Що відбувається у відносинах між Польщею та Україною: Нагадали про вдячність та порівняли з «потопельником»
Між Україною та Польщею наростає напруженість на тлі кризи довкола українського агроімпорту. На Генеральної асамблеї Організації Об’єднаних Націй (ООН) польський президент Анджей Дуда вчергове наголосив на потребі обмеження імпорту українського зерна й закликав Київ бути вдячним Варшаві за підтримку.
Зеленський в свою чергу на Генеральній Асамблеї ООН, сказав, що “дехто в Європі грає в солідарність у політичному театрі”, перетворюючи постачання зерна на трилер, насправді допомагаючи “підготувати сцену для московського актора”. Міністерство закордонних справ Польщі викликало для пояснень посла України у зв’язку із заявами президента України Володимира Зеленського щодо конфлікту з приводу експорту зерна. Президент Польщі Анджей Дуда на полях Генасамблеї ООН імовірно через це не зустрівся із Зеленським. У виданні RFI пояснюють причини конфлікту між країнами.
Україна — потопельник, який тягне Польщу на дно
Як відомо, у Нью-Йорку 19 вересня розпочався тиждень високих зустрічей на 78-й сесії Генеральної асамблеї ООН, куди прибули світові лідери та голови провідних міжнародних об’єднань та організацій.
Прибувши до США, президент Польщі Анджей Дуда виступив перед польськими журналістами. Зокрема, він запевнив своїх громадян у тому, що в питанні імпорту українського зерна його країна захищатиме інтереси своїх фермерів. Більше того, польській лідер порівняв Україну з «потопельником, який хапається за все, що може, і здатен втопити Польщу».
«Кожен, хто хоч раз брав участь у порятунку того, хто тоне, знає, що він надзвичайно небезпечний, адже може затягнути на глибину. Він має неймовірну силу через особистий страх, викид адреналіну — і може просто потопити рятівника. Кажуть, хто топиться і за соломинку хапається. Але насправді він хапається за все, що може. Це трохи схоже на ситуацію між Польщею та Україною», — заявив Дуда.
Президент Польщі Анджей Дуда © Richard Drew / AP
Президент Польщі визнав, що Україна перебуває в складній ситуації через вторгнення Росії. Та, на його думку, Київ має пам’ятати про допомогу, яку він отримує від Варшави.
«Україна зазнає російського нападу, і, безсумнівно, перебуває в дуже складній ситуації і хапається за все, що може. Чи можна на неї ображатися? Звичайно, можна скаржитися. Чи потрібно нам діяти так, аби не постраждати від потопельника? Звичайно, ми повинні захистити себе, бо якщо потопельник заподіє шкоду і втопить нас, він не отримає допомоги. Тому ми повинні дбати про свої інтереси, і ми будемо робити це ефективно та рішуче», — сказав він.
До того ж Дуда повідомив, що запланована в Нью-Йорку зустріч із Президентом України Володимиром Зеленським не відбулася. Проте припустив, що вона може відбутися пізніше.
Володимир Зеленський та Анджей Дуда на зустрічі в Києві. 22 травня 2022 © AP / Efrem Lukatsky
Політолог-міжнародник Максим Несвітайлов сподівається, що президенти все ж знайдуть час для зустрічі та зможуть порозумітися. Експерт переконаний, що скандальна заява Дуди насамперед пов’язана з майбутніми парламентськими виборами, які мають відбутися вже 15 жовтня. Але він вважає, що вислови польского лідера були занадто різкими:
— У мене є претензії до формулювання, тому що той самий зміст можна було подати іншими словами. Фраза Дуди про «Україну-потопельника, яка може потягнути за собою Польщу», уже розтиражована світовими ЗМІ та, звісно, російською пропагандою. Це можна було сформулювати значно м’якше, навіть якщо необхідна була саме публічна демонстрація позиції.
На думку Несвітайлова, такі висловлювання могли стати наслідком образи поляків на подання Україною позову до Світової організації торгівлі (СОТ) проти, зокрема, і Польщі. А також через заяву заступника міністра економіки Тараса Качки про запровадження ембарго на імпорт до України деяких польських товарів.
Політолог-міжнародник зазначає, що з боку України це також занадто гостра реакція. Адже заборона з польської сторони охоплює тільки на імпорт української сільгосппродукції, а не транзиту через територію Польщі, що для нас є важливішим. Пан Несвітайлов вважає, що після виборів риторика польської влади пом'якшає:
— Так, за понад півтора року повномасштабної війни з Росією, Україна з Польщею переживають найбільш скрутний період у своїх відносинах. Звісно, це питання імпорту зерна, українських біженців, але не варто забувати про вибори. У Польщі достатньо потужна опозиція, яка й намагається використовувати тему аграрного сектору. Польська влада, готуючись до виборів, намагається зіграти на випередження. Тому, я вважаю, що введене ембарго на українське зерно, — це все ж передвиборча історія. Думаю, що після виборів риторика поляків зміниться.
Агітаційний плакат до парламентських виборів у Польщі, 18 вересня 2023 © Czarek Sokolowski / AP
Політичний театр для Москви
Виступаючи на Генасамблеї ООН Президент України Володимир Зеленський також торкнувся теми обмеження українського імпорту. Він наголосив на тому, що історія з агроімпортом уже перетворилася на трилер.
«Тривожно бачити, як дехто у Європі, деякі наші друзі у Європі, розігрують солідарність у політичному театрі, роблячи із зерна трилер. Може здатися, що вони грають власну роль, але насправді вони допомагають підготувати сцену для московського актора», — заявив він.
На заяву Зеленського відреагували в польському МЗС, куди викликали посла України у Варшаві. Заступник міністра передав рішучий протест польської сторони проти заяв, зроблених українським президентом. Він зазначив, що ця теза не відповідає дійсності у випадку із Польщі і неправомірна щодо країни, яка підтримує Україну з перших днів війни, поготів.
Як відповідь МЗС України повідомило, що «під час зустрічі український посол вкотре роз’яснив українську позицію щодо неприйнятності польської односторонньої заборони на імпорт українського зерна». Посол також «наголосив на некоректності порівняння із Україною, яке зробив президент Польщі під час свого візиту до Нью-Йорка». Окрім того, у відомстві закликали конструктивно розв'язати ситуацію з імпортом агропродукції.
«Українська сторона запропонувала Польщі конструктивний шлях вирішення зернової проблематики. Очікуємо, що наші пропозиції стануть основою для переведення діалогу в конструктивне русло», – сказав речник МЗС України Олег Ніколенко.
Президент України Володимир Зеленський виступає на Генасамблеї ООН, 19 вересня 2023 © Mary Altaffer / AP
Своєю чергою, польський прем'єр-міністр Матеуш Моравецький попередив українську владу про збільшення списку заборонених для імпорту продуктів, якщо Україна ескалуватиме конфлікт.
Політолог Тарас Загородній вважає, що, ймовірно, відносини Києва та Варшави можуть сильно зіпсуватися і майбутні польські вибори тут вже ролі не відіграють:
— Тут питання в бездіяльності української влади. Поляки запустили транзит через свою територію, а що зробили наші агрофірми? Вони почали скидати це зерно на внутрішній ринок Польщі. Поляки дбають про власного виробника і, звісно, заборонили експорт. А замість того, щоб їхати до Варшави та вирішувати питання, наш уряд просто починає наїжджати на наших партнерів та в інтересах купки агротрейдерів, фактично, сварить нас із поляками.
Політолог вважає, що висловлювання Анджея Дуди було досить виправданими на тлі заяв представників української влади подати позов до СОТ, заборонити імпорт польських товарів і про те, що поляки щось винні:
— Польща дуже нам допомагає і у військовому, і в гуманітарному плані. Звісно, зі свого боку, вони сприймають наші висловлювання як неадекватну поведінку та невдячність. Я вважаю, що в наших інтересах йти та домовлятися з нашими партнерами.
У деяких країнах, зокрема в Польщі та Німеччині, пропаганда РФ працює більш активно © ©Czarek Sokolowski / AP
Польща знизить підтримку України?
Таку можливість на тлі кризи з імпортом українського зерна припустив польський міністр у справах ЄС Шимон Шинковський вель Сенк. За його словами, дії України справляють негативне враження на польську громадську думку. Це, як він каже, видно з опитувань та рівня суспільної підтримки подальшої допомоги Україні.
Чиновник підкреслив, що відсутність суспільної підтримки допомоги Україні в такому ж обсязі, як раніше, означатиме, що її доведеться скоротити.
«Ми хотіли б і надалі підтримувати Україну, але щоб це було можливо, ми повинні мати підтримку польського народу в цьому питанні. Тому якщо не буде підтримки з боку польського народу, нам буде важко продовжувати підтримувати Україну так, як ми це робили дотепер», — заявив міністр.
Натомість Несвітайлов впевнений, що Польща солідарна в підтримці України зі своїми партнерами та не буде ухвалювати необдуманих рішень без попередніх консультацій із ЄС та США:
— Зараз ми зі свого боку накопичуємо сильні аргументи для майбутніх переговорів, поляки роблять те саме. Це певною мірою відіграє негативну роль на сприйнятті цієї історії в українців та поляків. Але я сумніваюся, що під подібними заявами є реальне підґрунтя.
Прапори України та Польщі © Petr David Josek / AP
Політолог-міжнародник впевнений, що після закінчення виборчого процесу в Польщі, сторони проведуть консультації і буде ухвалено рішення на рівні президентів:
— Якийсь компроміс буде знайдено, можливо, у плані регулювання ціни. Адже розуміємо, що наша агропродукція демпінгує ринки й наші європейські друзі не можуть конкурувати з нами на належному рівні. Тому, можливо, такий компроміс, або буде знайдено якесь інше рішення.
Тарас Загородній наголошує на тому, що перший крок до примирення має зробити Україна. Але якщо українці надалі вестимуть імпортову війну, це може закінчитися зіпсованими відносинами і втратою підтримки одного з найбільших союзників:
— Ми маємо розуміти, що ми залежні від поляків, тому ми маємо зрозуміти їх політику, як побудований їхній ринок. Розуміти, чого вони хочуть, та підлаштовуватися під їх інтереси. Якщо і надалі буде продовжуватися загострення ситуації, це матиме для нас катастрофічні наслідки. Я сподіваюся, що ситуація буде вирішена і це ніяк не відобразиться на подальшій підтримці. Але якщо наша риторика буде продовжуватися, то ми отримаємо проблеми.
—
Світлана Гудкова, опубліковано у виданні RFI
В тему:
- Українсько-польського конфлікту немає
- Близько 1,5 мільйона українців працює у Польщі - Дещиця
- Україна, Польща і Британія створили новий альянс: офіційно
- Битва за Україну без прикрас та ілюзій
- Чому знову зросла напруга між Україною та Польщею: "Перегнули палицю"
- Польща готова до постачань скрапленого газу до України
- Тімоті Снайдер: «Війна в Україні – це колоніальна війна»
Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.
Новини
- 20:00
- Тиждень в Україні почнеться туманами, вдень близько 0°
- 18:04
- Костянтин Матвієнко: Історичний Референдум 1 грудня і причини та перспективи війни
- 16:09
- Президент України зустрівся з новим главою Євроради й топдипломаткою ЄС
- 16:03
- Обшук у полтавському ресторані «Міміно»: власник закладу може бути посередником у передачі хабарів топ-керівникам поліції та прокуратури області від криміналітету
- 14:14
- Ворог на човнах форсував Оскіл ще й біля Масютівки
- 12:51
- Мене запроторили за ґрати, аби відібрати "Укрнафту" - Коломойський вдає з себе жертву Зеленського
- 10:01
- У Румунії сьогодні парламентські вибори, до влади можуть прийти проросійські сили
- 08:00
- Ворог окупував Берестки на Донеччині та просунувся біля низки сіл
- 07:41
- Трамп пригрозив країнам БРІКС 100% митом на імпорт у разі відмови від долара
- 20:00
- Грудень в Україні розпочнеться незвичайним теплом
Важливо
ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ
Міністерство оборони закликало громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях.