Міністерство освіти України знову повернулося до ідеї скасування онлайн-навчання. Дистанційна форма може залишитися тільки для предметів українознавчого компонента і тільки в деяких школах. А звичайна шкільна програма — або екстернат, або приватні онлайн-школи, які багатьом не по кишені.

Журналісти видання TEXTY.ORG.UA пояснюють, чому збереження онлайну критично важливе для українських старшокласників і як нові правила позбавляють їх права на безплатну освіту, гарантованого Конституцією.

Загалом, за даними дослідження 2024 року, [2] 24% українських учнів навчаються онлайн. Більшість із них у східних та південних регіонах. Але в цій статті не йдеться про проблематику прифронтової освіти.

Як працювала школа минулого навчального року? Візьмімо умовний 10-й клас звичайної київської школи. У класі 30 учнів, 10 з них навчаються онлайн, дехто на сімейній формі, решта ходить до школи. Троє з дистанційників живуть у Києві, семеро — за кордоном. Така навчальна екосистема склалася в багатьох школах України за три роки війни. З нового навчального року Міносвіти пропонує скасувати можливість навчатися онлайн.

Читайте також:  Як діти на окупованих територіях потайки навчаються в українських школах [3]

Це ж було вже

У 2024-му Міносвіти вже збиралося радикально скоротити і фактично прибрати онлайн-навчання [4], але через критику суспільства відтермінувало це рішення на рік.

І от напередодні нового навчального року 2025/26 батьки учнів київських шкіл отримали повідомлення про те, що звичне онлайн-навчання з осені припиняється, а дітей фактично переводять на екстернат (навчаються самостійно, пишуть лише фінальні контрольні). Вивчати онлайн можна буде українознавчий компонент — кілька уроків на тиждень.

«З 1 вересня 2025 року діти, які перебувають за кордоном, зможуть навчатися онлайн в українських школах з українознавчим компонентом (українська мова, література, географія, історія України)», — йшлося в повідомленні, яким батьки учнів однієї зі шкіл поділилися з редакцією. Також ішлося про те, що ці предмети викладатимуться лише за умови, якщо в школі набереться 20–25 охочих.

Постанова МОН передбачає, що українознавчі онлайн-класи діятимуть лише в деяких школах. На весь Київ таких, наприклад, аж шість.

Форми шкільного навчання, які діяли в Україні у 2024–2025 роках:

• Стаціонарна — учні відвідують школу.
• Онлайн — учні навчаються дистанційно. Школи, які працюють очно, проводять щоденні онлайн-уроки для частини дітей, які перебувають за кордоном чи бояться обстрілів.
• Сімейна — діти навчаються самостійно, надсилаючи до школи, яка працює очно для більшості учнів, свої семестрові контрольні.
• Екстернат — учні пишуть лише фінальні річні контрольні в спеціально визначеній школі.

Незрозумілим залишається й те, у якій школі учні мають отримувати документ про освіту.

Інші варіанти: за бажанням учнів в атестат зараховувати оцінки, отримані в іноземних школах, або формувати окремі онлайн-класи, у яких навчатимуться діти з різних шкіл.

Звучить красиво, але проблема в тому, що старшокласники, які вчаться в закордонних школах і планували складати український національний мультипредметний тест (НМТ), будуть позбавлені такої можливості, втративши доступ до повноцінної шкільної освіти бодай у режимі онлайн.

Читайте також: Звідки діти можуть чути російську маячню про те "що України не існує" і "що вони живуть в срср" [5]

Скасують чи не скасують?

17 липня перший віцепрем’єр-міністр — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров заявив [6], що рішення про відмову від онлайн-навчання днями скасують. Отже, можливість вчитися онлайн можуть зберегти. Але наразі невідомо, що остаточно вирішив новий уряд.

Texty.org.ua [7] уже понад місяць пишуть різні листи в пресслужбу Міносвіти, щоб отримати офіційне роз’яснення деталей, але поки що безрезультатно.

Рішенням зупинити онлайн-освіту держава фактично відмовляється від учнів, які навчалися онлайн, і паралельно відкриває грошовий водоспад для приватних онлайн-шкіл. Щоб дитина закінчила школу зі знаннями і пристойними оцінками в атестаті, батьки все літо панічно шукають варіанти, як це організувати.

Проблема стосується всіх учнів, але старшокласники постраждають найбільше, якщо Міносвіти залишить у силі рішення про скасування онлайн-навчання.

Читайте також:  Чому легалізувати російські дипломи отримані дітьми в окупації не вийде [8]

Онлайн замість другої зміни

Розглянемо основні стратегії навчання в школі, які використовували сім’ї.

Онлайн-навчання обирали не лише ті, хто перебуває за кордоном чи живе в прифронтових містах. Наприклад, частина київських учнів через постійні повітряні тривоги також займалася онлайн. Це давало змогу школам працювати в одну зміну.

Адже сховище в кожній школі розраховане на певну кількість дітей, і якщо їх більше, ніж поміщається в сховище, то запроваджують другу зміну. Нових сховищ у Києві за роки війни ніхто не збудував.

Замість другої зміни в багатьох школах велося навчання онлайн. Якщо цієї опції не буде, частині учнів доведеться займатися в другу зміну. Традиційно батьків про це попередять 1 вересня, як уже бувало в минулі роки, хоча тут усе залежить від конкретної школи і директора.

Учні за кордоном

У різних країнах, куди виїхали українські діти, різна специфіка, різні за складністю вивчення мови і різні вимоги до відвідування місцевих шкіл. До того ж різні учні виїхали в різний час: хтось вчиться за кордоном уже три роки, хтось — кілька місяців.

Якщо учні молодших класів швидше адаптуються і мають усі шанси вивчити мову й опановувати шкільну програму іноземною мовою, то старшокласники якщо й відвідували місцеві школи, то ставку робили на навчання в українській школі, щоб отримати український атестат. Навчання онлайн зазвичай відбувалося в другій половині дня.

Читайте також: Не бойові втрати: в українських школах все менше учнів - не лише хлопці, а й дівчата виїздять за кордон [9]

Дехто з дітей за кордоном не відвідував місцеву школу. Наприклад, українські 11-класники в Австрії могли до школи не ходити, оскільки там відвідувати її обовʼязково до 16 років.

У багатьох випадках скласти місцеве ЗНО українським старшокласникам майже нереально, тому робоча стратегія подальшого навчання може передбачати отримання українського атестата і подання документів у європейські університети на нульовий курс, щоб підтягнути мову до рівня В2, із яким уже можна складати вступні іспити.

Але пакет документів для вступу на цей курс передбачає наявність саме українського атестата. Тепер не дуже зрозуміло, які там будуть оцінки, бо фактично навчання не відбуватиметься.

Якщо дитина планує повернутися і здобувати вищу освіту в українських університетах, то вона тим більше потребує знань, здобутих в українських школах, гарних оцінок в атестаті та високих результатів ЗНО.

«Закордонні» оцінки

Повернімося до ідеї МОН ураховувати оцінки закордонних шкіл. Теоретично це звучить красиво. Але й тут є проблема. Не всім українським дітям такі оцінки ставлять.

Декого з тих, хто приїхав навесні 2022 року, місцеві школи справді вже перевели на повноцінне оцінювання. Але не всіх! Наприклад, опанувати німецьку мову на рівні, необхідному для повноцінного навчання в 9–11-му класах, дуже складно.

Це мінімальний рівень володіння мовою, який на мовних курсах позначають як С1, тобто вільний. Бо потрібно писати есеї на тему творів, наприклад, Платона, Канта чи Сартра (цих авторів вивчають у гімназіях німецькомовних країн) із гуманітарних предметів і розуміти завдання з предметів природничих. Лише декому це вдалося. Але не всі приїхали у 2022 році, багато хто приїхав пізніше і мав менше часу на вивчення мови.

А якщо учень не знає мови, то та сама німецькомовна школа й не оцінює його знання, скажімо, з хімії чи іншого предмета. Пише в табелі: «Прослухав». У цих країнах темп життя неспішний, і наприкінці навчального року вони кажуть: «Ок, не страшно, повчи ще рік мову». Щоб уникнути таких розривів між шкільною програмою і віком через мову, чимало українців, особливо ті, хто все ще планує повертатися, паралельно вчилися онлайн в українських школах.

Навіть ті, хто повноцінно навчається в іноземних школах, матимуть проблеми з перенесенням оцінок (але їх український табель, швидше за все, і не цікавить), бо предмети не збігаються. У багатьох країнах у старших класах викладається математика, а не алгебра і геометрія, як у нас. В українських школах також є власні компоненти предметів, особливо в ліцеях, їх теж дітям доведеться опановувати самостійно.

Читайте також: Рашисти виводять боротьбу з українською ідентичністю в окупації на новий рівень [10]

Сімейна форма

Теоретично в старшокласників залишається опція сімейної форми навчання (вчителі надсилають завдання і контрольні наприкінці семестру). Але деякі українські школи оголошують, що наступного року її також не буде, посилаючись на постанову МОН [11], хоча ця постанова передбачає збереження сімейної форми навчання.

Читайте також: Втрата надії та репресії російських окупантів: чому кількість учнів з окупації в українських школах зменшується [12]

Прибуток для приватних шкіл

За таких розкладів приватні онлайн-школи озолотяться, адже батьки тих старшокласників, які не знають ідеально мову країни перебування, не матимуть іншого виходу, як платити приватним українським онлайн-школам (їх є дві категорії: ті, які вчать для галочки, вони коштують дешево, і ті, які вчать по-справжньому, вони дорогі), а також витрачатися на різні приватні курси підготовки до НМТ і послуги репетиторів.

Логічним було б рішення нічого не змінювати і зберегти в усіх школах, які працюють очно, можливість онлайн-навчання, як і було в попередні навчальні роки. А вчителям, які викладають і офлайн, і онлайн, оплачувати цю роботу за вищою ставкою.

Нагадаємо, у статті 53 Конституції України йдеться про те, що «держава забезпечує доступність і безоплатність» середньої освіти. А згідно із Законом України «Про освіту» тривалість середньої освіти становить 11 років школи (або школи і технікуму). МОН цю доступність забирає.

—

Орест Зог [13], опубліковано у виданні Texty.org.ua [14]

Читайте також: 

• "Кого боги зненавиділи, того зробили вчителем". Статуси і статки українського сільського вчительства [15]
• Нова школа України: можливості та виклики [16]
• Як дивним чином призначений владою міністр плагіату Шкарлет ледь не вбив реформу освіти та які є проблеми в НУШ [17]
• 22 тисячі українських учителів все ще за кордоном [18]
• В Міносвіти показали нове обладнання для шкіл і розповіли, як його закуповуватимуть [19]
• Яке робоче навантаження вчителів в Україні та в Європі (докладна аналітика) [20]