— Поза тим, російська опозиція й такі її лідери, як Ходорковскій, підживлюють страх розпаду РФ. Вони часто кажуть, що передусім Росія не має розпастися, і закликають західні еліти зробити так, щоб вона далі існувала в її нинішніх кордонах. Що ви думаєте про цю досить поширену позицію?
— Вони росіяни, тому й не хочуть, щоб їхня країна зменшувалася. Те саме стосується українців, французів, американців. Ніхто не хоче, щоб його країна розпалася на складники. Мусимо це розуміти. Але в тій нещодавній статті я написав, що Росія — занадто велика країна.
Вона втрачає населення — щороку майже мільйон. Це найбільша країна у світі з площею 17 мільйонів квадратних кілометрів, але тримати її купи й не допустити диктатури завжди було складно. Тому я не боюся її остаточного розпаду. Найімовірніше, це створить можливості відновити трохи демократії на цьому великому континенті.
— Ви пишете, що російська імперія хвора на булімію, але не вміє нічого іншого, окрім як збільшувати територію. Зауваження слушне, але якщо ми кажемо про те, що західні еліти мусять бути готовими до можливого розпаду найбільшої імперії світу, то як вони мають підготуватися?
— Долю Росії визначатиме її внутрішній розвиток. Зі свого боку ми маємо протистояти будь-якому експансіонізму, як сьогодні в Україні. Захід був одностайним у своїй реакції на повномасштабну агресію. Мусимо перемогти цей експансіонізм, який загрожує стабільності європейського континенту й, можливо, за його межами також.
Потім треба залишити росіянам вибір і не втручатися за принципом realpolitik, до якого так звикли вдаватися американці та європейці, тобто не протидіяти внутрішнім процесам, що можуть призвести до незалежності, скажімо, у Татарстані чи деінде.
Сьогодні цей розпад — лише гіпотеза, але Захід не має протистояти йому в разі, якщо він розпочнеться. Як ми готуємося до нього? У довгостроковій перспективі зацікавлені в стабільних та надійних відносинах з усіма державами континенту. Такі відносини неможливо мати з Путіним і його клікою. Хто знає, може, вдасться з іншими.
Ми бачимо, як європейці в Центральній Азії сьогодні успішно розвивають відносини з колишніми державами — членами Радянського Союзу. Багато країн цього регіону прагнуть звільнитися від російського ярма. Ми маємо дослухатися до них і розвивати з ними відносини.
Читайте також: До вступу України в НАТО США готові надати їй такі гарантії безпеки, як Ізраїлю - Байден
— Пригадуєте, подібні страхи були перед розпадом Радянського Союзу? Президент Буш навіть приїжджав до Києва 1990 року, щоб переконати українців не домагатися незалежності. Але врешті-решт 1991 року все відбулося відносно спокійно. З’явилися нові держави, деякі з них 2004 року приєдналися до НАТО. Що ви думаєте сьогодні про потенційне членство України в НАТО?
— Я думаю, що якби Франція та Німеччина 2008 року погодилися на вступ України й Грузії до НАТО, то сьогодні не було б війни. Чесно кажучи, тоді я так не думав. Як і більшість людей у Франції, Німеччині й навіть у США, я вважав, що ми не маємо провокувати Росію.
Сьогодні я змінив свою думку та вважаю, що вступ до НАТО — гарантія, що Путін боятиметься нападати на будь-кого, хто є членом альянсу. Я не знаю, чи зможуть на саміті у Вільнюсі голови держав й урядів прямо сказати вам: «Вступайте до НАТО», бо це означатиме війну з Росією. Але я вважаю, що цього разу ми мусимо чітко визначитися. Я думаю, що президент Франції також змінив свою думку: ми маємо сказати, що Україна буде в НАТО, що б не сталося.
— Яка ваша позиція стосовно вступу України до Європейського Союзу?
— Що стосується Європейського Союзу, я хотів би сказати своїм українським друзям, і зокрема вам, що членство в Європейському Союзі — це реальний економічний, соціальний і фінансовий виклик. Так, перспектива членства є, але членство просто зараз неможливе, бо воно б зруйнувало Україну.
Тому що ми маємо складні економічні стандарти, конкуренцію та правила, які можуть сильно вдарити по українській економіці й завдати їй великої шкоди. Тож нам треба організувати перехідний період для обох учасників процесу. Скажімо, Україна — велика сільськогосподарська держава, вона готується приєднатися до спільного сільськогосподарського ринку.
У Польщі й Угорщині сьогодні фермери протестують, бо українська продукція дешевша. Європейський Союз — це насамперед економічний союз. Саме завдяки економіці відбувається зближення народів і держав. Щоб воно стало успішним, потрібен час, і ми маємо це розуміти. Але скажу з усією відвертістю: перспектива українського членства мене зовсім не шокує. Навіть навпаки.
—
Алла Лазарева, опубліковано у виданні ТИЖДЕНЬ
В тему:
- Юрій Луканов: НАТО приєднається до України
- Президент України відвідає саміт НАТО у Вільнюсі – Столтенберг
- НАТО вже навчає Україну сучасному оборонному плануванню
- Саміт НАТО у Бухаресті був помилкою, — екс-очільник МЗС Литви Лінкявічус
- Столтенберг: Питання членства України в НАТО майже вирішено, у Путіна немає права вето