Росія офіційно скасовує викладання української мови в школах на окупованих територіях України. Для окупованих із 2014 року міст це рішення, швидше, показове: окупанти давно викорінили там українську з освіти і публічного ужитку.

Але школярі з окупованих частин Запорізької та Херсонської областей могли дотепер вивчати українську як рідну, хоч і малу кількість годин. Одна школа з вивченням української діяла у Криму. Українські книги та підручники в окупації вже знищені, вчителів немає.

Який реальний стан із викладанням української в окупованих школах, і чому це – частина більшого плану Росії із перетворення українців на росіян?

Мінпросвіти Росії має намір прибрати з федеральної програми для середніх шкіл українську мову. Проєкт наказу публікує  [2]російський «Коммерсант». Існуюча програма з української мови, згідно з цим документом, повністю втратить чинність. У пояснювальній записці до проєкту наказу йдеться, що це робиться у зв'язку зі «зміною геополітичної ситуації у світі».

За даними того ж Міністерства просвіти РФ, пише «Коммерсант», українська мова як рідна вивчалася в обов'язковому порядку лише у Запорізькій та Херсонській областях, а за заявою від батьків минулого навчального року українська мова мала викладатись на окупованих територіях Донеччини, Луганщини та в Криму.

За даними [3] Центру громадянської просвіти «Альменда» на тимчасово окупованих Росією територіях проживають приблизно 1,6 мільйона дітей. З них близько [4] 600 тисяч – діти шкільного віку. Водночас, лише 44 тисячі з них навчаються онлайн в українських школах, що становить приблизно 7% учнів.

Такі зміни означають, що з 1 вересня 2025 року на всіх окупованих територіях України доступу до вивчення української мови в школі для учнів не буде.

Вилучення української мови з програми шкіл повністю розходиться з тим, що російська влада декларує публічно. Президент Росії Володимир Путін неодноразово заявляв, [5] що РФ з повагою ставиться до української мови та культури. І стверджував, [6] що політика в сфері російської мови в «нових регіонах» має бути «м'якою та природною». 

Читайте також: Як і чому діти з тимчасово окупованих територій. України вступають до українських вишів [7]

На Донеччині та Луганщині української в школах вже немає

Незважаючи на те, що Росія декларувала вивчення української мови як мови нібито нацменшин на захоплених Росією територіях у минулі роки, її там планомірно винищували ще з 2014 року, каже голова правління ГО «Українська народна рада Донеччини та Луганщини» Станіслав Федорчук. Якщо мова про окуповані території Донеччини та Луганщини, то там все українське вже «зачищене».

«Ми чітко знаємо, що вилучення підручників відбувалося з перших днів окупації. Відбувалася заміна на російські підручники, відбувалося вилучення книг із бібліотек. Все, що зараз є, це зазвичай те, що люди зберігають вдома», – каже він. 

Окупанти впродовж перших 8-ми років війни закрили школи з українською мовою викладання. Через це ситуація зі знанням та використанням української мови – катастрофічна. Діти, що вступають до українських вишів, вчать мову самостійно. 

Ось що розповідають в інтерв'ю Донбас Реалії колишні школярки, яким довелося навчатися в школах окупованої Донеччини. Вони змогли виїхати на вільну частину України та зараз навчаються в університетах:

Евелін, 17 років: «У нас до 2020 року, принаймні в моїй школі, був один урок української мови на два тижні. Хоч він і проводився російською, але все одно базу ти розумієш: що таке дієслово, підмет, присудок». 

Оля, 18 років: «Після окупації українську мову і літературу об’єднали в один урок: 45 хвилин один раз на тиждень, тобто на цьому тижні буде або українська мова, або література – обирайте самі. Цей урок відбувався рідше і рідше. А у 2020-му році його просто скасували. Історії України в нас ніколи не було».

Українська мова, попри задеклароване вивчення її на території окупованої Донеччини і Луганщини за заявою батьків, за фактом не лише не вивчається, але й послуговуватись нею в окупації небезпечно.

«У сільській місцевості українську мову все ще можна зустріти. В місті вона може викликати однозначно негативну реакцію окупантів або місцевих колаборантів, тому особливо ніхто не наважується публічно говорити українською», – пояснює Станіслав Федорчук.

«Якщо ти зустрінеш на вулиці бабусю, яка говоритиме суржиком або чистою українською, – це сприйматиметься як «стара мова». А якби я на вулиці сказала якесь українське слово чи навіть суржиком розмовляла – це в моєму оточенні не сприйняли б як норму», – каже Оля. 

Читайте також: Чому легалізувати російські дипломи отримані дітьми в окупації не вийде [8]

На Херсонщині та Запоріжжі батьки заявляли про бажання навчати дітей рідної мови

У 2022 році, після захоплення частини Херсонської та Запорізької областей, де значна кількість населення природно говорила українською, окупанти напочатку провели опитування про бажання вивчати українську мову в школах, пригадує експерт та аналітик Центру громадянської просвіти «Альменда» Олег Охредько.

«Приблизно 50 % батьків заявили, що вони бажають, щоб діти вивчали українську мову. І це, уявіть собі, в той час, коли відбувалося повномасштабне вторгнення», – каже він. 

Тому дотепер українська мова хоч мінімально, але в програмі шкіл залишалася. Разом з тим, від початку окупації Росія там теж пішла шляхом знищення всього україномовного: була проведена ревізія бібліотек і вилучені книжки. 

«Іноді їх знищували за допомогою самих дітей, спалювали. Також акція відбувалася, коли обмінювали україномовні книги на російськомовні або просто потрібно було їх здати, щоб знищити. Українські підручники були знищені зразу. Єдине, що, можливо, вчителі-колаборанти для того, щоб полегшити свою роботу, іноді витягували ці підручники, якщо хтось ховав їх», – каже Олег Охредько. 

Читайте також: Звідки діти можуть чути російську маячню про те "що України не існує" і "що вони живуть в срср" [9]

Нелояльних педагогів забирали до саморобних тюрем та депортували: часом навіть в інші країни

Знищення викладання української мови в окупації – не лише питання книг та учбових годин. Росія від самого початку застосувала тиск на викладачів шкіл, примушуючи їх до колаборації. Частина незгодних йти на співпрацю залишила окуповані території, до інших застосовували репресії. І це не лише викладачі мови. 

«Відомо, що бердянських вчителів забирали до підвалів, де тримали – добу, двоє, троє. Слава Богу, що їх відпускали, але декого з них навіть депортували. Я особисто знаю вчителя і директора школи одного з сіл Запорізької області, якого спочатку тиждень тримали в підвалі, а потім посадили в мікроавтобус і вивезли в Грузію, депортувавши. Так само відбувалося і в Мелітополі, коли директорів і вчителів тримали там у гаражах, а потім вивозили і відправляли в сіру зону», – розповідає Олег Охредько.

Репресії щодо вчителів і їхній виїзд з окупованих територій продовжуються і зараз, кажуть в «Альменді». Окупанти завозять педагогів з території Росії. Вони працюють вахтовим методом. Переважно це вчителі російської мови та історії. А місцевих вчителів, що погодилися співпрацювати, – перенавчають.

«У них виникла величезна проблема з наявністю вчителів, які повинні були викладати. Причому ці вчителі, які особливо українську мову повинні були викладати, мали бути стійкі до ідеологічної підготовки. Недарма вони зразу ж після захоплення цих територій почали вивозити вчителів до Євпаторії, для того щоб їх перенавчати», – пояснює Олег Охредько. 

Читайте також: Як діти на окупованих територіях потайки навчаються в українських школах [10]

Що буде після вилучення української з федеральної програми?

Вилучення будь-якого предмета з федеральної програми Росії формально не означає скасування його викладання взагалі. Школи мають право використовувати для цього свої програми та методичні матеріали і навчати факультативно у вільний час. Але здійснити це в умовах, які створює Росія в окупації, – нереально, вважає Станіслав Федорчук. 

«Повірити, що директор якоїсь школи наважиться віддати офіційно розпорядження, тим більше зафіксувати його на папері, щоб дітей вчили української, я не можу. Рівень централізації освітньої системи в РФ надто високий. Про цей демарш буде відомо моментально. Тому, на мою думку, це залишили тільки для того, щоб умити руки – сказати: бачите, ми ж дали свободу на окупованій території для цих шкіл, щоб вони, якщо їм потрібно, в навчальному процесі залишили українську мову», – каже він.

Відстоювати право для дітей в окупації вивчати рідну мову місцевим стає чимдалі небезпечніше, кажуть в «Альменді».

У Криму офіційно діє одна українська школа в Євпаторії. Але в реальності, стверджує Олег Охредько, у окупантів не створювалась база – вчителі та підручники, що свідчило про плани згортання вивчення мови.

«За весь час була видана лінійка з 7 підручників. Це було в 2015–2016 роках – для початкових класів і тільки з української мови», – розповідає експерт. 

Читайте також: “Нам відразу треба співати гімн та заходити в школу з нашим прапором”: які перші кроки освітньої деокупації Луганщини радять вчителі та управлінці [11]

Знищити українську ідентичність, тримаючи дітей у заручниках

Росія не розглядає освітній процес як навчально-виховний, вважають експерти, а використовує його як процес пропаганди і перетворення українців на ідейних росіян. Русифікація триває разом із мілітаризацією. 

«По суті, займаються рекрутингом школярів до різних мілітаризованих, парамілітарних власних структур – з метою, аби ці діти далі воювали за Російську Федерацію. В межах цього процесу українській мові і взагалі всьому українському просто немає місця», – каже Станіслав Федорчук.

Школи в окупації – це про контроль за населенням, вважає експерт, – на людей можна впливати, контролюючи їхніх дітей. Діти у такому випадку – заручники.

«Триває індоктринація, фальсифікація історії, створення різних міфів. Сюди ж відноситься і русифікація, яка йде не тільки за мовною ознакою, а й на культурних чинниках: кокошники, балалайка як місцевий народний інструмент з'являється там», – додає Олег Охредько.

Це вкладається у концепцію Володимира Путіна, що українців як окремого народу немає, а росіяни та українці – це єдиний народ. І де російська мова. 

Читайте також: Як учителям відповідати на складні питання учнів на кшталт "Коли закінчиться війна?” [12]

«Окупанти прекрасно розуміють, що культурна ідентичність є надто важливою, і в разі, якщо людина буде знати українську мову, вона може стати в майбутньому частиною українського світу, частиною української спільноти. Відповідно, для них треба розірвати зв’язок з мовою як засобом для спілкування, викреслити її з навчального процесу», – каже Станіслав Федорчук.

Таким чином, наголошують співрозмовники Донбас Реалії, Росія намагається поставити крапку в доступі українців в окупації до вивчення рідної мови. Це – продовження русифікації та поневолення, яке відбувалося за часів СРСР і продовжується в сучасній Росії, де багато корінних народів уже втратили рідну мову, історію та власну ідентичність.

—

Наталя Недєлько [13], опубліковано у виданні Донбас.Реалії [14] / Радіо Свобода [15]

Читайте також: 

• "Кого боги зненавиділи, того зробили вчителем". Статуси і статки українського сільського вчительства [16]
• Нова школа України: можливості та виклики [17]
• Як дивним чином призначений владою міністр плагіату Шкарлет ледь не вбив реформу освіти та які є проблеми в НУШ [18]
• 22 тисячі українських учителів все ще за кордоном [19]
• В Міносвіти показали нове обладнання для шкіл і розповіли, як його закуповуватимуть [20]
• Яке робоче навантаження вчителів в Україні та в Європі (докладна аналітика) [21]