Путін просив НАТО не приймати Україну і Грузію, бо це «послабило б його позиції»

1.00

Острая тема

«Україна повинна перемогти, оскільки непокаране зло завжди повертається» – під таким заголовком очільник Словенської демократичної партії, тричі прем’єр-міністр Словенії Янез Янша описав зокрема перебіг саміту НАТО у Бухаресті у 2008 року, у якому він брав участь разом з лідерами країн альянсу.

“Президент США Джордж Буш і я сиділи в кутку великого конференц-залу... Ми узгоджували порядок денний майбутньої зустрічі ЄС-США, організованої Словенією під час її першого головування в Раді ЄС у червні того року. В іншому кутку кімнати засідань сиділи канцлер Німеччини Ангела Меркель, президент Франції Ніколя Саркозі та держсекретар США Кондоліза Райс”, – описує Янша саміт НАТО 2008 року, на якому Україна, як і Грузія, так і не отримала бажаного Плану дій щодо членства в НАТО.

За його словами, президент Буш прокоментував, що йому "не здається логічною позиція деяких європейських членів НАТО проти розширення, коли, зрештою, це приносить додаткову безпеку, зокрема, європейському крилу альянсу”. Буш, за словами Янші, сподівався, що “Кондоліза [Райс] зможе переконати Меркель і Саркозі”.

Читайте також: Саміт НАТО у Бухаресті був помилкою, — екс-очільник МЗС Литви Лінкявічус [2]

“Проти (вступу) України та Грузії виступила Російська Федерація, яка, звісно, як не член [НАТО] не мала права вето, але мала підтримку Німеччини та Франції”, – пише політик.

Далі він описує виступ президента Путіна, якого було запрошено до Бухареста: “На двосторонніх зустрічах і на робочій вечері з усіма лідерами він влаштував шоу, яке можна підсумувати таким повідомленням: “РФ є рівноправним партнером США і ЄС. Вона співпрацює з НАТО у формі консультативних органів і, зокрема, у війні з тероризмом, і відкрила свій повітряний простір для літаків союзників, які беруть участь в операціях в Афганістані. Цей крок не зустрів схвалення серед російської громадськості, що робить його (президента Путіна) позицію як “друга Заходу” нестабільною”.

Путін, пише Янша, заявив, що початок процесу членства України та Грузії в НАТО “ще більше послабить його позиції і на зміну може прийти “хтось, хто є набагато меншим партнером Заходу”. Тому Путін просив лідерів у Бухаресті не розпочинати процес членства обох країн у НАТО.

Польща та країни Балтії попереджали, що не слід піддаватися плану Путіна, пише Янша, “США були з нами. Але Німеччина та Франція наполягали на тому, щоб не ухвалювати це рішення”.

Президенти Джордж Буш і Володимир Путін, канцлер Ангела Меркель і генеральний секретар НАТО Яап де Хооп Схеффер на прийомі у Бухаресті з нагоди саміту НАТО Румунія, 3 квітня 2008 р. AP Photo/RIA Novosti, Presidential Press Service, Vladimir Rodionov

Отриманий у Бухаресті час Путін використав не для демократизації Росії, як обіцяв, пише Янша, а для підготовки нападу на Грузію, “який ще більше віддалив цю країну та Україну від альянсу”.

“Не давши Україні та Грузії зеленого світла на членство, світ став не безпечнішим місцем, як запевняв нас Путін, а небезпечнішим, і саме він таким його зробив”, – наполягає Янез Янша.

Читайте також: Як беззуба реакція Заходу на окупацію Грузії РФ заохотила Путіна напасти на Україну [3]

Він також вказує на корупцію у європейській політиці, свідченням якої стали посади для впливових людей з ЄС у дочірніх компаніях російських державних енергетичних гігантів “Газпром” і “Лукойл”.

Словенський політик також назвав Польщу з-поміж інших європейських країн “маяком європейського розуму та реалістичної політики, чого так не вистачає столицям на захід від неї” – завдяки історичному досвіду, оскільки Польща як країна та як нація “стала жертвою багатьох історичних зрад і обманів, але засвоїла уроки історії та позбулася наївності”.

Президент Росії Володимир Путін тисне руку президенту Словаччини Івану Гашпаровичу, за Путіним - генсек НАТО Яап де Хооп Схеффер. Третій день конференції саміту НАТО в Бухаресті, 4 квітня 2008 р. AP Photo/Yves Logghe

“Навіть через 15 років після катастрофічної помилки Франції та Німеччини, які попалися на обман Путіна, НАТО не в змозі дати одностайно реалістичну оцінку причини агресії Росії проти України та її частки провини в цьому. Це правда, що повну відповідальність несе РФ, яка здійснює агресію. Це не можна виправдати жодними підставами. Проте ті, хто міг цьому запобігти, але не зробив цього, незважаючи на застереження, безперечно несуть частку історичної провини”, – заявив Янез Янша.

Читайте також: Чому та хто змусив Україну роззброїти свою армію? [4]

Текст політика став передмовою до словенського видання книги “Чому Україна повинна перемогти?” Томаса Кромвеля. Англомовне видання було презентоване днями у столиці США, Вашингтоні, в Інституті світової політики.

Презентація книги Томаса Кровмеля "Why Ukraine must win" у Вашингтоні.

Презентація книги Томаса Кровмеля "Why Ukraine must win" у Вашингтоні.

Янша радить книгу до прочитання “усім учасникам саміту НАТО”, аналізуючи також останнє зібрання альянсу у Вільнюсі цього року.

“Книга Томаса Кромвеля “Чому Україна має перемогти” – це скарбниця уроків історії. Це чудове, надзвичайно зрозуміле пояснення історичних і моральних обставин, які призвели до російської агресії. Водночас це один із найпереконливіших текстів, який дає чітке уявлення про наслідки, які були б у разі успіху Росії в Україні. У книзі зібрано аргументи, які доводять безплідність компромісу зі злом. Протягом історії такі компроміси призводили до більших страждань і смертей, а не менших”, – каже Янез Янша.

Читайте також: Якби Франція та Німеччина 2008 року погодили вступ України й Грузії до НАТО, то не було б цих війн [5]

Він також наголошує, що автор книги є “одним із небагатьох хто бачить причини російської агресії там, де більшість інших аналітиків мають сліпу пляму”. Наприклад, відсутність “Нюрнберзького процесу” над радянськими лідерами, відповідальними за десятки мільйонів смертей і ГУЛАГ: “Нацизм ніде прямо не повторювався, тому що був юридично і морально засуджений. Комунізм повторюється, бо його не було покарано”.

Деякі оглядачі називали саміт НАТО у Вільнюсі "повторенням Бухареста", якого "багато хто хотів уникнути". Натомість генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг відкидав думку про те, що Вільнюс став повторенням Бухарестського саміту 2008 року.

—

Джерело: Голос Америки [6]

В тему: