Російські комбіновані ракетно-дронові атаки вийшли у 2025 році на принципово новий рівень, що поставило перед українською системою ППО майже нерозв'язні проблеми.

Масштаб російських ударів зріс кратно, географія запусків постійно розширюється, а засоби ураження еволюціонували. Відповідно, ефективність української системи ППО почала помітно знижуватися, зазначає аналітичний проєкт  Re: Russia [2].

Гостроти цій проблемі додає зростаючий дисбаланс між вартістю комбінованої ракетно-дронової атаки і оборони від неї. Російські ракети і дрони загалом коштують помітно менше, ніж необхідні для їхнього перехоплення засоби ППО. Особливо велика різниця у випадку балістичних ракет, для ураження кожної з яких може знадобитися кілька протиракет Patriot.

Проблема, яка постала перед Україною цього року, має ширшу перспективу. По суті, Росія не тільки атакує сьогодні українські міста, а й відпрацьовує сценарії і загрози в можливому прямому протистоянні країнам НАТО. При цьому темпи виробництва боєприпасів для засобів ППО великої дальності в Європі серйозно поступаються темпам нарощування обсягів виробництва ракет у Росії. З огляду на асиметрію у вартості нападу і оборони, в України і країн Заходу небагато шансів виграти в такій гонці озброєнь у Росії.

Пошук заходів для розв'язання цієї проблеми і в Україні, і в системі безпеки Європи має включати як розробку інноваційних технічних засобів, так і зміну стратегії, кажуть експерти. Необхідно створювати базу для симетричних ракетно-дронових атак, які завдаватимуть порівнянної або навіть більшої шкоди на російській території. Особливо актуальне це питання для України, а ефективність такої тактики посилюватиме психологічна неготовність Росії до масованих ракетних атак своєї території.

Читайте також: Чи не претендують дрони на звання новітніх богів війни? [3]

Інновації в російсько-українській війні - і насамперед у її повітряно-броновому вимірі - відіграють ключову роль, а їхнє масоване впровадження здатне забезпечити тій чи іншій стороні суттєву перевагу на певний період. Минулого року широке використання дронів допомогло українській армії компенсувати перевагу російської сторони в живій силі та звести до мінімуму ефект російського наступу в територіальному вимірі.

Цього року вже Росія різко наростила свою дронову армію і тисне на українську сторону явною перевагою в повітрі. Тактика ракетного-дронового терору, яку використовує російська армія, до літа 2025 року поставила перед українською обороною проблему, яка поки що виглядає нерозв'язною. Інтенсивність і витонченість атак призвели до зниження ефективності роботи ППО, водночас в економічному сенсі захист від російських ударів стає дедалі менш виправданим, зважаючи на асиметрію у вартості наступальних і оборонних засобів.

Нові реалії дронової війни

З січня до середини липня Росія здійснила вже 12 наймасштабніших з початку війни комбінованих ударів безпілотниками і ракетами. Особливо помітно зросла кількість безпілотників, які беруть участь в атаках. Як зазначає, посилаючись на військові джерела, оглядач Neue Zürcher Zeitung Андреас Рюеш [4], за рік кількість дронів, які запускаються Росією, зросла з кількох десятків рік тому до 200-300 за добу в липні, при цьому частка БПЛА, яким вдається подолати ППО, зросла з 8 до 14%.

За підрахунками на даних Shahed Tracker [5], у першому півріччі 2025-го кількість випущених безпілотників у 2,4 раза перевищила їхню кількість у другій половині минулого року і становила 125 на день у середньому за шість місяців. Співрозмовники журналу The Economist [6] в українській адміністрації кажуть, що система ППО навколо Києва, як і раніше, збиває близько 95% безпілотників, але ті 5%, які прориваються, завдають серйозної шкоди. Проєкт Shahed Tracker, що аналізує дані ЗСУ про відбиті атаки дронів, зазначає, що коефіцієнт ураження дронів із серпня 2024 року по лютий 2025-го тримався на рівні 94-97%, однак потім знизився до 82% у травні та 86% у червні.

Читайте також: Проблема "шахедів": прогнозований наслідок системної брехні [7]

Кількість дронів типу Shahed, запущених по Україні, червень 2024 року - червень 2025 року

Зниження ефективності роботи української ППО проти "шахедів" пов'язане не тільки зі збільшенням їхньої кількості, а й з їхньою еволюцією, зазначають експерти Ден Вайт і Олена Давліканова в спільному коментарі для блогу OPFOR Journal [8].

Найкращих результатів українські системи ППО домагалися в протистоянні першому поколінню цих безпілотників - Shahed-136, які Іран почав постачати в Росію ще 2022 року, а також створеним на його основі дронам "Герань-2", виробництво яких розпочалося в Татарстані 2023-го. Але ситуація стала змінюватися, коли на озброєння російської армії почали надходити удосконалені дрони "Герань-3" / Shahed-238 [9].

Читайте також: Касьянов: Чому українські дрони не бомблять москву [10]

Масове виробництво дронів-камікадзе Шахед/Герань-2 на заводі в ОЕЗ Єлабуга в місті Алабуга, Татарстан, РФ

У новій моделі бойову частину збільшено майже вдвічі (з 52 до 90 кг) і оснащено потужнішими термобаричними боєголовками, також у ній використовуються турбореактивні двигуни, що дозволяє дрону розвивати швидкість до 600 км/год (у "Герань-3" - у "Shahed-238");600 км/год (учетверо вища, ніж у базової моделі), і поліпшені системи наведення та зв'язку, за допомогою яких він продовжує політ навіть в умовах радіоперешкод. 

Керівник українського центру підготовки операторів БПЛА "Крук" Віктор Таран [11] зазначає, що тепер "шахеди" здатні підніматися на висоту до 5 км, що робить їх недосяжними для кулеметів і деяких переносних ракетних комплексів. З цієї висоти вони здійснюють пікіруючі атаки під кутом до 60 градусів, що залишає мало часу для їхнього виявлення і усунення, особливо в темний час доби.

Наразі Росія виробляє на день близько 170 дронів Shahed і їхніх імітаторів (5100 на місяць), повідомляє український проєкт "Оборонка" з посиланням на Головне управління розвідки (ГУР) [12]. Це приблизно вп'ятеро перевищує показники виробництва серпня минулого року, вказує Forbes Ukraine - також з посиланням на дані ГУР [13]. Forbes уточнив у травні, що приблизно половину цього обсягу становлять імітатори і половину - власне "шахеди" різних типів.

У перспективі Росія має намір довести виробництво дронів до 400-500 на день, заявив наприкінці весни Володимир Зеленський [14]. Географія запуску дронів також постійно розширюється: якщо раніше було задіяно п'ять стартових майданчиків (у Курській області, Краснодарському краї, а також у Криму), то найближчим часом їхня кількість зросте до 12-15, повідомляє The Kyiv Independent з посиланням на джерело в ГУР [15].

Атаки "шахедів" йдуть хвилями з різних напрямків, що ускладнює визначення цілей і координацію роботи ППО. Близько половини - це дрони-приманки без бойового навантаження (типу "Гербера-2" і "Пародія"), завдання яких - перевантажувати системи ППО і ускладнювати мобільним загонам оборони знищення ударних дронів.

Такі загони переміщуються на позашляховиках і збивають безпілотники за допомогою великокаліберних кулеметів, мобільних американських систем ППО Avenger у поєднанні з кулеметами Browning, пише Рюеш.

У роботі мобільних груп також задіяні гаубиці Gepard і ракети з системами лазерного наведення APKWS. Скорочення арсеналу цих ракет змушує ЗСУ дедалі частіше вдаватися до використання гелікоптерів і бойових літаків для відбиття атак дронів, однак це обходиться дорожче. Один із переданих Україні винищувачів F-16 розбився саме під час проведення такої операції [16].

Економіка ракетно-дронового удару

Кожна ракетно-дронова атака обходиться російському бюджету в сотні мільйонів євро, підрахували дослідники на основі доступної інформації про вартість російських ракет. Наприклад, масована атака проти України 29 грудня минулого року обійшлася бюджету Росії в $700-750 млн, підрахував журнал Forbes Ukraine [17]. В атаці було використано 158 засобів повітряного нападу, включно з ракетами різних типів і ударними БПЛА. Атаку 2 січня з використанням 99 засобів повітряного нападу Forbes Ukraine оцінив в $620 млн [18].

Втім, реальна вартість атаки може бути й вищою, пише український портал Defence Express [19]. У своїх розрахунках Forbes Ukraine спирається на відомі ціни експортних контрактів: наприклад, вартість ракети "Калібр" визначали, виходячи з ціни російсько-індійського контракту 2006 року на закупівлю 28 ракет Klub-S 3M-14E (і вона склала таким чином $6,5 млн).

Читайте також:  Українська "Павутина" відкрила нову еру війни: як таємні дрони в Ірані змінюють глобальну стратегію  [20]

Однак, найімовірніше, ціни відтоді суттєво зросли. Порівняно достовірно дослідникам відома вартість дронів-приманок, яка становить до $10 тис. Хоча Forbes Ukraine (а також низка інших експертів) часто оцінює вартість виробництва базового дрона Shahed у $50 тис., опитані The Kyiv Independent експерти не виключають, що масштабування їхнього виробництва дало Росії змогу знизити цю вартість приблизно до $20 тис. З іншого боку, документи про співпрацю Росії та Ірану, які потрапили в лютому 2024 року у відкритий доступ, свідоцтва про співпрацю Росії та Ірану [21] свідчать, що на початку війни Росія платила за кожен куплений в Ірані Shahed-136 від $193 тис. до $290 тис.

Ціна розвідувально-ударного дрона Shahed-107, що закуповується в Ірану, становить $460 тис., а найсучаснішого Shahed-238 - від $900 тис. до $1,4 млн, повідомляє Інститут вивчення війни (ISW) [22]. Собівартість "Герані-3" (російського аналога Shahed-238) невідома, проте в травні портал "Авіація Росії" [23] називав недоліком цього апарату високу вартість виробництва "через складний двигун, що може обмежити можливості нанесення масованих ударів".

Загалом Росія щорічно закуповує у Ірану дронів на $4,5 млрд, свідчать документи, що витекли в мережу. Таким чином, реальна ціна атаки за участю "шахедів" залежить від багатьох невідомих, але з наведених даних можна зробити висновок, що мінімальна "дронова" ціна атаки, в якій задіяно 100 БПЛА (половина з яких імітатори) може починатися з 100 БПЛА (половина з яких імітатори);яких імітатори), може починатися від $2,5 млн за умови використання найпростіших модифікацій і далі експоненціально зростатиме залежно від кількості та якості "просунутих" дронів, кожен з яких може коштувати від $100 тис. до $1,5 млн. до $1,5 млн.

Однак, крім дронів, в атаці задіяні також ракети. Група експертів Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) [24], які підрахували економічну ефективність російських ударів, для оцінки вартості ракет Х-22, Х-47 і Х-59 використали дані Forbes Україна, для "Іскандера" і "Калібру" - дані ресурсу Defense Express [19], а ціну перепрофільованих для атаки наземних цілей ракет ППО С-300/С-400 взяли з оцінок  [25]Альянсу за захист ракетної оборони та "Української правди" [26] (див. таблицю).

У наймасштабнішій російській комбінованій атаці, здійсненій у ніч на 9 липня, за даними ВПС ЗСУ [27], було задіяно 741 засіб нападу, зокрема 728 ударних БПЛА типу Shahed, сім крилатих ракет Х-101/"Іскандер-К", а також шість аеробалістичних ракет "Кинджал". Для подальших розрахунків припустимо, що половина використаних дронів були імітаторами, а частка найсучасніших Shahed-238 серед усіх запущених ударних БПЛА становить 30% - тоді загальна ціна атаки могла скласти близько 400 млн.

Це майже вдвічі нижче за зроблену Forbes оцінку вартості російської атаки 29 грудня ($700-750 млн), проте в ній було задіяно лише 27 ударних Shahed-136/131 і 87 крилатих ракет Х-101/Х-555/Х-55. Таким чином, завдяки більш активному використанню дронів російські атаки стають дедалі інтенсивнішими, а їхня вартість знижується.

Приблизна собівартість російських ракет і ударних дронів

Економіка протиповітряної оборони

Експерти Ради з зовнішньої політики "Українська призма" [28] зазначають, що нарощування інтенсивності російських ракетно-дронових ударів ставить дедалі складнішу задачу перед стороною, яка обороняється, оскільки вартість атаки помітно нижча, ніж витрати на її відбиття. Наприклад, запуск ракети-перехоплювача комплексу Patriot PAC-3 коштує $3,8 млн, ракети комплексу NASAMS AIM-9X - трохи більше ніж $1 млн.

Запуск ракети комплексу IRIS-T-SL автори блогу Norsk luftvern [29], норвезькі експерти у сфері ППО, оцінюють у $485 тис. При цьому для знищення однієї балістичної ракети нерідко потрібен запуск двох-трьох перехоплювачів комплексу Patriot, зазначає у своєму блозі експерт Університету Осло з оборонної політики Фабіан Хоффманн [30]. У ситуації, коли в атаці задіяна велика кількість дронів і дронів-приманок, витрати на її відбиття можуть у рази перевершити витрати на саму атаку.

Читайте також: Праща Давида: як дрони стали стратегією виживання для України та змінюють баланс сил у світі  [31]

Диспропорція між російською ракетною загрозою та можливістю її відбити продовжує збільшуватися, оскільки Росія швидкими темпами нарощує виробництво не лише дронів, а й ракет. За даними ГУР на червень [32], Росія виробляє на рік від 840 до 1020 балістичних ракет "Іскандер" 9М723 і Х-47М2 "Кинджал" і Х-47М2 "Кинджал". При цьому з минулого грудня темпи виробництва ракет "Іскандер" зросли на 15-40%.

Також Росія виробляє 720-750 крилатих ракет Х-101 на рік, пише експерт CEPA Джордж Джанджалія [33]. За його словами, нарощування ракетного виробництва стало можливим завдяки модернізації інфраструктури Воткинського машинобудівного заводу, яка передбачала відкриття двох додаткових цехів, закупівлю верстатів з ЧПУ в Китаї, Тайвані та Білорусі, а також найм 2500 співробітників. За даними ГУР, за останній рік виробництво балістичних ракет у Росії збільшилося щонайменше на 66%.

Місячні обсяги виробництва російських крилатих і балістичних ракет, за оцінкою ГУР України

Настільки ж стрімке зростання виробництва протиракет практично неможливе, вважає Фабіан Хоффманн. Сукупне загальносвітове виробництво перехоплювачів Patriot (ракет PAC-2 і PAC-3) становить наразі близько 850 на рік і має досягти 1130 одиниць до 2027 року і 1470 - до 2029-го.

Однак із цього обсягу на частку Європи припаде лише близько половини. Якщо європейські країни НАТО найближчими роками в середньому щороку отримуватимуть близько 400-500 протиракет Patriot, це дасть їм змогу вражати не більше ніж 200-250 російських балістичних ракет на рік, зазначає Хоффманн. До цього слід додати виробництво перехоплювачів Aster 30, які використовуються в європейській системі SAMP/T. У 2025 році було вироблено 220-250 таких ракет, а в майбутньому році передбачається 230-270.

Читайте також: З цивільних суден, пов'язаних із Росією запускають дрони над військовими базами у Європі  [34]

Загальносвітове виробництво протиракет для засобів ППО великої дальності

Україні ж для підтримки поточного рівня перехоплення російських атак потрібно близько 4800 зенітних ракет на рік, зазначають автори блогу Norsk luftvern [29]. За нинішніх цін це означає мінімум $2,4-19,2 млрд тільки на боєприпаси для перехоплювачів, що є важким тягарем для будь-якої країни. Хоффманн вказує, що протиракети Aster 30 і Patriot коштують від $2 млн до $4 млн, і це помітно перевищує витрати Росії на створення звичайної балістичної ракети. Таким чином, будь-яка стратегія протидії великим ракетним атакам за рахунок систем ППО буде неефективна з точки зору витрат.

Економічна ефективність оборони від російських крилатих ракет вища, ніж від балістичних ракет, пише Хоффманн в іншому матеріалі [35], оскільки різниця в ціні між наступальними і оборонними засобами не така велика. Комплекси IRIS-T і NASAMS показали майже стовідсоткову ефективність в Україні проти російських ракет, при цьому обсяг виробництва крилатих ракет у Росії, ймовірно, лише незначно перевищує запаси західних протиракет.

Компанія Diehl Defence виробляє близько 500-600 перехоплювачів IRIS-T-SL на рік, а в 2026 році збільшить цю кількість до 800-1000. Для комплексів NASAMS використовуються ракети Raytheon AMRAAM, AIM-120C-8 і AIM-9X, яких загалом виробляють понад 3 тис. на рік.

Читайте також: Як працюють і чи справді збивають російські “шахеди” мобільні групи ППО  [36]

Зустрічні стратегії: у пошуках виходу для України та Європи

Проблема, яка постала перед Україною цього року, таким чином, має ширшу перспективу. По суті, Росія не лише атакує сьогодні українські міста, а й відпрацьовує сценарії та загрози в можливому прямому протистоянні країнам НАТО. До сих пір сила і можливості комбінованих повітряних атак не були усвідомлені військовими як особливий спосіб ведення війни, так само як і підривний потенціал їхньої специфічної економіки. І пошук розв'язання української проблеми є одночасно пошуком антидоту проти російської ракетної загрози для Європи - у всякому разі, для її східної частини.

Найперспективнішими напрямками в боротьбі з новими поколіннями дронів автори блогу Norsk luftvern називають використання лазера високої енергії, вартість одного пострілу якого становить лише $13, а також мікрохвильових систем високої потужності, що можуть одночасно вражати кілька цілей у зоні дії променя. Світовий ринок зброї спрямованої енергії зросте з $10,24 млрд у 2023 році більш ніж удвічі до 2031-го, пишуть автори публікації. Ще однією перспективною технологією, яка почне широко застосовуватися вже до кінця 2025 року, стане використання систем штучного інтелекту для розпізнавання і ураження повітряних цілей, що знизить навантаження на операторів і підвищить економічну ефективність ППО.

• Читайте також: Про збиття "шахедів" і мовчання влади [37]

Високу ефективність у боротьбі з дронами показали і ЗСУ Gepard - боєприпаси для них порівняно недорогі, а їхнє виробництво легко масштабується, зазначає Norsk luftvern. Віктор Таран також вважає, що ЗСУ слід робити ставку на фізичне ураження дронів силами мобільних вогневих груп, головною зброєю яких мають стати не кулемети, а дрони-перехоплювачі.

Крім того, для функціонування такої системи буде потрібна широка мережа спостереження за небом, яка дасть змогу оперативно повідомляти мобільні групи про запущені дрони. Щоб домогтися цієї мети, Таран закликає владу України почати створювати систему масового залучення громадян до захисту своїх міст, аналогічну тій, що діяла в Британії до Другої світової війни: тоді в програмі Air Raid Precautions [38] брали участь понад мільйон добровольців, які у щоденному режимі надавали підтримку армії і рятувальним службам.

Крім пошуку технічних рішень, які дозволили б одночасно підвищити ефективність протиракетної оборони і знизити її вартість, можливі й тактичні рішення, вважає Хоффманн. Оскільки наразі дисбаланс між атакуючими і захисними засобами зростає (особливо під час використання балістичних ракет), країнам Заходу слід змінити концепцію ППО: не намагатися наздогнати російське виробництво, а готуватися до симетричної відповіді - нанесення рівноцінного контрудару по ключових об'єктах російської економічної та промислової інфраструктури.

Читайте також:  Що робити з “шахедами” російських загарбників, які все частіше тероризують українські міста? [39]

Розвивати можливості для нанесення симетричного удару по Росії експерти CSIS Бенджамін Дженсен і Ясір Аталан [40] рекомендують і Україні. Оскільки найефективніше знищувати "шахеди" в той момент, поки ті ще перебувають на "землі" - на заводах, у складських приміщеннях і в пускових установках, то для підвищення ефективності системи ППО Україні слід організувати кампанію ракетних і гібридних атак по російській системі виробництва і логістики дронів.

Для цього, однак, Україні необхідні ракети, якими вона могла б би бити по російських об'єктах у складі комбінованих атак. Ефективність цієї тактики буде високою ще й тому, що, на відміну від України, яка психологічно адаптувалася до російських ракетних ударів, Росія до нанесення масованих ударів по своїй території та інфраструктурі психологічно готова набагато меншою мірою.

—

Євген Антонов, опубліковано у виданні  Re: Russia [2] 

Читайте також: 

• Стіна дронів проти табунів мотоциклів: чи доб'ється Росія успіху в кампанії 2025 року, якщо перемир'я не відбудеться [41]
• Праща Давида: як дрони стали стратегією виживання для України та змінюють баланс сил у світі  [31]
• Міф про військову перевагу Кремля. Польові негаразди рашистів в Україні: Аналіз CSIS (Червень 2025) [42]
• Ігнат детально розповів про стан "війни у небі" [43]
• Хто з росіян запускає «Шахеди», якими тероризують українців  [44]
• Речник Повітряних сил пояснив, чому "Шахеди" не збивають під час руху вздовж Дніпра [45]