В історії української енергетики з’явився новий вид магії — «бездротова передача грошей». Поки країна збирає кошти на ППО, а енергетики латають побиті трансформатори, окремі високопосадовці з Банкової винайшли геніальний спосіб монетизації сонця навіть там, де воно закрите димом окупації.

 Викрита НАБУ та САП схема розкрадання [2]141 мільйона гривень на виплатах за «зеленим» тарифом стала фінальним акордом у кар’єрі Ростислава Шурми, колишнього «головного економіста» Офісу Президента. Виявляється, що сонячні станції на окупованій Запоріжчині продовжували «генерувати» не електрику, а чистий прибуток для родини чиновника, ігноруючи такі дрібниці, як відсутність зв'язку з енергосистемою України та наявність російських танків на території.

Енергетичне чудо: світло, якого не бачив ніхто

Механіка схеми, описана детективами НАБУ, заслуговує на окремий підручник із кримінального менеджменту. Ще у 2019-2020 роках брат ексзаступника голови ОПУ разом із довіреними особами взяли під контроль низку підприємств у Василівському районі Запорізької області. Там були збудовані сонячні електростанції потужністю 60 МВт. Після початку повномасштабного вторгнення та окупації району станції фізично припинили постачати енергію до об’єднаної енергосистеми України. Персонал евакуювали, обладнання пошкодили, зв’язок зник. Здавалося б, на цьому бізнес мав зупинитися до деокупації.

В тему: Куди зникають "шістки" Єрмака? [3]

Проте для Ростислава Шурми та його брата Олега війна стала не перешкодою, а зручним «сліпим плямою». Підконтрольні їм підприємства продовжували справно подавати звіти до ДП «Гарантований покупець», стверджуючи, що сонце на окупованих територіях світить виключно в інтересах українського бюджету. Схема працювала за принципом «папір стерпить все»: у звітності малювали недостовірні обсяги генерації, а держава чемно виплачувала мільйони за «зеленим» тарифом. Фактично Україна купувала ілюзорне світло, яке фізично не могло надійти до мережі, але дуже реально поповнювало рахунки пов’язаних компаній.

Наглядова рада та родинні узи: хто стоїть за схемою

Список фігурантів справи нагадує довідник «хто є хто» в кулуарах української влади. Окрім самого Шурми, до списку підозрюваних потрапили колишній член наглядової ради «Нафтогазу», його брат — власник розгалуженої мережі офшорів, а також колишній комерційний директор «Запоріжжяобленерго». Це була цілісна екосистема, де кожен знав свою роль: від малювання «липових» звітів на місцях до забезпечення політичного даху в Києві. Посада в Офісі Президента служила ідеальним щитом, який дозволяв ігнорувати запитання правоохоронців протягом багатьох місяців.

Цікаво, що розслідування розпочалося ще у вересні 2023 року після журналістських розслідувань. Тоді Шурма намагався контратакувати, називаючи обвинувачення маніпуляціями та запевняючи у своїй доброчесності. Проте обшуки за місцями проживання фігурантів та аналіз банківських проводок довели інше: кошти виводилися через підконтрольні іноземні компанії, а самі станції в окупації використовувалися лише як юридична ширма для викачування бюджету. Кваліфікація справи за статтями про розкрадання в особливо великих розмірах та відмивання доходів обіцяє фігурантам довгострокову зміну клімату.

В тему: Внутрішній фронт. Як заступник Єрмака бере під контроль Міненерго, НКРЕКП, та державні енергопідприємства [4]

Ефект «Міндичгейту» та очищення еліт

Справа Шурми не є ізольованим випадком. Вона органічно вписується в загальний тренд «великого прибирання», який активізувався після скандалів, відомих як «Міндичгейт». Втрата впливу Андрієм Єрмаком та звільнення ключових заступників з ОПУ восени 2024 року розв’язали руки НАБУ та САП. Ростислав Шурма, який вважався одним із «недоторканних», втратив посаду у вересні 2024 року, і вже через кілька місяців отримав підозру. Це чіткий сигнал усім, хто вважав, що близькість до першої особи держави є індульгенцією на мародерство під час війни.

Сьогоднішня підозра дев’ятьом особам — це лише вершина айсберга. Питання залишається до наглядових рад державних компаній та регуляторів, які протягом року не «помічали», що платять за електрику з окупованих територій. Як так сталося, що «Запоріжжяобленерго» та «Гарантований покупець» приймали звіти від станцій, які фізично не мали виходу в мережу? Це свідчить про глибоку системну хворобу енергоринку, де політична вага власника бізнесу важить більше, ніж технічні показники лічильників.

Уроки «зеленого» патріотизму

Наостанок варто зауважити, що подібні схеми підривають не лише бюджет, а й довіру міжнародних інвесторів. Коли західні партнери бачать, що виплати за «зеленим» тарифом використовуються для фінансування бізнес-інтересів чиновників з ОПУ через окуповані території, бажання вкладати в українську енергетику зникає швидше, ніж напруга в мережі після обстрілу. Ростислав Шурма став символом того, як «нова економічна політика» може перетворитися на звичайний дерибан під патріотичними гаслами.

Курс на очищення влади, про який заявив президент у 2026 році, тепер має пройти головне випробування — судовий розгляд. Чи досидять фігуранти справи до реальних вироків, чи традиційно «загубляться» у процедурних лабіринтах? Справа про «окуповане сонце» є надто резонансною, щоб її просто зам’яти. Врешті-решт, 141 мільйон гривень — це не просто цифри, це десятки тисяч дронів або сотні бронежилетів, які не доїхали до фронту, бо хтось дуже хотів зберегти свій статус «успішного бізнесмена» при владі.

—

«Аргумент» [5]

В тему: 

• Внутрішній фронт. Як заступник Єрмака бере під контроль Міненерго, НКРЕКП, та державні енергопідприємства [4]
• Очільник НАЗК Олександр Новіков: "На нас намагались тиснути окремі уряди після того, як їхні компанії були внесені до міжнародного реєстру спонсорів війни" [6]
• Білий дім стурбований корупцією в Україні більше, аніж про це говорять публічно, — ЗМІ [7]
• Заступник Єрмака Шурма не захотів відповідати, коли його брат втік з України [8]
• Хапуги воєнного часу [9]
• ЦПК: Немає корупції Міндіча, Чернишова чи Шурми - є корупція Зеленського [10]
• Шурма після обшуків у Німеччині втік до Австрії та намагається переконати слідчих у політичному переслідуванні - поки українці гинуть на фронті, боронячи його статки [11]
• "Міндічгейт" оголив вплив Банкової та втечу головного фігуранта тотальної корупції в енергетиці [12]