів.

Переоформленням цього майна від імені Барулі займався юрист Дмитро Даничев.

Саме для цих цілей громадянин РФ Баруля видав йому довіреність. Копію документа «Схемам» теж вдалося отримати з Криму.

Довіреність юристу у 2015 році у місті Судак Баруля видав і посвідчив у нотаріуса саме для «постановки своєї нерухомості на кадастровий облік» в органах окупаційної влади. А також для реєстрації нового майна.

Так, відомий продюсер, заробляючи гроші у в Україні, після анексії продовжив обзаводитися новим майном на окупованому півострові – як громадянин Росії, за законами Росії.

У 2017 році Баруля став власником земельної ділянки на 7 соток у Судаку.

Вже за рік – тут же набув у власність ще 6 соток та став власником семиповерхової будівлі, площею у понад 2 тисячі квадратних метрів.

Тож станом на 2023 рік Наум Баруля володіє у Судаку майном на загальну суму приблизно 60 млн рублів.

Окрема історія – його кримський бізнес.

Читайте також: За це українці платять кров'ю: серіали за гроші Держави зніматимуть фірми, які співпрацювали з росіянами і наближені до ОП (ВIДЕО) [10]

Активний бізнес у Криму

Протягом 5-ти років після окупації Криму, аж до 2019 року, Наум Баруля співволодів великим готелем-рестораном «Парус» на центральній набережній Судака. У партнерах весь цей час були... прокремлівські політики.

Готель-ресторан «Парус»

Зокрема, це Анатолій Синюк [11], ексдепутат Верховної ради Криму від «Партії регіонів», який підтримав анексію Криму у 2014 році і згодом отримав підозру у державній зраді. У 2018 році, коли Баруля та Синюк спільно володіли рестораном в Судаку, в Україні проти останнього ввели санкції. Після повномасштабного вторгнення – він підтримав дії Путіна.

Анатолій Синюк

Інший партнер продюсера «Ліги Сміху» – Борис Дейч – екснардеп від «Партії регіонів», який також підтримав захоплення українського півострова та закликав на псевдореферендумі голосувати за приєднання Криму до Росії.

Борис Дейч

Вочевидь, йдеться про давнє знайомство, оскільки Дейч був суддею під час виступів КВК в Криму. Наприклад, у 2012 році Дейч, КВКшники та Баруля виступали у Судаку – під прапорами «Партії регіонів».

У 2012 році Дейч, КВКшники та Баруля виступали у Судаку – під прапорами «Партії регіонів»

Зараз, станом на грудень 2023 року, у засновника «Ліги Сміху» залишаються дві активні компанії в окупованому Судаку. Ці кампанії зареєстровані після анексії за законами країни-агресорки.

Фірма «Профі», хоч і не закрита, але нині діяльності не веде. А ось друга, «Профіль-Н» – це цілком активний бізнес, який наповнює податками бюджет окупаційної влади.

Це – заклад харчування на центральній набережній Судака під назвою «Прохлада». По суті це ринок вуличної їжі кухонь різних країн світу – тут продають все: від чебуреків, хот-догів та піци до гонконгських вафель.

До 2019-го закладом в Судаку володіли двоє – Наум Баруля та його донька Ірина Борзова, але після обрання до парламенту вона переписала свою частку на батька.

До 2019 закладом в Судаку володіли Наум Баруля та його донька Ірина Борзова

– Чи правда, що ви володієте бізнесом у Криму? – запитувала у 2019 році журналістка «Вікна-новини» Борзову в інтерв'ю.

– Так, у нас є власність. Не бізнес, а власність у Криму.

– Але це не тільки майно, а функціонуючий бізнес. У 2017 році ви сплатили 275 тисяч рублів податку.

– Для того, щоб ця будівля не зруйнувалася. Для того, щоб платити за комунальні послуги.

У розмові зі «Схемами» Наум Баруля заперечує, що реєстрував майно та фірми в Криму за законами окупантів.

– Цей бізнес повністю зареєстрований на вас за вашим російським громадянством. Тобто, ви його не контролюєте? – запитала в Барулі журналістка «Схем» Ольга Івлєва.

– Я не знаю, що вони там намалювали і там зареєстрували. Я нічого не реєстрував, – відповів він.

– Реєстри доводять що ви оформили кафе «Прохлада» за російськими законами, ви це заперечуєте?

– Я нічого не оформлював.

– А хто тоді це зробив і в чиїх інтересах?

– Я нічого не оформлював.

Наум Баруля

Почувши таке впевнене заперечення, «Схеми» почали перевіряти далі те, наскільки щирий у своїх відповідях український діяч культури.

І журналістам вдалося отримати документ, який вказує, що у 2014 році, після окупації Криму та незаконного референдуму, Наум Баруля та його донька, майбутня нардепка Ірина Борзова, таки брали участь у перереєстрації компанії «Профіль-Н» за російськими законами.

Це доводить протокол загальних зборів учасників компанії «Профіль-н», який датований 3 грудня 2014 року.

На зборах Баруля та Борзова затвердили новий статут компанії, який відповідає законодавству РФ, перевели статутний капітал у гривнях в рублі за тодішнім курсом Центробанку Росії та погодили звернення до реєстраційного органу країни-агресорки, аби дані про компанію внесли в Єдиний державний реєстр юридичних осіб Росії. Одноголосно, два підписи.

Журналісти отримали витяг з цього реєстру. Дані до нього внесли через тиждень після вже згаданих зборів власників «Профіль-Н».

Щоб переконатися, що це справді підпис Барулі під протоколом зібрання, «Схеми» порівняли його з іншими підписами продюсера ще на двох підписаних ним документах.

Читайте також: Як Єрмак формує під своїм дахом вже "відбудовну мафію" [12]

Сама ж Ірина Борзова, яка під час виборів прямо визнавала, що бізнес був перереєстрований за законами РФ, тепер у відповіді «Схемам» заперечує, що зверталася в окупаційні органи влади в Криму з цього приводу.

Борзова відмовилася від подальших коментарів.

Кафе «Прохлада» Наума Барулі, попри повномасштабну війну, продовжує працювати. Це доводять фотокадри закладу, який працював, і в 2022-му [13] році, і в 2023-му [14].

Оформлення закладу пронизане «ностальгією за СРСР». Дизайн рясніє відповідними плакатами, портретами героїв радянських фільмів, а логотип кафе оздоблює червона зірка.

Кафе «Прохлада»

До цієї тематики продюсер звертався і раніше – до анексії Криму офіціанти в іншому кафе Барулі, яке тоді називалося «У Наума», ходили в піонерських галстуках, а майданчик для виступів прикрашала велика радянська зірка з серпом та молотом. Тут же – бюст і портрет Леніна, прапори республік СРСР на стелі та радянські плакати.

Оформлення закладу «У Наума»

На цій сцені не раз виступав і сам власник, Наум Баруля.

Наум Баруля виступає на сцені закладу «У Наума»

Що ж до діючого кримського закладу продюсера «Ліги Сміху» «Прохлада», то за даними російського реєстру «Спарк», виторг кафе за останні 5 років становив понад 15 млн рублів, з яких у 2022 році – 2,5 млн рублів.

З 2019 до 2022 року компанія акумулювала для російського бюджету у вигляді податків більше мільйона рублів, з яких на пів мільйона казна окупантів поповнилася після повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

Звіт за поточний, 2023 рік, заклад Наума Барулі має подати в кінці року.

Читайте також: Як продюсерська мафія Єрмака вирішила займатись поставками мʼяса з ОАЕ ... чи відмиванням грошей? [15]

Заявка на бюджетні кошти України

Маючи громадянство країни-агресорки та бізнес на окупованих Росією українських територіях, Наум Баруля продовжує заробляти в Україні на зйомках масштабних розважальних телепроєктів. У 2023 році він опанував і тему війни – спродюсувавши комедійний серіал «Волонтери» для показу на телебаченні.

А влітку 2023 року Наум Баруля подав заявку на державне фінансування своєї творчості – а саме свого нового комедійного серіалу під назвою «Нижча ліга».

Заявку на майже 32 мільйони гривень із бюджету України він подав від фірми «Драйв продакшн» – якою володіє разом з братами Шефірами та Тімуром Міндічем.

Читайте також: Продюсерська мафія Єрмака в дії: мільйони з бюджету, російській шлейф, мелодрами і "свої" продакшени [8]

Участь громадян Російської Федерації була прямо заборонена умовами конкурсу. Але міністерство культури в особі дочірньої структури – «Мультимедійної платформи іномовлення України» – затвердило заявку Наума Барулі та оголосило її у списку переможців.

Однак цей факт залишився у тіні.

Всю увагу на себе перебрав інший здобувач цього ж державного фінансування – скандал розгорівся довкола Юрія Горбунова та його проєкту – комедійного серіалу «СМТ Інгулець». Він також виграв понад 30 мільйонів з бюджету на його виробництво.

Такі витрати під час війни неабияк обурили українців та змусили реагувати самого президента.

«Музеї, культурні центри, символи, серіали – усе це важливо, але зараз інші пріоритети. Отже, я запропонував голові уряду два кроки. Перший – знайти позабюджетні кошти на проєкти, які зараз справді потрібні. (..) А друге: попросив премʼєр-міністра розглянути заміну міністра культури та інформаційної політики України», – казав Зеленський в своєму зверненні.

Як з'ясували «Схеми» – наступного ж дня після початку скандалу довкола «Інгульця» та Горбунова – скандалу, через який Зеленський зрештою звільнив міністра культури Олександра Ткаченка – продюсер Наум Баруля відкликав заявку, відмовившись від бюджетного фінансування свого комедійного проєкту.

Тому контракт із ним дочірня структура мінкульту зрештою не уклала, повідомили «Схемам» у відповідь на офіційний запит.

Чи відкликав би Наум Баруля свою заявку, якби не цей скандал?

І чому він взагалі претендував на держфінансування, приховавши наявність громадянства Російської Федерації всупереч умовам конкурсу?

– Я відмовився від конкурсу, тому що цей сценарій який ми писали, зовсім не підходить під умови конкурсу. І ми ніколи не користувалися державними грошима і вирішили так ними і не користуватися. «Нижча ліга» – про дитячу команду футбольну. Ми сіли подумали, що це не на часі зараз. Не хотілося під час війни державні гроші на цей фільм… Він трохи… потримаємо його, зробимо після війни, – сказав Баруля.

– Ваша відмова була фактично на наступний день після скандалу з «Інгульцем» і опублікуванням тендеру.

– Ні-ні-ні. Ми до того відмовилися. Лист я написав ще тижні два до цього. Це неправда.

При цьому, у мінкульті нам повідомили інше – що лист-відмова за підписом Наума Барулі був датований 19 липня – тоді вже другий день поспіль не вщухали дискусії [16] про доцільність подібних витрат, і під міністром культури вже «хиталося» крісло.

Як встановлені «Схемами» факти прокоментували родичі Наума Барулі – народна депутатка Ірина Борзова та очільник Вінниччини Сергій Борзов?

Сергій Борзов відповів, що його особисто це не стосується, і відмовився від коментарів.

Вирішила не відповідати на запитання журналістів і народна депутатка Ірина Борзова.

—

Ольга Івлєва [17], опубліковано у виданні Радіо Свобода [2]

В тему: