Через війну в Україні постійно горять ліси, загарбники неконтрольовано використовують для своїх потреб воду, річки поглинають уламки військових машин й нерозірвані боєприпаси, а система очистки стоків – зруйнована.

Чи існують підрахунки втрат, яких зазнало довкілля Донецької, Луганської, Харківської областей від російської агресії? Як біологи дивляться на перспективу територій, які, здавалося б, стали екологічною пусткою? Чи можливо їх відродити? Розповідають Донбас Реалїі (проєкт Радіо Свобода) [2].

Національний парк «Святі гори», заповідник «Крейдова флора» та Національний природний парк «Кремінські ліси» стали місцями запеклих боїв російсько-української повномасштабної війни, а частково – і російської окупації.

Що залишилося від лісів українського сходу

Парк «Святі гори» [3] на Лиманщині, окупований у березні 2022 року і звільнений у вересні того ж року, досі потерпає від обстрілів російської армії, що спричиняють регулярні пожежі.

За даними Міндовкілля, станом на серпень 2024 року внаслідок агресії було знищено 80% усіх насаджень парку.

Ліс «Святі гори» після пожежі, спричиненої обстрілами, у 2024 році

У сусідньому заповіднику «Крейдова флора» [4], розташованому також поблизу Лиману, рідкісні рослини ростуть просто на крейдяних схилах.

Парк відомий крейдяними соснами – унікальними для України деревами, які внесені до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи.

Читайте також: Відновитись після рашистського екоциду: минуле й майбутнє Каховського водосховища [5]

«Крейдяна флора» у 2017-му

Для оборони перед російським наступом на території заповідника довелось будувати фортифікації.

Ось що повідомила громадська організація «Екологія-Право-Людина» після експедиції у 2024 році:

«Пошкоджено та знищено рослинні угруповання з червонокнижними та ендемічними видами рослин, знищено частини оселищ, які охороняються Бернською конвенцією про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі, пошкоджено давні відклади крейди. Зафіксовано пожежі в борах сосни крейдяної та сліди пересування важкої техніки».

Але найбільше за час бойових дій в медіа згадується Серебрянський ліс. Це ботанічний заказник, який є частиною національного природного парку «Кремінські ліси».

Через цю територію з осені 2022 року проходить лінія фронту, і зараз це місце нагадує постапокаліптичні краєвиди, де замість зелених крон – лише обвуглені багаторічні стовбури, а замість стежок – павутиння окопів та укріплень.

Серебрянський ліс, по якому 3 роки проходить лінія фронту

До повномасштабного вторгнення Росії ця територія була найбільшим природним масивом лісів на сході України. У ньому фіксували майже тисячу різновидів рослин, серед яких 152 були рідкісними. Фауна парку включала 160 видів птахів, зокрема тих, що перебувають під охороною.

Як зазначав грудні 2024 року в.о. заступника начальника Державної екологічної інспекції у Луганській області Максим Якунін, у найкращому випадку збереглося натепер 10% лісових насаджень лісу.

«Кремінські ліси» в березні 2025 року, вид зі супутника

За словами голови Української природоохоронної групи Олексія Василюка, в Україні через війну вже втрачено близько 100 тисяч гектарів лісів, і ця цифра продовжує збільшуватись.

«Ще якась частина лісів згорить, не знаю скільки – може, у два, може, у три рази більше – ми не вгадаємо. Але більше, ніж є зараз, точно. Із всиханням цих лісів і нових загорянь. А загоряння будуть», – каже природоохоронець.

Серебрянський ліс на кадрах воїнів НГУ

Мінна небезпека надовго заблокує будь-які відновлювальні роботи у цих лісах після війни, адже навіть вцілілі ділянки лісу не будуть у пріоритеті для розмінування, додає він.

«Закінчиться війна, і що? Ніхто не поїде гасити і ніхто не поїде розмінувати ліси. Тому що буде така черга на розмінування орних земель і населених пунктів, що до лісів ще дуже-дуже багато років ніяка черга не дійде», – вважає еколог.

Заміновані Лиманські ліси

До того ж сучасні зміни клімату роблять неможливим висаджування нових штучних лісових масивів. Що буде натомість? На цьому місці може утворитися нова екосистема.

«Вже зараз не посадиш нові ліси, ні за які гроші. Лісівники, звичайно, намагаються це робити, але це вже не вийде. Треба було це робити 70 років тому. Швидше за все, будуть змінюватись екосистеми природні. Умовно кажучи, буде рідколісся серед піщаних степів», – зазначає Олексій Василюк.

 

Дефіцит води

Донецька й Луганська області історично мали дефіцит води через відсутність великих річок та клімат. До початку війни проблему вирішували за допомогою штучних водосховищ, ставків і водогону Сіверський Донець – Донбас, який забезпечував центральне водопостачання промислових центрів. Близько 30% водопостачання давало й Азовське море, зокрема, для роботи маріупольської «Азовсталі».

Читайте також: Що втратив Кінбурнський півострів за роки російської окупації: «Там немає живого місця» [6]

Завод «Азовсталь» на гирлі річки Кальміус, що впадає в Азовське море, 2021 рік

Перші наслідки російської агресії позначилися на водопостачанні регіону ще з 2014 року: насосні та фільтрувальні станції регіону, зокрема ті, що забезпечували роботу водогону з Сіверського Донця, регулярно були під обстрілами підконтрольних Росії формувань. Ремонтувати [7] їх доводилося з ризиком.

А за кілька днів до повномасштабного вторгнення були обстріляні ключові обʼєкти – насосна станція Південно-донбаського водогону та Донецька фільтрувальна станція, що спричинило масштабні перебої з водопостачанням у містах Донеччини. Згодом бойові дії остаточно унеможливили подачу води каналом Сіверський Донець – Донбас, зробивши неможливим нормальне постачання води і в окупованому Донецьку.

Зруйнований колектор каналу Сіверський Донець – Донбас під час боїв за Часів Яр. Січень 2025 року

Руйнується й інша водна інфраструктура.

2 квітня 2022 року армія РФ пошкодила греблю Оскільського водосховища, що спричинило масштабний скид води до Сіверського Донця.

У травні 2023 року – греблю Карлівського водосховища на річці Вовча, з якої здійснювалось водопостачання Курахового, Новогродівки, Селидового, Покровська та Мирнограда.

У листопаді 2024 року на тій же річці Вовчій була знищена гребля Курахівського водосховища – це спричинило масштабний виток водосховища, яке відповідало за охолодження знищеної Курахівської ТЕЦ.

За словами голови ГО «Захист малих річок України» Олександра Розанова, підрив гребель водосховищ призводить до втрати стабільного водного балансу на навколишніх територіях, через це зникають прибережні живі організми та деградують ґрунти: пересихають, мінералізуються, та, у деяких випадках, засолюються.

«На дні штучних водойм, як от Курахівське водосховище, десятиліттями накопичувались осади, збагачені важкими металами, органічними залишками, залишками добрив, нафтопродуктів тощо. І коли водосховище «розкривається», ці речовини не просто залишаються на поверхні – вони починають активно взаємодіяти з атмосферним киснем і потрапляють у навколишнє середовище.

Це означає одне: ми отруюємо не лише воду, а й землю, повітря, харчовий ланцюг. На таких територіях зростає ризик ракових захворювань, зникає можливість займатися сільським господарством, а іноді навіть просто жити», – наголосив еколог.

Наслідки підриву греблі Карлівського водосховища у травні 2023 року

Читайте також: Після вторгнення Путіна в Україну вибухів побільшало в Казахстані: як російські ракети отруюють казахстанську землю [8]

Як водогін «Дон – Донбас» може знищити живність в українських річках

Після зупинки водопостачання каналом з Сіверського Донця Росія у грудні 2022-го пообіцяла створити власний водогін «Дон – Донбас», адже Донецьк опинився майже без води.

За даними Міноборони РФ, це – «унікальний інженерний об’єкт», що мав забезпечити до 288 тисяч кубометрів води на добу для окупованого Донбасу та міст Ростовської області.

Водопровод Дон-Донбас

Проте після тестового запуску нового водоводу окупанти досягли лише 4-х тисяч кубометрів води замість обіцяних 288-ми. Після цього в російських заголовках з’являлися лише повідомлення про регулярні збої в роботі водоводу.

Згодом і російські посадовці визнали: без Сіверського Донця альтернатив для окупованого регіону немає.

Читайте також: Рашисти отруїли річку Сейм. Що буде з Десною і Дніпром? [9]

Однак інженерний проєкт Кремля, попри його нежиттєздатність на сьогодні, вплинув і ще впливатиме на екосистему. Насамперед на російську ж річку Дон.

«Будь-які міжбасейнові перекиди води призводять до наслідків. Вода десь буде відбиратися, там є своя природа, в тій воді щось живе, і воно абсолютно не планувало, що Росія захоче його кудись перекидати. Вони створюють новий потужний антропогенний тиск на, в принципі, нашу спільну природу. Природі байдуже – це в Росії чи в Україні, природа не має державних кордонів, і якщо вони нашкодять там, воно буде відгукуватись і в нас. Тим більше все тече в Азовське море: саме вода Дону підтримує його хімічний рівень», – пояснює Олексій Василюк.

За повідомленням місцевих ЗМІ, у Ростовській області Росії вже 2025 року можуть виникнути проблеми з водою та нерестом риби через обміління Дону. Об’єм Цимлянського водосховища, що розташоване на річці, скоротився втричі порівняно з минулим роком. Новий же водогін ще й підвищує збір води з напівзмілілої річки.

«В межах одного басейну річки одні живі організми, але в межах іншої річки вже інші живі організми. І, наприклад, перехресне потрапляння їх між басейнами може вплинути, життя в річках вимирає. Якщо вони будуть з Дону щось перекидати, це міжбасейнове перекидання води сто відсотків створює загрозу для поширення чужорідних організмів. Опосередковано це загроза додаткового вимирання нашої фауни», – наголошує Олексій Василюк.

Читайте також: Як війна та російська окупація шкодять річкам півдня: додаткові дамби, забруднення, руйнування берегів [10]

Сіверський Донець став на заваді окупантам, але поглинув уламки техніки, зброю і мазут

Жертвами російської агресії стали великі й важливі для місцевої екосистеми річки сходу України.

У 2022 році головною природною перешкодою для просування російських загарбників на півночі Донецької області стала головна річка Донбасу – Сіверський Донець.

Знищена переправа російських військ на річці Сіверський Донець в районі Білогорівки

Через активні бойові дії вздовж річки до її басейну потрапила велика кількість вибухонебезпечних предметів, залишків техніки, мастила та палива. Обстріли спричинили руйнування очисних споруд, і в річку потекли стічні води.

За інформацією радника міського голови Маріуполя Петра Андрющенка, у квітні 2023 року військові РФ засипали річку Кальчик, що протікає Маріуполем, чим повністю перекрили її, зупинили її стік та спричинили заболочування, таким чином окупанти зменшили притік прісної води в Азовське море.

Засипана річка Кальчик, Маріуполь, квітень 2023 року

«На тлі бойових дій майже не ведеться моніторинг стану вод ані хімічний, ані біологічний. Ми просто не знаємо, яка кількість шкідливих речовин, у тому числі важких металів чи нафтопродуктів, потрапляє у річки з територій, де ведуться бойові дії або працюють нелегальні виробництва», – зазначив Олександр Розанов.

Ще однією проблемою є неконтрольоване використання води окупантами, щоб покрити дефіцит через руйнування водогону з Сіверського Донця.

«На окупованих територіях ресурси використовуються без жодного обліку чи моніторингу. Відбувається варварський забір води для технічних потреб, іноді з використанням застарілих або аварійних систем, які лише погіршують ситуацію», – каже Розанов.

Знищення річкових басейнів регіону може поставити під удар сільське господарство регіону, призвести до значної посухи. За дослідженнями Інституту агроекології НААН України, у разі збереження нинішніх тенденцій частина території регіону може бути визнана зоною підвищеної пустельності.

Читайте також: Як російсько-фашистська навала вплинула на національні парки Харківщини: від падіння «Шахедів» до повної окупації [11]

Окуповане Азовське море: неконтрольовані стоки і російськи ехолокатори

Азовське море з 2022 року повністю перебуває під російською окупацією. На його берегах – зруйнована «Азовсталь», а в акваторію прямують неконтрольовані стічні води з воєнного регіону.

Також у вересні 2022 року стався вилив нафти в районі Бердянська Запорізької області. А у грудні 2024 року в Керченській протоці між Азовським та Чорним морем зазнали аварії [12] російські танкери «Волгонефть-212» і «Волгонефть-239». Міська рада Маріуполя повідомляла, що станом на лютий 2025 року 15 кілометрів прибережної смуги Азовського моря були забруднені російським мазутом.

Забруднення в Азовському морі

На морі армія РФ постійно використовує ехолокатори, що порушують здатність тварин орієнтуватися в просторі, а також морські міни, вибух яких може призводити до акустичних травм морських тварин.

«От якщо ви відкриєте Червону книгу України, там буде багато риб, якихось крабів, різних видів водних організмів, різних груп водних організмів, які з Азовського моря. І це не просто так, не тому, що воно їм подобається. Це тому, що Азовське море дуже прісноводне. Дуже м'яке. В ньому умови відмінні від всіх інших морів. І тому живі організми, які живуть в Азовському морі, дуже часто, як ми це називаємо, ендемічні. Тобто ті, що є тільки на одній якійсь невеликій території та більше ніде, – каже Олексій Василюк. – Навіть незначна зміна того хімічного складу може викликати катастрофічні наслідки. Можливо, саме якесь там незначне перевищення, забруднення за якимось одним показником призведе до того, що якісь види почнуть вимирати. Ми не можемо перевірити. Азовське море нам недоступне повністю».

Читайте також: Вчений-гідролог про знищення Каховської ГЕС: Екологічні наслідки надзвичайні, руйнування екосистем, зараження води [13]

У французів є мертва зона Zone Rouge. Що вони зробили

Чи стануть зруйновані війною території Донеччини та Луганщини повністю непридатними для життя та господарства? У світі є схожий прецедент – французька «Червона зона», знищена під час Першої світової війни.

Пошкоджена траншеями та обстрілами Першої світової війни територія «Червоної зони»

Ця територія охоплює місця запеклих боїв, зокрема, там проходила битва під Верденом – одна з найкривавіших битв в історії. Після завершення боїв, у 1919 році французький уряд створив зону площею понад 1200 км² – куди увійшли настільки забрудненні та зруйновані території, що її визнали непридатною для відновлення. Землі викупили, а жителів переселили.

Пошкоджена внаслідок бойових дій територія Авдіївської громади

Показово, що навіть через понад сто років після війни частина французької «Червоної зони» досі залишається закритою. Водночас завдяки розмінуванню, рекультивації та залісненню її площу вдалося зменшити більш ніж у 10 разів – до близько 100 км². На думку Олексія Василюка, досвід Франції може стати корисним для Донбасу.

«Франція може пояснити нам, як вони оцінювали оці от забруднення, це не те що вони 107 років тому прийняли рішення і забули про нього. Вони не забули. Ця зона поступово зменшувалася. Тобто французи мають якусь вже відпрацьовану систему оцінки, показники, як саме можна дослідити та оцінити забруднення», – зазначає еколог.

Спеціально задля розмінування зони французький уряд створив структуру – Департамент з розмінування (Département du Déminage), що й донині займається очищенням територій «Червоної зони» від вибухонебезпечних предметів.

А та територія «Червоної зони», що не закрита для відвідування, тепер є унікальним туристичним об’єктом.

Рельєф понівеченої снарядами землі на Форті Дуомон у «Червоній зоні», Франція

Читайте також: Два роки від знищення рашистами Каховської ГЕС. Нові свідчення: «Люди самі топилися, бо здавали нерви» [14]

Європейський степовий заповідник на Донбасі в майбутньому?

Ще одним шансом для екосистеми сходу є створення унікального в Європі степового природного заповідника. На думку природоохоронця Олексія Василюка, посприяти цьому може інтеграція України з ЄС.

«Якщо ми з вами подивилися зараз переліки видів рослин і тварин, які охороняються в Європі та в Україні, сходиться кожен третій вид – степовий. Третина всього, що охороняється в Європі, є тільки в степу, а степ є тільки в Україні», – пояснює він.

Степ в районі ландшафтного заказника «Кручі», Донецька область, 2020 рік

Існують конкретні європейські практики, що можуть сприяти відновленню екосистеми Донеччини та Луганщини. Зокрема, програма EU Water Framework Directive.

«EU Water Framework Directive фактично створила нову філософію ставлення до річкових басейнів: як до живої екосистеми, а не просто джерела води. Цей підхід дуже добре проявив себе, наприклад, у відновленні річки Ельба в Німеччині, яка раніше була однією з найбрудніших річок Європи. Через системний підхід до очищення стоків, ревіталізації заплав і модернізації інфраструктури – Ельба знову стала придатною для життя риби й купання людей», – розповідає Олександр Розанов.

***

Екологи сходяться у тому, що ми вже ніколи не побачимо український схід таким, як він був – проте, попри колосальну шкоду, завдану агресією, не можна говорити, що екосистема регіону знищена повністю. Як єдиний організм вона здатна до пристосування та відновлення, створення нових умов та нового біорізноманіття.

«В будь-якому випадку Донбас чекає інше майбутнє. І я реально дуже-дуже впевнений, що це майбутнє може бути хорошим. Саме тому, що після карпатських областей Луганська область має найбільшу кількість дикої природи. Просто я, наприклад, з Київщини, і я поки туди перший раз не потрапив, я собі думав так, що Донбас – це труби та терикони. А там природи більше, ніж на моїй Київщині рази, мабуть, у два», – міркує Олексій Василюк.

«На мою думку, Донбас має шанс не просто відновитися, а стати символом нового життя. І це буде не лише про природу, це буде про гідність, про пам’ять, про силу людей, які змогли повернути річки та наш Донбас до життя», – додає Олександр Розанов.

—

Роман Сєврюков,  опубліковано у виданні Донбас Реалїі (проєкт Радіо Свобода)
[2]

---

Читайте також: 

• Як притягнути російських загарбників до відповідальності за екоцид в Україні [15]
•  Екоцид який творять рашисти. Витік мазуту з суден РФ міг вбити 50 тисяч птахів і тисячі дельфінів [16]
• Що втратив Кінбурнський півострів за роки російської окупації: «Там немає живого місця» [6]
• Рашисти отруїли річку Сейм. Що буде з Десною і Дніпром? [9]
• Європарламент визнав знищення Каховської ГЕС військовим злочином рф [17]
• Екоцид в заповіднику «Хортиця» як наслідок підриву рашистами Каховської ГЕС [18]
•  Як війна та російська окупація шкодять річкам півдня: додаткові дамби, забруднення, руйнування берегів [10]
• Як російсько-фашистська навала вплинула на національні парки Харківщини: від падіння «Шахедів» до повної окупації [11]
• Воєнний злочин російських загарбників проти довкілля. Чи можливе правосуддя? [19]
• Як російські загарбники воюють проти довкілля в Україні: Затоплені землі та спалені ліси [20]
• "Це робота на роки": Україна - одна з найбільш замінованих країн світу (РЕПОРТАЖ) [21]