У Лондоні 21 та 22 червня проходила міжнародна конференція, присвячена післявоєнному відновленню України — Ukraine Recovery Conference. Її центральним завданням було обговорення планів та перспектив відновлення країни з міжнародною бізнес-спільнотою.

Як передбачається, вона за наявності гарантій США, ЄС та міжнародних організацій може відіграти у ньому найважливішу роль. Аналітики RAND Corporation зробили [2] огляд цього масштабного проєкту, проаналізувавши історичний досвід «реконструкції» країн після воєн та стихійних лих.

Перед Україною фактично стоїть подвійне завдання: відновлення країни та подолання тієї інституційної пастки, в якій вона перебувала майже 30 років своєї пострадянської історії. 

Відновлення України стане найбільшим за останні 75 років міжнародним проектом «реконструкції» країни та вимагатиме участі багатьох міжнародних організацій та урядів інших держав. Успіх такого проєкту, загальний обрій фінансування якого знаходиться в діапазоні $400–750 млрд, вимагає виключно ретельного опрацювання на вході, пишуть аналітики RAND у доповіді, присвяченій цій темі. Доповідь аналізує уроки найбільших випадків «відновлення та реконструкції»: Японії після Другої світової війни, плану Маршалла, міжнародної допомоги у трансформації Центральної та Східної Європи на початку 1990-х та на західних Балканах після війни у ​​Югославії. Доповідь також розглядає різноманітний досвід подолання наслідків стихійних лих, що дозволяє врахувати випробувані практично механізми надання екстреної допомоги та відновлення базової життєдіяльності місцевих спільнот.

Читайте також: Які чинники впливають на здатність націй не капітулювати в довготривалих збройних конфліктах [3]

У більшості випадків повоєнних «реконструкцій» первісний капітал та гарантії безпеки надавали США, а основне фінансування, дизайн реформ та «образ майбутнього» у вигляді просування інтеграційних процесів — європейці. «Реконструкція» України, пишуть експерти RAND, має ґрунтуватися на схожих принципах: пріоритети має розставляти Україна, на США ляже завдання безпеки (за участю європейських партнерів), а на ЄС — плани економічного відновлення та інтеграції (за сприяння США).

Експерти зазначають, що план відновлення та «реконструкції» має передбачати будь-які сценарії закінчення війни або тимчасового її призупинення, і нагадують, що реформи, що ведуть до тривалого процвітання, працювали навіть у розділених країнах, таких як ФРН після Другої світової війни та Південна Корея — після Корейської.

Водночас ключову роль у запуску плану відіграють чіткі та довгострокові гарантії безпеки, без яких ризики інвесторів будуть надто високими, а частина біженців може віддати перевагу не повертанню до своїх регіонів. Одним із факторів успіху плану Маршалла експерти називають одночасне створення НАТО. У разі України завдання не має простого рішення і, мабуть, тут будуть потрібні комплексні та інноваційні заходи, зазначають автори доповіді. Однак Україна в той чи інший спосіб має бути включена до загальноєвропейської архітектури безпеки. Швидше за все, буде потрібна широка підтримка у створенні потужної та ефективної української армії, а також розробка міжнародної системи гарантій безпеки для України, не виключаючи, зокрема, допомоги з вступом країни до НАТО.

Читайте також: У підготовці війни проти України армія Росії помилково повірила у розрахунки 19 століття - WSJ [4]

Найважливішим принципом проектування «реконструкції» є те, що її ключовому етапу — інвестиціям у відновлення інфраструктури повинні передувати інституційні реформи. І ці реформи стануть великим викликом для країни, враховуючи той факт, що Україна демонструвала чи не найгірші на пострадянському просторі результати з погляду зростання економіки та підвищення її продуктивності, а спроби реформ, які були зроблені Києвом, мали дуже обмежені результати. Дві ключові проблеми тут – корупція та захоплення держави з боку бізнесу (олігархізація). Таким чином, перед Україною стоятиме подвійне завдання: відновлення країни та подолання тієї інституційної пастки, в якій вона перебувала майже 30 років своєї пострадянської історії. Однак саме найгостріша потреба у фінансуванні відновлення може стати тим важелем, який допоможе Україні з цієї пастки вибратися.

На перших етапах фінансування необхідно організувати ефективний моніторинг за витрачанням фінансової допомоги, здійснювати який буде  генеральний інспектор який буде користуватись довірою всіх сторін. Якщо виявлятимуться випадки широкомасштабної корупції, фінансування буде припинено.

Відновлення вимагатиме гігантських коштів. Представлений минулого року Україною план виходить із того, що до 2032 року в Україні необхідно буде реалізувати 850 проектів вартістю понад $750 млрд (у певному сенсі країну передбачається відбудувати заново). У березні 2023 року Світовий банк оцінив вартість «реконструкції» та відновлення у більш скромну суму $411 млрд. Зрозуміло, фінансова допомога має бути розбита на етапи та завдання.

Читайте також: Американцы объяснили, почему сектор безопасности Украины нуждается в фундаментальных реформах [5]

Сьогодні найактуальнішою є пряма підтримка України, яка націлена на забезпечення її поточних потреб. Однак надалі неминучий перехід до складніших форм фінансування, які мають на увазі залучення до процесу відновлення насамперед приватних коштів. Для цього необхідно створювати механізми гарантій та фонди підтримки підприємництва, які допомагають залучати іноземний капітал та стимулювати місцеву підприємницьку активність на ринкових засадах. Першим кроком у цьому напрямку і стала конференція, що завершилася вчора в Лондоні.

Як успішний приклад аналітики RAND наводять створену в 1989 році структуру підприємницьких фондів для сприяння реформам у країнах Центральної та Східної Європи. Десять корпоративних фондів охоплювали 19 країн та акумулювали $1,3 млрд для кредитування та інвестування в акціонерний капітал малих та середніх підприємств. Політичний нагляд над виконанням умов фінансування здійснював Держдепартамент США, а оперативний — USAID. Через війну вкладення виявилися прибутковими; фонди реінвестували $1,7 млрд чистого виторгу і залучили $6,9 млрд зовнішнього капіталу. Найважливішою перевагою таких форм фінансування є те, що вони стимулюють реформи, спрямовані на покращення бізнес-регулювання та підприємницького клімату.

Доповідь скептично оцінює ідею використання заморожених російських резервів на фінансування відновлення. Їхня експропріація не має достатніх легальних підстав і підірве довіру до долара та євро, так само як і до міжнародної банківської системи. Як стало відомо безпосередньо в ході лондонської конференції, від цієї ідеї вирішив остаточно відмовитись і ЄС. Більш правильно добиватися від Росії компенсацій за завдані збитки, використовуючи заморожені активи як важіль: Москва має отримати доступ до них лише у разі згоди на компенсації. Сам механізм компенсацій може бути організований як відрахування фіксованої частини доходів від нафтогазового експорту, як це було у випадку Іраку після його спроби окупації Кувейту в 1990 році.

Читайте також: Як найближчим часом наступатиме українська армія? [6]

Однак найважливіше зусилля, необхідне для успішного запуску «реконструкції» України, слід зробити самій Україні, наголошують автори доповіді. І точкою його застосування має бути зміцнення держави у сенсі підвищення її транспарентності, укорінення принципів верховенства закону, боротьби з корупцією та створення комфортного бізнес-середовища.

—

Джерело: RAND [2]

Про корпорацію RAND

Корпорація RAND є дослідницькою організацією, яка розробляє рішення для проблем державної політики, щоб допомогти зробити громади в усьому світі безпечнішими та безпечнішими, здоровішими та процвітаючими.

В тему:

• Скільки українців, є зараз у країні, під час війни, і скільки може бути після її закінчення [7]
• Чисельність населення України від 28 до 34 мільйонів – демографи [8]
• Спасти себе і спасти ціле людство - місія українців [9]
• Мільйони українців втратили роботу через війну - звідки вони беруть гроші на життя [10]
• Україні загрожує депопуляція: чи зможе країна відновити чисельність населення [11]
• Путін давно мріяв про світ без українців. Світ дослухався? Тепер ми бачимо, що це означає [12]