Україні загрожує депопуляція: чи зможе країна відновити чисельність населення

Версия для печати

Розвал промисловості й інфраструктури внаслідок війни — тяжкі втрати для держави. Але все можна відбудувати за наявності коштів. А ось відновити чисельність населення, що продовжує падати, — справа не одного року, хоча витрачені зусилля не пропадуть марно, бо головною цінністю кожної держави завжди був народ.

Про це йдеться у статті ZN.UA, яку ми наводимо повністю.

Людей усе менше

Проблема демографії — болюча тема для України. Починаючи з середини 1990-х, чисельність населення в країні стрімко падала, сягнувши антирекорду у 2021-му, коли, за даними Держстату, на 714 тисяч смертей припадала 271 тисяча народжень. Сьогодні ситуація ще гірша, бо додалися військові втрати, а також складнощі з наданням медичної допомоги в низці регіонів та масовий виїзд українців за кордон. Останній аспект у демографів викликає особливу тривогу, бо незрозуміло, скільки з 5 мільйонів біженців (дані ООН) захочуть повернутися на батьківщину. В результаті, це може обернутися для країни гуманітарною катастрофою, зазначає директор Українського інституту політики Руслан Бортник.

Розстановка пріоритетів

Ситуація, втім, усе ще не така драматична. Адже навіть у розпал війни більшість українських біженців хочуть повернутися додому. В той-таки Київ ще тиждень тому повернулося до двох третин населення. Крім того, українці не перестали створювати сім'ї. Як розповіла нашому виданню старший науковий співробітник кандидат економічних наук Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. Птухи НАН України Людмила Слюсар, із початку війни одружилося понад 22 тисячі українських пар. І напевно, вважає експертка, одруження й народжуваність після закінчення воєнних дій тільки зростуть.

«Історія свідчить, що після воєн завжди приходить хвиля відродження, бебі-бум. Чоловіки хочуть швидше повернутися до мирного життя, утворити сім'ю. Пари, які досі відкладали народження дитини, реалізовують свої плани», — зазначила вона.

Але тут питання, як довго триватиме сплеск народжуваності і яка буде його інтенсивність. А тому ключова роль у поліпшенні демографії все-таки відводиться державі: буде вона проводити комплексну політику, спрямовану на поліпшення демографічної ситуації, чи ні.

На жаль, усі попередні роки в Україні до «сімейного питання» ставилися, швидше, як до тягаря, ніж як до пріоритету. Про це свідчить становище тих-таки багатодітних родин. Зазначимо, що багато сімейних пар в Україні націлені на багатодітність, швидше, за покликом серця, бо заробити на материнстві, як це роблять емігранти в Європі, в нас не вийде. Виплати при народженні дитини скромні — 41,2 тис. грн (трохи більше шести мінімальних зарплат), розтягнуті на три роки, причому від кількості дітей сума не змінюється. Хоча до 2014 року грошова допомога сягала 123 тис. грн (100 «мінімалок») за народження третьої дитини і більше.

Киянка Олена Антоненко з чоловіком виховують восьмеро рідних дітей. Ще до заміжжя вона мріяла про велику родину, тому що сама з багатодітних. Нашим журналістам Олена зізнається, що з кожним роком її сім'ї все важче. З доходів — виплати на дітей до шести років і зарплата чоловіка-вчителя. Каже, ще пощастило, що діти нпавчаються у школі, де харчування безплатне, інакше довелося б викласти додаткових тисяч дві.

Трохи сім’ї допомагає «гуманітарка» від громадських організацій. «Держава, — каже жінка, — в питаннях допомоги поступово самоусувається. Якщо раніше дітям видавали одяг, продукти, то тепер і цього немає. Навіть такі дрібниці як подарунки сім’я отримує лише двічі на рік: на День матері та Новий рік».

«Що стосується поліпшення житлових умов, ми претендуємо на житло ще з 2010 року. І сьогодні ми 13-ті в черзі. Але ж є способи прискорити процес. Наприклад, держава могла б домовитися із забудовником, щоб у будинку на тисячу квартир безплатно виділили бодай одну квартиру для багатодітної родини з цього району. Це б так поліпшило ситуацію! Але нічого з цього не робиться», — підсумувала мама-героїня.

Шляхи вирішення

 Для поліпшення демографії державі годилося б зосередитися переважно на підвищенні тривалості та якості життя населення, сприянні народжуваності, вважає завідувачка відділу Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. Птухи НАН України Ірина Курило. Ідеться про зайнятість, медицину, міграцію, підтримку молодих сімей.

«Демографічний ренесанс передусім залежатиме від економіки. Для молоді в цьому плані дуже важлива стабільність. Тому треба забезпечити молодь роботою і житлом. Також стоїть питання відновлення сфери медицини, перед якою виникне багато викликів, пов'язаних не тільки з травматизмом під час війни, а й із загостренням хронічних захворювань, які проявляться внаслідок стресових ситуацій», — розповіла вона ZN.UA.

Що стосується міграції, то тут, на думку експертів, держава має зосередитися на поверненні українців з-за кордону, і передусім це стосується молоді, яка, за словами очільника Міносвіти Сергія Шкарлета, є «національним та інтелектуальним потенціалом країни». У МОН уже вживають заходів для створення доступних і безпечних умов вступникам до вишів.

Що стосується «дитячого питання», то тут владі годилося б переглянути соціальну політику, а також активніше думати про механізми, спрямовані на підвищення народжуваності та інфраструктуру дитинства, вважає Руслан Бортник.

«Потрібно запускати освітній процес, підвищувати виплати при народженні дитини, програми соціальної допомоги... Той-таки безумовний дохід (щомісячні виплати незаможним. — А.К.), спочатку краще протестувати на всіх дітях і підлітках», — зазначив він.

Ірина Курило вказує також на важливість поєднання зайнятості з материнством і батьківством. Адже тим-таки батькам-переселенцям треба працевлаштовуватися, а в багатьох містах і селах дитячі садки переповнені або їх немає. Особливо непроста ситуація в Західній Україні, куди переїхали мільйони українців, котрі втікали від війни.

Приціл на інші цінності

Вирішуючи проблему демографії, країна не просто бореться за збільшення чисельності населення. Мова про державний курс. Адже тоді в Україні хоч-не-хоч доведеться розвивати медицину, надавати ширшу соціальну підтримку. Такий підхід вигідний державі, оскільки збільшиться тривалість і поліпшиться якість життя громадян, що дозволить довше використовувати їхній потенціал. Крім того, самі українці стануть більш мотивованими, бо зрозуміють, що їхні сім’ї будуть соціально захищеними, а підростаюче покоління зможе розраховувати на гідне майбутнє.

Насамкінець згадаємо, що зростання народжуваності в Європі й Америці XIX століття, а через століття — у країнах Азії та Африки відбувалося після позитивних соціально-економічних перетворень. А тому все нове, орієнтоване на добробут людини, веде до розвитку і демографічного зростання.

«Аргумент»

На цю тему:

• Тривалість життя українця нижча, ніж середня у світі – демографи
• Демографічна катастрофа: народжуваність в Україні знизилася на 40% за 10 років
• Як вимирає Україна: природний рух у 2019 році
• 26 соціально-економічних показників, які красномовно й правдиво розповідають про провали та перемоги України за роки незалежності
• Населення України до 2031 року скоротиться на 2 мільйони 700 тисяч – Інститут демографії