23 лютого 2025 року в Німеччині відбудуться дострокові вибори до Бундестагу. Їх призначили після розвалу коаліції, яка правила впродовж останніх трьох років. За партійними кольорами її партій-учасниць - червоний (СДПН), зелений ("Союз90/Зелені") та жовтий (ВДП) - ця коаліція називалася "світлофорною". 

Головна боротьба за майбутнє канцлерське крісло нині розгорнулася між лідером опозиційних консерваторів Фрідріхом Мерцом (Friedrich Merz) і чинним очільником уряду Олафом Шольцом (Olaf Scholz). Хто є головними конкурентами у боротьбі за канцлерське крісло, які теми стали визначальними у цій передвиборній кампанії - коротко про головне пише DW [2].

Фрідріх Мерц - консервативний кандидат від ХДС/ХСС

Фаворитом на посаду канцлера Німеччини на дострокових виборах до Бундестагу вважається лідер Християнсько-демократичного союзу (ХДС) і представник консервативного блоку ХДС/ХСС Фрідріх Мерц, юрист за освітою. За підсумками опитувань, очолюваний ним блок лідирує у виборчих перегонах з рейтингом близько 30 відсотків. Нещодавнє "зближення" Мерца з правопопулістською АдН у питанні втілення жорсткої міграційної політики, хоч і спричинило хвилю критики і протести у Німеччині, однак рейтингам блоку не зашкодило. 

Читайте також: Еволюція німецьких путінферштеєрів [3]

2022 рік: Фрідріх Мерц - пілот-аматор за кермом приватного літака,поруч з ним - дружина / Фото: Axel Heimken/dpa/picture alliance

У 2022 році Фрідріх Мерц одним із перших приїхав із візитом до Києва і відтоді виступає за максимальну підтримку України. Він неодноразово критикував "повільні та нерішучі" дії німецького уряду щодо постачання Києву боєприпасів і сучасних систем озброєння, а також закликав надати Києву крилаті ракети TAURUS [4], проти чого виступав канцлер Олаф Шольц.

Якщо 69-річний Фрідріх Мерц сформує і очолить новий уряд, він стане найстарішим канцлером з часів Конрада Аденауера (Konrad Adenauer). Перший канцлер нової післявоєнної Федеративної республіки обійняв цю посаду 1949 року у віці 73 років.

Олаф Шольц хоче залишитись канцлером

Чинний канцлер Німеччини Олаф Шольц бореться за переобрання на дострокових виборах. Партія СДПН знову висунула Шольца кандидатом на посаду канцлера, хоча після розвалу коаліції багато соціал-демократів пропонували міністра оборони Бориса Пісторіуса (Boris Pistorius) як альтернативу, адже він, згідно з опитуваннями, є найпопулярнішим політиком в країні. 

Ще у часи перебування Шольца на посаді генерального секретаря СДПН з 2002 по 2004-й гамбурзький тижневик Die Zeit вжив щодо нього прізвисько "Шольцомат", бо генсек СДПН висловлювався без особливих емоцій і вживав технократичні формулювання та звороти. 

Читайте також: Змова, представництво Росії та любов. У Німеччині судять "рейхсбюргерів", звинувачених у підготовці держперевороту [5]

Олаф Шольц, за яким з легкої руки журналістів закріпилося прізвисько "Шольцомат" / Фото: Ardan Fuessmann/IMAGO

За опитуваннями, соціал-демократів підтримує близько 15 відсотків виборців, тобто вони можуть претендувати на третє місце за результатами виборів. Якщо СДПН програє таким чином 23 лютого дострокові парламентські вибори [6], а посаду канцлера одержить кандидат партійного блоку ХДС/ХСС, як прогнозували перед виборами соціологічні опитування, то період правління Шольца буде коротшим, ніж у будь-якого соціал-демократичного канцлера до нього.

Нетрадиційна кандидатка в канцлери від АдН - Аліс Вайдель

Кандидаткою у канцлери від ультраправої партії "Альтернатива для Німеччини" є Аліс Вайдель (Alice Weidel) [7]. Однак у неї фактично нема шансів очолити уряд Німеччини навіть у разі перемоги АдН на виборах: інші партії відмовляються вступати в коаліцію з ультраправою партією, окремі осередки якої спецслужби визнали правоекстремістськими. За опитуваннями, АдН, яка відстоює антимігрантські позиції, має підтримку близько 20 відсотків виборців і може посісти друге місце.

Читайте також: Правопопулісти стають все більш популярними в Германії [8]

Аліс Вайдель / Фото: Kay Nietfeld/REUTERS

Кандидатка в канцлери від АдН, яка живе в Німеччині та Швейцарії, жодним чином не є прикладом втілення в життя світоглядних засад своєї партії. Адже вона перебуває в одностатевому союзі з жінкою зі Шрі-Ланки і виховує двох всиновлених дітей, а у своїй партійній програмі АдН дотримується традиційних поглядів на сім'ю і шлюб. Однак сама Вайдель, яка живе в Німеччині та Швейцарії,  не бачить тут проблеми, адже ще у 2017 році вона казала, що, можливо, хтось це й не сприймає, але, мовляв, "таке є і в інших партіях". Останнім часом Аліс Вайдель і її політичну силу активно підтримує американський мільярдер Ілон Маск.

Читайте також: Як Кремль фінансував «Альтернативу для Німеччини» та використав її, щоб зупинити військову допомогу Україні [9]

Роберт Габек - "зелений" кандидат і письменник

Роберт Габек (Robert Habeck) - колишній співголова партії "Союз-90/Зелені" - теж  бореться за посаду канцлера на нинішніх виборах як кандидат від цієї політичної сили. В нинішньому уряді меншості Габек обіймає посаду міністра економіки, а ексспівголова Зелених Анналена Бербок (Annalena Baerbock) - посаду міністра закордонних справ Німеччини.

Читайте також: Бундестаг з'ясує, чи був депутат від АдН пов'язаний з Росією [10]

Роберт Габек / Фото: Markus Schreiber/AP/picture alliance

Габек долучився до лав Зелених 20 років тому, ставши партійним головою в землі Шлезвіг-Гольштейн. Пізніше, з 2012 по 2018 рік, був міністром довкілля цієї найпівнічнішої федеральної землі. До цього Габек писав дитячі книжки та кримінальні романи разом зі своєю дружиною Андреєю Палух (Andrea Paluch).

Міграція - одна з головних тем виборів 

Тема міграції стала однією з головних під час виборчої кампанії в Німеччині. Атаки, скоєні мігрантами на вулицях німецьких міст, викликали палкі дебати про посилення міграційного законодавства. Уперше в історії ФРН наприкінці січня цього року  консерватори ХДС/ХСС навіть домоглися схвалення резолюції з цього питання за допомогою голосів АдН, що призвело до хвилі критики на адресу Фрідріха Мерца, а також призвело до масових протестів в країні. 

Економіка - вкрай важлива тема

Ще одна важлива тема, що хвилює німців напередодні виборів, - економіка. Суперечки довколо питання про дефіцит німецького бюджету, власне, й призвели до розвалу коаліції. Високі ціни на електроенергію, інфляція, сповільнення зростання економіки та виплати соціальної допомоги викликають жорсткі суперечки в суспільстві.

Четверо кандидатів у канцлери ФРН дебатували нещодавно у телеефірі. На фото: Олаф Шольц, Роберт Габек, Фрідріх Мерц, Аліс Вайдель / Фото: Kay Nietfeld/dpa/picture alliance

Читайте також: "Дуже важливо, щоб люди пишалися тим, що вони німці" - Ілон Маск виступив на з'їзді ультраправої партії "Альтернатива для Німеччини" [11]

Безпека в ЄС та війна в Україні

Ще одна важлива тема дострокових виборів - безпека в Європі та війна Росії проти України [12]. Чи буде Німеччина й надалі допомагати країні, яка третій рік відбиває воєнну агресію РФ, чи не почне Росія війну проти НАТО і де взяти гроші на зміцнення оборони? Кожна з партій пропонує свої відповіді на ці запитання, намагаючись позбавити німців страху з приводу загрози війни. І чинний очільник німецького уряду Олаф Шольц, і нинішній фаворит на канцлерську посаду у майбутньому - Фрідріх Мерц - рішуче виступають за подальшу підтримку України, яка потерпає від російської агресії.

Мерц у Києві, архівне фото / Фото: Mykola Berdnyk/DW 

Коли очікувати результатів виборів?

Перші дані екзитполів з'являться одразу після закриття виборчих дільниць, о 18.00 за місцевим часом (19.00 за київським часом). Приблизно за годину буде опубліковано перші результати підрахунку голосів, які оновлюватимуться впродовж вечора. Після виборів партія, яка перемогла, має провести переговори з іншими партіями, щоб сформувати урядову коаліцію.

—

Наталія Позднякова | Наталя Неділько; опубліковано у виданні DW [2]

Читайте також: 

• Що відбувається у відносинах між Польщею та Україною: Нагадали про вдячність та порівняли з «потопельником» [13]
• Вибори в Німеччині [14]
• Як Гітлер німцем став [15]
• Результати виборів у Польщі: переможець скоріш за все програє [16]
• Чи здатен Євросоюз захиститися від російського впливу? [17]
• Тімоті Ґартон Еш: «Після виборів Європа в давно забутій небезпеці» [18]