Розсекречені архіви радянських спецслужб: Шифротелеграма КДБ СРСР із Бонна

1.00

Нет

У розсекречених архівних документах Служби зовнішньої розвідки України неодноразово трапляються згадування про проведення провідними діячами українського національно-визвольного руху нарад у Мюнхені для коригування стратегії і тактики подальшої боротьби за відновлення незалежності України.

Такі заходи резидентура кдб срср у Бонні намагалася відстежувати і доповідати про них у москву для вжиття відповідних заходів. Яскравим свідченням того, що саме з тих заходів викликало найбільше занепокоєння і роздратування радянських спецслужб, є шифротелеграма, датована листопадом 1985 року.

Після завершення Другої світової війни на території Федеративної Республіки Німеччина продовжували діяти громадсько-політичні партії та організації української еміграції. Чи не найбільше – у Мюнхені, де оселилися Степан Бандера, Лев Ребет, Ярослав Стецько, Степан Ленкавський, Микола Капустянський та інші діячі. Для стеження за ними і планування їхнього вбивства регулярно надсилали агентів-бойовиків кдб. Так само впроваджували агентуру в близьке оточення лідерів ОУН та інших партій, щоб вивідувати плани й наміри.

Читайте також: Розсекречені архіви радянських спецслужб: Розвідка УНР. Невідомі сторінки діяльності [2]

Особливо органи кдб цікавили відомості про проведення конспіративних нарад, з’їздів, конференцій. Серед архівних документів є згадування та агентурні звіти про такі заходи. Зокрема про проведення в лютому 1946 року у Мюнхені Третьої ширшої наради Закордонного Центру ОУН, на якому зі звітом про попередню діяльність виступав С. Бандера і був озвучений «начерк загального плану дальшої діяльності». Йшлося і про міжнародну ситуацію в контексті вирішення українського питання. Друга світова війна характеризувалася як типова імперіалістична війна за території, ринки збуту та бази сировини. Обговорювалися можливі шляхи тиску на срср для його розпаду і визволення поневолених народів.

У наступні роки інформація про подібні заходи так само регулярно надходила до москви. Одним із прикладів того, в яких формах це подавалося, є шифротелеграма під назвою «Про екстремістську, підбурювальну політику ЗЧ ОУН». Вона датована 29 листопада 1985 року і підписана резидентом кдб у Бонні. Із москви її переслали до Києва. У ній міститься така примітка: «Передається телеграма із Бонна за вказівкою тов. Крючкова (ПГУ)». Йдеться про керівника Першого головного управління (зовнішня розвідка) кдб срср Володимира Крючкова.

У шифротелеграмі зазначається, що лідери Закордонних частин ОУН «із новою силою розгортають підбурювальну ворожу кампанію проти срср, його зовнішньої і національної політики», що вони виробили нову стратегію і висувають у зв’язку з цим низку вимог перед Заходом. «…Вони на основі псевдоаналізу історичних подій довоєнного, воєнного і сучасного періодів, – зазначається в документі, – з наклепницьких, різко антирадянських позицій прагнуть навіяти західній громадськості і керівникам західноєвропейських країн недовіру до мирних ініціатив срср, його миролюбної зовнішньої політики, провокують їх на загострення відносин з радянським союзом. Особливу злість у лідерів ЗЧ ОУН викликали Женевські переговори на найвищому рівні. Вони стверджують, що сподівання на зміни «загарбницької» політики срср з приходом нового керівництва нереальні, і що єдиним виходом є «перемога над радянським союзом збройним шляхом».

Далі у шифротелеграмі йдеться про те, що лідери ЗЧ ОУН розробили таку собі «нову психостратегію», на підставі якої висувають перед західними країнами низку вимог, щоб уберегтися від наростання загрози з боку радянської імперії.

Читайте також: Розсекречені архіви радянських спецслужб: За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1 000 рублів на меблі [3]

Серед цих вимог є доволі цікаві з позицій сьогодення положення, а саме:

– «Анулювати Хельсинські домовленості як такі, що не відповідають основним принципам боротьби за права людини. Гарантування прав особистості має забезпечуватися суверенітетом нації з демократичним державним ладом, а не вимогою про дотримання прав людини в «тоталітарній, окупаційній, імперській системі».

– У межах «психостратегії» Заходу повинна висуватися вимога подальшого нарощування ядерного потенціалу незалежно від позиції радянського союзу, оскільки саме цей чинник має першочергове значення у боротьбі «за звільнення поневолених народів»…

– У своїй військово-політичній стратегії Заходу слід керуватися тим, що срср становить собою «російську імперію, яка є багатонаціональною, насильницькою великодержавною країною, створеною завдяки терору, обману, збройному насильству».

– «Психостратегія», за задумом ЗЧ ОУН, передбачає висування вимог про виконання резолюцій ООН 1960–1972 рр. про деколонізацію всіх імперій, зокрема й «російської імперії», а також виконання резолюції конгресу США (№ 86–90) 1959 р. стосовно поневолених націй, яка закликає уряд США підтримувати визвольну боротьбу за самостійність і демократичні права України, Литви, Латвії, Естонії, Білорусії, Польщі, Угорщини, Чехословаччини, Болгарії, Румунії, Туркестану, Грузії, Азербайджану, Вірменії та інших «поневолених радянсько-російським імперіалізмом народів».

– Лідери ратують за те, щоб Захід виробив універсальну стратегію проти «історичної російської імперсько-комуністичної політики, спрямованої на завоювання світу», утворив при НАТО або Пентагоні спеціальний «департамент психостратегії», до складу якого мали б увійти представники «визвольних рухів поневолених більшовизмом націй», і службу, яка займалася б організацією повстанських або визвольних воєн за зразком Афганістану або УПА, створив так звану «Академію свободи» на противагу Університету імені П. Лумумби в москві з метою глибокого вивчення проблематики визвольної боротьби «поневолених націй», їх духовності, культури, філософської системи, а також підготовки відповідних кадрів.

– Претендуючи на цілковиту обізнаність і об’єктивність в оцінці економічного становища срср, лідери ЗЧ ОУН прагнуть переконати Захід у тому, що ініціативи срср щодо скорочення ядерної зброї нібито продиктовані його нездатністю конкурувати в гонці озброєнь через «деградаційний стан економіки, низький рівень розвитку технологій, електроніки, мікроелектроніки тощо». Щоб дійсно мати успіх, Захід, за оцінками ЗЧ ОУН, має припинити кредитування, постачання обладнання, технологій і тим самим «змусити москву відмовитися від подальшого озброєння».

– Висуваючи гасло «воювати проти комунізму необхідно на його території», лідери ЗЧ ОУН вимагають від Заходу розробки «Далекосяжної універсальної стратегії боротьби проти срср, центральне місце в якій має бути відведене «поневоленим націям і народам».

Читайте також: Представник розвідки УНР у Франції: генерал Олександр Удовиченко [4]

Відтак ішлося про гарантування безпеки в Європі і світі, про загрози цій безпеці з боку срср, лунали застереження до світової громадськості, почасти доволі несподівані, різкі й категоричні, які сприймалися по-різному. Одні не сприймали їх надто серйозно і вважали, що українські представники занадто перебільшують, інші, в особі кдб і кремлівського керівництва, вбачали загрозу для себе саме з боку цих еміграційних центрів. З огляду на це у шифротелеграмі міститься такий висновок: «Рекомендувати українській філії здійснити комплекс активних заходів з компрометації ЗЧ ОУН та інших українських націоналістичних формувань, які перебувають під її впливом».

З роками час розставив необхідні акценти в цій риториці і протистоянні. Але проблеми не зникли. Тож необхідно зробити висновки з минулого.

(Джерело: ГДА СЗРУ. – Ф. 1. – Спр. 13091. – Т. 5. – Арк. 71–75).

—

Джерело: Служба зовнішньої розвідки України [5]

Читайте також: