Чи не претендують дрони на звання новітніх богів війни?

Версия для печати

Технології четвертої індустріальної революції повністю змінюють світ – той світ, у якому ми жили до 2022 року. Тепер він буде принципово інший. Дрони – одна з частинок цієї революції. Від того, як працюють оператори безпілотних систем, залежить успіх на фронті

Про це та інше журналу "Країна" розповів керівник Центру підготовки операторів безпілотних літальних апаратів Віктор ТАРАН.

Повномасштабну війну, яку веде проти нас Росія, називають війною технологій. Які саме технології найбільше вплинули на хід воєнних дій?

– Світ увійшов у четверту індустріальну революцію, і її технології плавно перейшли у війну. Перша індустріальна революція – це кораблі й гармати, друга – танки й літаки, третя – ракети, а четверта – це роботехніка, 3D і GPS-навігація, кібербезпека та роботизовані системи широкого спектра застосування – дрони. На початку повномасштабного вторг­нення Україна мала технології на рівні другої індустріальної революції – танки, артилерію, боєприпаси. Армія, яка нам ді­сталась у спадок від СРСР, за роки незалежності успішно розпродавалася або знищувалася. Ми не готувалися до війни. І коли почалося повноцінне російське вторгнення, виявилося, що в нас мало засобів ураження, і наприкінці весни 2022 року почало критично не вистачати боєприпасів.

Читайте також:  Операція «Павутина»: Як українські дрони сплели кошмар для російської стратегічної авіації

Віктор ТАРАН, 47 років, керівник Центру підготовки операторів безпілотних літальних апаратів. Народився 31 грудня 1977-го в Києві в родині письменників Тетяни Майданович і Віктора Терена (Тарана). 1999 року закінчив історичний факультет Національного університету імені Тараса Шевченка, 2004-го – Академію державного управління. З 1997 року працював консультантом фракції Народного руху України. Співзасновник і заступник голови громадської організації ”Молодий Народний рух”. Обирався депутатом Дарницької районної ради (Київ). 2005 року вступив у партію ”Батьківщина”, створив організацію ”Батьківщина молода”. 2010-го після обрання президентом Віктора Януковича залишив державну службу, заснував Центр політичних студій та аналітики ”Ейдос” і створив проєкт ”Вища політична школа – нові принципи лідерства”. Співзасновник руху ”Чесно”. Брав участь у Революції гідності. Член Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України. З 2017-го до 2019-го очолював Громадську раду при Національному агентстві з питань запобігання корупції. З весни 2022 року – офіцер Збройних сил України, засновник і керівник Центру підготовки операторів БПЛА ”Крук”. Одружений. Дружина Дарія працює в Кембриджському університеті. Має доньок Софію і Алісу. Захоплюється шахами, футболом, дихальною йогою. Полюбляє читати фантастику, антиутопії та мемуари. Багато пише про історію та кібербезпеку

Нас врятували наші союзники з НАТО, які стали масово передавати зброю та боєприпаси. Водночас ми шукали, що в нас є під руками. І це були дрони – ті речі, завдяки яким українці ще донедавна знімали побутові історії, стали незамінним військовим атрибутом. Разом із дронами прийшли й інші технології. Зокрема 3D-друк, який застосовують у піхоті й ­тактичній медицині. Також почали послуговуватися системами ситуаційної обізнаності – "Дельта", "Кропива", "Вежа". Так само сили оборони використовують кібербезпеку, що охороняє персональний простір. Ми воюємо технологіями четвертої індустріальної революції і трансформуємо ними світ.

Читайте також: Стратегічна авіація рашистів зустрілася з українською реальністю, а Z-блогери – з істерикою

Тобто наша війна з Росією стала першою війною з масовим використанням новітніх технологій?

– Так. Не можна сказати, що раніше ніхто не використовував технологій для воєнних дій. Згадаємо війну між Азербайджаном і Вірменією за Нагірний Карабах 2010 року. Там активно застосовували "Байрактари" – Азербайджан завдавав високоточних ударів по оборонних точках противника. Але це не було масово. Навесні 2022 року, коли почалося російське вторгнення, ішли танкові колони, виводили артилерію, піхота тримала оборону. Це була лінійна війна.

Теперішню ситуацію аналітики НАТО називають сенсорною війною. Ми створюємо високомобільні точки, довкола яких будуються сили оборони. У їхній основі мобільні групи ударних безпілотників, танки виконують важливу, але допоміжну роль. Це повністю змінює логіку бойових дій – на передовій перебувають дрони, поруч із ними – засоби радіоелектронної безпеки та розвідки, щільність вогню набагато сильніша.

Коли 2022 року ми починали воювати, то в нас була лінія, попереду неї сіра зона, а ззаду безпечний простір. Тепер попереду є зона 20–30 кілометрів, де дрони знищують все й усіх, і така сама зона заглиблюється в тил. Ми не маємо тепер безпечної зони для евакуації та підвезення боєприпасів. Ми опинилися в ситуації, що потребує інших підходів. І цього треба вчитися, бо літають не дрони, а оператори. Від того, як працюють оператори безпілотних систем, і залежить успіх на фронті.

За артилерією закріпилося прізвисько Богиня війни. Чи не претендують дрони на звання новітніх богів війни?

– Ні. Дрони не можуть виконувати ті завдання, які виконує артилерія. Дрон літає на відстань 15–20 кілометрів. Артилерія б'є на 40 кілометрів. Дрон може принести 1–2 кілограми вибухівки, тоді як 152-міліметровий снаряд має бойову частину вагою 5–6 кілограмів, здатну прорвати зону оборони. Артилерію неможливо замінити, на фронті потрібні боєприпаси.

На початку російського вторгнення в нас не було артилерійських снарядів. Навіть наші партнери не змогли надати потрібну нам кількість боєприпасів, вони не встигли так швидко перебудувати економіку, щоб виробляти їх. Надходили 10–12 тисяч одиниць – за тодішньої інтенсивності боїв це на день-два. Тому ми вимушено почали використовувати дрони як допоміжний засіб. Артилерія набагато потужніша, і вона була й залишається богинею війни.

– Дрони найперше використовували як розвідники. До повномасштабного вторгнення інтенсивність бойових дій була менша, снарядів загалом вистачало. Тоді ми застосовували дрон "Фантом", що літав із зарядом акумулятора на значно меншу відстань. Такої кількості безпілотних систем, як тепер, 2014 року ще не було, ми тільки вчилися працювати з безпілотниками.

Читайте також: Стіна дронів проти табунів мотоциклів: чи доб'ється Росія успіху в кампанії 2025 року, якщо перемир'я не відбудеться

Як змінювалася роль дронів із 2014-го до сьогодні?

– Після "Фантомів" з'явилися перший і другий "Мавіки" із зо­всім іншою камерою та системою навігації. Тому використання дронів змінилося – якщо спершу це були розвідники, що лише інколи робили скиди, то з 2022 року вони стали повноцінними бойовими учасниками. Так само з FPV-дронами – якщо у 2016–2017 роках їхнє використання було поодиноке, то з кінця 2022-го їх застосовують усюди.

Станом на 2024 рік, Україна – єдина країна у світі, що має командування Сил безпілотних систем, у яких є морські дрони, повноцінні наземні роботизовані системи. Ми починаємо створювати дрони, які виконують завдання на ураження на 500–700 кілометрів. Цей шлях розвитку став можливим завдяки технологіям четвертої індустріальної революції – нові чипи, системи навігації, супутники, принципово нова камера і, звісно, штучний інтелект – це машинне навчання, цифрове розпізнавання камер, система наведення.

Можливо, наша війна з Росією увійде в історію як війна нового типу, нового покоління? Як колись англо-бурська війна, де вперше використали кулемети й форму хакі?

– А також концтабори. Коли в березні 2022 року я з товаришем, позивний "Академік", задумав створити в Україні постійно активну систему навчання операторів БПЛА, ми про це точно не думали. Ми тоді були два старші лейтенанти, які мали мрію. На початку березня провели навчальний тренінг, здобули певні знання та навички й почали створювати школу. Учасники того тренінгу надалі заснували три школи – Центр "Крук", Dronarium та "Боривітер".

Станом на 23 травня цьогоріч, ми навчили 20 тисяч операторів БПЛА. Внесок нашої школи – більш як 8 тисяч. Це майже полк. Чи думали ми, що це якось змінить уявлення про війну чи сам спосіб її ведення? Ні, просто робили свою справу. Не знаю, як назвуть цю війну. Хтось уже називає її третім етапом Визвольної війни – першим етапом були Визвольні змагання 1917–1922 років, другим – боротьба УПА, а третій етап – нині. Хтось називає війною за ідентичність, хтось вітчизняною.

Степан Бандера ще у 1950-х писав, що після того, як Україна здобуде незалежність – він вірив, що Радянський Союз розпадеться, – її чекатиме нова агресія з боку Росії і це буде черговий етап Визвольної війни. Тому я не хотів би називати цю війну війною дронів – вона ведеться за наше існування. Дрони – це просто засіб. Якщо завтра їх не стане – ми воюватимемо далі. Повноцінне протистояння і перші смерті серед українських військових були ще в березні 2014 року. Війна триває вже давно, тому не варто її називати війною дронів. Мені як людині з історичною освітою імпонує визначення "третій етап Визвольних змагань".

Читайте також: Праща Давида: як дрони стали стратегією виживання для України та змінюють баланс сил у світі 

– Що довше, то краще. Але часу немає, тому в нашому центрі ми навчаємо операторів мультикоптерів два тижні, FPV – два тижні, "крила" – місяць. Цивільні можуть пройти скорочений курс – два тижні на "крилі" й тиждень на мультикоптері. Оператори отримують сертифікати державного зразка, які є підставою для присвоєння військово-облікової спеціальності. Наш центр 2023 року перший отримав сертифікацію. Потім військові ще можуть пройти додаткове підвищення кваліфікації – від тижня до двох. Тобто базова підготовка оператора займає від двох тижнів.

Волонтерка Марія Берлінська заявила, що з кінця травня цього року ми почнемо все більше відставати від Росії в технічному плані. За її словами, росіяни скоро зможуть випускати понад тисячу "Шахедів" за добу. Чи зможемо ми наздогнати Росію?

– Це правда, кількість "Шахедів" з того боку зростає щодня. Чи дійде вона до тисячі на добу, не знаю. Об'єктивно ми маємо визнати, що росіяни здатні налагодити масове виробництво "Шахедів". Росія перевела майже 40 відсотків своєї економіки на військові рейки.

Протистояти цьому можна лише через зміну державної парадигми. Оголошення переходу на виробництво того, що у пріоритеті для Сил оборони, перерозподіл фінансів і перебудова економіки. А також відверта розмова із суспільством. Це дискомфортно, неприємно. Але довкола Києва літають "Шахеди" і їх зустрічають мобільні вогневі групи. Завдання цих груп виконують добровольці, які вже не один рік приходять і працюють на машинах, кулеметах, чергують уночі й не отримують за це ні копійки.

В Києві повно здорових чоловіків – чому вони не хочуть записатися в добровольчі формування, раз на два тижні виходити на чергування? Щільність вогню була б така, що жоден "Шахед" не долетів би. І це не про мобілізацію, а про виконання громадянського обов'язку. Ми забули про війну. Таке вже було у 2015–2016 роках. "Шахеди" літатимуть, і єдиний варіант зупинити їх – залучення кожного. Інакше не можна виграти війну зі 140-мільйонною країною, яку підтримують Китай, Іран, Білорусь, Північна Корея, частина країн Африки. Якщо ми хочемо це зупинити, треба включатися всім. Я розумію, що су­спільство втомилося за три роки, але росіяни не втомилися.

Читайте також: Міф про військову перевагу Кремля. Польові негаразди рашистів в Україні: Аналіз CSIS (Червень 2025)

Яка причина того, що Росія випереджає нас у виробництві та застосуванні дронів? Можливо, в чомусь слід переймати її досвід?

– Переймати її досвід треба давно, про це ще Ігор Луценко говорив. 2022 року ми намасштабували величезну кількість рішень. Необхідно було вибрати й реалізувати найбільш ефективні. Якби ми це зробили ­2023-го, то тепер мали б стандартизовані уніфіковані речі, які штампували б і масово застосовували б. Росіяни зробили ставку на дрони "Ланцет" і "Орлан". А в нас є "Дартс", "Скайхоппер", "Мрія 4.5.0", "Чаклун" – це 1/10 того зоопарку, що літає. Вони всі ефективні, але відбувається певне розпорошення, а в цих умовах нам треба визначати пріоритети, ставити їх на потоки.

Українські ентузіасти власноруч створюють дрони з підручних матеріалів. Якщо їх можна виготовити в домашніх умовах, що заважає налагодити їхнє масове серійне виробництво? У державного керівництва немає розуміння важливості розвитку безпілотних систем?

– Це питання треба ставити не військовим. Камишін (Олександр Камишін – міністр із питань стратегічних галузей промисловості у 2023–2024 роках. – Країна) ­2024-го заявив, що ми виготовили майже 2 мільйони дронів замість анонсованих 5 мільйонів. Наскільки я знаю, є проблема обмежених ресурсів. Виробники можуть створювати більше, але їм для цього потрібні кошти. Їх можна брати або з бюджету, або ж є величезні ресурси – кредити Національного банку України, які можна було б перенаправити на виготовлення дронів. Також є можливість відкрити ринок збуту, щоб наші виробники продавали зброю за кордон, отримували прибуток і вкладали його у дрони. Варіантів багато, але чому це не робиться, які причини – треба з'ясовувати в депутатів і чиновників. Моє завдання – отримати дрон і навчити ним користуватися.

Читайте також: СБУ поштучно показала знищення російських літаків (ВІДЕО)

Чи є в України необхідні потужності для виробництва безпілотників – матеріали, устаткування, навчений персонал?

– Так, є. В Україні достатньо виробників, щоб задовольнити нашу потребу в дронах. Але я бачив виробників, які простоюють, у яких завантаженість виробництва становить 40–50 відсотків. Вони теж не розуміють, чому їх не контрак­тують. Ключова причина – відсутність єдиної державної стратегії на цьому полі. Урядової програми про перерозподіл ресурсів на період воєнного стану не існує.

Чи можна сказати, що безпілотні системи здійснили технологічну революцію?

– Це занадто вузько. Технології четвертої індустріальної революції повністю змінюють світ – той світ, у якому ми жили до 2022 року. Тепер він буде принципово інший. Дрони – одна з частинок цієї революції. У наших телефонах повно додатків – це так само індустріальна революція. GPS-навігатор – це також революція. Кібербезпека – індустріальна революція. Ми в новому світі – він змінюється, він цікавий, тому давайте вчитися в ньому жити.

—

Дмитро КНЯЖИЧ, фото: Олександр Трохимчук; опубліковано у виданні "Країна"

Читайте також: 

• Кримський міст: третій підхід до снаряда, або Як СБУ "Трійцю" полюбила (під водою)
• Новий командувач анонсував зміни в Силах безпілотних систем
• "На нас полюють": звіт ООН розкриває систематичні атаки російських дронів на цивільних у Херсоні
• Секретні файли Путіна: масштабний витік даних оголив вразливості ядерного арсеналу Кремля
• Кошмар Європи: як "миротворчість" Трампа наближає ЄС до жахливого "сценарію Хоффманна"
• Чотири спроби Трампа переграти Путіна й чотири версії його провалів
•  Вперед у минуле: Путіну вдалося втягнути Європу та НАТО у гонку озброєнь, яким Росії категорично нічого протиставити
• Економіка і бюджет України можуть протриматися якийсь час без допомоги США і навіть закуповувати зброю, але не довго